Експрес-зошит для учнів
Розділові знаки в реченнях із прямою мовою, 11 клас (рівень стандарту)
ЕКСПРЕС-ЗОШИТ (кого?) _______________________________________________ 17.02.2021
Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.
Рубрика «Куди ж без теорії»
Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно. Для виділення прямої мови використовуємо лапки або тире. |
||
Розділові знаки |
Якщо в тексті пряму мову передаємо в рядок (без абзацу), то знаки її беремо в лапки. |
|
Місце прямої мови в реченні |
Схеми |
|
після слів автора |
А: «П». А: «П!?» |
|
перед словами автора |
«П», – а. «П!?» – а. |
|
у середині слів автора |
А: «П», – а. А: «П!?» – а. |
|
перед словами автора й після них |
«П, – а, – п». «П, – а, – п!?» «П, – а. – П». «П!? – а. – П». «П, – а: – П». «П, – а: – П!?» |
|
Примітка: А, а – слова автора; П, п – пряма мова. |
||
Якщо пряму мову передаємо з абзацу, то її в лапки не беремо, а ставимо перед нею тире. Інші розділові знаки зберігаємо. НАПРИКЛАД: Ось він поглянув у засніжену далечінь, що горбилася за селом, і тихо покликав Мороза: – Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти! (М. Стельмах). |
||
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Знак оклику, знак питання, три крапки беремо в лапки разом із прямою мовою. Крапку й кому виносимо за лапки. |
Виконання практичних завдань дослідницького характеру.
Інструкція: кожен учень сканує обраний код, записує речення в зошиті, складає схему до нього, учитель перевіряє, якщо все правильно, то учень/учениця записує схему на плакаті як пам’ятку.
У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: «Беріть заступи, підемо копати поле».
Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою.
– Для чого ми копаємо? – питають вони. – І взагалі, для чого ми живемо на світі?
Батько й каже синам:
– Бачите цю велику гору? – І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.
– Бачимо, – відповіли сини.
– У цій горі – Золоте Зернятко Істини. Можливо, десь у глибині, можливо, на поверхні – ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істини (В. Сухомлинський).
«П», – а.
«П, – а, – п».
Методичний к о м е н т а р. Пряма мова – це чуже мовлення, відтворене дослівно зі збереженням форми і змісту. Вона передає:
«Головна криза – це криза людини», – зауважив Євген Сверстюк.
В кім думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
«В рідній школі рідна мова!»
3. Невисловлену думку:
І будуть литись теплих сліз потоки
І в них бринітимуть слова:
«Я ждала, ждала цілі роки
І в'яла, сохла, як трава...»
1. Бабуся усміхаючись каже Сонце на ялинці а ми ще в перинці (А. Григорук).
2. Яка ти розкішна земле думала Маланка Весело засівати тебе хлібом прикрашати зелом заквітчати квітами (Михайло. Коцюбинський).
3. І просилася і молилася Пусти мене старий діду на вулицю погулять (Нар. пісня).
4. Еге подумав Остап так ось воно що! (М. Коцюбинський).
1. Переписувач книг Іван Томашевський радив не шкодувати часу на читання, бо його цим обернеш на добрі речі. 2. Софійка просила брата не засмучуватися. 3. Дивлячись на зорі, дідусь говорить, що день завтра буде як золото, і йде зі мною до воріт. 4. Сергій сказав, що йому треба знати, о котрій годині він зможе звільнитися.
Учитель. Подібні завдання є на ЗНО.
Переглядаємо відеоматеріал від Анни Огойко про непряму мову.
Наприклад ... (учитель скидає у вайбер копію демонстраційного завдання 2021 №16)
1. Мені легко було вийти на літературний шлях зазначала Леся Українка бо я з літературної родини походжу але від того не менше кололи мене поетичні терни. 2. Весною дише від цих віршів... писав Іван Франко про твори Олександра Олеся Майже кожний віршик так і проситься під ноти має в собі мелодію. 3. А колегам моїм, письменникам і митцям, перекажіть що немає вищої цікавішої теми для їхніх творів як щастя просив Володимир Винниченко. 4. Музика, спів згадувала Ольга Кобилянська були одинокою насолодою для нас у маленькому гірському містечку. 5. Іван Тобілевич зізнавався Сцена мій кумир, театр священний храм для мене. 6. Григорій Сковорода здивував його такими словами Скажіть матінці-цариці що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця. 7. Я ще можу не противитись коли ображають мене як людину говорив Михайло Коцюбинський але коли ображають мій народ мою мову мою культуру як же я можу не реагувати на це?
2. Визначте частини мови слів останнього речення й побудуйте його схему. Чи потрібно в цьому реченні ставити кому між виділеними сполучниками?
Речення
Схема
А «П», – а.
Б А: «П».
В «П, – а, – п».
Г А: «П», – а.
Д «П? – а. – П?»
А «Це дуже талановитий хлопець. Працює в мене інженером» - сказав Андрій (Р. Іваничук).
Б У грудях б'ються вдячності акорди, вуста шепочуть: «Дякую, Господь!» (Ю. Вавринюк).
В «Не барися, мій синочку, швидше повертайся!..» – старий сказав та й заплакав (Т. Шевченко).
Г Я взяв мікрофон і наказав: «Усім приготуватися до зйомки!» (М. Вінграновський ).
А «Кості ломить», – бабуня каже й додає: «Буде дощ завтра».
Б «Кості ломить, – бабуня каже й додає, – Буде дощ завтра».
В «Кості ломить, – бабуня каже й додає: – Буде дощ завтра».
Г «Кості ломить, – бабуня каже й додає: – буде дощ завтра».
А «Це моя наречена. Погуляєте взимку на нашому весіллі, якщо будемо живі й здорові», – усміхнувся до них Сагайдачний (З. Тулуб).
Б «Не біда, – поет відмовив, – як ти й сам з дороги звернеш, бо, як рими повтікають, ти мені їх не завернеш» (Леся Українка).
В «Так далеко? – подивувалася Роксолана. – Хіба можна простежити свої корені аж у таку далеч?» (П. Загребельний).
Г «Сідай, пане полковнику», – промовив чернець. – «Прости мене сам і проси простити все наше славне товариство» (М. Старицький).
«Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, обезволений краю», – писав Панас Мирний.
Пряму мову в цьому реченні правильно передано непрямою в рядку
А Панас Мирний писав, що моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, обездолений краю.
Б Панас Мирний писав, що його невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, обездолений краю.
В Панас Мирний писав, що його невеличке серце ще змалечку пестила любов до обездоленого краю.
Г Любов до обездоленого краю ще змалечку пестила невеличке серце Панаса Мирного.
Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.
Фартух, фаховий, феномен, фольга, форзац.
Аби людина прочитала довгий пост, потрібно зацікавити її вже з перших рядків. Тому особливе значення має заголовок. Він повинен привертати увагу, вказувати на користь для читача, інтригувати. Пам'ятайте про зручність читання. Легше сприймати текст, розбитий на абзаци, аніж суцільне полотно літер. Чергуйте між собою довгі, короткі, середні речення. Вони добре доповнюють одне одного, текст звучить легше. Якщо пост дуже довгий, доцільно розбити його на блоки. Сам же текст повинен бути таким, щоб було бажання його дочитати. Він має бути легко написаним, наповненим корисною інформацією.
Прийоми написання та стилі постів
Добре працює особисте звернення до читача на «ти». Воно створює відчуття довіри, робить пост живим, схожим на дружню бесіду. У таких текстах варто слідкувати за закінченнями жіночого та чоловічого роду. Використовуйте нейтральні формулювання, наприклад, «ТИ повинен (повинна)» краще замінити на «Тобі потрібно зробити». Подібні пости краще писати простою, розмовною мовою. Однак такий стиль – не обов'язково простий. Варто зберігати дистанцію з читачем, бути надто нав'язливим – фальшиво. Обов'язково читайте свій текст уголос, редагуйте, читайте знову й редагуйте.
Спробуйте викликати емоцію в користувачів. Люди репостять, що їх радує, тішить, примушує ненавидіти. Зіграйте на суспільній актуальності. Це може бути будь-що – вихід свіжого iPhоnе, новий популярний мем, конфлікт керівництва банку з блогерами. Рекламні пости краще робити короткими. Наприкінці текстів можна закликати до дії – зробити репост чи поставити лайк. Ви можете запрошувати користувачів до обговорення. Нехай люди діляться своїми думками, розказують схожі історії, рекомендують розв'язання подібних проблем.
Звісно, точного рецепту вдалого тексту для посту не існує. Важко вгадати, який запис стане популярним. Зате можна зробити публікацію потенційно вірусною – а далі.. як пощастить (Використано матеріали сайта Creative SMM).
Чи хотіли б ви, щоб люди виявляли до вас зацікавленість? Для здійснення такого бажання існує єдиний шлях. Цікавтеся людьми, що вас оточують, їхньою роботою, турботами й радощам, і вони, зі свого боку, цікавитимуться вами.
Є люди, які за 50, 60, 70 років свого життя не зрозуміли цієї істини, зачерствіли й озлилися на весь світ, який, на їхню думку, недобрий і якому до них нема ніякого діла. А насправді саме їм нема до світу ніякого діла: вони думають і говорять лише про себе, про те, що їх хвилює. Однак кожній людині, мабуть, подобається, щоб нею, її роботою і справами цікавилися. Тому-то люди цінують доброго слухача. Чому ж не задовольнити їхньої потреби в цьому?
Проте слухати із ввічливості й виявляти зацікавленість розповіддю – не одне й те саме. Адже розумна людина завжди відчує, чи цікавить вас те, про що вона вам говорить. Дуже зближують людей розмови про спільні інтереси й заняття. Психологи висловлюють із цього приводу переконання, що нашу прихильність викликають люди, які поділяють наші інтереси. Така людина відразу ж припадає вам до серця.
Згодом ви переконаєтесь: яка ж то радість, цікавлячись знайомими, співпереживаючи їм, робити людям приємне! (За Ї. Томаном).
Оцінка за урок______
Домашнє завдання