Розділові знаки в реченнях із прямою мовою, 11 клас (рівень стандарту)

Урок 41

Тема. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Мета: поглибити знання одинадцятикласників про способи передавання чужого мовлення, структурувати теоретичний матеріал із розділу « Пряма й не­пряма мова», удосконалити й поглибити пунктуаційні вміння та навички; розви­нути творчі вміння самостійно розв'язу­вати нові пізнавальні завдання, аналі­зувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтову­вати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів загальнолюдські цін­ності.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, експрес-зошити для учнів, QR-коди, відео, тренувальні тести на ЗНО.

Перебіг уроку

Організаційний момент.

Ознайомлення одинадцятикласників із темою, метою й завданнями уроку.

Мотивація уроку

• Перегляд уривку відео «На всі 200» від Анни Огойко.

Рубрика «Куди ж без теорії»

• Матеріал у підручнику (Авраменко О.) на с. 144-145, §43.

Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно. Для виділення прямої мови використовуємо лапки або тире.
Розділові  знаки	Якщо в тексті пряму мову передаємо в рядок (без абзацу), то знаки її беремо в лапки.
	Місце прямої мови в реченні	Схеми
	після слів автора	А: «П». А: «П!?»
	перед словами автора	«П», – а. «П!?» – а.
	у середині слів автора	А: «П», – а. А: «П!?» – а.
	перед словами автора й після них	«П, – а, – п».                   «П, – а, – п!?» «П, – а. – П».                  «П!? – а. – П». «П, – а: – П».                 «П, – а: – П!?»
	Примітка: А, а – слова автора; П, п – пряма мова.
	Якщо пряму мову передаємо з абзацу, то її в лапки не беремо, а ставимо перед нею тире. Інші розділові знаки зберігаємо. НАПРИКЛАД: Ось він поглянув у засніжену далечінь, що гор­билася за селом, і тихо покликав Мороза: – Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти! (М. Стельмах).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Знак оклику, знак питання, три крапки беремо в лапки разом із прямою мовою. Крапку й кому виносимо за лапки.

 

Виконання практичних завдань до­слідницького характеру.

• Робота з QR-кодами

Інструкція: кожен учень сканує обраний код, записує речення в зошиті, складає схему до нього, учитель перевіряє, якщо все правильно, то учень/учениця записує схему на плакаті як пам’ятку.

• Дослідження – творче спостере­ження за мовним матеріалом з еле­ментами реконструювання. Прочи­тайте уривок із «Легенди про Золоте Зернятко Істини» В. Сухомлинського. Визначте основну думку висловлення.

У батька було два сини. Коли вони ви­росли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: «Беріть заступи, підемо ко­пати поле».

Копають вони й копають, і видалася пра­ця братам важкою і незрозумілою.

– Для чого ми копаємо? – питають вони. – І взагалі, для чого ми живемо на світі?

Батько й каже синам:

– Бачите цю велику гору? – І показав ру­кою на величезну гору, вершина якої вкри­лася хмарами.

– Бачимо, – відповіли сини.

– У цій горі – Золоте Зернятко Істини. Можливо, десь у глибині, можливо, на по­верхні – ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує бу­динки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істини (В. Сухомлинський).

• Дослідіть, як передано чуже мов­лення. Проаналізуйте діалог. Яка його будова? За допомогою яких розділових знаків він оформлений?
• Знайдіть речення з прямою мовою. Накресліть схему, поясніть розділові зна­ки. Трансформуйте це речення відповід­но до поданих моделей:

«П», – а.

«П, – а, – п».

• Перебудуйте речення з прямою мовою в речення з непрямою мовою. Визначте вид складного речення.

Методичний к о м е н т а р. Пряма мова – це чуже мовлення, відтворене дослів­но зі збереженням форми і змісту. Вона пе­редає:

1. Слова самого автора:

«Головна криза – це криза людини», – зауважив Євген Сверстюк.

2. Висловлення іншої особи:

В кім думка прагне слова,

Хто в майбутнім хоче жить,

Той всім серцем закричить:

«В рідній школі рідна мова!»

3. Невисловлену думку:

І будуть литись теплих сліз потоки

І в них бринітимуть слова:

«Я ждала, ждала цілі роки

І в'яла, сохла, як трава...»

 

• Відтвори речення. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Побудуйте схеми речень із прямою мовою.

1. Бабуся усміхаючись каже Сонце на ялинці а ми ще в перинці (А. Григорук). 2. Яка ти розкішна земле думала Маланка Весело засівати тебе хлібом прикрашати зелом заквітчати квітами (М. Коцюбинський). 3. І просилася і молилася Пусти мене старий діду на вулицю погулять (Нар. пісня). 4. Еге подумав Остап так ось воно що! (М. Коцюбинський).

