РОЛЬ ЧИТАННЯ У ФОРМУВАННІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ ШКОЛЯРІВ

Кожушко Тетяна Йосипівна,

завідувач бібліотеки закладу загальної

середньої освіти І-ІІІ ступенів №3

Тростянецької міської ради

РОЛЬ ЧИТАННЯ У ФОРМУВАННІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ ШКОЛЯРІВ

У статті розглядаються питання взаємозв’язку читання з формуванням громадянської позиції школярів.

Ключові слова: читання, громадянська позиція, читацька активність.

У нинішньому суспільстві все більшого значення в житті людини набувають інформаційні технології. Комп’ютерна техніка тепер є у більшості сімей. Всесвітня мережа  Інтернет дає можливість отримати інформацію з будь-якого питання. І тому книжка почала втрачати популярність. Інтерес до читання поступово згасає. Але ніякий Інтернет не може замінити живого спілкування з книгою. А для дітей та підлітків книги – це вікно у світ знань. Мудрість віків зібрана в книгах. Якщо люди перестануть читати книги, вони поступово розучаться мислити .

Зараз гостро постає питання залучення дітей до книги, формування вміння її читати, користуватися нею, вміння правильно вибрати книгу.

Мета статті: визначити роль читання в формуванні громадянської позиції школярів;   проінформувати щодо актуальності проблеми активності читання; з’ясувати, яким чином впливає читання на дітей; дослідити  роль педагогів та бібліотекаря в формуванні інтересу школярів  до  читання.

Громадянин, який хоче жити в демократичному суспільстві, який хоче бути господарем свого життя, завжди проявляє свою громадянську позицію. Така позиція вимагає перш за все відповідального ставлення до виконання громадянського обов'язку.

Активна громадянська позиція розглядається як сукупність стійких установок, оцінок, відносин до держави, суспільству, професії, до інших людей, до себе, що виявляється в активній діяльності та визначає дії і вчинки людини в аспекті громадянських цінностей.[1, с.9]

На долю кожної держави випадають важкі часи. Навіть сьогодні в Україні є чимало людей, зокрема молодих, які пов'язують свої плани на краще майбутнє з іншими країнами, сподіваючись на те, що там вони зможуть реалізувати себе краще. Проте ми знаємо й інше: протягом багатьох тисячоліть української історії дуже багато людей, які жили і в добрі і в скрутні часи, пишалися своєю належністю до України. Не залежно від того, чи були вони знаними в світі, а чи пересічними людьми, але за певних обставин усі вони виявляли особливі якості, що свідчили про те, що вони є Громадянами. [6, с.20]

Ми з вами - громадяни сучасної України, молодої держави в центрі Європейського континенту. Від нас залежить, якою стане наша рідна держава - сильною й розвиненою, з високим рівнем життя її громадян чи слабкою, залежною від волі інших держав, з незахищеним і малозабезпеченим населенням.

Формування почуття патріотизму починається з ознайомлення з культурною спадщиною України. Загальновідомо, що за багато століть свого існування наша країна створила особливу, колоритну й надзвичайну культуру. Український народ склав велику кількість красивих мелодійних пісень, неповторних казок та легенд, мудрих приказок та прислів’їв, що пройшли крізь віки задля того, щоб зараз ми змогли почути талановитий народний голос.

В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Але, на жаль, нині в українському суспільстві цінність читання знижується. Тенденція зменшення інтересу до нього характерна не лише для України, а й для багатьох країн світу. Художня література завжди відігравала велику роль у процесі виховання підростаючого покоління, оскільки завдяки їй: збагачується й поглиблюється мислення; підліток починає думати й розуміти інших, а значить – і самого себе; відбувається залучення до загальнолюдських цінностей; збагачується життєвий досвід; розкриваються творчі здібності, здатність до співпереживання; засвоюються моральні норми взаємодії між людьми. Сучасна людина повинна багато читати, оскільки в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно опанувати для успішної подальшої життєдіяльності. Тож читання сьогодні є основою освіти й самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя.

В. Сухомлинський сказав: «Читання – це віконце, через яке діти пізнають світ та самих себе». Тому залучення дитини до книжки та читання є підготовка кваліфікованого читача, який «читає та розуміє текст, орієнтується у доступному колі читання, свідомо обирає книгу з навчальними та поза навчальними цілями, різнобічно сприймає та усвідомлює літературний твір і має досвід організації та проведення змістовного та цікавого дозвілля з книгою в середовищі однолітків». [3,с.81].

У сім’ї дитина з перших кроків свого життя засвоює систему моральних цінностей, норм поведінки, культурні традиції, залучається до світової культури. У родині формується особистість людини, її перше ставлення до різних видів діяльності, у тому числі до читання.

