Королівство Руське 

(Галицько - Волинська держава) у період піднесення і стабілізації 

(друга половина ХIII ст.)

^© Коломєєць Лариса

Ви дізнаєтесь:

•          як складалися відносини між Галицько-Волинською державою та Золотою Ордою; 

•          коли і за яких обставин було відновлено Галицько-Волинську державу, що була зруйнована монгольською навалою;

•          яку внутрішню    й     зовнішню     політику       проводив      Данило Романович.

1.   Відновлення Галицько-Волинської держави.

Єдність Галицько-Волинської держави, що ледь відродилася напередодні монгольської навали, була порушена. Данилові й Василькові Романовичам знову довелося долати опір бояр і відстоювати своє право на державу в боротьбі із сином чернігівського князя

Михайла Всеволодовича Ростиславом. 

Вирішальна битва між противниками відбулася 17 серпня 1245 р. під Ярославом, де Данило разом зі своїм братом Васильком здобув блискучу перемогу над  об’єднаними силами поляків, угорців і галицьких бояр.

2.   Боротьба проти монгольської зверхності.

         Того ж 1245 р. князь Данило був змушений поїхати до ханського двору в Сараї й визнати залежність від Золотої Орди. Хоча його прийняли там досить милостиво, але перенесені приниження змусили згодом літописця завершити розповідь про цю подорож словами: «Зліше зла честь татарська». 

        У переговорах з Батиєм Данило добився від нього підтвердження своєї влади над Галицько-Волинським князівством, але не над Києвом. До того ж він був зобов'язаний надсилати своє військо для участі в походах Батия на Польщу, Литву, Угорщину та інколи сплачувати данину.

5

   Готуючись до військового зіткнення з монголами,

                                                                                                           Данило         реорганізував                                               військо.               Княжа

важкоозброєна кінна дружина була переозброєна на зразок західноєвропейських рицарів. Також була створена легка кіннота, озброєна луками й шаблями на зразок монголів. Піхота була оснощена традиційною зброєю русів. Таким чином, князь запозичив усе краще у воєнному мистецтві Заходу та Сходу.

Між Папою Інокентійєм IV  та Данилом зав'язалося тривале листування.

1253 р. — Папа Римський звернувся до християн Чехії, Моравії, Сербії, Помор'я та Пруссії із закликом до хрестового походу проти татар, а до Данила направив посольство на чолі з легатом Опізо з королівською короною й скіпетром.

   У Дорогочині у грудні 1253 р. (січні 1254 р.) папський легат коронував Данила Романовича, який прийняв королівську відзнаку. Це було вiдкритим викликом Золотiй Ордi, оскільки як васал хана Данило Романович не мав права цього робити.

   Переконавшись у нездатності Риму організувати хрестовий похід проти Золотої Орди, у 1256 р. Данило припинив відносини з Папською Курією й власними силами розпочав боротьбу проти ординців.

Тим часом в Орді відбулася зміна влади. Після смерті Батия новим ханом став Берке, який у відповідь на дії Данила, у 1255 р. вислав проти нього намісника Куремсу. Однак його війська не змогли здолати опір міст Володимира і Луцька. Куремса був змушений відступити в Степ. Це був перший успіх руських князів у боротьбі з монголами.

    Улітку 1258 р. хан Берке спрямував до Галицько-Волинської держави величезне військо на чолі з досвідченим полководцем Бурундаєм. Він запросив Данила і Василька на знак підтвердження своїх зобов’язань перед Ордою взяти участь у спільному поході проти Литви. 

   Після цього Бурундай прийшов на землі Галичини й Волині з великим військом, заявивши: «Якщо хочете жити з нами у злагоді, то розкидайте всі ваші міста». Данило й Василько змушені були зруйнувати все, що будували довгі роки. Вони розібрали укріплення Луцька, Крем'янця, Данилова, Львова (названого на честь княжого сина Лева). 

   Галицько-Волинська держава позбулася головних пунктів опору у війні з ординцями. Вдалося зберегти лише Холм. У 1260 р. загони Бурундая залишили Галичину та Волинь.

    У 1264 р. Данило занедужав і помер у Холмі, де був похований у церкві святої Богородиці, яку збудували за його життя. 

  В історію Данило увійшов під ім’ям Галицький, оскільки вся його діяльність здебільшого була пов’язана з Галичиною.

       Данило Галицький був одним із найвідоміших князів, що відзначилися своїми здібностями в політиці, воєнній справі, управлінні державою. В умовах ворожого оточення, не маючи достатньої опори, він зміг приборкати боярську опозицію, відновити єдність і відстояти незалежність держави, що дісталася йому в спадок, а також протистояти такому могутньому ворогу, як монголи.

    Літописець дав таку характеристику діяльності Данила: «[Був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив… і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком».

3. Лев Данилович і Володимир Василькович.

Підсумки

Ø  Правління Данила Романовича та його брата Василька було часом піднесення Галицько-Волинської держави.

Ø  Отримавши королівську корону в 1253 р., Данило перетворив свою державу на Королівство Руське, яке стало вагомим чинником розвитку Східної Європи. Проте Данилу не вдалося позбутися монгольської залежності.

Ø  За нащадків Данила й Василька Галицько-Волинська держава була сукупністю князівств, але зберегла єдність, розширювалися її володіння.

Запам’ятайте дати

17 серпня 1245 р. — битва під Ярославом.

1253 р. — коронування Данила Романовича 1254—1259 рр. — походи монголів під проводом Куремси та Бурундая.

1264 р. — смерть короля Данила Романовича.

Данило Галицький під Ярославом.  Художник А. Теленик

Відмітьте на горі той етап, на якому ви знаходитесь

Сучасний урок: 50 способів порефлексувати : електрон. навч.метод. посіб. / Н. І. Білик, І. В. Добряк. – Полтава: ПОІППОім.

М. В. Остроградського, 2021