23 квітня о 18:00Вебінар: Шкільна територія як об'єкт STEАM-дослідження

Родинне свято "Як затишно в колі родиннім"

Про матеріал
Виховний захід направлений на розвиток в учнів почуття обов’язку перед батьками, розширення духовного світу, творчіх здібностей і обдаруваннь учнівської молоді.
Перегляд файлу

C:\Users\inspiron-15\Desktop\DSCN1273.jpg          Родинне свято       «Як затишно в колі родиннім!»

 

                                                                                      Методична розробка

                                                                                      бібліотекаря Новопсковського

                                                                                      професійного аграрного ліцею

Луганської області

                                                                                      Сковородки Надії Олексіївни

 

 

 

 

 

 

Мета:

Навчальна:

Вчити любити і памятати місце, де народився, рідну оселю, свій народ. Формувати в учнів почуття обов’язку перед батьками;

Виховна:

 Виховувати провідну національну цінність – родинність, любов і шану до найрідніших людей – своїх батьків, повагу до рідної землі, до праці, до України;

Розвивальна:

 Розвивати в учнів почуття обов’язку перед батьками, розширювати духовний світ, творчі здібності й обдарування учнів.

Обладнання: Зала прикрашена вишитими рушниками, квітами, на великому екрані слова: «Як затишно в колі родиннім»

(Звучить музика,  виходять ведучі)

Ведуча: Моя сім’я і дорога родина –

Це тато, мама, бабця і дідусь,

Сестричка, братик і любов єдина,

І я у них також любити вчусь.

Ведучий: Мені тут тепло, затишно і тихо,

Надійно, світло радісно завжди.

Мене в родині оминає лихо.

З усім на світі я біжу сюди.

Бібліотекар: Добрий день, шановна, дорога родино!

Так, якраз родино! Бо всі ми, присутні у цьому залі, велика, дружна родина. І сьогоднішня наша зустріч носить назву «Як затишно в колі родиннім!». 

Ведуча :  Рід, рідний, рідня, родина – ці слова пов’язує міцний зв’язок рідних людей.  Українці дуже поважають і цінують свою сім’ю, свою родину, народні звичаї та традиції. Із давніх часів повелося в українців так, що вони дуже поважають матір та батька, які дали їм життя. Непошана до батьків – великий гріх. У старому Завіті говориться: «Хто лихословив батька або матір, карався смертю». Навіть прислів’я такі є: «Хто матір зневажає, того Бог карає»; «За мамині сльози – Бог долю зморози»; «За маму і тата тяжка розплата».

Ведучий: Мати! Батько! Які дорогі для кожного з нас ці слова. Скільки в них тепла, щастя, радості, милосердя і доброти. Від народження дитини і до кінця своїх днів батьки турбуються про долю своїх дітей.

Ведуча:

Любов, мов сонце, душу зігріває.
Без неї дітям в світі не зрости.
Вона усім в житті допомагає,
І здатна у пітьмі людей вести.
З чим мамину любов нам порівняти?
Із сонечком, що світло шле й тепло...
Готова мама все для нас віддати,
Щоб дітям добре й сонячно було.

 

Ведучий:

Татова любов мов океан,
Де ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від Бога.

Бібліотекар:

Хочеться, щоб кожен із нас шанував своїх батьків, розумів їхні мудрі поради, думав про них, був поруч  у складну хвилину, відгукувався на кожен поклик. Мабуть, немає нічого найдорожчого для людини, як рідний дім. Додому повертаємося з далеких доріг. Несемо свої радощі, сумніви і печалі. Саме в рідній домівці черпаємо любов, добро,  тепло, ніжність від найдорожчої людини – Матері. Кожне її слово, мудрі поради, добрі діла, перший «добрий день» людям,  і оте одвічне «не вкради», «не убий» - то Книга життя, з якого вирушаємо у далекі світи.

( Звучить тиха мелодія. Учень читає листа  матері:)

  Моя ніжна і рідна матусю, я вирішив написати тобі листа з висловлюванням своєї любові, вдячності та поваги до тебе. Нехай ці рядки подарують тобі радість і посмішку, навіють приємні спогади. Ти зараз  не поруч зі мною, і тому мені, як ніколи, не вистачає тебе, моя рідна ненько.

В розлуці з тобою я багато чого зрозумів. Мамо моя, я ніжно обіймаю твої натруджені руки, які від самого народження охороняли мене від усякого лиха. Вони дарували тепло і ласку, так любляче пригортали до себе. Ці руки ніколи не знають спочинку. Вони готують смачні обіди, пораються у хаті, на подвірї та городі. Завдяки твоїм натрудженим рукам у нашому домі завжди тепло і затишно.

