Родинно - сімейне свято "Мамо, мамо, вічна і кохана..."

«Мамо, мамо, вічна і кохана…»

(Родинно-сімейне свято)

Сцена гарно прибрана, всюди квіти, на стендах – дитячі малюнки, плакати, учнівські твори, присвячені матерям.

(Виходять діти з короваєм і вітають всіх гостей на святі)

Дівчинка: Ми несемо рушник український,

А здається усміх материнський!

Хлопчик: Я тримаю хліб та  сіль батьківський,

А здається подих український!

Дівчинка: Ми раді вас вітати у цій світлиці

І дарувати хліб із золота-пшениці.

Хлопчик: Серця в нас сповнені любов'ю й миром

Бажаємо, щоб зустріч була щира!

Учитель: Спасибі вам за те, що ви прийшли взяти участь у нашому родинно-сімейному святі: «Мамо, мамо, вічна і кохана…»

Ми зібралися родиною на свято Матері, щоб подякувати нашим матерям за турботу, ласку і тепло, адже все, що маємо в житті – завдяки рідній неньці. І хочеться, щоб День матері відзначався не один раз у травні, а кожен день був святом для наших матусь, щоб ми приносили їм радість.

1-й ведучий: Сьогодні ми відзначаємо свято, яке прийшло до нас недавно. Кожного року, в другу неділю травня, весь світ відзначає День матері.

2-й ведучий: Ініціатором проведення свята стала жінка з Філадельфії – Енн Джервіс. Вона рано втратила найріднішу людину і на собі відчула, що таке жити без неньчиної ласки. Отож звернулася до Президента країни з пропозицією присвятити один день року Жінці-матері.

(Виходять старші і молодші діти, читають слова)

1. Святом у другу неділю травня

Матерів величали в нас.

Встановили це свято здавна

Й відмічали в добрий час.

2. Прижилася традиція – свято

І до серця народу дійшла,

Бо життя всім дає нам мати,

Бо в кожного мати була.

3. І на нашій землі величали

Жінку-матір старі і малі.

Руки матері всі цілували

І вклонялися всі до землі.

1-й ведучий. В Україні, зокрема Західній, це свято  започаткувала в 1929 році письменниця Наталя Кобринська. Через десять років це свято ліквідували силоміць. Натомість вшановували всіх жінок 8 Березня, офіційно назвавши Міжнародним жіночим днем.

2-й ведучий: Свято Матері припадає на другу неділю травня. У цей весняний день, коли сонце будить нашу землю і кличе до життя, зеленіють дерева, розцвітають квіти і щебечуть пташки, ми вашановуємо маму.

1-й ведучий: А знаєте, мені завжди мама схожа з весною! Бо вона, як і весна, дає життя!

(Виходить учениця і читає вірш «Весна і мама»)

Весна і мама! Що в них спільне є,

Що жінку ми порівнюємо з весною?

Бо кожна з них комусь життя дає:

Весна – Землі, а мама – нам з тобою.

 

Весна приходить, будить все до сну.

Несе тепло, дає життя рослині.

А жінка- матір зірочку ясну

З життям дарує крихітці – дитині.

 

Весна і мама! Що в них спільне є,

Що так одвічно їх обох єднає?

Бо кожна з них любов, тепло дає,

Нічого в замін не вимагає.

Весна і мати! Радість йде від них,

Добро і щедрість, ласка наймиліша.

Пташиний спів, дітей веселий сміх

І ніжна пісня, щира, найрідніша!

Весна і мама! Вічне джерело

Усього сущого, що в світі процвітає,

Від них обох іде живе тепло,

І це весну і матінку єднає.

1-й ведучий: Наш народ віками шанував матерів. При зустрічі і прощанні діти цілували руку матері. Це була духовна потреба вшанувати матір.

2-й ведучий: Споконвіку мати була носієм культури, адже вона першою виховує  дитину, навчає традицій, мові, релігії. Вдячні їй сини й дочки промовляють теплі слова про неї, що передаються з покоління в покоління.

 (Молодші учні по черзі зачитують прислів'я.)

• Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
• В кого ненька, в того й голівка чистенька.
• На світі все знайдеш, крім рідної матері.
• Малі діти їдять хліб, а великі – серце.
• Кожній матері діточки свої милі.
• У дитини заболить пальчик, у матері – серце.

Учитель: А зараз ми хотіли б ближче познайомитися, відрекомендувати наших сьогоднішніх мам, які прийшли до нас на свято.

(Учні представляють своїх мам)

Учитель: Ось тепер ми усі знайомі. Здавна головною берегинею роду, сім'ї, домашнього затишку була і залишається – мати.

(Виходять три хлопчики)

1-й хлопчик: Чоловіки стають на коліна в 3-х випадках:

• щоб з джерела напитися води;
• зірвати квітку для коханої людини;
• щоб вклонитися матері.

2-й хлопчик: І ми низько вклоняємось тобі, мати ролду людського, ім'я твоє – Жінка!

3-й хлопчик: Миру і щастя землі, по якій ти ідеш – Жінко-Матір!

