Розпис української іграшки коник

Заняття " