1. З якого приводу були сказані слова:“Це - не мир, це – перемир'я терміном на 20 років”2. Вкажіть негативні сторони Версальсько-Вашингтонської системи3. Які рішення були прийняті на Паризькій мирній конференції відносно Німеччини?4. Які країни були невдоволені рішеннями Версальсько-Вашингтонської системи?5. З якою метою створювалась Ліга націй?Актуалізація опорних знань
Охарактеризувати причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи; зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи. Проаналізувати причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських/совєтських переговорів у Москві; наслідки порушення міжнародного права під приводом «захисту співвітчизників» в країнах Європи; сутність політики «умиротворення» та її роль у наближенні Другої світової війни; співвідповідальність СРСР/СССР за розпалювання Другої світової війни. Мета заняття:
Агресія — застосування якою-небудь державою сили першою. Плебісцит— опитування громадян, як правило, з метою визначення долі відповідної територіїПолітика колективної безпеки – комплекс заходів, спрямованих на відсіч агресіїПолітика “умиротворення” - спроби запобігти війні мирними методами, шляхом поступок країнам-агресорам. Аншлюс (нім. Anschluß, аншлюс - приєднання, союз) - анексія Австрії Німеччиною 12-13 березня 1938 року. Мюнхенська угода Пакт Молотова – Ріббентропа Основні поняття до теми:
Пригадаємо: Версальський договір{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Набрав чинності 10 січня 1920 р. Договір ратифіковано Німеччиною і союзними державами: Англією, Францією, Італією, Японією. Перерозподіл територій. Перерозподіл колоніальних володінь. Репарації (1921 р., Лондонська конференція, визначена сума – 132 млрд. золотих марок)Демілітаризація Німеччини
Підсумки Вашингтонської конференціїЗростання впливу США в міжнародних відносинах, зокрема – у Далекосхідно-Тихоокеанському регіоніДосягнута рівновага – нестійка (США заявили про недостатність японських поступок у Китаї)Японія: перегляд рішень, прийнятих у Вашингтоні (вогнище конфронтації)12.11.1921-06.02.1922)
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Політика колективної безпеки(СРСР)Політика «умиротворення» агресора(Великобританія, Франція) Збереження незмінності існуючих кордонів. Співробітництво Великобританії, Франції та СРСР у створенні системи колективної безпекиІснуючі кордони в Європі не є справедливими і остаточними, вирішення міжнародних проблем шляхом взаємних поступок. Співробітництво з Німеччиною. Основні підходи до формування системи європейської безпеки
Запам’ятайте дати:1931-1932 рр. Окупація Японією Манчжурії.1933 р. Вихід Японії та Німеччини з Ліги Націй.1933 р. Встановлення дипломатичних відносин між США та СРСР.1934 р. Прийняття СРСР до Ліги Націй.1935 р. Англо-німецька морська угода.1935 р. Укладення франко-радянського і радянсько-чехословацького договорів.1935-1936 рр. - Агресія Італії проти Ефіопії. Березень 1936 р. – Введення німецьких військ у Рейнську демілітаризовану зону.1936-1939 рр. - Громадянська війна в Іспанії.25 листопада 1936 р. – укладення Німеччиною та Японією Антикомінтернівського пакту.6 листопада 1937 р. – приєднання Італії до Антикомінтернівського пакту. Створення вісі Берлін-Рим-Токіо.
1931 р. Початок японської агресії у Пд.-Сх. КитаїЗвернення Китаю до Ліги Націй. Окупація японськими військами Маньчжурії, створення маріонеткової держави Маньчжоу-Го на чолі з Пу ІПроігнорувала всі вимоги. Комісія Ліги Націй не визнала самостійність. Запропонувала вивести японські війська з Китаю. ЯПОНІЯ1933 – вийшла з Ліги Націй
Прапор імперської армії ЯпоніїТериторія Республіки Китай, окупована до 1940 р.1937 – початок широкомасштабної війни в КитаїЗахоплення міст (Тянцьзіня, Пекіна, Шанхая, Нанкіна), боїПідтримання Японії Німеччиною, визнання Маньчжоу-Го, схвалення дій Японії проти Китаю. Німеччина припиняє продаж зброї Китаю. ДАЛЕКИЙ СХІД1941: японський план окупації Китаю
Підготовка ІТАЛІЇ до війни. Агресія проти ЕФІОПІЇЗближення з нацистською Німеччиною: спільна агресія проти Іспанії;укладення угоди про розмежування сфер впливу в Європі, на Середземному моріЗагарбання ЕфіопіїЛіга Націй проголосила ІТАЛІЮ агресором, але до необхідний санкцій не вдалася
Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору. Цілеспрямована підготовка до війни: Надання військових замовлень концернам, здатним швидко нарощувати виробництво озброєння, будівництво воєнних заводів. Створення боєздатної армії Нарощення будівництва ВМФ та ФПФ (Люфтвафе) Військова підготовка молоді1933 – вихід із Ліги Націй
1936 – затвердження «чотирирічного плану», який передбачав підготовку армії до війни до 1940 р. та повний перехід економіки країни довоєнний лад. Курс А. Гітлера на переділ кордонів із метою приєднати до складу Німеччини всі населені німцями територіїРезультат – виникнення перших осередків війни наблизило світ до небезпечної межі нового збройного конфлікту, однак лідери провідних країн світу не могли знайти дієвих засобів, щоб зупинити його ініціаторів
Створення блоку «Берлін – Рим - Токіо»Вісь Берлін-Рим-Токіо – це агресивний блок, створений ініціаторами гонки озброєнь і насильницького переділу світу Німеччиною, Італією та Японію. Основні етапи формування «Осі Берлін-Рим-Токіо»: – Жовтень 1936 р. – підписання італо-німецького протоколу про співробітництво (спрямований проти Англії та Франції), який дістав умовну назву «Вісь Берлін-Рим». – 25 листопада 1936 р. – укладення між Німеччиною та Японією «Угоди про боротьбу проти Комуністичного Інтернаціоналу» (Антикомінтернівський пакт), спрямований проти СРСР та прорадянських держав. Антикомінтернівський пакт – договір, укладений в Берліні між Німеччиною та Японією, який оформив створення блоку цих держав з метою завоювання світового панування.– 6 листопада 1937р. – приєднання до Антикомінтернівського пакту Італії, що завершило формування «Осі Берлін-Рим-Токіо».
Таємне переозброєння: Почалося ще до приходу нацистів до влади, але після 1933 року воно стало пріоритетом державної політики. Порушення договорів: У березні 1935 року Гітлер відкрито порушив Версальський договір, запровадивши загальний військовий обов'язок. Динаміка зростання: Якщо до 1935 року чисельність армії (Рейхсверу) була обмежена 100 тис. осіб, то до вересня 1939 року Вермахт налічував вже 2,7 млн військовослужбовців та 75 дивізій. Спеціалізація: Створювалися нові роди військ, заборонені раніше, зокрема військово-повітряні сили (Luftwaffe) та розгалужені танкові з'єднання. Нарощення озброєнь: Нацистська Німеччина
Індустріалізація: У 1920-30-х роках СРСР проводив форсовану індустріалізацію, темпи якої були одними з найвищих у світі, орієнтуючи економіку на військове виробництво. Кількісна перевага: На початок війни (червень 1941) Червона Армія мала значну перевагу в техніці. На західних кордонах СРСР перебувало понад 12 тис. танків проти приблизно 3,5–3,7 тис. у Німеччини. Співпраця: До приходу нацистів Німеччина та СРСР таємно співпрацювали: німецькі пілоти та танкісти проходили навчання на радянській території. Нарощення озброєнь: Радянський Союз
