РОЛЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ

РОЛЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ

Одне з найважливіших завдань, що стоїть перед системою освіти України – підвищення ефективності підготовки фахівців. Вирішення цього завдання залежить від багатьох факторів: економічного стану країни, політичного і соціального стану в суспільстві, попиту на фахівців визначених професій, організації навчального процесу, його забезпеченості сучасними засобами навчання і дидактичних матеріалів і, нарешті, кваліфікації викладацького складу навчального закладу.

Серед сучасних педагогічних технологій найбільший інтерес для навчання у сфері освіти  представляють ті технології, що орієнтовані на самостійну та  пізнавальну роботу учнів, активний пізнавальний процес, роботу з різними джерелами інформації. За останні роки розвиток інформаційних технологій зробив актуальною проблему модернізації систем и освіти. Суть такої модернізації найбільше відбилася в концепції дистанційної освіти (ДО), яка. Завдяки такому глобальному явищу як Інтернет, охоплює широкі кола суспільства та стає суттєвим фактором його розвитку.

Розвиток дистанційної освіти бере свій початок наприкінці ХІХ століття, тоді вперше з’явилося «кореспондентське» навчання. Студент міг посилати вчителю свої письмові роботи, отримувати поштою коментарі викладача і список необхідної літератури. Ці зміни відбулися завдяки появі регулярного поштового зв’язку. Згодом, у Великобританії було відкрито  перший світовий університет дистанційної освіти - Open University, на чолі якого був прем’єр-міністр Харольд Уілсон.

На сьогоднішній день формою дистанційного навчання користуються всі країни світу, і кожна з них вносить свої, характерні для них, зміни. Не винятком є і Україна, після наказу  «Про затвердження положення про

дистанційне навчання», форма дистанційної освіти набула особливої популярності.

Дистанційне навчання – це сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів). Основними принципами дистанційного навчання є інтерактивна взаємодія у процесі роботи, надання студентам можливості самостійного освоєння досліджуваного матеріалу, а також консультаційний супровід у процесі дослідницької діяльності.

Основними завданнями дистанційного навчання є забезпечення громадян можливість реалізації конституційного права на здобуття освіти та професійної кваліфікації, підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру знань, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання відповідно до їх здібностей. Саме ця система може найбільш адекватно і гнучко реагувати на потреби суспільства. Дистанційну форму навчання спеціалісти з проблем освіти називають освітньою системою ХХІ століття. Актуальність теми дистанційного навчання полягає в тому, що результати суспільного прогресу, які зосереджені сьогодні, концентруються в інформаційній сфері. Дистанційна форма навчання дає сьогодні можливість створення систем масового безперервного самонавчання, загального обміну інформацією, незалежно від тимчасових і просторових  поясів.

Серед технологій дистанційного навчання можна виділити:

Голосові – аудіо інструменти (інтерактивні технології телефонного зв’язку, аудіоконференції, короткохвильове радіо; пасивні (односпрямовані) аудіоінструменти-записи на радіо);

Відео - слайди, фільми, відеозаписи; відео трансляції в режимі реального часу, а також аудіоконференції);

Дані (електронні системи) - надсилання та отриманні інформації через електронні системи (комп`ютери):

•                   Навчання, що підтримується комп’ютерами – Computer assisted instruction (CAI) – використовує комп’ютер як автономну навчальну машину, щоб представити індивідуальні заняття.
•                   Навчання, що управляється комп’ютерами – Computer managed instruction (CMI) – використовує комп’ютер, щоб організувати навчання та відстежувати записи студентів і прогресу. Самі навчальні матеріали не обов’язково мають бути доставлені за допомогою комп’ютера, хоча САІ часто поєднується з СМІ.
•                   Навчання, що опосередковується комп’ютерами – Computer mediated education (CME) – використовує комп’ютерні програми, які полегшують доставку навчальних матеріалів. Приклади включають  в себе електронну пошту, факс, комп’ютерні конференції в реальному часі, Інтернет – програми.

Друковані – основний елемент програм дистанційного навчання, з нього розвинулись всі інші системи постачання знань. Серед друкованих інструментів: підручники, посібники, кейси тощо. Як правило, в програмах дистанційного навчання застосовується комбінація різних медій, інструментів, кожен з яких слугує певним цілям.

Наприклад, підготовка фахівців Слов’янського професійного аграрного ліцею (СПАЛ) має свої особливості, що визначаються специфікою професії. Учні професійно – технічних навчальних закладів, які вивчають будову та експлуатацію автотранспортних та сільськогосподарських машин, що використовуються у аграрній промисловості, повинні, насамперед, володіти знаннями та вміти ефективно їх використовувати у своїй професійній діяльності. Звідси випливає, що професійна компетенція фахівця з будови та експлуатації автотранспортних та сільськогосподарських машин складається з теоретичної та практичної  професійної компетенції. Формування компетенції – головна мета навчання учнів Слов’янського професійного аграрного ліцею. Ця мета в даний час досягається і завдяки дистанційній формі навчання.

За певних обставин, не всі учні СПАЛ можуть навчатися стаціонарно і на основі цього використовується індивідуальна форма навчання, яка базується на основі  дистанційної форми  навчання. Для повноцінного формування професійної компетенції учнів, викладачі застосовують всі можливі технології дистанційного навчання: комп’ютерні конференції у реальному часі за допомогою програмного додатку skype, електронна пошта, відеозаписи, презентації, веб-квести.

На основі цього можна зробити певні висновки, що дистанційна форма навчання дійсно ефективна та результативна, але існують і деякі недоліки, адже не всі учні мають повну забезпеченість необхідною технікою та доступу до інформаційної мережі Інтернет, особливо учні у віддалених від міста поселеннях, а також ніяка техніка не зможе замінити реальне спілкування викладача і учня.

Порівняльні дослідження свідчать, що дистанційне навчання може бути настільки ж ефективним, як і аудиторне навчання. Якщо методи і технології  відповідають завданням, є взаємодія між студентами та є вчасний зворотній зв'язок між викладачем та студентом. Успішні програми дистанційного навчання базується на послідовних і комплексних зусиллях студентів, викладачів, координаторів, допоміжного персоналу й адміністрації.

Виходячи з названих вище факторів можна зробити висновок, що дистанційне навчання набуває значення однієї з ефективних систем підготовки та безперервної підтримки високого кваліфікаційного рівня фахівців, вдосконалюється і з кожним роком стає дедалі популярнішою.

Список використаної літератури

1. Околесов О.П. Системний підхід до побудови електронного курсу для дистанційного навчання /О.П. Околесов // Педагогіка.-1999.-№6.-С. 50-56.

2. Шупта О. В. Дидактичні принципи дистанційного навчання / О.В. Шупта // Педагогічні науки .-2011.-№61.-С. 184 – 194.

3. Підласистий П.І. Тищенко О.Б. Комп’ютерні технології в системі дистанційного навчання / П.І. Підласистий, О.Б. Тищенко // Педагогіка. – 2000. - №5. – С. 7-12.

4. Наказ МОН України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 25.04.2013 №466 (Електронний ресурс): режим доступу до матеріалів: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13