Дослідницька робота ,яка була представлена на міському конкурсі "Юний дослідник"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Розмноження рослин різними способами

Роботу виконав:

Грищенко Костянтин Іванович,

учень4 класузош № 5

м. Вільногірська

Науковий керівник:

Чумаченко Катерина Юріївна,

вчитель початкових класів, спеціаліст другої категорії

Вільногірськ

2012

Зміст

1.Вступ. Розмноження рослин.

2.Дослідження. Розмноження вегетативним способом.

Розмноження насінням.

Розмноження пагонами.

3.Висновки.

4. Список використаної літератури

I ВСТУП.

Що таке розмноження? Усі живі організми здатні до розмноження. Завдяки розмноженню особини кожного виду мають змогу відтворювати собі подібних. Розмноження - це збільшення кількості особин будь-якого виду організмів тим чи іншим способом. Організм, який народжується, називають дочірнім або нащадком, а той, що дає початок новій особині, - батьківським або материнським. Під час розмноження нащадки отримують від батьків спадкову інформацію. За одних способів розмноження дочірня особина є точною копією батьків, за інших - лише більш-менш на них схожа.

Всі рослини можна розмножувати насінням або вегетативними частинами кореневими нащадками , черешками. Слід, однак, зазначити, що рослини, вирощенні в кімнатах з насіння або навіть з вегетативних частин, будуть більш стійкими, ніж взяті з оранжерей.

При розмноженні багатьох рослин черешками також потрібні підвищені температура та вологість повітря в кімнаті, це не завжди вдається створити. Необхідна температура для вкорінення залежить від природи материнських рослин. Теплолюбні рослини для свого вкорінення потребують більше тепла, ніж рослини помірного клімату.

Живці більшості рослин вкорінюються у вологому повітрі. Досягається цього не стільки поливом, скільки систематичними обприскуваннями і триманням під склом, прозорими ковпаками і т.п. При цьому пісок повинен завжди бути вологи, але не перезволоженим. Від пересихання в особливості нижніх шарів піску, так і від зайвої вологи, пагони можуть загинути.

Появі коренів у пагона передує освіту на нижньому зрізі погона особливого напливу тканини – калюсу. Калюс у рослин утворюється навколо місця зрізу або пошкоджень. Розростаючись, він закриває рану і служить таким чином для загоєння ран і захисту від загнивання. Нові коріння у живців з'являються з калюсу або вище нього, з стебла. Живці різних рослин вкорінюються з різною швидкістю. Де які рослини вкорінюються протягом 5-7 днів, інші вимагають для вкорінення де кілька місяців. Більшість рослин вкорінюються протягом 2-3 тижнів.

Розмноження насінням. У кімнаті насіння висівають в ящики, або горщики. Землю для цього беруть таку, яка потрібна даній рослині. Для самого дрібного насіння беруть землю, просіяну через сито з отворами 2-3мм, для більш великих – 4-5мм. Дуже дрібна пиловидна земля не годиться, т.я. вона швидко ущільнюється. Земля пови6нна бути середньої вологості.

На дно горщика накладають дренаж у вигляді глиняних черепків опуклою стороною вгору. Потім насипають шар 1 см грубозернистого річкового піску пав піл з дерновою землею. Після цього горщик заповнюють до верху землею і ущільнюють його легким постукуванням дном по столі. Перед посівом землю в горщику поливають.

Насіння сіють рядками або гніздами. Дуже важливо насіння розподілити по всій площі горщика або миски. Висіяне насіння покривають шаром землі рівномірно. Дуже дрібне насіння злегка запорошують землею, або залишають відкритим. Посуд з висіяним насінням накривають склом або папером. Поливають обережно.

Щодня слідкують за вологістю ґрунту. Якщо грунт підсох поливають з лійки з найдрібнішим ситечком або обприскують з пульверизатора. Поливати слід водою кімнатної температури або трохи теплішою на 3-5 ºС. Щоб при поливанні вода не змила посіяне насіння, горщик опускають в бачок або каструлю з водою таким розрахунком, щоб поверхня землі була в рівні з водою. Горщик тримають у воді до тих пір, доки скрізь землю не просочиться вода.

Горщики з посіяними насінням встановлюють ближче до джерела тепла, забезпечуючи на весь час вирощування необхідну температуру.

Мета дослідження:

1.Дослідити розмноження рослин вегетативним та насіннєвим способами.

2.З'ясувати , які умови сприяють розмноженню рослин.

3.Зрозуміти ,в який спосіб рослини розмножуються краще та швидше.

II ДОСЛІДЖЕННЯ.

2.1 Розмноження насінням.

Для дослідження цього виду розмноження за основу були взяті насіння ранньостиглого сорту капусти білоголової «Іюнська».