 

• Ситуативне завдання. Перебудуйте речення з непрямою мовою на речення з прямою мовою та запишіть.

1. Переписувач книг Іван Томашевський радив не шкодувати часу на читання, бо його цим обернеш на добрі речі. 2. Софійка просила брата не засмучуватися. 3. Дивлячись на зорі, дідусь говорить, що день завтра буде як золото, і йде зі мною до воріт. 4. Сергій сказав, що йому треба знати, о котрій годині він зможе звільнитися.

Учитель. Подібні завдання є на ЗНО.

Переглядаємо відеоматеріал від Анни Огойко про непряму мову.

Наприклад ... (учитель скидає у вайбер копію демонстраційного завдання 2021 №16)

 

• Практикум. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Мені легко було вийти на літературний шлях зазначала Леся Українка бо я з літературної родини походжу але від того не менше кололи мене поетичні терни. 2. Весною дише від цих віршів... писав Іван Франко про твори Олександра Олеся Майже кожний віршик так і проситься під ноти має в собі мелодію. 3. А колегам моїм, письменникам і митцям, перекажіть що немає вищої цікавішої теми для їхніх творів як щастя про­сив Володимир Винниченко. 4. Музика, спів згадувала Ольга Кобилянська були одинокою насолодою для нас у маленькому гірському містечку. 5. Іван Тобілевич зізнавався Сцена мій кумир, театр священний храм для мене. 6. Григорій Сковорода здивував його такими словами Скажіть матінці-цариці що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця. 7. Я ще можу не противитись коли ображають мене як людину говорив Михайло Коцюбинський але коли ображають мій народ мою мову мою культуру як же я можу не реагувати на це?

2. Визначте частини мови слів останнього речення й побудуйте його схему. Чи по­трібно в цьому реченні ставити кому між виділеними сполучниками?

• Виконайте тестові завдання, або тести з вправи 5 (с.146-147).
  1. Установіть відповідність між реченням з прямою мовою і схемою до нього (окремі розділові знаки пропущено).

Речення

1.  «Насуплю я брови – говорить зима – і вітер з морозом повіє» (С. Черкасенко). 
2.  «Ну, я пішов по живицю» – сказав Тимоха,  повертаючи в бір (Г. Тютюнник). 
3.  «Чого ти звідтіля вернувся – пита його голова – Хіба там недобре стало жити» (Панас Мирний).
4.  Полковник відповів «Іван у город подався, ті ж два ще в Петербурзі» (Р. Іваничук).

Схема

А «П», – а.  

Б А: «П».

В «П, – а, – п».  

Г А: «П», – а. 

Д «П? – а. – П?» 1в, 2а, 3д, 4г

2. Помилку в оформленні прямої мови допущено в реченні.

А «Це дуже талановитий хлопець. Працює в мене інженером» - ска­зав Андрій (Р. Іваничук).

Б У грудях б'ються вдячності акорди, вуста шепочуть: «Дякую, Гос­подь!» (Ю. Вавринюк).

В «Не барися, мій синочку, швидше повертайся!..» – старий сказав та й заплакав (Т. Шевченко).

Г Я взяв мікрофон і наказав: «Усім приготуватися до зйомки!» (М. Вінграновський ).

3. Правильно оформлено речення з прямою мовою в рядку.

А «Кості ломить», – бабуня каже й додає: «Буде дощ завтра».

Б «Кості ломить, – бабуня каже й додає, – Буде дощ завтра».

В «Кості ломить, – бабуня каже й додає: – Буде дощ завтра».

Г «Кості ломить, – бабуня каже й додає: – буде дощ завтра».

4. Помилку в оформленні прямої мови допущено в реченні

А «Це моя наречена. Погуляєте взимку на нашому весіллі, якщо бу­демо живі й здорові», – усміхнувся до них Сагайдачний (З. Тулуб).

Б «Не біда, – поет відмовив, – як ти й сам з дороги звернеш, бо, як рими повтікають, ти мені їх не завернеш» (Леся Українка).

В «Так далеко? – подивувалася Роксолана. – Хіба можна простежи­ти свої корені аж у таку далеч?» (П. Загребельний).

Г «Сідай, пане полковнику», – промовив чернець. – «Прости мене сам і проси простити все наше славне товариство» (М. Старицький).

5. Прочитайте речення.

«Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, обез­волений краю», – писав Панас Мирний.

