Тато, мама, я – дружна сім’я
(родинне свято)
Мета: розширити знання учнів про повагу і любов до сім’ї; згуртувати учнівський і батьківський колективи; викликати бажання бути схожими на своїх батьків; розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною; виховувати любов та шанобливе ставлення до батьків.
Вихователь. Доброго дня усім гостям нашого свята – батькам, бабусям, дідусям, рідним та близьким. Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про найважливіше у житті кожної людини – про сім’ю, про родину. Мудрість говорить: «Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо твої плани розраховані на десятиліття – сади дерево, а якщо твої плани розраховані на віки – виховуй дітей».
Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна вберегти, як від вогню.
Ще ніхто на словах не навчив дітей любити і поважати старших. Лише власним прикладом, своїм ставленням до батьків ми вчимо їх щоденно. І те, що ви сьогодні знайшли час і прийшли на наше свято, - свідчить про те, що ви є прикладом відповідальності, небайдужості до дітей.
Вихователь. Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові.
Як з батька щедрої руки!
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися родині
І побажати щастя всім.
Учень. Добрий день, рідненькі мами!
Добрий день і татусям!
Добрий день бабусям рідним!
Тітонькам і дідусям!
Добрий день усім гостям!
Учень. Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Учень. Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабусі й дідусі,
Усіх нас так багато!
Нам так хотілось, щоб зібрались всі.
(Із короваєм на рушнику)
Учень. Із колосків вкраїнської пшениці
Прийміть в дарунок нашу паляницю.
Хай буде, як дуб, могутній наш рід!
Хай злагода й мир запанують як слід!
Вихователь. Шановні гості, дорогі батьки, діти! Вітаємо вас на родинному святі «Тато, мама, я – дружна сім’я».
Учень. Я з’явився на світ із любові та мрії.
Із щасливих татусевих й маминих снів.
Ще були в тата й мами високі надії.
Як же мама зраділа! Як тато зрадів!
Учень. Народилось дитятко, маленька кровинка,
Що від тата і мами життя поведе.
Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,
Але виросте скоро, час швидко іде.
Учень. От ми вже й підросли. Ходим в школу щоднини.
Любим дуже книжки, ігри різні, свята.
Але дуже важливо ще те для дитини,
Коли мама є й тато, родина свята.
Учень. Тоді легко і просто, завжди є порада,
Є підтримка і ласка, любов, доброта.
Пригорнутись до тата і мами я рада,
І тоді найскладніша проблема – проста!
Вихователь. Любі діти, батько і мати – найдорожчі та найрідніші кожному із нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, вкладають у наші вуста добрі слова.
Батько… Тато… Суворий і вимогливий. А його любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Саме такою повинна бути батьківська любов. Споконвіку батько сім’ї вважався господарем. На нього покладались обов’язки піклуватись про родину, годувати її та захищати.
Учень. Дорогий, хороший, рідний тату!
Кращого за тебе не знайти.
Дорогий, хороший, рідний тату!
Як чудово, що у нас є ти!
Учень. Недарма вважає вся наша сім’я,
Що на тата зовні дуже схожий я,
Підросту ще трішки, усього навчусь
І таким завзятим стану, як татусь.
Учень. Я все робити вчуся так, як тато,
І вже навчивсь ремесел багатьох
І хоч роботи завжди в нас багато,
Та все здолати можемо ми вдвох.
Вихователь. Дорогі татусі! Ваші діти приготували вам подарунок у вигляді пісні.
Пісня для тата
Вихователь. Діти, а ви хочете подивитися, як ваші тата допомагали вашим мамам, коли ви були зовсім маленькими?
Оголошуємо конкурс «Хто швидше одягне ляльку».
Наступний конкурс для татусів «Хто швидше пришиє ґудзик».
Вихователь. Батько. Це людина із сильним характером, міцними руками, яка все може зробити. Діти, особливо хлопці, намагаються наслідувати батька, бути таким же працьовитим, як він.
Учень. Я виросту скоро, хоча це й не просто.
Я буду великий, як тато, й дорослий.
Я буду їсти не ложкою – лопатою,
Щоб вирости сильним, сміливим, як тато.
Учень. І чистити зуби, й робити зарядку.
І навіть в столі в мене буде порядок.
Коли ж побажають спокійної ночі,
А спати в цей час усі діти не хочуть,
Я плакать не буду і вередувати,
Бо хочу як тато, мужчиною стати.
Гра для хлопчиків «Хто швидше з’їсть кашу»
Вихователь. Мама… Чи є на світі слово більш прекрасне і ніжне? У матері найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не змовкає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, тобі завжди потрібна мама.
Мама, матуся…. Ніжна, ласкава, добра. Як ти потрібна усім: слухняним і пустотливим, сильним і слабким, добрим і байдужим.
У сім’ї сила батька поєднується з добротою і ніжністю матері. Тато оберігає сім’ю від неприємностей, забезпечує добробут, а мама створює добру атмосферу і затишок у домі.