1-й хлопчик: З святом Матері, вас, дорогі!

(Виходить дівчина і читає вірш)

 З матусі починається життя,

Вона дарує щастя жити!

І кожен йде у власне майбуття,

Стрічає сонечко, що так чарівно світить.

         Ідемо в сів. І поки ще малі,

         За ручку кожного веде нас люба мати.

          Нема ріднішої людини на Землі,

          Її ім'я найкраще і крилате.

          І найніжніші мамині пісні,

         Прості і милі, тихі, колискові,

         І очі найдорожчі, і ясні,

І руки роботящі, і чудові.

Свята Мадонно! Матінко моя!

Ти завжди дітям – сонечко в зеніті!

Тобі доземно кланяюся   я,

Люблю найбільше за усіх на світі!

 

1-й ведучий: Музичним вітанням для вас, дорогі матусі, буде пісня «Материнська свята доброта».

2-й ведучий: Все в житті починається з мами, її теплої і ніжної посмішки, її ласки і безмежної любові.

1-й ведучий. З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі й любові, замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей… усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджують у нас кращі риси людяності і добра. Захищають нас, навіть ціною власного життя, від усього лихого.

2-й ведучий: Мама. Найрідніша для кожного з нас людина. Вона, як сонечко, яке оберігає, розрадить, допоможе подолати життєві негаразди, все життя ми будемо для неї дітьми. Як хочеться мамі, щоб життєві негаразди, все життя ми будемо для неї дітьми. Як хочеться мамі, щоб життєва стежина кожного з нас була щасливою.

Учитель: Давайте помандруємо з вами у світ дитинства. Ми малі й безпорадні. Без мами не можемо ступити й кроку. Запитання до матусь:

• Якими були перші кроки вашої дитини?
• Що найбільше запам'яталося?
• Якими ваш син чи донька були в дитинстві?

( Слово надається мамам).

1-й ведучий: Ми даруємо вам пісню «Дякую рідна за все»

Учитель: Шановні матері, готуючись до свята, ми писали з дітьми твір «За що я люблю свою маму», малювали ваші портрети. Я відчула, що всі діти дуже люблять вас, пишаються вами і хочуть наслідувати вас. І скільки років не було кожному із нас, мама буде найдорожчою і найріднішою людиною. А діти завжди будуть її любити. Сьогодні у день свята Матері кожен із них ще і ще раз хоче сказати про маму найтепліші слова.

Звучить мелодія пісні «Рідна мами моя». У цей час діти піднімаються зі своїх місць, виходять, на фоні пісні читають привітання своїм матерям).

Учень 1.Спасибі, мамо, за усе на світі!

І за життя, і радощі мої.

За те, що сонце так яскраво світить

І так співають гарно солов'ї.

За все, що я люблю і відчуваю,

Чарівність світу бачу кожен раз,

Я так добра і так тепла бажаю

Тобі, матусю, в цей святковий час.

 

Учень 2.Спасибі, мамо, мамочко рідненька,

За ласку, щедрість, щирість, доброту.

Здорова будь і будь щаслива, ненько,

Спасибі, мамо, за любов святу.

Я радий навіть небо прихилити

Та відігнати кривду і біду,

Я можу так тебе одну любити,

До тебе, мамо, в танці я іду.

 

Учитель: Танець із мамою.

Що може бути кращого в світі?

Ніжні мамині руки і руки дитячі,

Довірливий погляд…

А навколо – безмежне море любові.

(Діти запрошують до танцю своїх матерів)

1-й ведучий: Матері… все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в широкі світи. Так і стоять на початку всіх наших доріг, стоять, дивляться і бажають нам добра і щастя. Нічого взамін не чекають лиш просять звісточку прислати, а ще краще – приїхати додому. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, думають про те, щоб діти їхні жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі.

2-й ведучий: Хто і коли сотворив оте чарівне слово, що пахне м'ятою  і рум'янком, конвалією і бузком, літнім сонцем і зимовим морозцем, вербовою гілочкою навесні і грибами-ягодами восени. Матір, мама, мамуня, мамуся, мамця, мамочка, матінка, матіночка, матуся, ненька, неня, ненечка – грає-виграє на дитячих устах вперше в житті вимовлене слово.

1-й ведучий: Слово «мама» росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо виграє веселка і гладить голову по голівці рідна рука. І тихо воно приходить на вуста – промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і промінчиком сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки і вечірньою молитвою.

2-й ведучий: А як виглядають матусі в очах своїх дітей? Щоб це краще зрозуміти, ми проведемо такий конкурс. Зараз кожна мама одержить завдання. Ви повинні за 2-і хвилини скласти вірші з використанням слів, які зазначені в завданні.

Перше завдання. (Душа, мила, гарна, щаслива).

Друге завдання. (Діти, батьки, щастя, майбуття).

Третє завдання. (Робота, турбота, мати, безсонні ночі).

Четверте завдання. (Мама, травень, щастя, радість).