Матусю, ти – Берегиня нашого дому. Твоє добре і чуйне серденько завжди в турботі про мене. Тільки воно відчуває, коли мені боляче, коли мене не розуміють чи ображають. Ти даєш добрі і мудрі поради, навчаєш багатьом життєвим істинам. Пробач мені, люба, за те, що інколи не прислухаюся до них і тобі доводиться хвилюватися через це. Взагалі, немає ідеальних стосунків. Ми, інколи, сваримося, між нами виникають непорозуміння. В такі хвилини я буваю різкий з тобою. Але проходить деякий час і мені стає соромно через це. Матусю, я вже давно помітив, що ти зовсім не вмієш ображатися, а може робиш вигляд, що не вмієш? А на серці все рівно боляче. Пробач мені, моя рідна. Я так щиро бажаю тобі постійно пізнавати мою синівську любов і турботу до тебе. Будь здоровою, завжди усміхненою. Нехай твої очі світяться тільки радістю, турботи будуть тільки приємними. А життя подарує тобі ще довгих, довгих років. Міцно обіймаю тебе, моя ніжна матусю.

         Твій люблячий син Віктор.

Ведуча: Мати – Берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є центром, який єднає всю родину.

Ведучий: Батько в сімї захисник, годувальник. Батькове слово – це закон.

(Учениця в українському вбранні виносить хліб, кладе його на стіл). (У виконанні дуету «Ніжність» звучить пісня «Родина, родина – від батька й до сина…»).

Бібліотекар: Кожна людина мріє про щасливу родину , яка ніколи не зрадить, підтримає у важку годину. Тільки із близькими людьми відчуваєш духовне тепло, довіру, любов і ніжність. А як приємно відзначати разом свята, відпочивати, влаштовувати сімейні обіди та вечері.  Сімя – маленька держава, яка має свої закони, права і обовязки, що передаються від роду до роду.

Ведуча: Рідна мати і рідна Україна – два крила любові, що несуть українську душу через віки і не в’януть у вічному польоті, бо тримає їх на світі материнська любов.

Ведучий: Воскрес Христос – воскресла Україна, бо один Бог витає над нами і одна мати любить нас. Віримо в нашу Україну. Віра ця передається від роду до роду, від покоління до покоління, як українська душа.

Ведуча: Ми повинні завжди пам’ятати, що сила і міць українського народу в наших коріннях. Пам’ятайте своїх рідних. Живіть дружно. Є таке прислів’я : «Міцна сім’я – міцна держава» .

Одна Батьківщина і двох не буває,

Місця, де народився, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Ведучий: Якого б віку і статусу не була людина, де б вона не жила і яких поглядів би не дотримувалася, вона потребує родини. Спочатку  тієї, де народжується і росте, потім тієї, яку створює сама, і де ростить своїх дітей. Довіра, турбота, підтримка – ось з чим асоціюється це слово.

Ведуча:  Доброму роду нема переводу. Хай завжди так буде, як говорить народне прислів’я: «Як велика і дружна родина, то минає лиха година». Бо кожен несе відповідальність один за одного, у кожного за інших болить серце. У великій родині немає заздрощів і непорозумінь, а є велика людська любов, яка зобов’язує людей бути чесними, справедливими, добрими.

Ведучий:

Саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ людина і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості. Саме з сім’ї  несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички. То ж недарма народне прислів’я каже: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина».

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча:

Живіть всі дружно і крилато,
Щоб рід людський наш не здрібнів.
Любов оберігайте свято,
Навчіться добрих, щирих слів.
І світ любіть, що наче казка,
Для нас відкрився у житті.
І сонечкова щира ласка
Хай зігріває вас в путі.

Бібліотекар: Любі друзі, от і добігає до кінця наша зустріч.  Хочеться всім вам побажати домашнього затишку і тепла, нехай сімейне вогнище сяє іскорками радості та доброти. Рум'яних пирогів на столі, ніжних обіймів рідних, ласкавих слів і красивих вчинків. Нехай вірність, любов і взаєморозуміння супроводжують ваші сім'ї ще довгі роки, а сімейний фотоальбом без кінця наповнюється кадрами щасливих миттєвостей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Бондаренко Т.А. Буде в мирі й злагоді родина – буде жити моя Україна! //Позакласний час – 2007 - № 10 –  С. 55 -59.

2. Вагнер Н.С. Шануй батька свого і матір свою// Позакласний час – 2007 – №8 – С. 56 -57.

3. Шевченко О.А. Ти всіх святих святіша, ненько! // Позакласний час – 2010 – № 4 С. 19 – 26.

 

 

docx
Додано
21 лютого
Переглядів
73
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку