Утворення Галицько-Волинської держави

Тема: Утворення Галицько-Волинської держави

Мета:

• сформувати уявлення про діяльність галицьких князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича, і вплив Золотої Орди на долю Галицько-Волинської держави;
• розвивати логічне мислення, зорову та слухову пам'ять та вміння виділяти головне з великого обсягу інформації;
• виховувати шанобливе ставлення один до одного та до історичної спадщини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: дошка,підручник історія України 7 клас, олівці, комп'ютер, контурні карти, атласи, настінна карта «Галицько-Волинське князівство», Картинна галерея до уроку .стікери,

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання з учнями.

Перевірка присутніх.

Емоційне налаштування.

Великий арабський письменник та філософ говорив

«Учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил.»

Я бажаю Вам, щоб на сьогоднішньому уроці кожен з вас був орлом, птахом з найбільшими крилами.

Учні повинні скласти формулу своєї майбутньої роботи на уроці, використовуючи умови і позначення всіх якостей, що необхідні для плідної роботи.. Такий тренінг розвиває у дітей навички самоорганізації, логічне мислення, вміння ставити мету і досягати її. учні склали таку формулу майбутнього уроку:

(y+о) * (b+с) *р = з

де у-увага, о- організованість, в- взаємодопомога, с- спілкування, р- робота, з - знання.

II. Мотивація навчальної діяльності
Вправа «Відстрочена загадка»

У Романа Мстиславовича, одного з головних історичних постатей нашої сьогоднішньої теми, був улюблений вираз:

«Не передушивши бджіл, не поласуєш медом».

Що мав на увазі князь, ми з 'ясуємо на сьогоднішньому уроці.

Запитання та завдання. Метод «Дешифрувальник»

6532651453679 - стан земель Русі-України в кінці XII ст. (роздробленість)

7651383 - стосунки між князями під час скрути державноті Русі-України (усобиці)

5555517- Автор «Повчання дітям» (князь) (Мономах)

Що таке політична роздробленість?

1.      Якими були причини політичної роздробленості Київської Русі?
2.      Назвіть і покажіть на карті «Політична роздробленість Київської Русі» князівства, які утворилися
   після розпаду Київської Русі.

6)    Зробіть припущення: якби руські князівства знову об'єдналися в єдину централізовану державу, то яке князівство і яке місто стали б центром нової держави? Чому?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя.

Наприкінці XII ст. центр українського державотворення переноситься на західноукраїнські землі. Чому саме Галицьке та Волинське князівства, а не Київське чи Чернігово-Сіверське, стали новим центром української держави? Як відбулося становлення Галицько-Волинської держави, котру називають спадкоємицею Київської Русі? Яку роль у цьому процесі відіграв волинський князь Роман Мстиславич? На ці запитання ми будемо шукати відповідь на сьогоднішньому уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Передумови утворення Галицько-Волинської держави.

Розповідь учителя.

Становище князівств у період політичної роздробленості Київської Русі було неоднаковим. Це ще можна показати за допомогою схеми.

Князівства

Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське

Були ослабленими: через нескінченні князівські міжусобиці; певну зміну світових торговельних шляхів; активізацію нападів кочовиків; відтік населення з південних районів

Галицьке та Волинське

Продовжували зміцнюватися, оскільки були важкодоступними для кочовиків; розташовані на перехресті торговельних шляхів; віддалені від Києва (слабка влада київського князя). Мали родовища солі

Стає зрозумілим, чому саме західноукраїнські князівства стали новим центром об'єднавчих процесів на

руських землях. Початок цьому поклало утворення Галицько-Волинської держави, тобто об'єднання Галицького та Волинського князівств.

Далі вчитель звертає увагу учнів фільм: Життя та діяльність Романа Мстиславича»

Обговорення

На дошці зображення валізи і смітника. Учні обирають, які справи Романа Мстиславича вони візьмуть з

собою, а які залишать у минулому.

