Роздатковий матеріал до семінара-практикума «Формування правильної звуковимови у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами артикуляційної гімнастики".

Артикуляційна гімнастика

Вправи для нижньої щелепи.

1. Бегемот

Бегемотик-бегемот, У нього великий рот. Нелегка його робота – Роззявляти треба рота.

• Із напруженням м’язів опускати й піднімати нижню щелепу. Рахунок: 1 – 2 .

2. Підйомний кран

Він до місця вантаж доставляє, В різні боки «стрілу» повертає.

• Із напруженням м’язів рухати нижньою щелепою вліво-вправо. Рахунок: 1 – 2.

3. Шухлядка

Я шухлядку висуваю, Ну а потім закриваю.

• Із напруженням м’язів висунути вперед нижню щелепу так, щоб нижні зуби перекрили верхні.
• Потім перемістити так, щоб верхні перекрили нижні. Рахунок: 1 – 2.

4. Корівка

Цілими днями корівка жує. Ні на хвилинку не перестає.

• Імітувати жування корови, роблячи інтенсивні кругові рухи нижньою щелепою спочатку праворуч, а потім ліворуч. Рахунок: 1– 10.

5. Міцний горішок

Каже білка: «Просто сміх – Не розлущу я горіх!»

• Стиснути зуби, напружуючи м’язи, потім розслабити. Рахунок: 1 –  5(напруж.) –6 (розслаб.).

6. Уперта щелепа

Уперта щелепа і впертий кулак. Хто з них сильніший?Дізнатися як?

• Дорослий кладе одну долоню на потилицю дитині, а іншою, зімкнувши пальці в кулак, підпирає нижню щелепу, не даючи змогу вільно відкривати рот. Дитина із зусиллям намагається опустити нижню щелепу.

Вправи для губ.

1. Гребінець

Гребінець не поспішав, Наші губи розчесав.

• Нижніми зубами «розчесати» верхню губу, а потім верхніми зубами – нижню.Рахунок: 1 – 2.

2. Каченя

Наче дзьоб у каченяти, Губи вмію випинати.

• Випнути губи, розтягнуті, наче в посмішці. Рахунок: 1  – 10.

3. Вареничок

А ми тісто замісили І вареничок зліпили.

• Випнути губи, як у попередній вправі. Промасажувати їх, прищипуючи пучками пальців, наче зліплюєте вареники. Рахунок: 1– 10.

4. Повітряна кулька

Щоки, мов кульку, старанно надули. Здулася кулька – щоки втягнули.

• «Надути» повітрям щоки, а потім втягнути їх між щелепами. Рахунок: 1 – 2.

5. Полоскання

Щоб завжди здорові зуби мати, Після їжі слід їх полоскати.

• Імітувати полоскання зубів, при цьому губи не повинні випинатися. Рахунок: 1 – 2.

6. Парканчик

Язик стрибнув, неначе зайчик, І заховався за парканчик.

• Зімкнути верхні і нижні зуби, посміхнутися. Утримувати: 1 –10.

7. Хоботок

Неначе хоботок у слоненяти, Я буду губи у напруженні тримати.

• Випнути трубочкою напружені й зімкнені губи. Утримувати: 1 –10.

• Випнути губи трубочкою, а потім розслабити їх у легкій посмішці- 1 – 2.

8. Жабки

А у жабок-скрекотушок Посмішки до самих вушок.

• Посміхнутися, старанно розтягуючи губи. Утримувати: 1 –10.

• Посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а потім розслабити їх. Рахунок: 1 – 2.

9. Дудочка

Губи свої – трубочку – Перетворю на дудочку. Уздовж вулиці іду Й дму у дудку: «Ду-ду-ду!»

• Витягнути незімкнені губи вперед трубочкою й утримувати їх у такому положенні.
• Подудіти: ду-ду-ду.

10. Пустушка

Мов крикливе немовля, Посмокчу пустушку я.

• Стулити щелепи, випнути губи «хоботком» і прицмокувати, зліплюючи та розліплюючи губи.

• Рахунок: 1 –10.

11. Зупини коня

Кінь зірвався та біжить, Зупиню його я вмить.

• Вимовляти звукосполучення «пррру», вібруючи губами.

Вправи для язика

1. Лопата

Мій язик, широкий, як лопата, Може на губі розслабленим лежати.

• Широкий розслаблений язик висунути із рота й покласти на нижню губу. Утримувати: 1– 10.

2. Неслухняний язик

Лінькуватий мій язик. Працювати він не звик. Неслухняний язичок – Покапаю: шльоп, шльоп, шльоп.

• Широкий, розслаблений язик покласти на нижню губу й «пошльопати» по ньому губою, промовляючи: пе-пе-пе.

3. Трубочка

Язик у «трубочку» згорнули, Легесенько в нього подули.

• Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилася «трубочка». Легенько, не напружуючись, якомога довше подути у «трубочку».

4. Чистимо зуби

Щоб зуби всі були біленькі, Їх слід почистити гарненько.

• «Почистити» язиком верхні зуби, спочатку з внутрішнього, а потім із зовнішнього боку, роблячи повільні рухи вліво-вправо. Потім «почистити» нижні зуби. Рахунок: 1 – 2.

5. Маятник

Тік-так, так-тік –  Наче маятник, язик.

• Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи. Рахунок: 1 – 2.

6. Чашка

Зроби широким свій язик, Його краєчки підійми. Бач, вийшла чашечка у нас, Ану зроби її ще раз.

• Відкрити рота. Покласти широкий язик на розслаблену нижню губу. Загорнути вгору краї язика у формі чашки. Утримувати: 1 – 10.

7. Проколи кульку

Треба кульку нам проткнути – Язиком щоку напнути.

• Рот закритий. Рухаючи язиком вліво-вправо, намагатися «проткнути» ним то ліву, то праву щоки. Рахунок: 1 – 2.

8. Змійка

Наші поперечні м’язи Звузять язичок одразу. Легко м’язи ти напруж – Став язик неначе вуж.

• Відкрити рота. Висунути язик якомога далі вперед, напружити м’язи, зробивши його вузьким. Утримувати: 1  – 10.

9. Старенька конячка

Старенька конячка бруківкою йде, По каменю гучно копитами б’є .

• Відкрити рота. Повільно прицмокувати язиком, напружуючи м’язи кореня язика.

10. Голочка

Наш неслухняний язичок – Найгостріший з голочок. Став напруженим, вузьким, Спробуй потримай таким! Раз, два, три, чотири, п’ять – Можеш свій язик сховати.

• Усміхнутися, висунути язик по можливості вузько. Рахунок: 1 –5 (сховати).

Вправи для відпрацювання техніки фонаційного дихання

1. Вихідне положення: стати рівно, ноги на ширині плечей, руки зімкнені над головою. Повільний вдих і разом з нахилом униз (руки торкаються підлоги) швидкий, поривчастий видих через рот з вимовлянням звукосполучень: хаі паї туї ca! сі!..

2. Вихідне положення: стати прямо, долоню правої руки покласти на місце руху діафрагми. Зробити видих. Потім повільний безшумний вдих і економний видих через губну щілину. Видих направляти на утворення певних звуків. Стежити, щоб тривалість видиху була в межах 7-10 одиниць рахунку:

а) вимовляти звук [ф]; б) вимовляти звук [с]; в) вимовляти звук [ш];

г) вимовляти звук [ж]; д) вимовляти звук [з].

3. Вихідне положення: сидячи на стільці, ноги трохи розставлені. Нахилити тулуб, торкаючись грудьми до колін, руки звисають — активний швидкий вдих. На декілька секунд затримати дихання. Повільно випрямитися, піднімаючи руки вгору, видих на звук [ш]. Пауза. Вправу повторювати декілька разів.

