Родинне свято "Як затишно в колі родиннім"

Про матеріал
Виховний захід направлений на розвиток в учнів почуття обов’язку перед батьками, розширення духовного світу, творчіх здібностей і обдаруваннь учнівської молоді.
Перегляд файлу

C:\Users\inspiron-15\Desktop\DSCN1273.jpg          Родинне свято       «Як затишно в колі родиннім!»

 

                                                                                      Методична розробка

                                                                                      бібліотекаря Новопсковського

                                                                                      професійного аграрного ліцею

Луганської області

                                                                                      Сковородки Надії Олексіївни

 

 

 

 

 

 

Мета:

Навчальна:

Вчити любити і памятати місце, де народився, рідну оселю, свій народ. Формувати в учнів почуття обов’язку перед батьками;

Виховна:

 Виховувати провідну національну цінність – родинність, любов і шану до найрідніших людей – своїх батьків, повагу до рідної землі, до праці, до України;

Розвивальна:

 Розвивати в учнів почуття обов’язку перед батьками, розширювати духовний світ, творчі здібності й обдарування учнів.

Обладнання: Зала прикрашена вишитими рушниками, квітами, на великому екрані слова: «Як затишно в колі родиннім»

(Звучить музика,  виходять ведучі)

Ведуча: Моя сім’я і дорога родина –

Це тато, мама, бабця і дідусь,

Сестричка, братик і любов єдина,

І я у них також любити вчусь.

Ведучий: Мені тут тепло, затишно і тихо,

Надійно, світло радісно завжди.

Мене в родині оминає лихо.

З усім на світі я біжу сюди.

Бібліотекар: Добрий день, шановна, дорога родино!

Так, якраз родино! Бо всі ми, присутні у цьому залі, велика, дружна родина. І сьогоднішня наша зустріч носить назву «Як затишно в колі родиннім!». 

Ведуча :  Рід, рідний, рідня, родина – ці слова пов’язує міцний зв’язок рідних людей.  Українці дуже поважають і цінують свою сім’ю, свою родину, народні звичаї та традиції. Із давніх часів повелося в українців так, що вони дуже поважають матір та батька, які дали їм життя. Непошана до батьків – великий гріх. У старому Завіті говориться: «Хто лихословив батька або матір, карався смертю». Навіть прислів’я такі є: «Хто матір зневажає, того Бог карає»; «За мамині сльози – Бог долю зморози»; «За маму і тата тяжка розплата».

Ведучий: Мати! Батько! Які дорогі для кожного з нас ці слова. Скільки в них тепла, щастя, радості, милосердя і доброти. Від народження дитини і до кінця своїх днів батьки турбуються про долю своїх дітей.

Ведуча:

Любов, мов сонце, душу зігріває.
Без неї дітям в світі не зрости.
Вона усім в житті допомагає,
І здатна у пітьмі людей вести.
З чим мамину любов нам порівняти?
Із сонечком, що світло шле й тепло...
Готова мама все для нас віддати,
Щоб дітям добре й сонячно було.

 

Ведучий:

Татова любов мов океан,
Де ні дна, ні берега земного…
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від Бога.

Бібліотекар:

Хочеться, щоб кожен із нас шанував своїх батьків, розумів їхні мудрі поради, думав про них, був поруч  у складну хвилину, відгукувався на кожен поклик. Мабуть, немає нічого найдорожчого для людини, як рідний дім. Додому повертаємося з далеких доріг. Несемо свої радощі, сумніви і печалі. Саме в рідній домівці черпаємо любов, добро,  тепло, ніжність від найдорожчої людини – Матері. Кожне її слово, мудрі поради, добрі діла, перший «добрий день» людям,  і оте одвічне «не вкради», «не убий» - то Книга життя, з якого вирушаємо у далекі світи.

( Звучить тиха мелодія. Учень читає листа  матері:)

  Моя ніжна і рідна матусю, я вирішив написати тобі листа з висловлюванням своєї любові, вдячності та поваги до тебе. Нехай ці рядки подарують тобі радість і посмішку, навіють приємні спогади. Ти зараз  не поруч зі мною, і тому мені, як ніколи, не вистачає тебе, моя рідна ненько.

В розлуці з тобою я багато чого зрозумів. Мамо моя, я ніжно обіймаю твої натруджені руки, які від самого народження охороняли мене від усякого лиха. Вони дарували тепло і ласку, так любляче пригортали до себе. Ці руки ніколи не знають спочинку. Вони готують смачні обіди, пораються у хаті, на подвірї та городі. Завдяки твоїм натрудженим рукам у нашому домі завжди тепло і затишно.