Передумови утворення Галицько-Волинської держави

Після смерті Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві розвалися міжусобиці. Його син Володимир,

за словами літописця, «думи не любив із мужами своїми», тому скоро проти нього повстали бояри.

Володимир звернувся по допомогу до Угорщини, але угорський король, прийшовши в Галичину,

проголосив цю

долю своєю. Згодом у князівстві починають спалахувати повстання проти чужинців, і Володимир,

об'єднавшись із боярами, вигнав угорців. Проте, отримавши престол таким чином, він став залежним

від бояр.

Неспокійно було й у Волинському князівстві, правителі якого брали участь у боротьбі за київський

престол і прагнули об'єднати Київську та Волинську землі. Але, незважаючи на міжусобні війни,

Галицьке та Волинське князівства здавна підтримували тісні економічні й культурні зв'язки, тому союз

Галичі та Волині мав набути великого значення не тільки для України, а й для всієї Східної Європи.

2. Діяльність князя Романа Мстиславича.

Розгляд питання про діяльність Романа Мстиславича вивчається шляхом опрацювання учнями джерел

інформації.

Історична довідка.

Роман Мстиславич (? — 1205) — галицько-волинський князь від 1199 р., державний і військовий діяч.

Син волинського князя Мстислава Ізяславича. Одержав від батька Новгородське та Волинське

князівства. Після смерті Володимира, останнього галицького князя з династії Ростиславичів, створив

Галицько-Волинське князівство, об'єднавши Галицьке князівство з Володимиро-Волинським. Пізніше

включив Київ до сфери свого впливу. Розбивши половців, зміцнив кордони князівства. Укріпив

князівську владу. Загинув, потрапивши в польську засідку,

Робота з історичними джерелами.

Учитель ознайомлює учнів з уривками з історичних джерел, після чого вони виконують завдання до них.(роздатковий матеріал опису Романа Мстиславича, учні відповідають на питання) Історик В. Татищев про Романа Мстиславича

...На зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний: із лиця гарний, очі чорні, ніс великий із горбок, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві, запинався, коли сердився; багато веселився з вельможами, але п'яним ніколи не був. Воїн був хоробрий і вмілий на військові вправи... Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув... Коли йшов на поляків, то сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернуся!» І збулося останнє. Із «Великопольської хроніки»

...Роман, як увійшов у роль жорстокого тирана, захопив найвидатніших галицьких достойників... Кого вбиває, кого живим закопує в землю, з інших здирає шкуру, розриває на шматки, багатьох простромлює стрілами... А тих, кого він не може одразу схопити, тому що вони, нажахані, повтікали в інші краї, вико­ристовуючи дарунки, лестощі, усілякі хитрощі, кличе назад, обдаровує їх шаною і підносить. А потім наказує стратити їх із найжахливішими катуваннями... І завдяки нещастям інших він сягнув добробуту і за короткий час став могутнім настільки, що панував усесильно майже над усіма руськими князями, провінціями.

Ю. Шкрумеляк про Романа Мстиславича
Ти у Галичі високім Та й Польщі й далекій Литві

Кріпко на престолі сів, Ти завдав чимало ран.

Ти грізний, відважний воїн, Ти могутньою рукою

Пострах був для ворогів. Аж до Києва досяг —

Затремтів перед тобою Усі князі тобі скорились

Гордий половецький хан. І на твій клялися стяг.

Створення Галицько-Волинського князівства на чолі з «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська ґрунтувалася на єдиній українській основі. Це дало підстави українським історикам назвати Романа «творцем першої національної Української держави», що як окремий політичний організм проіснувала до кінця 14 ст.

Внутрішня політика

1. Зміцнив центральну владу.
   Обмежив права бояр.
2. Підніс економічну та військову
   могутність князівства.
3. Спирався у своїй діяльності на дружину і
   середні і вищі верстви населення
   волинських міст

Зовнішня політика

1. 1203 р. — оволодів Києвом, став
   наймогутнішим правителем Південно-
   Західної Русі.
2. Провів успішні походи проти половців
   та литовських князів.
3. Підтримував дружні відносини з
   Візантією і країнами Західної Європи. 4.Установив тісні взаємини з Німеччиною

4. Боротьба за зміцнення держави після смерті Романа Мстиславича,

 Рухавка

Вправа «Австралійський дощ» Учні повторюють за вчителем рухи, які коментуються:

•      В Австралії піднявся сильний вітер - потирання долонями
•      Почали падати рідкі краплі дощу - клацання пальцами.
•      Дощ посилюється - похлопування по грудині
•      Починається справжня злива - похлопування по стегнах
•      Раптом пішов град - тупотіння ногами
•      Далі самостійно:
•      Град закінчується, перейшовши у зливу
•      Злива стихає, іде дощ
•      Дощ закінчується, падають лише рідкі краплі дощу
•      Подув вітер, та вийшло сонечко - руки до гори.

(Учні сідають на місця)

Розповідь учителя.

Причиною смерті Романа Мстиславича стало його прагнення розширити межі своїх і без того величезних володінь. У 1205 р., перебуваючи на землях Польщі, він потрапив у засідку і загинув. Визнаючи його видатні досягнення, сучасники назвали його «Великим» і «Повелителем усієї Русі». — Поясніть, за що сучасники так називали Романа Мстиславича?

Незабаром після смерті Романа Мстиславича знову розгортаються чвари між князями, починаються боярські інтриги, посилюється втручання чужоземних держав. Це поступово руйнувало державу. Сини Романа були ще малолітніми для того, щоб захищати державу: старшому, Данилові, було лише чотири роки, а молодшому, Василькові, — два. Тому галицькі бояри прогнали їх разом із матір'ю, княгинею Ганною. Спочатку бояри покликали трьох Ігоровичів, а ті, не побажавши ділитися з ними владою, знищили близько 500 бояр. Згодом місцева знать вигнала Ігоровичів (пізніше їх було страчено) і обрала князем Владислава Кормильчича. У цей час польські та угорські феодали, нібито захищаючи інтереси Данила та Василька, захопили Галичину й розділили її між собою. У таких складних умовах Данило та Василько, підрісши, починають збирати батькові землі. У цій боротьбі князь Данило спирався на новгородського князя Мстислава Удатного, оскільки був одружений із його дочкою Анною. Мстислав розгромив угорське військо під Галичем і приборкав бояр, але ті змусили передати Галичину не Данилові, а іншому зятю Мстислава — угорському королевичу. Через це Данило спершу утвердився на Волині, а потім потихеньку повернув собі всі ті землі, які колись належали його батькові Роману Мстиславичу. На це йому знадобилося близько 40 років. Для закріплення питання вчитель наголошує учням на ознаках державного життя після смерті князя Романа:

•      прогресуюче свавілля бояр, яке спричинило проголошення князем Владислава Кормильчича;
• безперервне втручання сусідніх держав у внутрішні справи західноукраїнських земель, яке
  привело до того, що королем Галичини було проголошено угорського королевича Коломана;
•      зростаюча монгольська загроза;

• енергійна боротьба за відновлення державної єдності Данила Галицького.
•

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання на закріплення.

Фронтальне опитування.

Повертаємось до відстроченої загадки. Дітям пропонується відповісти на неї. У разі необхідності вчитель надає підказки.

Гра «Доміно» в конвертах є фрази без закінченої думки, в інших конвертах закінчення, ваше завдання об'єднати дві половинки

Робота з контурними картами

Позначити території Галицького - Волинського князівства, Золотої Орди, Угорщини.

Позначити міста Галич, Холм, Переяслав, Чернігів, Ярославль, Дорогочин, Львів.

УП.Контроль і самоперевірка знань.

VIII. Підбиття підсумку

Інформація про домашнє завдання.

Прочитати , вивчити: дати та події, нові терміни.