"Роль інтегрованих занять в активізації знань і вмінь студентів"

Роль інтегрованих занять в активізації знань і вмінь студентів.

Важлива не кількість знань, а  їхня якість.

Можна знати дуже багато, не знаючи найпростішого.          

Лев Толстой

Світ медицини в постійному русі, час такий, що диктує нові умови у підготовці медичних сестер чи фельдшерів і це особливо важливо в умовах перебудови галузі охорони здоров'я в Україні. Сучасний медичний спеціаліст має бути інноваційною, самодостатньою, демократичною особистістю і вміти застосовувати отримані знання на практиці, користуватися новітніми технологіями. Сучасна концепція освіти полягає у саморозвитку, самовдосконаленні особистості, а для закладів фахової передвищої освіти ще й досягненню професійної компетентності.

Компетентний випускник – це життєво-компетентна молода людина, яка володіє життєвими навичками та компетенціями, необхідними для успішного самостійного вирішення життєвих завдань, з якими вона зустрічатиметься у різних сферах власної життєдіяльності.

Але ж одна навчальна дисципліна сама по собі у відриві від інших наук неспроможна сформувати професійну компетентність майбутнього медика. Лише інтегрований підхід у навчанні може виконати такі основні функції процесу навчання: методологічну, освітню, розвиваючу, виховну, конструктивну.

Перед медичною освітою ставляться високі вимоги, особливо у викладанні базових дисциплін. Професійна спрямованість навчання сприяє усвідомленню студентами важливості знань для успішного оволодіння професією. Задача загальномедичних дисциплін – закласти у студентів основу знань. Досвід підказує, що без активного використання знань із клінічних дисциплін, викладання фундаментальних дисциплін є відірваним від життя. І справа не тільки в об’єктивній трудності засвоєння вказаних дисциплін, а й у тому, що студент не уявляє собі місце цих дисциплін у своїй майбутній діяльності. Професійний аспект уявляється студентам абстрактно, що не може забезпечити наукового осмислення майбутньої діяльності. До того ж, в умовах зростання інформаційного навантаження на студента зменшується час, відведений на ці заняття.

Формуванню спеціаліста сприяють інтегровані заняття, які створюють умови для творчого розвитку студентів та якісного засвоєння навчального матеріалу.

Мета занять, що побудовані на інтегрованому змісті, - створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Методичною основою інтегрованого підходу до навчання є формування знань про навколишній світ і його закономірності в цілому, а також встановлення внутрішньодисциплінарних і міждисциплінарних зв'язків у засвоєнні основ наук. З огляду на це, інтегрованим заняттям називають заняття, для проведення якого залучаються знання, уміння і результати аналізу досліджуваного матеріалу методами інших наук, інших навчальних дисциплін. Не випадково інтегровані заняття називають ще міждисциплінарними, форми їх проведення різноманітні: лекції, практичні заняття, семінари, в тому числі проблемні, конференції, конкурси, олімпіади, диспути, віртуальні подорожі тощо.

Змістовна інтеграція навчального процесу повинна ґрунтуватися на цілісному розумінні людини, її життєдіяльності, здоров’я і захворювань з врахуванням наслідків еволюції і сучасного розвитку під впливом фізико-хімічних, екологічних факторів, спричинених виробничою діяльністю суспільства.

Системний міждисциплінарний метод навчання дозволяє підготувати медичного працівника з якісно новим рівнем мислення, щоб оцінити стан хворого організму, інтегруючи результати даних: анатомічних, фізіологічних, біохімічних, клінічних. Такий підхід в повній мірі відповідає давньому постулату медицини «Лікувати не хворобу, а хворого».

Структура інтегрованого заняття зумовлюється поставленими цілями та завданнями; детермінується змістом навчання, особливостями діяльності викладача та студентів.

Технологія проведення інтегрованого заняття може бути різною. Це залежить від цілей, завдань і змісту заняття, способів діяльності, ситуацій, що виникають у процесі його проведення.

Важливу роль у підвищенні ефективності інтегрованого заняття відіграє його навчально-матеріальне та технічне оснащення (демонстраційні матеріали та прилади; матеріали для проведення дослідів, спостережень; таблиці, графіки, схеми, алгоритми, інструкції, тренажери, дисплеї, аудіо та відеосупровід, мультимедійний супровід, віртуальна лабораторія, інтерактивна дошка тощо).

Міждисциплінарні інтегровані заняття можна використовувати як під час викладання нового матеріалу, так і під час проведення узагальнюючих практичних занять, завдяки тому можна:

•              зняти умовні бар'єри, що розділяють навчальні дисципліни і забезпечити взаємопроникнення та концентрування знань;
•              уникати дублювання навчального матеріалу, що є особливо характерним для тих, хто здобуває медичну професію;
•              визначити обсяг обов'язкових знань, умінь і навичок, необхідних у професійній діяльності медичної сестри чи фельдшера;
•              підвищити мотивацію до навчання і забезпечувати діяльність на занятті кожного студента;
•              встановлювати взаємозв'язки між навчальними дисциплінами з метою розширення кругозору і системи знань у студентів;
•              підготувати дослідно-пошукові роботи студентів для участі в роботі науково-теоретичних і науково-практичних конференцій;
•              забезпечувати професійну спрямованість навчання і вміння застосовувати знання в практичній діяльності медичного працівника.

Оцінюючи значення анатомії та фізіології для медицини в цілому, важко переоцінити зв'язок цих фундаментальних наук з іншими природничо-науковими дисциплінами, які вивчають студенти медичних вузів на перших курсах, і значення вивчення анатомії та фізіології в курсі медичної освіти загалом як базової дисципліни для навчання на наступних клінічних дисциплінах, розуміння етіології та патогенезу різних захворювань.

Оптимізації процесу формування клінічного мислення можна домогтися, впровадженням у навчальний процес фундаментальних дисциплін клінічних ситуаційних навчальних задач. Саме постановка проблеми або проблемної задачі, відповідь на яку студент-медик буде шукати, розширювати й удосконалювати протягом усіх років навчання у вузі, сприяє формуванню мотиваційного, свідомого підходу до навчання. Таке навчання значно полегшує роботу викладача зі студентом, а також сприяє формуванню навичок самоорганізації, самонавчання і самоконтролю, тобто підвищує рівень свідомого ставлення до придбання професійних знань-умінь і особистих якостей майбутнього медичного працівника.

Нові професійні знання повинні легко сприйматися студентом-медиком на підставі доброго знання фундаментальних основ.

Інтегровані заняття - шлях до оптимізації навчального процесу і активізації знань студентів, які зацікавлюють студентів до навчально-пізнавальної діяльності і розвивають зв'язки між природничо-науковими і дисциплінами професійно-практичної підготовки.

В системі медичної освіти ідея міжпредметного інтегрування, міждисциплінарного, комплексного підходу є однією з найбільш перспективних та необхідних. Реформа медичної школи пов’язана з реалізацією цієї ідеї в нових формах. Мова йде про нову організацію навчального процесу, при якій студенти-медики вивчають не окремі дисципліни, щоб вивчити і забути, а для забезпечення навичок згідно кваліфікаційної характеристики.

ЛІТЕРАТУРА

1.               Філоненко М. М. Методика викладання у вищій медичній школі на засадах компетентнісного підходу: Методичні рекомендації для викладачів та здобувачів наукового ступеню доктора філософії (РШ) ВМ(Ф)НЗ України. — К., 2016. — 88 с.
2.               Дасюк Ж.М. Психологічний аналіз проблеми комунікативної компетентності у вітчизняній та зарубіжній науковій думці / Ж.М.Дасюк // Проблеми загальної та педагогічної психології / за ред. С. Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2007. – Т. IX. – Ч. 4. – С.137-142 3.
3.               Собко Я.М. Теоретичні та методичні основи інтегративних курсів у професійно-технічній освіті : монографія / Я.М. Собко [за ред. С.У. Гончаренка]. – Львів : Сполом, 2006. – 332 с.
4.               Мозгова М.М. Куп’янський медичний коледж імені Марії Шкарлетової «Міждисциплінарні зв’язки як один з методів сучасних технологій навчання»
5.               Біда О. Міжпредметні зв’язки природознавчих дисциплін початкової і основної школи. //Біологія і хімія в школі.-2001.-№3.-с.34-35.
6.               Гадюк Т.В. Біологія. Хімія. (Інтегровані заняття). – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 84с.