П'яте завдання. (Свято, родина, сім'я, життя).

( У подарунок для своїх матусь діти виконують танець).

1-й ведучий. Впевнена, можна назвати людину щасливою, якщо вона  з раннього дитинства не обділена любов'ю матері та батька. У такому разі людина не просто росте, а розквітає і здатна дарувати тепло своєї душі іншим. Саме душевним теплом, любовю умінням, талантом наповнені роботи, які в ви бачите на нашій виставці. Гляньте, чого тут тільки немає: малюнки, учнівські серветки, рушники, вироби з соломки.

Ці роботи дарують нам радість, приємні відчуття. Думаю, шановні батьки, всього того, що вмієте ви, навчите своїх дітей, щоб і вони могли отримувати насолоду від творчості, задоволення від роботи, виконаної їхніми руками.

Я знаю, що кожна матуся інколи співає свою улюблену пісню.

Запитання до дітей:

• Чи знаєте ви улюблену пісню своєї мами?
• А яка улюблена ваша пісня?

(Діти дають відповіді на запитання)

Як відомо, у пісні розкривається душа людини. А українська пісня завжди славилася своєю мелодійністю, співучістю, задушевністю. Я знаю, що в сім'ї  …………….. дуже люблять і шанують пісню.

Шановна………..! Скажіть, будь-ласка, яке значення для Вас має пісня?

(Дає відповідь на запитання і виконує українську народну пісню).

2-й ведучий. Не має права забувати

                       Пісень, яких навчила мати.

                       Повинні їх і наші діти

                       Своїм нащадкам передати.

(Виконання пісні батьками і дітьми. Конкурс 2Пісенний вернісаж)

1-й ведучий. Спасибі! Хай у Ваших оселях завжди лунає пісня. Наша вдячність всім учасникам і оплески.

2-й ведучий. Вельмишановні батьки! Коли ви відчуватимете себе щасливими? Чого ви в майбутньому чекаєте від своїх дітей? Якими хочете бачити своїх дітей?

(Батьки відповідають на поставлені запитання).

Відповіді мам (добрими, чуйними, справжніми людьми, щоб не забували своїх батьків, жили чесно, поправді).

1-й ведучий. Діти, ми у великому боргу перед своїми батьками. Вони хочуть бачити вас щасливими і вдячними. Ніколи не засмучуйте їх. Хай у їхніх очах завжди з'являються лише сльози радості.

2-й ведучий. Спасибі вам, рідні, за турботу про нас. Ми прагнемо бути такими , якими ви нас виховуєте.

1-й ведучий. Мама подарувала вам життя, оберігає спокій, вона виспівувала вашу долю в колискових, учила жити за законами любові й правди. Тож і ми повинні віддячувати їм, бути уважними, турбуватися про них, як вони про нас.

2-й ведучий. Сьогодні ми розповіли вам про наших мам і про те, що кожна в світі людина повинна з любов'ю і ніжністю ставитись до Матері. Бо з неї починається дорога в простір і час. І в сьогоднішнє чарівне свято ми звертаємось до Великої Матері Божої, яка народила світові Сина Божого. Це свято заступниці роду людського. Воно завжди приходить на допомогу в скрутний час до усіх тих, хто любить і поважає Матір. То ж поможи нам, Матір Божа, Свята Мадонно, праведно прожити свій вік, наповнити свої серця любов'ю до всього сущого, що є на Землі. 

 

Учень:

Квітує травень. У світі так прекрасно.

Сьогодні мами ждуть у дім гостей.

Хай буде в матері на серці ясно

І світло від любові їхніх дітей.

 

Учениця:

Нехай їм буде хороше й чудово,

 І радісно, як квітам навесні.

Звертаюсь я до кожної людини:

Шануйте, люди, ваших матерів.

 

1-ведучий. Шановні добродії, дорогі хлопці і дівчата, всі чоловіки і всі школярі, встаньте і низько схиліть перед матерями голови, бо мати – це початок вашого життя. Давайте помовчимо хвилину в знак вдячності і любові і ще одну хвилину подумаймо про ті найкращі у світі слова, які заслужили наші мами, щоб їх сказати їм, нашим дорогим і найріднішим у світі людям.

(Старшокласники читають слова).

1-й учень:

І опустіться перед ними на коліна,

Для них ми навіть у старості – дитя,

Бо мати в кожного із нас – єдина,

Дала найбільше в світі нам – життя1

 

2-й учень:

Цінуйте матері натруджені руки,

Цінуйте, люди, ваших матерів,

Щоб на краю останньої розлуки

Пекучий сором сердець не спопелив.

 

1-ведучий. Дорогі діти, шановні мами, сьогодні ваші знайшли єднання. Для вас відкрився світ батьків і дітей, і ви переконалися, що бути мамою нелегко, але почесно. Хай заповітом стануть слова на майбутнє: «Де б ви не були, пам'ятайте, що у вас є мама, яка чекає, жде з нетерпінням свою дитину»

(Всі учасники заходу вручають матерям квіти).

Пісня «Дякую тобі, мамо»