4. Вихідне положення: ноги на ширині плечей, голова опущена на груди. Підняти руки вгору — вдих; нахилитися вперед, руки перед собою долонями від себе, голову підняти, погляд вперед — видих на звуці [с].

5. Вихідне положення: ноги на ширині плечей, руки на поясі. Повернути тулуб наліво, направо — активний вдих, потім повернутися у вихідне положення — видих на звуці [м] із закритим ротом.

6. Вихідне положення: стоячи, ноги разом. Піднімаючись на пальці — вдих, опускаючись — видих із звуком [ф]. На видихові імітуйте руками рухи лижника.

7. Вправа виконується стоячи й сидячи. Повільно вдихнути, піднімаючи руки вгору (долоні звернуті догори), затримати дихання, витягнути руки й хребет, потім повільно видихнути із звуком [у], опускаючи руки вниз. Затримати дихання.

8.  Вихідне положення так само, як у вправі 9. Набрати повітря повні легені. На видихові треба спробувати вимовляти якомога більше сполучень приголосних звуків, турбуючись про економну витрату повітря. Комбінації звуків можуть бути різноманітними.

а) ф-с-ш-ж-з — ф-с-ш-ж-з — ф-с-ш-ж-з;  б) б-в-г-д — б-в-г-д б-в-г-д;

в) к-л-м-н — к-л-м-н — к-л-м-н; г) р-л-м — р-л-м — р-л-м;

д) с-з-ш — с-з-ш — с-з-ш.

9. Вихідне положення: тіло випрямити. Зробити повний видих. Після паузи на рахунок до трьох розпочати повільний вдих через ніс, максимально опустити діафрагму. "Поставити" дихання і через паузу на рахунок до трьох починати видихати, супроводжуючи видих рахунком до восьми, не роблячи паузи між словами. Повторюючи вправу впродовж багатьох днів, рахунок необхідно поступово збільшувати до 14—16; 18—20.

10. Зробити глибокий вдих, забезпечити "опору" дихання. Економно витрачаючи повітря, вимовляти слова. Між кожною групою слів робити паузу; добирати повітря лише у разі потреби в ньому:

а) віз, ніс, кіт, кут — зупинка;  б) лаз, ліс, лук, пуд — зупинка;

в) лось, сніг, гад, кум — зупинка; г) раб, лев, мир, вал — вдих.

11. Зробити глибокий вдих, забезпечивши "опору" дихання. Економно витрачаючи повітря, вимовляти групи слів. Між кожною групою робити добір повітря:

Вдихнути — пауза; Волга, Дніпро, Дон, Єнісей, Іртиш — добір повітря;

Дунай, Неман, Ельба, Тигр, Темза — добір повітря;

Київ, Черкаси, Мінськ, Львів, Канів - добір повітря.

12. Вправа виконується з м'ячем. Стати рівно, ноги розвести на ширину плечей. Невеликий гумовий м'яч тримати в руках перед собою. Зробити глибокий вдих. З початком видиху, вдарити м'ячем поперед себе об підлогу, одночасно перекладаючи то праву, то ліву ногу по верху польоту м'яча вгору. Удар м'яча й рух ногою супроводжуйте рахунком до тих пір (до 10—15), поки не з'явиться потреба добрати повітря.

13. Вправа виконується зі скакалкою. Спочатку зробити видих. Затримати повітря на рахунок до трьох і розпочинати вдих через ніс на п'ять підстрибувань. На наступні сім підстрибувань робити видих, супроводжуючи його вимовлянням уголос спочатку звукосполучень, а потім імен, назв річок, міст і т. ін.:

а) пап — тап — бап — сап;  б) воз — вос — кон — топ...

в) Київ — Львів — Донецьк — Одеса; г) Дніпро — Дунай — Тиса — Дон...

14. Вправа з економною витратою повітря, що видихається, у поєднанні зі звукотворною діяльністю і процесом виконання різних рухів сприяє розподілу уваги, формуванню техніки дихання й голосу, що так важливо для педагога, якому необхідно уміти поєднувати мовлення з іншими видами технічної та фізичної діяльності.

15. Вправу виконувати стоячи, потім сидячи. Видихнути, потім глибоко вдихнути. Економно витрачаючи повітря, читати уривки з віршів (кожну строфу — на одному видиху):

Як умру, то поховайте Мене на могилі

Серед степу широкого, На Вкраїні милій, добір повітря

Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути, Як реве ревучий. (Т.Г. Шевченко)

16. Вправа спрямована на формування техніки мовлення, що сприяє виробленню легкості звуку, його польотності; читання здається легким, наповненим душевної легкості, одухотвореності. Для тренування добирають поетично виразні уривки. Всі слова строфи вимовляються на одному видиху повітря і на одній висоті, і лише наголошені звуки ніби піднімаються доверху.

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі. Горами хвилю підійма. добір повітря

І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі.То виринав, то потопав. (Т.Г. Шевченко) добір повітря

17. Прочитайте уривок з твору Остапа Вишні "Ярмарок", рівномірно розподіливши повітря. Захряс майдан... Захряс гарбами, возами, бідами, кіньми, коровами, вівцями, волами, телятами, горшками, мисками, курми, вовною, лантухами, хмелем, смушками, матерією, чобітьми, цукерками, пряниками …

18. Для тренування дихання у помірному русі ходіть по кімнаті і читайте вірші, добираючи повітря лише після кожної строфи:

Любіть Україну, як сонце, любіть, / Як вітер, і трави, і води.../

В годину щасливу і в радості мить, /любіть у годину негоди./

Любіть Україну у сні й наяву,/ вишневу свою Україну, /

красу її вічно живу і нову, /і мову її солов'їну./ (В. Сосюра)

Вправи на покращення дикції

- Бомбардир бомбардував Бранденбург.

• Фараонів фаворит на сапфір зміняв нефрит.

• Рапортував, але недора порту вав, дорапортував, але зарапортувався.
  • Рила свиня білорила, тупорила; півдвора рилом порила, вирила, розрила.
• Не жаліла мама мила. Мама Мілу милом мила. Міла мила не любила.
• Орел на горі, перо на орлі. Гора під орлом, орел під пером.
  • Ловко лавіруючи в ларингології, лікар-ларинголог легко виліковує ларингіт.
  • На горі Арарат рвала Варвара виноград.
  • Забув Панкрат Кіндратів домкрат, а Панкрату без домкрата не піднять на тракті трактор.
  • У Феофана Митрофановича три сини Феофановичі.
  • Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима — не твоя дівчина.
  • Млин меле —- мука буде, язик меле — біда буде.
  • Що у тебе вийшло — тарантас чи дишло?
• Наш паламар усіх паламарів перевипаламарив, нашого паламаря жоден паламар не перепаламарить, не перевипаламарить.
  • Не той, товариші, товаришу товариш, хто при товаришах товариш, а той товаришу товариш, хто й без товаришів товаришу товариш.
  • Юра ловить рибку ловко, скоромовить скоромовку; виринає рибка близько; розсипає срібні бризки.
  • Оженився дурень, та вся в біснувату, та не знали, що робити — підпалили хату.
  • Ченчик, ченчик невеличкий, на ченчику черевички, шапочка — кіпчаточка; добрий вечір дівчаточка.
  • Краб крабу зробив граблі. Подав граблі крабу краб.
• Прийшов Прокіп — кипів окріп; пішов Прокіп — кипитьокріп. Як при Прокопі кипів окріп, так і без Прокопа кипить окріп.
  • Карл у Клари украв корали, а Клара у Карла украла кларнет.
  • Клава клала сир на полку, пригощала ним Миколку.
  • Ледачий Лавр лежав лежебокою на лежанці.

• На дворі трава, на траві дрова, під двором дрова. Не рубай дрова на траві двора.
  • Протокол про протокол протоколом запротоколювали.
  • У Сені і Саші в сітях сірий сом з вусами.