Культура Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХIII — першої половини XIV ст.

Культура Королівства Руського

(Галицько-Волинської держави) ХIII — першої половини XIV ст.

^© Коломєєць Лариса

Ви дізнаєтесь:

vякими були особливості культури ГалицькоВолинської держави;

vу чому проявилися особливості галицьковолинського літописання; 

vякі визначні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави збереглися до нашого часу.

1.                       Особливості розвитку культури ГалицькоВолинської держави.

2.                       Освіта.

При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Про освіченість широких верств населення ГалицькоВолинської держави свідчать пам’ятки писемності ХII—ХIV ст. та археологічні знахідки: предмети для письма, написи на стінах церков (графіті), бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки), грамоти князів на пергаменті тощо.

Галицько-Волинський літопис містить величезну кількість згадок про писців, князівські канцелярії, архіви,грамоти, заповіти, купчі тощо.

Графіті на стінах церкви Святого

Пантелеймона в с. Шевченкове

(Івано-Франківська обл.)

3.     Література і літописання.

Найбільш ранньою літописною пам’яткою Галичини й Волині є «Повість про осліплення Василька», написана в 1097 р. невідомим автором.

Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинської держави є Галицько-Волинський літопис. Він був знайдений у 1809 р.

Літописці, яких, на думку вчених, було щонайменше п’ятеро, майстерно передають події тогочасної епохи.

4.     Архітектура.

У ХII—ХIII ст. сформувалися волинська і галицька архітектурні школи. На волинських будівничих відчутний вплив справила київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Русі-України, так і надбання західноєвропейських майстрів.

Успенський собор у

Володимирі Волинському.

Від кінця ХIII ст. на Волині під впливом західноєвро- пейської оборонної архітектури розпочалося будівництво нового типу оборонних споруд — донжонів (мурованих

«веж-стовпів»). 

Кам’янецька вежа (Білорусь). Сучасний вигляд

5. Образотворче мистецтво.

Мистецька культура Галицько-Волинської держави представлена монументальним живописом

(фресками) та іконами.

                                 Лаврівська фреска                                     фрагмент візантійської

ікони «Менологія»

Ікони, що були поширені в Галичині та на Волині, мали візантійське або київське походження. Згодом тут постали власні школи іконопису. Його розквіт припадає на кінець ХIII — початок XIV ст. Особливістю іконопису цього періоду є те, що він розвивався без суворого контролю з боку церкви або влади.

До найкращих зразків галицьковолинського іконопису цього періоду належить чудодійна ікона Волинської Богоматері («Одигітрія» з Покровської церкви в Луцьку, початок XIV ст.).

Ще     одним        шедевром іконопису є шанована в Польщі        Ченстоховська ікона      Божої Матері         (XIV ст.), що була написана в Галичині.

У галицько-волинських землях у цей період набула поширення скульптура. Цей вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким прикрашали храми. Яскравим зразком скульптури цієї доби є шиферний рельєф ХIII ст. із зображенням Святого Димитрія. Зараз він зберігається в Кам’янецьПодільському музеї.

                                                                                                                                     Під         час    розкопок                                                         руїн

Успенського собору в Галичі було знайдено рельєфне зображення дракона, із пащі якого виростає пишна гілка. Щедро прикрашені рельєфами також церкви Святого Пантелеймона в Галичі та Іоанна Златоуста в Холмі. Їхнім творцем був «великий хитрець Авдій».

Це перше ім’я майстра скульптури, яке знає історія укра- їнського мистецтва.

Євангеліст Лука. Малюнок із Волинського Євангелія. ХІІІ ст.

Мистецтво Галицько-Волинської держави представленеі книжковою мініатюрою, розквіт якої припадає на ХIII ст.

Нечисленні мініатюри рукописів, що збереглися, належать виключно до високопрофесійних зразків. Найдавнішим ілюстрованим рукописом

галицько-волинської традиції, що зберігся до нашого часу, є

Добрилове Євангеліє (1164 р.)

Підсумки

•         Культура Галицько-Волинської держави залишила після себе зразки, які вражають високою майстерністю.

•         Як складова культури Русі-України культура ГалицькоВолинської держави мала певні відмінності, що були спричинені місцевими умовами й культурними впливами країн-сусідів.

Вірменський собор у Львові. Сучасний вигляд

Рефлексія

•         щит – ви відчуваєте себе переможцем, ви   все   зрозуміли        і   оволоділи матеріалом, ви, наче богатир з картини Віктора Васнецова «Богатирі»;

•         посмішка – матеріал зрозумілий, але залишилися питання, наче нерозгадана таємниця    посмішки         на     картині

Леонардо да Вінчі «Мона Ліза»;

•         годинник – матеріал досить зрозумілий, але не вистачило часу, щоб повністю розібратися; час минув непомітно як на картині Сальвадора Далі «Постійність пам’яті»;

•         рот,    що   кричить   –       матеріал незрозумілий і складний настільки, що хочеться кричати, як на картині Едварда Мунка «Крик»;

•         Чорний      квадрат   –       взагалі     нічого незрозуміло, темнота, наче на картині

          «Чорний квадрат» Казимира Малевича.   Сучасний урок: 50 способів порефлексувати : електрон. навч.-

метод. посіб. / Н. І. Білик, І. В. Добряк. – Полтава: ПОІППОім. М. В.

Остроградського, 2021