ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОКОнтогенез - (індивідуальний розвиток організму, уся сукупність його перетворень від зародження (запліднення яйцеклітини або поділу материнської клітини), до кінця життя. Цей термін був запропонований німецьким природодослідником Е. Геккелем у 1866р. Основні періоди онтогенезу. Ембріональний (зародковий період) - це період коли нова істота зароджується або розвивається в середині материнського організму або яйця, насінини ітд. Постембріональний (післязародковий) - триває від народження і до смертіГенетичний матеріал і вплив навколишнього середовища визначають розвиток особини. В одноклітинних організмів онтогенезом являється клітинний цикл – період життя клітини від моменту її утворення до моменту закінчення акту поділу.
Розмноження організмів. Нестатеве розмноження – відбувається без участі статевих клітин. Відома серед одноклітинних, деяких грибів, і нижчих рослин. У разі нестатевого розмноження усі нащадки однієї особини генетично ідентичні один одному та батьківським особинам. Виняток становить нестатеве розмноження вищих спорових і насінних рослин.
Біологічне значення нестатевого розмноження1. У деяких організмів це єдиний спосіб розмноження2. Таким чином можуть розмножуватися організми, які за певних умов виявилися ізольованими3. Види, у яких короткий життєвий цикл, можуть швидше залишити більше нащадків. Розмноження організмів
поділ Мітотичним поділом клітини розмножуються одноклітинні тварини та рослини. У цьому випадку з однієї батьківської клітини утворюються дві дочірні – два нові організми, ідентичні в генетичному відношенні. Для підвищення генетичної мінливості у більшості одноклітинних нестатеве розмноження чергується зі статевим. Амітоз (непрямий поділ) –Розмноження спорами. Спори утворюються в спеціальних органах – спорангіях (спорові рослини, гриби). Вони мають захисні оболонки і здатні переживати несприятливі умови.
Вегетативне розмноження. Вегетативне розмноження. Існує декілька способів вегетативного розмноження. Вегетативне розмноження часто відокремлюють від нестатевого в окремий тип розмноження, оскільки деякі вчені вважають, що їхні природа походження різні. У разі нестатевого розмноження особина розвивається з однієї клітини, не диференційованої в статевому відношенні, а у разі вегетативного розмноження новій особині дають початок багатоклітинні зародки різного походження. Проте з погляду генетики, вегетативне розмноження є окремим випадком нестатевого.
Брунькування здійснюється шляхом утворення на материнському організмі багатоклітинного виросту, з якого розвивається нова особина (рослини, гриби, деякі тварини). Фрагментація – відокремлення ділянки тіла з подальшим відновленням частин, яких бракує (тварини). Вегетативне розмноження у рослин може здійснюватися також за допомогою спеціалізованих утворень – цибулин, кореневищ, бульб.
Статеве розмноження. Статеве розмноження – це розмноження за допомогою спеціальних статевих клітин – гамет, які мають удвічі менше число хромосом, на відміну від батьківських безстатевих клітин. Характеризується рекомбінацією генетичної інформації. Первага статевого розмноження над нестатевим полягає у тому, що при такому типу розмноженні утворюються особини з новими комбінаціями генетичного матеріалу. Різноманітність цих комбінацій дозволяє виду найкращим чином пристосуватись до змін навколишнього середовища.
Хологамія – одноклітинні організми на певному життєвому етапі починають виступати в ролі гамет. Особливість кон'югації це відсутність гамет. (бактерії, інфузорія, спірогіра).Ізогамія – гамети зовні нічим не відрізняються, але несуть різний спадковий матеріал. Зустрічається у водоростей, нижчих грибів, одноклітинних тварин. Гетерогамія (анізогамія) – жіночі гамети більші за чоловічі, але подібні до них за будовою. Оогамія – спеціалізовані гамети. Партеногенез – особлива форма статевого розмноження, за якої розвиток організму походить з незаплідненої яйцеклітини. Поліембріонія – процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини.
Особливості статевого розмноження тварин. Статеві клітини – гамети. Клітини багатоклітинних тварин поділяються на соматичні і статеві. Соматичні клітини формують тканини й органи. Статеві ж для статевого розмноження. Відмінні риси: Статеві клітини мають гаплоїдний набір хромосом, соматичні – диплоїдний. Співвідношення об'ємів ядра і цитоплазми у цих групах клітин також відрізняється. Зрілі сперматозоїди і яйцеклітина не здатні вступати в мітоз (без запліднення або активації)
Утворення гамет. На певному етапі ембріонального розвитку у хребетних формуються так звані статеві зачатки які надалі дають початок статевим залозам – гонадам (сімянникам і яєчникам). Овогонії – первинні жіночі статеві клітини Сперматогонії – первинні чоловічі статеві клітини. Після ряду мітотичних поділів первинні статеві клітини піддаються мейозу та диференціюються на зрілі гамети. Зародковий шлях – ряд клітинних поколінь від первинних статевих клітин до зрілих гамет. Сперматогенез – у ссавців після статевого дозрівання триває аж до старості. Він відбувається в сім'яних канальціях сімянників.
Сперматогенез. Первинні статеві клітин сперматогонії мають диплоїдний набір хромосом постійно діляться шляхом мітозу. Деякі з дочірніх клітин диференціюються в сперматоцити першого порядку також диплоїдні. Ці кілітини вступають у профазу 2 мейозу. У результаті першого поділу мейозу утворюються два сперматоцити другого порядку. Кожний з них несе гаплоїдне число хромосом. У результаті другого мейотичного поділу сесетринські хроматиди розходяться до полюсів клітини і в кожного сперматоциту утворюється по дві сперматиди з гаплоїдним набором хромосом. Таким чином кожний сперматоцид першого порядку дає початок чотирьом сперматидам. Далі сперматиди диференціюються в зрілих сперматозоїдів
овогенез. Як і сперматогонії овогонії мають диплоїдний набір хромосом. Після ряду мітотичних поділів вони диференціюються вовоцити першого порядку, які вступають у перший поділ мейозу. Здійснюється реаплікація ДНК, гомологічні хромосоми конюгують з утворенням бівалентів.. На кінеуь поділу утворюються дві клітини які різко відрізняються одна від одної. Більша (овоцит)- у ній закладені усі можливості для розвитку менша (редукційне або полярне тільце)не здатна дати початок новому організму і з часом гине. Асиметричний розподіл цитоплазми при овогенезі робить можливим збереження у зрілій яйцеклітині накопиченого запасу поживних речовин, сигнальних білків та іРНК необхідних для подальшого розвитку зародка
Запліднення (ДИВ ВІДЕО)Запліднення процес поєднання генетичного матеріалу яйцеклітини та сперматозоїда. Зливаючись з яйцеклітиною сперматозоїд активує її і вносить генетичний матеріал необхідний для відновлення диплоїдності та передачі спадкової інформації майбутньому організму. У деяких тварин (комах, павукоподібних), для активації яйцеклітини необхідне проникнення в яйцеклітину багатьох сперматозоїдів –поліспермія. Активація одним сперматозоїдом –моноспермія.