Проблема читання – одна з найважливіших і в навчально-виховному процесі в школі. Читацькі вміння починають і фактично закінчують формуватися в учнів на уроках читання в початкових класах.

На інших уроках в основній і старшій школах уміння читати не є об’єктом цілеспрямованого, систематичного опрацювання, тому спеціально в учнів не розвиваються. Однак уміння, сформовані на уроках читання в початковій школі, не можуть повною мірою забезпечити необхідний рівень подальшої інформаційно-інтелектуальної діяльності сучасних учнів.

Читання – це дуже важкий процес, який вимагає уваги, напруження, фізичних та розумових сил. Розрахунки і дослідження свідчать, що при читанні протягом 1 години в день дитина за період шкільного життя прочитає від 150-170 книжок обсягом 300 сторінок. На кожний рік припадає від 13 до 14 книг. Ці дані мають не тільки пізнавальне, а й практичне значення; вони допомагають визначити обсяг позакласного читання і програмної літератури для учнів кожного класу. [4, с.178]  

Ми зараз можемо стверджувати те, що суспільство, яке читає, є суспільством, що мислить. 

І зараз, коли реформування загальної середньої освіти у відповідності до закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, його демократизацію і методичну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей, ми повинні доводити до свідомості як дітей, так і батьків, думку, що читання та письмо залишаться основними інструментами культури у світі різноманітних засобів масової інформації.

Гострою проблемою спільної діяльності класного керівника, учителя початкових класів і шкільного бібліотекаря є популяризація бібліотечно-бібліографічних знань. На бібліотечно-бібліографічних заняттях розширюються знання учнів про книгу, формуються навички роботи з різними видами друкованих джерел, самостійної роботи з книгою, вони вчаться користуватися бібліотечними інформаційними службами. У ході занять педагог створює умови, які стимулюють читацьку активність учнів, постійно підказує шляхи її застосування. В основі методики цих занять лежить організоване спілкування кожного учня з книгою.[5, с.11]

Глибока начитаність, літературна ерудиція значною мірою визначають особистість учня, його світогляд, коло інтересів, уміння сприймати прекрасне в мистецтві і в житті. Від учителя і шкільного бібліотекаря залежить, чи перетвориться читання книг у їх стійку звичку. Залучення учнів до читання книг здійснюється як у навчальній, так і в позакласній їхній діяльності, на спеціально організованих заняттях. Адже в початкових класах учень має оволодіти читацькими навичками й уміннями, способами роботи з художньою літературою, орієнтуватися у світі дитячих книжок, періодиці, довідковій літературі, бути готовим до навчання в середній ланці школи на основі розвиненого в нього інтересу до читання, до книжки. Особливо складно формувати в учнів уміння працювати з підручником, довідковою та енциклопедичною літературою, а також словниками. Над вирішенням цієї проблеми працюють і вчителі-предметники, і бібліотекарі, і класний керівник. Спілкування з книгою допомагає учневі оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, залучає до культурних надбань та цінностей українського народу, його звичаїв, традицій. Навчити вмінню читати самостійно, осмислено – одне із пріоритетних завдань педагогів і бібліотекарів, його вирішенню сприяє їх майстерність залучати дітей до книги, оволодівати мистецтвом літературного читання, закріплювати читацькі навички, розширювати діапазон читацької компетентності. Цьому сприяють літературні ігри, вікторини, казки-естафети, історичні марафони, музичні ринги, брейн-ринги та інші форми, які дають змогу залучити учнів до активної творчо-відтворюючої діяльності. Діапазон пізнання книги учнями–старшокласниками значно розширюється: їх вчать систематичній праці з книгою, умінню чітко формувати читацький запит, вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації. Із цією метою проводяться пізнавальні ігри «Лото-ерудит», «Інтелектуальне казино», «Твоя гра», олімпіади літературних ерудитів, прес-діалоги, презентації і прем’єри книг.

Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, своєю чергою, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя.

«Чи вмієте ви читати?» – якщо таке запитання запропонувати сьогоднішнім школярам, то воно принаймні викличе здивування. «Звичайно, що вміємо», – таку відповідь дадуть діти.

Але якщо казати не про вміння складати літери у слова, а про сприйняття прочитаного, тоді, мабуть, для багатьох учнів проблема читання є дуже актуальною.

Читацькі уміння і навички (культура читання) виховуються протягом усього життя особистості. Але фундаментом організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним вихованням мають стати шкільні уроки читання в початковій школі, та літератури у середній та старшій школі.