Капуста білоголова — холодостійка, світлолюбива рослина. Спеку переносить погано. Оптимальна температура для її росту і розвитку 15 - 20 °C. При температурі 25 °C качани можуть розтріскатись, а вище 30 °C помітно пригнічується ріст та розвиток рослини. Надто низька температура повітря та ґрунту також погано впливає на розвиток капусти. Вже при 15 °C рослина може зацвісти в перший рік життя. Спосіб посадки капуста має два види — розсадний та насінням. Ґрунт повинен мати нейтральну реакцію 6,5 - 7,5 pH. Вибаглива до вологості ґрунту та повітря. Не переносить перезволоження.

В перший рік життя рослини формується качан, який являє собою своєрідну бруньку, що розрослась на стеблі. Качан може бути колоподібний або витягнутий приплюснутий. Далі стебло росте до 20 см у висоту, потовщується та утворює кочеригу. Нижні листки утворюють прикореневу розетку, мають світло- або темно-зелений колір. На другий рік виростає міцне головне стебло до 1,5 м висотою з багато численними боковими гілками, на яких розквітають жовті квітки (іноді вони бувають білі або кремові). Плід капуста має — стручок, довжиною 5 - 15 см. Насіння колоподібне, темно-бурого або чорного кольору, до 2 см в діаметрі.

13 січня було посаджене насіння капусти. Для створення парникового ефекту стакан з насінням був покритий поліетиленовою плівкою.

Через 2 дні спостерігалося прорізання насіння скрізь землю.

23 січня спостерігалось формування семядольних листків.

2 лютого пагони були пересаджені у ящик.

Через 4 дні спостерігалось формування справжніх листків.

18 лютого формування 2-го справжнього листка.

Місце знаходження посадженої капусти – на вікні, біля батареї.

2.2 Розмноження пагонами.

Для дослідження цього виду розмноження за основу була зрізана гілка різдвяника.

Різдвяник або декабрист поширена назва Шлюмбергера або зігокактуса (эпифилантуса), це невибаглива рослина-эпифит родом з тропіків Південної Америки. Останнім часом виведені сорти з різним забарвленням і розміром квіток різдв 'яника. Крім традиційних червоних і білих відтінків, виведені рослини з квітками рідкісних жовтих відтінків. Це рослина дуже невибаглива, легко розмножується і переносить несприятливі умови утримання. Одна рослина може жити дуже довго. Для розмноження відламують шматочок рослини з двома - трьома сегментами та встромляють у зволожений субстрат. Коли на нього почнуть з'являтися нові пагони, можна пересаджувати на постійне місце. Що стосується умов для декабриста підходить місце з доступом свіжого повітря, незалежно від освітлення, і поживний, багатий перегноєм грунт. Суміш складають з дернової і листової землі, піску і деревного вугілля. Горщик не повинен бути набагато більше земляної грудки навколо коренів, інакше вони можуть згнити. Чверть висоти горщика заповнюють дренажем.

Цвіте різдвяник наприкінці осені - на початку зими. Для цвітіння йому потрібно короткий світловий день і осіннє зниження температури вночі до +10 - 15. У період бутонізації і цвітіння декабристу потрібно рясний полив, який забезпечить великі квіти. В цей же час можна підгодовувати різдвяник раз в 10 днів. В інший час дуже помірний полив, по мірі пересихання грунту в горщику. В той же час для рослини бажаний вологе повітря, оскільки в природі воно отримають вологу за допомогою повітряних корінців. Тому добре відгукується на регулярне обприскування водою. Для цвітіння рождественнику потрібен короткий світловий день, тому восени ввечері його можна накривати непрозорим ковпаком, щоб цвітіння настала раніше. Або ж рослина можна утримати в приміщенні, де після заходу сонця не включається штучне освітлення. Зниження температури та скорочення світлового дня дають найкращий ефект. Рослина, що стоїть біля вікна, випускає бутони з одного боку, для рівномірного випуску квіток потрібно рівномірне освітлення до початку бутонізації з усіх боків. Під час цвітіння горщик з рослиною не слід пересувати і переставляти. Для омолодження дорослої рослини і формування крони потрібної форми у нього періодично вирізують старі стебла.

12 січня зрізана гілка з материнської рослини

21 січня спостерігалося утворення калюсу, формування кореневої системи.

9 лютого збільшення росту коріння.

10 березня пересаджено в горщик

III. Висновки.

1.Рослини розмножуються різними способами.

2.При вирощуванні рослин в кімнатах насіннєвий спосіб застосовують досить рідко, тому що він досить складний і вимагає більш суворого дотримання температурного режиму та вологості.

3.Переваги вегетативного розмноження: рослини починають цвісти в більш ранньому віці ,але порівняно з рослинами, вирощуваними з насіння, всі вегетативно розмножені рослини більш низькі .

4.Недоліки вегетативного розмноження: рослини менш довговічні, більш схильні до захворювань.

5.Вегетативне розмноження може бути природним і штучним.

6.Залучивши до досліду свою родину,вдома з'явився маленька оранжерея.

IV. Список використаної літератури.

1.Підручник «Я і Україна» 3 класу, Т.М.Байбара, Н.М.Бібік.

2.«Біологія розвитку», С.Гілберт.

3.«Основи загальної біології», Е.Ліберт