Матусю, ти – Берегиня нашого дому. Твоє добре і чуйне серденько завжди в турботі про мене. Тільки воно відчуває, коли мені боляче, коли мене не розуміють чи ображають. Ти даєш добрі і мудрі поради, навчаєш багатьом життєвим істинам. Пробач мені, люба, за те, що інколи не прислухаюся до них і тобі доводиться хвилюватися через це. Взагалі, немає ідеальних стосунків. Ми, інколи, сваримося, між нами виникають непорозуміння. В такі хвилини я буваю різкий з тобою. Але проходить деякий час і мені стає соромно через це. Матусю, я вже давно помітив, що ти зовсім не вмієш ображатися, а може робиш вигляд, що не вмієш? А на серці все рівно боляче. Пробач мені, моя рідна. Я так щиро бажаю тобі постійно пізнавати мою синівську любов і турботу до тебе. Будь здоровою, завжди усміхненою. Нехай твої очі світяться тільки радістю, турботи будуть тільки приємними. А життя подарує тобі ще довгих, довгих років. Міцно обіймаю тебе, моя ніжна матусю.

         Твій люблячий син Віктор.

Ведуча: Мати – Берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є центром, який єднає всю родину.

Ведучий: Батько в сімї захисник, годувальник. Батькове слово – це закон.

(Учениця в українському вбранні виносить хліб, кладе його на стіл). (У виконанні дуету «Ніжність» звучить пісня «Родина, родина – від батька й до сина…»).

Бібліотекар: Кожна людина мріє про щасливу родину , яка ніколи не зрадить, підтримає у важку годину. Тільки із близькими людьми відчуваєш духовне тепло, довіру, любов і ніжність. А як приємно відзначати разом свята, відпочивати, влаштовувати сімейні обіди та вечері.  Сімя – маленька держава, яка має свої закони, права і обовязки, що передаються від роду до роду.

Ведуча: Рідна мати і рідна Україна – два крила любові, що несуть українську душу через віки і не в’януть у вічному польоті, бо тримає їх на світі материнська любов.

Ведучий: Воскрес Христос – воскресла Україна, бо один Бог витає над нами і одна мати любить нас. Віримо в нашу Україну. Віра ця передається від роду до роду, від покоління до покоління, як українська душа.

Ведуча: Ми повинні завжди пам’ятати, що сила і міць українського народу в наших коріннях. Пам’ятайте своїх рідних. Живіть дружно. Є таке прислів’я : «Міцна сім’я – міцна держава» .

Одна Батьківщина і двох не буває,

Місця, де народився, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Ведучий: Якого б віку і статусу не була людина, де б вона не жила і яких поглядів би не дотримувалася, вона потребує родини. Спочатку  тієї, де народжується і росте, потім тієї, яку створює сама, і де ростить своїх дітей. Довіра, турбота, підтримка – ось з чим асоціюється це слово.

Ведуча:  Доброму роду нема переводу. Хай завжди так буде, як говорить народне прислів’я: «Як велика і дружна родина, то минає лиха година». Бо кожен несе відповідальність один за одного, у кожного за інших болить серце. У великій родині немає заздрощів і непорозумінь, а є велика людська любов, яка зобов’язує людей бути чесними, справедливими, добрими.

Ведучий:

Саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ людина і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості. Саме з сім’ї  несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички. То ж недарма народне прислів’я каже: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина».

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча:

Живіть всі дружно і крилато,
Щоб рід людський наш не здрібнів.
Любов оберігайте свято,
Навчіться добрих, щирих слів.
І світ любіть, що наче казка,
Для нас відкрився у житті.
І сонечкова щира ласка
Хай зігріває вас в путі.

Бібліотекар: Любі друзі, от і добігає до кінця наша зустріч.  Хочеться всім вам побажати домашнього затишку і тепла, нехай сімейне вогнище сяє іскорками радості та доброти. Рум'яних пирогів на столі, ніжних обіймів рідних, ласкавих слів і красивих вчинків. Нехай вірність, любов і взаєморозуміння супроводжують ваші сім'ї ще довгі роки, а сімейний фотоальбом без кінця наповнюється кадрами щасливих миттєвостей!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Бондаренко Т.А. Буде в мирі й злагоді родина – буде жити моя Україна! //Позакласний час – 2007 - № 10 –  С. 55 -59.

2. Вагнер Н.С. Шануй батька свого і матір свою// Позакласний час – 2007 – №8 – С. 56 -57.

3. Шевченко О.А. Ти всіх святих святіша, ненько! // Позакласний час – 2010 – № 4 С. 19 – 26.

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Лукіяненко Лариса
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
21 лютого
Переглядів
161
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку