: Роль країни Азії в світі. Регіон, як перехрестя важливих морських комунікацій. Сувязь важливих морських і сухопутних комунікацій у регіоні. Туризм.

Конспект заняття: № 27         Дата:

Тема: Роль країни Азії в світі. Регіон, як перехрестя важливих морських комунікацій. Сувязь важливих морських і сухопутних комунікацій у регіоні. Туризм.

Мета: формувати в учнів систему знань про особливості географічного положення, населення та господарства Азіатського регіону, удосконалювати навички складання комплексної економіко-географічної характеристики країни за допомогою карт атласу, підручника та інших джерел географічних знань; розвивати аналітичне мислення та навички системного аналізу на основі порівняння економіко-географічних характеристик країн.

Компетенції :

Обладнання:

Рекомендована література: «Географія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти Довгань, Г. Д.; Стадник, О. Г.(2018)

Хід Заняття

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів

1.Охарактеризуйте склад регіону

2.Які країни входять до складу регіону?

3.Назвіть особливості госпаодарства

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Транспортно-географічне положення азійського регіону

2. Еколого-географічне положення 

3. Міжнародні організації в Азії

4. Природні умови Азії

5.Мінеральні ресурси

6. Водні ресурси

7.Земельні ресурси

8.Біологічні ресурси

9. Рекреаційні

10. Світові міста, міські агломерації та мегаполіси в Азії

11. Транспорт

12. Туризм

  1. Транспортно-географічне положення азійського регіону має багато позитивних ознак. По-перше, Азія розташована на перетині важливих міжнародних транспортних шляхів. Регіон має вихід до трьох океанів: Тихого, Індійського та Атлантичного. В Азії працює понад 40 морських портів-велетнів, у т. ч. 11 – у Китаї, 7 – в Японії, 6 – у Республіці Кореї, 4 – в Індії. Три найбільші у світі з них – Шанхай, Сінгапур, Тяньцзінь. Деякі  азійські країни мають острівне положення, є країни-архіпелаги. По-друге, в Азії існує 13 континентальних країн, що розташовані всередині материка, тобто не мають виходу до моря. Це може значно стримувати їх економічне зростання. Низка континентальних країн Азії має вихід до Каспійського моря-озера. По-третє, ряд  країн Азії сусідять, що сприяє активізації економічних зв’язків.

  Сприятливою рисою сусідського положення країн є те, що вони мають партнерські відносини в багатьох політичних і економічних міжнародних угрупованнях. Найбільш перспективним з них є форум Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Членом військово-політичного блоку НАТО є Туреччина. Країни західної частини Азії наближені до Європейського регіону, що сприяє налагодженню активних економічних зв’язків з цією розвинутою частиною світу. 

 2. Еколого-географічне положення різних азійських країн неоднакове. Екологічно «чистими» є південно-східні та центральні частини Азії. Територіями екологічної кризи є промислові райони Японії, Північно-Східного Китаю, Східної Індії, країн Перської затоки, Казахстану. Район Приаралля, який охоплює території Казахстану, Узбекистану та Туркмені стану, є зоною екологічної катастрофи. 

        Райони збройних конфліктів і проявів тероризм

       Характерною ознакою політико-географічного положення азійського регіону є наявність багатьох осередків політичної нестабільності, значна частина яких пов’язана з колоніальним минулим. Більшість збройних конфліктів мають національне або релігійне підґрунтя. Мирне населення часто стає жертвою тероризму.

 З повоєнних років триває протистояння між Ізраїлем та Палестинською автономією, між грецькою та турецькою громадами на Кіпрі. Періодично спалахують конфлікти між Індією та Пакистаном. Не розв’язане питання курдів – народу, який живе на межі трьох країн: Туреччини, Іраку та Ірану й прагне створити власну державу. Не встановлено миру в Афганістані та Таджикистані, де не вщухає війна після виведення радянських військ. Афганістан перетворився на центр виробництва наркотиків, «експорту» тероризму, підготовки ісламських екстремістів для бойових дій в інших державах.

    Відстоюючи свої т. зв. геополітичні інтереси, Росія та США неодноразово розв’язували військові дії у різних країнах Азії, зокрема у В’єтнамі, Іраку, Сирії. Новим осередком геополітичного впливу стає Китай.

      В Азійському регіоні є держави, що мають ядерну зброю. До «старих» ядерних держав належить Китай. Із часом з’явилися «молоді» ядерні держави: Індія та Пакистан. КНДР проголосила про випробовування ядерної зброї на її території. Нині ядерна зброя є й в Ізраїлю.

     3. Міжнародні організації в Азії

  Потужним регіональним геополітичним та економічним угрупованням є Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Нині до неї входять 10 країн. Країни АСЕАН проголосили своєю метою сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку країн-учасниць, забезпечення спільної оборони, а також надання країнам-учасницям змоги мирного розв’язування спірних питань. Між країнами було створено зону вільної торгівлі, що надала систему тарифних переваг для сприяння вільному потоку товарів у межах АСЕАН.

    З метою захисту незалежності та обстоювання інтересів арабських країн було створено регіональну міжнародну організацію Ліга арабських держав (ЛАД). Нині до неї входять 22 країни Західної Азії, Північної та Східної Африки. Штаб-квартира розташована у Каїрі (Єгипет). Ліга арабських держав зіграла важливу роль у підвищенні ролі жінок в арабському суспільстві, сприянні соціального захисту дітей, збереженні арабської культурної спадщини, зростанні рівня грамотності населення. Ліга пропонує заходи щодо боротьби із злочинністю та наркоманією. 

      4. Природні умови Азії

   За особливостями рельєфу Азія – найвища частина світу: гори, нагір’я та плоскогір’я займають ¾ її площі. Гірські системи тягнуться трьома великими поясами: на півдні та сході – молоді сейсмічно активні гори Альпійсько-Гімалайського та Тихоокеанського поясів, у центрі – давні різні за висотою хребти Урало-Монгольського поясу. Між ними лежать великі за площею рівнини: на сході – Велика Китайська рівнина, в Індії – плоскогір’я Декан, у Саудівській Аравії – Аравійське плоскогір’я, в країнах Середньої Азії  – Туранська низовина.

    Величезна протяжність суходолу зумовлює різноманітні кліматичні умови в регіоні. Азія (без урахування території Росії) простягається від помірного кліматичного поясу на півночі до екваторіального – на півдні. Із просуванням від узбережжя Тихого та Індійського океанів вглиб материка клімат змінюється від мусонного (з вологим літом і сухою зимою) до дуже посушливого континентального. На крайньому заході спостерігається субтропічний середземноморський тип клімату із спекотним сухим літом та теплою вологою зимою. Восени поблизу східноазійських берегів нерідко проходять тропічні циклони (тайфуни), що супроводжуються ураганними вітрами й зливами. 

   Природну перешкоду для освоєння окремих територій Монголії та Китаю створює багаторічна мерзлота, що займає майже чверть площі Азії. 

       5.Мінеральні ресурси

      В Азії зосереджено понад 40 % світових запасів нафти та природного газу, 2/3 олов’яних та вольфрамових руд, значна частка хромітів, нікелевих руд, сурми. Значна частка видобутої сировини експортується. Лише кілька азйських країн цілковито залежать від імпорту мінеральної сировини, зокрема Японія, Республіка Корея.

     У регіоні знайдено величезні поклади паливних ресурсів, передусім нафти та природного газу. З-поміж топ-30 країн світу за розвіданими запасами нафти 15 країн розташовані в Азії, а за запасами природного газу – 17. Найбільшим нафтовим районом світу є басейн Перської затоки, в якому розміщено 15 унікальних родовищ: кожне з них має запаси понад 1 млрд тонн. Якість нафти дуже висока. Є багато фонтануючих родовищ. Собівартість нафти Перської затоки – найнижча в світі.

    Великі поклади нафти та природного газу концентруються в Зондському басейні на території Індонезії та Брунею. Великими запасами природного газу вирізняється Середньоазійський басейн, де його видобуток ведуть Туркменістан, Казахстан, Узбекистан. Під дном Каспійського моря є значні родовища нафти, розробкою яких займається Азербайджан.

    Деякі азійські країни багаті на кам’яне вугілля. Найбільшими його запасами відомі Китай (Північно-Східний басейн), Індія (Східний, або «Індійський Рур»), Казахстан (Карагандинський та Екібастузький басейни). Великі родовища бурого вугілля відомі в Китаї, Індонезії, Казахстані, Туреччині.

   Рудні ресурси Азії досить різноманітні. Поклади залізних руд і родовища марганцевих руд виявлено в Китаї, Індії та Казахстані. В Альпійсько-Гімалайському поясі знайдено поклади хромових, поліметалічних, мідних, молібденових, сурм’яних, ртутних руд. У Тихоокеанському поясі переважають родовища олов’яних (Китай, Малайзія, Індонезія, Таїланд) та вольфрамових (Китай) руд. До давнього Урало-Монгольського поясу приурочено запаси поліметалічних і мідних руд (Казахстан), а також унікальні поклади мідно-молібденових руд (Монголія). Алюмінієві руди залягають у давній корі вивітрювання на території Індії, Індонезії, Китаю, В’єтнаму. З нерудних ресурсів найбільш відомі поклади калійних солей Мертвого моря (Ізраїль), фосфоритів (Ізраїль, Йорданія, Сирія, Казахстан), слюди (Індія), графіту (Шрі-Ланка), самородної сірки (Туркменістан, Туреччина), алмазів (Індонезія), коштовного каміння (Індія, М’янма, Камбоджа). У Червоному морі та Перській затоці видобувають перлини та корали.

      6. Водні ресурси

    Територія Азії пронизана потужними річковими системами. Найкраще ними забезпечено східні, південні та південно-східні райони. Великі проблеми з водопостачанням відчувають промислово розвинуті райони Японії, Сінгапур, Сянган. Через те 80 % прісної води Сінгапур купує в Малайзії, а Сянган – третину в Китаї, а ще третину отримує внаслідок опріснення морської води.

     Найважливішими джерелами водопостачання є річки Китаю (Янцзи, Хуанхе), Індії (Ґанґ), Пакистану (Інд), Бангладеш (Іраваді), Іраку (Тигр), Туркменістану та Узбекистану (Амудар’я). Багаті на гідроенергоресурси річки Тибету (Китай), плоскогір’я Декан (Індія), гір Центральної Азії. 

      7. Земельні ресурси

      Різноманітні природні умови Азії відбилися на розмаїтті земельних ресурсів. У регіоні сконцентровано майже 1/3 ріллі, 1/5 пасовищ та 2/3 зрошуваних площ світу. Понад 90 % ріллі сконцентровано в мусонних областях, де сформувалися родючі червоноземи, жовтоземи та бурі лісові (Китай), а також чорні тропічні ґрунти (Індія). Найкращі чорноземні ґрунти розміщені у степовій зоні на півночі Казахстану, частково – в Китаї. Родючими є також землі середземноморських областей – коричневі (Туреччина).

       8.Біологічні ресурси

     Лісовими ресурсами країни Азії забезпечено не однаково. Територією регіону проходять обидва лісові пояси: північний з переважанням хвойних порід (північно-східна частина Китаю) та південний, в якому домінують цінні листяні породи (Індонезія, Малайзія, Таїланд, М’янма).

      9. Рекреаційні ресурси

   Своїми природно-рекреаційними ресурсами вирізняються Туреччина, Кіпр, Ізраїль, ОАЕ, Таїланд, Мальдіви. Великими культурно-історичними пам’ятками відомі Ізраїль, Йорданія, Китай, Індія.

     10. Світові міста, міські агломерації та мегаполіси в Азії

      Із 50 відомих у світі міст-мультимільйонерів в Азії розташовано 36, у 14 з яких проживає понад 10 млн осіб. До найбільших міст світу належать китайські Чунцин (30,2 млн осіб), Шанхай (24,2 млн осіб) і Пекін (21,1 млн осіб). Всього в Китаї є 17 міст-мультимільйонерів, в Індії – 4, у В’єтнамі та Пакистані – по 2; у Бангладеш, Індонезії, Іраку, Ірані, Республіці Кореї, М’янмі, Саудівській Аравії, Сінгапурі, Таїланді, Туреччині, Японії – по 1.

    Із переліку 173 світових міст в Азії розташовано – 37. Їх найбільше всього в Індії та Китаї. 

   Навколо міст виникли найбільші у світі міські агломерації. З топ-10 найбільш населених агломерацій світу 8 розміщено в Азії. Найпотужнішими з-поміж них є Токійсько-Йокогамська (37,9 млн осіб), Джакарта (31,8 млн осіб), Делі (26,5 млн осіб), Маніла (24,2 млн осіб) та Сеул-Інчхон (24,1 млн осіб).

    В Японії та Китаї виникли найбільші форми міського розселення – мегаполіси. Так, в Японії сформувався мегаполіс Токайдо. Він займає площу 70 тис. км², де живе понад 70 млн осіб, що становить 56 % населення країни. Два мегаполіси сформувалися на південно-східному узбережжі Китаю: Дельта річки Янцзи та Гонконг/Сянган – Гуанчжоу (охоплює 11 агломерацій з населенням майже 50 млн осіб). 

Тести "Природні умови та населення Азії"

 Особливості економіки країн Азії.

Первинний сектор економіки

Особливості економіки країн Азії

   У повоєнні роки в Азії у сільському господарстві працювало 80 % економічно активного населення і там створювалося понад половину ВВП, нині частка аграрного сектору суттєво скоротилася. Натомість у кілька разів зросла частка працюючих у промисловості та сфері послуг. У країнах Азії спостерігається подальше зростання абсолютної кількості зайнятих у промисловості. Основною сферою поглинання вивільненої із сільського господарства робочої сили стала сфера послуг, у якій продуктивність праці поки що нижча, ніж у промисловості.

     Переважно аграрними залишаються М’янма, Камбоджа, Лаос. Промисловість в них представлено переважно обробкою деревини, коштовного каменю та переробкою аграрної сировини: каучуку, рису, джуту.

    В Азії сформувалося кілька моделей економічного розвитку країн. Найвідомішою є японська (східноазійська) модель. Її економічними засадами є державне регулювання економікою, експортна орієнтація, широке залучення іноземних інвестицій та впровадження науково-технічних досягнень, створення національних монополій для підтримки конкурентоспроможності національної продукції на світовому ринку. У Японії таку модель розвитку економіки запозичили країни Східної та Південно-Східної Азії й швидко досягли значних успіхів.

  Китайська модель економічного розвитку  поєднує ринкові відносини з командно-адміністративними методами планового керування під ідейно-політичним керівництвом комуністичної партії. У країні поліпшуються макроекономічні показники розвитку, темпи зростання економіки є одними з найвищих у світі (до 10 % щорічного приросту ВВП), триває інтеграція країни зі світовим економічним співтовариством, підвищується рівень життя населення.

     Південноазійська модель економічного розвитку  поєднує в собі напівфеодальні пережитки з модернізацією суспільно-економічного життя та впровадженням новітніх науково-технічних досягнень у виробництво. Стрімкому економічному зростанню перешкоджають політична нестабільність, релігійно-етнічні та військово-політичні конфлікти, демографічні проблеми.

   Економічна модель близькосхідних країн, що експортують нафту пов’язана з використанням достатнього й навіть надлишкового капіталу, отриманого від експорту нафти для різних потреб. Валютні надходження дали змогу не лише ускладнити вузьку сировинну спеціалізацію країн, а й закупати продовольство, забезпечити фінансування енергетики, аграрного сектору, сфери послуг, інфраструктури. В економіку країн широко залучаються зарубіжний капітал та іноземна робоча сила.

   Турецька модель економічного розвитку пов’язана з певним орієнтуванням на Європу. Економічні успіхи країни ґрунтуються на вдалому ЕГП, наявності трудових ресурсів, ліберальній економіці, залученні іноземних інвестицій, гнучкій зовнішньоекономічній стратегії уряду та відносній демократизації суспільства за збереження основних ісламських цінностей. 

 Північнокорейська модель економічного розвитку полягає в жорсткому командно-адміністративному плануванні розвитку з боку держави, ізоляції від світового економічного співтовариства (автаркії), значній мілітаризації суспільства. 

      Первинний сектор економіки

    Добувна промисловість. Одним із складників первинного сектору економіки країн Азії є добувна промисловість. Світовими лідерами в експорті скрапленого газу є Індонезія та Малайзія. Серед інших великих постачальників вирізняються Бруней, Оман, Катар та ОАЕ. 

     Активно функціонує створена у 1960  р. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), яка контролює ціни на нафту.

   В останні десятиліття Азії зробила велетенський крок уперед, створивши власну базу для геологічної розвідки. Завдяки цьому було відкрито нові родовища мінеральної сировини, детальніше досліджено будову земної кори азійських докембрійських платформ. За останні півстоліття частка Азії у світовому видобутку корисних копалин зросла у 4 рази й нині становить більш ніж 40 % від світового показника. 

Третинний сектор економіки. Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Азії 

       Прискорений розвиток третинного сектору

     Найбільшими темпами сфера послуг розвивається у Сянгані/Гонконгу, де на неї припадає понад 85 % ВВП. У Сінгапурі, Республіці Кореї, на Тайвані темпи зростання були найвищими в останні два десятиліття й нині перевищують 65 % ВВП. Вже понад половину ВВП створює сфера послуг навіть у таких, у минулому аграрних, країнах, як Індія, Бангладеш, Пакистан, Шрі-Ланка. У цих країнах переважають прості послуги, розраховані на некваліфіковану робочу силу, передусім роздрібна торгівля та особистісні послуги. 

     11. Транспорт

    У країнах Азії транспорт розвивається дуже динамічно, часто запозичуючи європейські технології. Ще у середині ХХ ст. на Азію (разом з Японією) припадало лише 8 % залізниць світу. Нині цей показник збільшився утричі. З небувалим розмахом зводяться залізниці в Китаї. У 2006 р. було введено в експлуатацію найбільш високогірну залізницю у світі на Тибеті. Споруджуються високошвидкісні залізниці, світовим лідером за мережею яких є Китай (понад 20 тис. км). Там працюють найдовші у світі високошвидкісні залізниці: Пекін – Шанхай, Пекін – Гуанчжоу. У країні також діє перша у світі високошвидкісна магістраль поїздів на магнітній подушці – Шанхайський маглев, що досягає швидкості понад 430 км/год. Є швидкісні залізничні лінії у Японії (з 1964 р.), Республіці Кореї (Сеул – Пусан), на Тайвані, в Узбекистані (Ташкент – Самарканд), Туреччині. Однак з розвитком автомобільного, морського та авіаційного транспорту питома вага залізниць у перевезенні вантажів і пасажирів поступово скорочується. Є й держави, де залізниці зовсім немає: Бутан, Ємен, Кіпр, Мальдіви, Оман, Східний Тимор.

    Морське судноплавство в Азії виконує роль головного вантажоперевізника. Нині кількість портів-велетнів в Азії – 41. Серед найбільших за вантажообігом морських портів світу є Сінгапур; китайські порти Шанхай, Тяньцзінь, Нінбо–Чжоушань, Гонконг/Сянган; на Тайвані – Гаосюн; у Республіці Кореї – Пусан; японські порти Нагоя, Осака, Токіо; в Індії – Мумбай. До країн з найбільшим морським флотом належать Японія, Китай, Республіка Корея, Гонконг/Сянган, Сінгапур, Тайвань, Іран, Малайзія, Саудівська Аравія.

  У ряді країн Азії й донині переважають ґрунтові дорогі, на яких часто використовується гужовий та в’ючний транспорт. Але саме азійські країни очолюють рейтинг Всесвітнього економічного форуму за якістю автомобільних шляхів: ОАЕ, Сінгапур, Гонконг/Сянган та Японія.

  В останні десятиліття в країнах Азії активно розвивається авіаційний транспорт. Лише в Китаї за п’ять останніх років було збудовано 45 великих аеропортів. Авіакомпанії Китаю, Сінгапуру, Гонконгу/Сянгану та арабських країн-нафтоекспортерів стали найбільшими замовниками повітряних суден і наземного навігаційного обладнання. Аеропорти-хаби працюють у таких містах, як Пекін, Дубай   (ОАЕ), Токіо, Гонконг/Сянган, Стамбул (Туреччина), Шанхай (Китай), Сінгапур, Гуанчжоу (Китай), Джакарта, Бангкок. 

      Зв’язок та комп’ютерне програмування

  Країни Східної Азії за короткий період значно поліпшили забезпеченість населення й господарства сучасними засобами зв’язку. Піонерами в розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в Азії стали Японія та нові індустріальні країни. Республіка Корея випередила США за часткою громадян, які користуються Інтернетом.

  Завдяки новітнім засобам зв’язку Індія змогла вдвічі збільшити експорт програмового забезпечення. Місто Бангалор набув всесвітньої слави як центр інформаційних технологій. Бурхливо розвивається сектор, що працює на зарубіжних замовленнях при міжнародному аутсорсингу ділових паперів. Переваги індійського аутсорсингу очевидні: середня зарплата оператора обробки замовлень в Індії майже в 7 разів нижча, ніж у США.

    Завдяки електронному зв’язку лікарі Індії, Пакистану або Бангладеш ставлять діагнози та обслуговують пацієнтів із розвинутих країн. Китайські програмісти обслуговують користувачів ПК в Японії, а художники виконують замовлення мультиплікаційних студій США. 

         Фінансові послуги

    Державні комерційні банки домінують у Китаї, на Тайвані, в Індії, Сирії, Республіці Кореї. У багатьох мусульманських країнах банківські справи ведуть з дотриманням принципу відмови від стягнення банківського відсотка. Оплата послуг й кредитів зазвичай відбувається за допомогою різних схем розділення з банком прибутку промисловців і торговців, унаслідок фінансування їх проектів. Існують й різноманітні форми заохочення вкладників. Наприклад, банк може оплатити фізичним особам витрати на хадж (паломництво) до Мекки. У Сінгапурі, Малайзії, Сянгані/Гонконгу лідерами ринку є приватні банки. У більшості азійських країн окрім комерційних функціонують банки розвитку, задачею яких є фінансування важливих національних проектів з довготривалою окупністю. Трапляються й сільські банки та кредитні кооперативи.

     В Азії в останні десятиріччя зросли т. зв. нові міжнародні фінансові центри. Гонконг/Сянган – головний діловий та фінансовий центр Азії, надпотужний успішний регіональний бізнес-центр Сходу. Міжнародними фінансовими центрами в Азії вважають також Сінгапур, Токіо, Сеул, Дубай, Шанхай.

     12.Туризм

   Швидкими темпами в останні десятиліття розвивається міжнародний туризм. Для економіки невеликих країн він має виключне значення (Мальдіви, Бахрейн, Бутан, Непал). Суттєвою є його роль для країн Західної Азії: Туреччини, Йорданії, ОАЕ, Сирії. До топ-10 країн світу за кількістю іноземних туристів увійшли такі країни, як Китай, Туреччина й Таїланд. Зі зростанням статків населення важливим став внутрішній туризм. Він добре розвинутий у Китаї, Японії та Республіці Кореї. 

     Зв’язки України з країнами Азії

  Азійський регіон стає новим осередком світового господарства, куди переміщується центр політичної та економічної активності з Європи та Північної Америки. У політичному вимірі Китай та Індія стають новими центрами геополітичного впливу. Японія та Південна Корея – потужні інвестиційні гравці на ринку фінансових послуг. За низького інвестиційного клімату в Україні перспективним є залучення фінансів цих держав для розвитку аграрного сектору, у сферу транспорту, інфраструктурних проектів нашої держави. Для України азійський напрям є одним з найважливіших у стратегічних планах встановлення міжнародних зв’язків. Найважливішими торговельними партнерами України з-поміж країн Азії є Китай, Туреччина, Індія, Республіка Корея, Японія, Ізраїль та Саудівська Аравія. Основу експорту становлять продукція сільського господарства та її переробки, чорні метали, продукція хімічної промисловості та машинобудування. В імпорті домінують побутова техніка, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, харчові продукти, одяг та взуття, трикотаж, каучук, гума. Тенденції активізації торгово-економічних відносин свідчать про реальну можливість України співпрацювати з ринками багатьох азійських країн.

VI. Підсумок заняття

VII. Завдання для опрацювання