Рольова гра "Симуляція прийняття рішень в рамках євроатлантичної системи колективної безпеки"

РОЛЬОВА ГРА – СИМУЛЯЦІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В РАМКАХ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ

Актуальність запропонованої теми навчального заходу випливає зі складної ситуації, в якій сьогодні знаходиться Україна. В умовах російської агресії, анексії Криму та окупації частини Донбасу посилення безпекової складової державної політики є першочерговим завданням для влади. В цій сфері ефективною стратегією є досягнення членства в Організації Північноатлантичного договору – приєднання до євроатлантичної системи колективної безпеки. 8 червня 2017 року такий зовнішньополітичний курс був затверджений Верховною Радою України в якості пріоритетного. Втім, його реалізації все ще заважає низка проблем.

Опускаючи технічні деталі, підкреслимо, що в українському суспільстві все ще розповсюджене спотворене сприйняття НАТО, сформоване на основі радянських міфів та російської пропаганди. Після подій 2014 року рівень підтримки євроатлантичного курсу зріс – втім, багато людей все ще перебувають у полоні упередженого ставлення, заснованого на неперевіреній інформації. В таких умовах важливим завданням для вітчизняної системи освіти є правдиве висвітлення означених питань для української молоді – школярів, які є майбутнім нашої держави. Школа має сприяти формуванню в учнів неупередженого ставлення до НАТО, розумінню того, що Альянс є єдиною діючою системою колективної безпеки в світі, яка здатна допомогти Україні у відбитті агресії та відповідає європейським цивілізаційним цінностям. В умовах, коли питання щодо приєднання до НАТО в перспективі може бути винесене на всеукраїнський референдум, важливо врешті решт подолати вплив пропаганди та сформувати в молоді реальний погляд на геополітичну конфігурацію сил, яка відповідатиме законодавчо закріпленим основам державної політики.

Учні отримують роль країн-членів НАТО, виступаючи в якості їхніх представників. Вони симулюють засідання Північноатлантичної Ради, в рамках якої мають обговорити запропоновані Вчителем питання та виробити спільну реакцію на них. Підкреслюється, що країни мають рівні права при прийнятті рішень, кожна з них може заблокувати запропоновану ініціативу.

Мета заходу:

• Сприяти розвитку комунікативних та командних навичок учнів;
• Спростувати міф про безпосередню залежність НАТО виключно від Сполучених Штатів Америки;
• Ознайомити учнів з актуальними проблемами міжнародних відносин.

Для спрощення роботи учні групуються за географічно-геополітичним принципом у кількості 3-6 осіб (групування умовне та не відповідає реальному формату діяльності Північноатлантичної Ради, втім – необхідне для того, щоб структурувати роботу класу та уникнути втрати контролю, яка неодмінно буде спостерігатися, якщо в дискусію одночасно вступатимуть близько трьох десятків дітей):

Балкани: Чорногорія, Хорватія, Албанія, Словенія

Країни Балтії: Литва, Латвія, Естонія

Країни Атлантики: США, Канада, Британія

Країни Західної Європи: Франція, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург

Країни Східної Європи: Чехія, Словаччина, Польща, Румунія, Болгарія, Угорщина

Країни Північної Європи: Данія, Норвегія, Ісландія

Країни Південної Європи: Португалія, Іспанія, Італія, Греція, Туреччина

Вироблення політики НАТО з конкретних проблемних питань.

Вчитель виступає в якості зовнішнього спостерігача-модератора. Він виносить на обговорення кілька питань (3-4 з наведеного списку), які сьогодні становлять виклики для міжнародної безпеки та стабільності. Коротко характеризує проблему для роз’яснення її сутності учням у контексті того, яким чином вона загрожує євроатлантичній спільності взагалі та конкретним державам зокрема. Останнє реалізується за рахунок оприлюднення ступеня загрози для конкретного регіону-групи країн (за 3-бальною шкалою, де 3 – найвищий ступінь загрози).

Учні мають до 10 хвилин на самоорганізацію та дискусію у групах – для вироблення певної регіональної позиції. Після цього 15-20 хвилин виділяється на загальну дискусію, яка має завершитися прийняттям спільної позиції всіх її учасників щодо обговорюваної проблеми.   

Список перспективних питань для обговорення:

1. Ядерна програма КНДР (рівень загрози: 3 – країни Атлантики, 2 – країни Балтії та Східної Європи);
2. Міграційна криза в Європі (рівень загрози: 3 – країни Західної Європи, Східної Європи, Південної Європи, 2 – країни Північної Європи та Балкан);
3. Міжнародний тероризм (рівень загрози: 3 – країни Атлантики, Західної Європи, 2 – країни Південної та Північної Європи);
4. Агресія РФ проти України (рівень загрози: 3 – країни Балтії, 2 – країни Атлантики та Північної Європи);
5. Загострення конфліктів на Близькому Сході (рівень загрози: 3 – країни Південної Європи, 2 – країни Атлантики та Західної Європи)
6. Кібертероризм та кіберзлочинність (рівень загрози: 3 – країни Балтії, 2 – країни Західної Європи та Атлантики)

По завершенні всіх обговорень з наведених по кожному питанню рішень урочисто формується об’єднуюча декларація, яку учні підписують в якості символічного жесту

ВИСНОВКИ

Запропонований план інформаційно-виховного курсу покликаний вирішити важливе практичне завдання – сприяти забезпеченню реалізації зовнішньополітичного курсу з євроатлантичної інтеграції за рахунок популяризації образу Організації Північноатлантичного договору серед учнівської молоді.

В перспективі його реалізація в рамках навчального процесу призведе до низки короткострокових та довгострокових позитивних наслідків та результатів. При цьому основними бенефіціарами перших стає цільова аудиторія, яка розвиває свої творчі навички та вдосконалює знання з певних предметів. Бенефіціаром других стає українська держава, яка посилить сприйняття населенням (а саме – молоддю, яка в найближчому майбутньому буде вирішувати долю країни) пріоритетного зовнішньополітичного курсу у сфері безпеки та оборони.