Учень. У моєї мами руки золоті,
Очі карі, вії – довгі і густі.
Учень. А моя матуся схожа на веселку,
Бо така чудова і така весела!
Учень. А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!
Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!
Учень. А моя матуся гарна, як калина,
В неї чорні брови, губи, як малина.
Учень. Моя матінка привітна,
Гарна, ніжна, як весна,
І ласкава і тендітна,
Ніби пролісок вона!
Учень. І моя – красуня!
Ніде правди діти!
Мабуть, тут зібрались
Всі красуні світу!
Оголошуємо конкурс для дівчат «Ніжні слова для мам».
Дібрати до слова «мама» найтепліші, найніжніші, найласкавіші слова, якими ви називаєте своїх мам. (Матінка, матуся, рідненька, ненька, лагідна, миленька, мамунечка, мамуся, матусенька, матінка, дорогенька, люба…)
Вихователь. Мама – найдорожча людина в цілому світі. Кожне її слово, мудрі поради і добрі справи – це книга життя, з якою ви вирушаєте в дорогу. Скільки безсонних ночей провела вона над вашим ліжком, коли ви були маленькими! Скільки сил віддала вона, коли ви підростали. Подумайте, як багато зробила для вас ваша мати!
Я думаю, що вам буде дуже цікаво дізнатися хто ж вигадав маму? Послухайте одну легенду.
(Звучить музика)
Якось добрий Бог вирішив створити… мам.
Шість днів та ночей Він роздумував. Та ось
з’явився ангел і мовив:
- Ти стільки часу тратиш на неї!
- Так… Але ти читав вимоги замовлення?
Вона мусить складатися із ста восьми десяти рухомих частин,
які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має
лікувати все – від зламаної ноги до розчарування
в коханні, також вона мусить мати
шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо спитав:
- Шість пар рук?
- Не в руках проблема, - відповів Бог, - а в
Трьох парах очей, що вона мусить мати.
- Аж стільки! – вигукнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
- Одну пару, щоб бачити через зачинені двері,
Коли пита : «Що ви там робите, діти?», - навіть якщо
вона знає, що вони роблять. Іншу пару на
потилиці, щоб бачити те, що не мала би
бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно
сказати синові, який вскочив у халепу: «Розумію сину,
і люблю тебе».
- Господи, - сказав ангел, - вже пізно, йди відпочивати.
- Не можу, - відповів Господь, - Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
Надто тендітна, - сказав зітхаючи.
- Але витривала! – відповів Господь із заполом.
- Ти не можеш уявити собі того, що може
зробити чи перетерпіти мати.
- Чи вміє вона думати? – запитав янгол.
- Не лише думати. А вміє також дуже добре
користуватися своїм розумом і пристосовуватися
до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся
пальцем до її щоки.
- Тут щось стікає, - мовив здивовано.
- Так, це – сльоза, - відповів зі смутком Бог.
- Але для чого вона? – спитав ангел.
- Щоб висловлювати радість, смуток,
розчарування, біль…
- Господи, Ти – справжній геній! – вигукнув захоплено ангел.
Тихим, меланхолічним голосом Бог прошепотів:
- Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу.
(Виходить дівчинка зі свічкою в руках)
Учень. Є у мене найкраща у світі матуся,
За неї до тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком,
До тебе, небесна Ісусова ненько.
Благаю у тебе щирими словами
Опіки та ласки для рідної мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ той, у люди,
Щоб ними раділа – пишалась усюди.
Учень. Бува таке, ми скажем прямо,
що через нас сумують мами.
Тож всі сьогодні просим вас
Пробачте, любі мами, нас.
Учень. В нас мами всі чудові, молоденькі,
Красуні всі, чарівні, як весна,
Ми любим всіх вас, дорогенькі,
А зараз для вас пісня хай луна.
Пісня для мам
Вихователь. А зараз оголошуємо конкурс для мам.
Завдання: відшукати свою дитину із зав’язаними очима по волоссю.
Наступний конкурс для матусь із обручем і стрічками.
Дві команди, в кожній по три мами, які тримаються за кінець стрічки, що прив’язана до обруча. Завдання: хто швидше заплете косу зі стрічок, не відпускаючи від неї рук.
Вихователь. Дорогі матусі і татусі. Хоч ваші дітки ще і маленькі та в них є теж свої бажання. Як хочеться їм інколи вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться відповідати на ваші безкінечні «чому?»
Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята.
Нічогісінько не знають – смішно і казать комусь ,
Бо щодня мене питають, лиш одне – «чому?», «чому?»