Пряму мову в цьому реченні правильно передано непрямою в рядку

А Панас Мирний писав, що моє невеличке серце ще змалечку пести­ла любов до тебе, обездолений краю.

Б Панас Мирний писав, що його невеличке серце ще змалечку пес­тила любов до тебе, обездолений краю.

В Панас Мирний писав, що його невеличке серце ще змалечку пес­тила любов до обездоленого краю.

Г Любов до обездоленого краю ще змалечку пестила невеличке серце Панаса Мирного.

 

• Культура слова

Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Фартýх, фаховѝй, фенóмен, фóльга, фóрзац.

 

• Ситуаційне завдання (робота в парах). Прослухайте текст. На основі викладених порад складіть і запишіть діалог, уявивши ситуацію: ви є учасни­ком дискусії з теми «Як писати дописи в соціальних мережах».

Аби людина прочитала довгий пост, потрібно зацікавити її вже з перших рядків. Тому особливе значення має заголовок. Він повинен привертати увагу, вказувати на користь для читача, інтри­гувати. Пам'ятайте про зручність читан­ня. Легше сприймати текст, розбитий на абзаци, аніж суцільне полотно літер. Чер­гуйте між собою довгі, короткі, середні речення. Вони добре доповнюють одне одного, текст звучить легше. Якщо пост дуже довгий, доцільно розбити його на блоки. Сам же текст повинен бути таким, щоб було бажання його дочитати. Він має бути легко написаним, наповненим корисною інформацією.

Прийоми написання та стилі постів

Добре працює особисте звернення до читача на «ти». Воно створює відчуття довіри, робить пост живим, схожим на дружню бесіду. У таких текстах варто слідкувати за закінченнями жіночого та чоловічого роду. Використовуйте ней­тральні формулювання, наприклад, «ТИ повинен (повинна)» краще замінити на «Тобі потрібно зробити». Подібні пости краще писати простою, розмовною мо­вою. Однак такий стиль – не обов'яз­ково простий. Варто зберігати дистан­цію з читачем, бути надто нав'язливим – фальшиво. Обов'язково читайте свій текст уголос, редагуйте, читайте знову й редагуйте.

Спробуйте викликати емоцію в корис­тувачів. Люди репостять, що їх радує, ті­шить, примушує ненавидіти. Зіграйте на суспільній актуальності. Це може бути будь-що – вихід свіжого iPhоnе, новий популярний мем, конфлікт керівництва банку з блогерами. Рекламні пости кра­ще робити короткими. Наприкінці тек­стів можна закликати до дії – зробити репост чи поставити лайк. Ви можете за­прошувати користувачів до обговорення. Нехай люди діляться своїми думками, розказують схожі історії, рекомендують розв'язання подібних проблем.

Звісно, точного рецепту вдалого тексту для посту не існує. Важко вгадати, який запис стане популярним. Зате можна зробити публікацію потенційно вірусною – а далі.. як пощастить (Використано матері­али сайта Creative SMM).

• Дослідження-трансформація на основі тексту. Трансформуйте поданий монологічний текст у діалог, уявивши си­туацію: ви запитуєте у класного керівни­ка, а він відповідає.

Чи хотіли б ви, щоб люди виявляли до вас зацікавленість? Для здійснення тако­го бажання існує єдиний шлях. Цікавтеся людьми, що вас оточують, їхньою роботою, турботами й радощам, і вони, зі свого боку, цікавитимуться вами.

Є люди, які за 50, 60, 70 років свого жит­тя не зрозуміли цієї істини, зачерствіли й озлилися на весь світ, який, на їхню думку, недобрий і якому до них нема ніякого діла. А насправді саме їм нема до світу ніякого діла: вони думають і говорять лише про себе, про те, що їх хвилює. Однак кожній людині, мабуть, подобається, щоб нею, її роботою і справами цікавилися. Тому-то люди цінують доброго слухача. Чому ж не задовольнити їхньої потреби в цьому?

Проте слухати із ввічливості й виявля­ти зацікавленість розповіддю – не одне й те саме. Адже розумна людина завжди відчує, чи цікавить вас те, про що вона вам говорить. Дуже зближують людей розмови про спільні інтереси й заняття. Психологи висловлюють із цього приводу переконання, що нашу при­хильність викликають люди, які поділяють наші інтереси. Така людина відразу ж при­падає вам до серця.

Згодом ви переконаєтесь: яка ж то ра­дість, цікавлячись знайомими, співпережи­ваючи їм, робити людям приємне! (За Ї. Томаном).

Підсумок уроку. Оцінювання навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

• Опрацювати §43 (с.144-145), виконати вправу 7 (с. 148).