Вміння читати і розуміти прочитане мають загально-навчальний характер, а їх сформованість в учнів сприяє ефективній навчальній діяльності з усіх предметів.

Недостатній розвиток читацьких умінь може призвести до серйозних труднощів у навчанні й стати причиною невстигання учнів. А належний рівень сформованості читацьких умінь – запорука життєвого успіху.

Сформованість читацьких умінь передбачає: вміння учнів читати незнайомий текст із належною швидкістю і після одного прочитування розуміти фактичний зміст, структуру тексту; ділити текст на частини; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між реченнями, абзацами; уміння виділяти в прочитаному головне і деталі; визначати тему та головну думку тексту, його призначення; добирати заголовки до тексту і його частин; уміння ставити запитання до прочитаного й відповідати на них. [7, с.65]

Належний рівень сформованості читацьких умінь передбачає: здібність учнів використовувати читання як засіб здобуття нових знань для подальшого навчання, використання отриманої інформації в процесі життєдіяльності; вміння в різних ситуаціях читати тексти будь-яких жанрів: уривки з художніх творів, біографії, тексти розважального характеру, особисті листи, документи, статті із газет і журналів, інструкції, рекламні оголошення, географічні карти та інше, у яких використовуються різні форми представлення інформації: діаграми, малюнки, таблиці, графіки та схеми. [2, с.38]

Виділяють два види читання: читання з метою придбання читацького досвіду; читання з метою засвоєння та використання інформації.

У школі, коли діти вже вміють читати, починається активне відвідування бібліотеки. Учням початкових класів дуже подобається відкривати світ читання. І головне, щоб інтерес до книги не згасав. Ми провели моніторинг читацької активності учнів початкових класів. Було досліджено, в які дні учні найбільше відвідують бібліотеку. Виявилось, що найбільше книг діти беруть під кінець тижня, а здають на початку тижня. Якщо брати дослідження по місяцях, то найбільше діти відвідують бібліотеку наприкінці чверті. Це тому, що на канікулах і в вихідні у дітей більше часу для читання.

Пропонуємо організувати програми читання вихідного дня, центри читання на канікулах. Для цього залучити не тільки шкільні, а й дитячі місцеві бібліотеки, де проводити різноманітні змагання з читачами, можна поєднати читання з малюванням, практикувати колективне читання вголос. Такі заходи можна проводити з дітьми від 3 до 14 років. В нашій школі разом з учнями ми готуємо доповіді на задану тему. Протягом року кожен бажаючий має можливість виступити з певного питання. Крім теоретичного матеріалу розробляємо пам'ятки та поради читачам. Не забуваємо і про ремонт книг. Така робота стимулює дітей до активної роботи з книгою, виховує любов до книги в подальшому житті. Сподіваємось, що така форма роботи заохотить дітей до читання, сприятиме подальшому інтересу до книг.

Отже, якщо дитині з раннього віку не прищепити любов до книги, вміння нею користуватися, то це неможливо буде компенсувати в майбутньому. Дитина вступає в життя. Вона ще не має життєвого досвіду. Саме з книги вона дізнається, що таке добре і що таке погано, дістає відповіді на свої нескінченні «чому?». Книги, прочитані в дитинстві, запам’ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток дитини. Книги, які читає дитина, впливають на вироблення у неї певних норм поведінки. Саме завдяки читанню формується позиція школярів у сучасному суспільстві. Спільна робота сімˈї та школи по залученню до читання корисних книг сприятиме формуванню активної громадянської позиції.

Список використаних джерел

1. Бабкіна М. І. Словник-довідник термінів з громадянського виховання / М. І. Бабкіна. - Львів : ЗУКЦ, ПП НВФ БІАРП, 2007. - 200 с.

2. Вестберг К. Багата і жвава мова для наших дітей. Читацькі проекти. // Шкільна бібліотека. 2010. № 6, с.37-38.

3. Гуманістична дидактика В.О.Сухомлинського: Хрестоматія / Харк. нац. пед. ун–т ім. Г.С.Сковороди, НДІ педагогіки і психології ім. В.О.Сухомлинського; Уклад. і авт. передм. В.І.Лозова. – Х., 2005. – 116 с.

4. Компетенція і компетентність: проблеми, пошуки, рішення// Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія “Педагогічні та історичні науки”. – 2006. – № 61. – С.173-184

5. Методичні засади формування читацької компетенції// Українська література в загальноосвітній школі. – 2016. – №7. – С.10-14.

6. Півнюк Н. Проблема дитячого читання в національному вимірі / Н. Півнюк // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2018. - № 7/8. - С. 20-21.

7. Читацька компетенція в загальній системі компетентностей// Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко. – 2006. – № 1. – С.62-72.