Вихователь. Дорогі гості,а чи знаєте ви, що наші дітки підростають справжніми помічниками? Вони старанно допомагають батькам вдома виконувати ту чи іншу роботу, адже в дорослих завжди стільки турбот. Та не тільки вдома працюють ваші діти. З великою відповідальністю вони беруться виконувати усі доручення, які ми даємо їм тут у школі. Зараз ми можемо у цьому переконатись. (слайд)
Вихователь. Якби ви знали, діти, як потрібна вашим мамам допомога, любов і ласка,повага, лагідне слово, доброта. Все це сповнює їхнє життя радістю, відновлює сили, продовжує молодість. Кожне ваше грубе слово , образа боляче ранять материнське серце, викликають сльози. Збільшують кількість зморшок на обличчі, засніжують голову сивиною. То ж будьте хорошими синами і дочками.
Вихователь. Продовжуючи нашу зустріч, ми не можемо не повернутись до коренів кожної родини. На святі присутні люди, які започаткували свій рід. Це ваші дідусі. Діти, подивіться на приємні й доброзичливі обличчя ваших дідусів і скажіть їм слова вдячності.
Учень. Зовсім не старенький любий мій дідусь,
Ми з ним добрі друзі, я цим так горджусь.
Він такий розумний, все на світі знає,
Бо книжок багато він завжди читає.
Мій дідусю рідний, будь завжди таким:
Спритним і веселим – вічно молодим.
Учень. Дуже поважає мій дідусь футбол,
Разом із гравцями забиває гол.
То підскочить в кріслі, то: «Ура!» кричить,
Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.
Учень. Дідуся свого вітаю,
З ним щиренько розмовляю,
І таке тобі скажу,
Що з тобою я дружу.
Ти хороший, ти ласкавий,
Ти приємний, гарний, славний.
Будь здоровий, не хворій,
Дідусеньку рідний мій.
Учень. У кожного дідуся турбот – не злічить!
Роботу одному нелегко зробить.
То ж хочемо, рідні, таке вам сказать,
Що будем завжди дідусям помагать.
Звучить пісня для дідусів
Вихователь. Любі діти, погляньте, в залі сидять ще дуже дорогі вашому серцю люди – це ваші рідненькі бабусі. Ось вслухайтеся у самі слова: бабуся, бабусенька, бабуня, бабулечка, бабця, бабусечка. Правда, яке воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе? Чи є ж у світі краща людина? Ви удвічі дорожчі для неї, бо ви — діти її дітей, бо ви — її пташенятка, ластів'ятка, голуб’ятка, дитиночка-кровиночка.
Подивіться у бабусині очі. Які вони щирі. У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра і любові. Бабуся, бабусенька, невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться. Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей. Вони з любов'ю передають нам свої уміння.
Учень. Ой, бабусенько рідненька,
Чарівниченько любенька,
Твої руки золоті
В невсипущому труді.
Твою працю я шаную,
Твоє серце добре чую,
І тебе я поважаю,
Тебе й сонечко вітає.
Учень. Бабцю люба, бабцю дорогенька,
Чи колись була ти, як ось я, маленька?
Чи колись була ти, бабцю, молодою,
Із рум’яним личком, з русою косою?
Учень. Чи була у тебе до колін спідничка?
Чи тобі казав хтось: «Ти моя синичка»?
А колись, бабусю, лялькою ти гралась?
Ти її жаліла, як вона ламалась?
А чому, бабусю, треба всім старіти?
А хіба не можна жити літ без ліку?
Учень. Люба бабусенько, сонечко ясне!
Хай твоя доля буде прекрасна!
Хай дні пролітають, біжать хай літа,
А ти будь, бабусю, завжди молода!
Вихователь. Багато часу наші діти проводять зі своїми бабусями, тому і знають вони один одного дуже добре. Зараз ми це перевіримо.
Гра «Що любить бабуся?»
(Зачитуються по порядку питання, бабусі пишуть відповіді на папері, а їх внуки дають відповідь вголос. Відповіді порівнюються)
Вихователь. Дорогі бабусі, прийміть від дітей пісню у подарунок.
Пісня для бабусь
Вихователь. І все ж таки, діти, як добре, що ваші тата обрали саме ваших мам. Хоча чоловіки і кажуть, що не вони обирають жінок, а жінки вибирають їх, та мені все ж здається що недарма придумані слова «парубкувати», «залицятися». А скільки пісень складено на цю тему!
Давайте ж послухаємо одну з них.
Пісня «Ішов козак потайком»
Вихователь. Одна із заповідей Божих говорить: «Шануй батька і матір свого». Ніжна і ласкава мама завжди приголубить, а сильні руки батька підтримають вас. Але і ви повинні берегти своїх батьків, допомагати їм, не засмучувати, бути слухняними. Ви також повинні з любов’ю і повагою ставитись до своїх бабусь і дідусів. Всі вони бажають вам тільки хорошого. Ви їхня опора і надія в майбутньому.
І ось завершилось наше родинне свято.
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай вам Бог добра і сил багато,
Щоб сонце піднімалося в росі,
Щоб зігрівало вас тепло і ласка,
А доброта всіх пригортала вас.
Й життя хай буде, ніби добра казка.
Живіть усі щасливо. В добрий час!