Запізнілий старт: Активне переозброєння Британії розпочалося лише у 1934–1936 роках, частково як реакція на японську агресію в Китаї. Морська потужність: Основний акцент робився на флот (наприклад, замовлення лінкора Prince of Wales у 1936 році) та авіацію. Економіка: Британія витрачала значно меншу частку ВВП на зброю порівняно з Німеччиною чи СРСР до самого початку бойових дій. Нарощення озброєнь: Велика Британія та Франція
Мілітаризація призвела до того, що наприкінці 1930-х років провідні держави світу перебували у стані повної мобілізаційної готовності. Це зробило глобальний конфлікт неминучим, оскільки диктаторські режими (Німеччина, Італія, Японія) потребували територіальної експансії для виправдання величезних витрат на зброю. Наслідки гонки озброєнь
Політика «умиротворення» агресора – це спроби Великобританії та Франції, з мовчазної підтримки США, не застосовуючи рішучих дій проти Гітлера і роблячи йому всілякі поступки, запобігти війні.Ініціатори: Великобританія та Франція. Причини проведення: • Суперечності між Францією та Великобританією, яка остерігалася надмірного посилення Франції на континенті і тому шукала їй противагу в Німеччині.• Пом'якшення найбільш жорстких умов Версальського договору.• Нерозуміння західними державами небезпеки політики та постаті Гітлера. Західним політикам здавалось, що з лідером Німеччини можна вести справи на дипломатичній основі.
Наростивши на 1938 р. військову могутність, Гітлер приступив до переділу кордонів з метою приєднання до складу Німеччини усіх населених німцями країн. Першою у списку стояла Австрія – батьківщина Гітлера. У ніч з 12 на 13 березня 1938 р. німецькі війська, заздалегідь зосереджені на кордоні, увійшли в Австрію. Захоплення цієї країни обійшлося без жодного пострілу. Відбулося приєднання (аншлюс) Австрії. Проведений 10 квітня 1938 р. плебісцит (всенародне голосування з питання державної приналежності певної території) серед австрійського населення підтвердив аншлюс Австрії. 13 квітня 1938 р. був опублікований закон “Про возз'єднання Австрії з Німецькою імперією”, згідно з яким Австрія оголошувалася “однією із земель Німецької імперії” і відтепер стала називатися “Остмарк”. Аншлюс Австрії
Умови Мюнхенської угоди7 жовтня 1938 р. від Чехії фактично відокремилась Словаччина, а 11 жовтня отримала автономію Закарпатська Русь (Карпатська Україна). В березні 1939 р. німецькі війська вступили до Моравії та Богемії.15 березня 1939 р. вони вже були в Празі (столиця Чехії), а Словаччина проголосила незалежність. Угорщина захопила Карпатську Україну. Чехословаччина припинила своє існування як незалежна держава.
Німецькі претензії до Литви та Польщі А. Гітлер пред’явив Литві ультиматум з вимогою «повернути» Німеччині портове місто Балтійського моря Клайпеду (нім. назва Мемель), передане їй у 1919 р. 22 березня 1939 року підписано «Договір між Литовською республікою і Німецькою імперією про передачу Клайпедського краю». 21 березня 1939 року Німеччина висунула вимогу Польщі стосовно повернення портового міста Гданськ (Данциг). У відповідь на польську відмову 28 березня 1939 року А. Гітлер розірвав Пакт про ненапад, укладений у січні 1934 року. 31 березня 1939 року прем'єр-міністр Великої Британії Чемберлен від імені англійського та французького урядів заявив, що надаватиме Польщі всю можливу допомогу, якщо виникне загроза її безпеці. 3 квітня 1939 року німецьке командування розробило план “Вайс” і визначило термін нападу на Польщу — 1 вересня 1939 р.
Ліквідація Версальської системи{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік. Основні подіїРезультат. Наслідки. Для країн Заходу. Для фашистського блоку1931-1932 Агресія Японії проти Китаю. Окупація Маньчжурії, створення маріонеткової держави Маньчжоу-Го. Безпорадність Ліги Націй у розв’язанні даної проблеми. Зародження вогнища Другої світової війни на Далекому Сході. Створення прецеденту безкарності агресії19331935«Пакт згоди і співробіт-ництва»Англо-німецька морська угода. Початок відновлення німецької армії («вермахту»)та воєнної авіації («люфтваффе»)Створення воєнно-морського флоту більшого, ніж французький Порушення Версальського договору. Зміцнення збройних сил Німеччини. Формування 36 дивізій. Створення ВМС Німеччини
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік. Основні подіїРезультат. Наслідки1935- 1936 Агресія Італії проти ЕфіопіїЗагарбання Італією Ефіопії Порушення Версальського договору Ліга Націй показала неспроможність впливати на агресора Розширення колоніальних володінь Італії у Східній Африці{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1936 Уведення німецьких війську Рейнську демілітаризо-вану зону. Мілітаризація Рейнської зони- Погіршення воєнно-стратегічного становища Франції- Будівництво оборонних споруд на кордоні з Францією. - Зростання переконаності в безкарності агресії
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік. Основні подіїРезультат. Наслідки1938«Аншлюс» Австрії Перетворення Австрії у провінцію ІІІ Рейху - Ліквідація Версальської системи. Використання Німеччиною промислової та сировинної бази Австрії. Формування 35 нових дивізій. - Поява спільного кордону Німеччини з Італією та Угорщиною З виступу Гітлера, 11 березня 1938 р. «Поводження військ повинно створювати враження, що ми не хочемо війни з нашими австрійськими братами. У наших же інтересах, щоб операція пройшла без насильства і була схожа на мирне входження військ, які б населення привітно зустрічало. Таким чином, варто уникати будь-яких провокацій. Проте якщо опір буде вчинено, його слід жорстоко придушити силою зброї»
29 вересня 1938 Гітлер разом з Муссоліні зустрівся в Мюнхені з прем'єр-міністром Англії Чемберленом і прем'єр-міністром Франції Даладьє, де було вирішено питання про розчленування Чехословаччини. Гітлер і Чемберлен в Мюнхені в 1938 р. «Тільки безідейні та несповна розуму люди можуть вважати, що ті чи інші державні кордони на нашій землі є чимось навічно незмінним»Кому, на вашу думку, може належати цей вислів?
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік. Основні подіїРезультат. Наслідки. Для країн Заходу. Для фашистського блоку1938 Мюнхенська угода Відторгнення від Чехословаччини Судетської області на користь Німеччини. Втрата країнами Заходу основного союзника на сході Європи. Порушення співвідношення сил у Східній Європі. Зрив планів створення дієвої системи колективної безпеки. Зміна співвідношення сил на світовій арені на користь фашистського блоку . Зростання воєннопромислового потенціалу Німеччини, зміцнення боєздатності армії 1939 Ліквідація Чехо-Словаччини. Приєдння Чехії до Німеччини. Проголошення незалежності Словаччини.«Прозріння» лідерів країн Заходу, спроба відновлення балансу сил у Європі. Пошук шляхів зближення з СРСР Розширення кордонів ІІІ Рейху. Створення сприятливих умов для подальшої агресії
16 квітня 1922 під час Генуезької конференції був підписаний Рапалльський договір між УРСР і Веймарською республікою про встановлення між ними дипломатичних відносин та врегулювання всіх спірних питань. Прихід нацистів до влади у Німеччині в 1933 р. поклав край співробітництву. СРСР дотримувався невтручання в будь-які конфлікти, були спроби нормалізувати відносини, оскільки були зацікавлені в економічному співробітництві. Співробітництво між радянським та нацистськими режимами
Радянська воєнна доктрина 1930-х років офіційно базувалася на принципі: «бити ворога на його власній території малою кров'ю». Сталінська стратегія передбачала, що війна між капіталістичними державами (Німеччиною з одного боку та Британією/Францією з іншого) виснажить їх, після чого СРСР зможе здійснити «визвольний похід» у Європу для встановлення радянської влади. Наступальна військова доктрина СРСР
Агресивні плани Гітлера вимагали забезпечення позиції нейтралітету з боку СРСР. Радянський уряд який прагнув запобігти створення антирадянської коаліції в Європі, після Мюнхенської угоди 1938 р. узяв курс на зближення з фашистською Німеччиною. ПЕРЕДУМОВИ ПІДПИСАННЯ РАДЯНСЬКО – НІМЕЦЬКОГО ДОГОВОРУ: Після обміну телеграмами між Гітлером і Сталіним 23 серпня до Москви прибула німецька делегація на чолі з Й. Ріббентропом. На нараді, що відбулася з цього приводу, також було домовлено і про “додатковий протокол”, за яким мало відбуватися “розмежування сфер впливу”. На нараді вирішено, що він має бути таємним.style.colorfillcolorfill.type
ПОЛОЖЕННЯ ПАКТУ ПРО НЕНАПАД:1. Пакт, що складався з 7 статей укладався на 10 р. з автоматичним його продовженням із згоди сторін.2. Сторони зобов’язувались не нападати одна на одну як окремо, так разом з іншими державами.3. Передбачався взаємний нейтралітет у разі війни однієї з сторін.4. Було домовлено, що СРСР і Німеччина не братимуть участі у коаліціях держав, спрямованих відповідно проти Німеччини чи СРСР. До кінця 80-х рр. радянські історики переконували, що пакт дав змогу СРСР відтягти війну з німцями і краще підготуватись до неї.“Я звільняю вас від химери, що називається совістю” Гітлерppt_xxshearppt_xstyle.colorfillcolorfill.type
1. У разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини та СРСР. 2. У разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини та СРСР пролягатиме приблизно лінією рік Нарев, Вісла і Сян. Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави та які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясовано лише протягом подальшого політичного розвитку. У кожному випадку обидва Уряди вирішуватимуть це питання в порядку дружньої обопільної згоди. 3. Стосовно південного сходу Європи з радянського боку підкреслюється зацікавлення СРСР у Бессарабії. З німецького боку заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворому секреті. Секретний додатковий протокол до Пакту
Зміст таємного додаткового протоколу до пакту: Його існування категорично заперечувалось аж до початку 90-х рр.1. Кордоном розмежування “життєвих інтересів” Німеччини та СРСР у Прибалтиці визнавався північний кордон Литви. 2. Польща мала бути розділена між СРСР та Німеччиною по лінії річок Тиса – Нарев – Вісла – Сян.3. Німеччина визнавала право СРСР на Бессарабію, що входила тоді до складу Румунії.style.colorfillcolorfill.type
В 2-й годині ночі 24 серпня Молотов і Ріббентроп поставили підписи під текстом пакту та таємним протоколом. Після цього Сталін дав Гітлеру “своє чесне слово, що Радянський Союз ніколи не зрадить свого партнера...”Сталін казав: «Потрібно дати всім учасникам війни зав’язнути глибоко у твані війни, заохочувати їх у цьому тихцем, дати їм ослабити й виснажити одне одного. А потім, коли вони досить ослабнуть, — виступити на сцену зі свіжими силами, виступити, звісно, «в інтересах миру» і продиктувати ослаблим учасникам війни свої умови. І дешево, і мило». style.colorfillcolorfill.typeppt_xxshearppt_x
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік. Основні подіїРезультат. Наслідки. Для країн Заходу. Для фашитського блоку 1939 Радянсько-німецький пакт про ненапад і таємний протокол до нього Розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР у Східній Європі Провал спроб створення системи колективної безпеки на основі воєнно-політичного союзу Англії, Франції, СРСР. Погіршення воєнностратегічного становища Франції та АнгліїЗабезпечення «свободи рук» для агресії проти Польщі, розширення територій та військового потенціалу. Нейтралітет СРСР у майбутньому конфлікті. Уникнення Гітлером війни на два фронти
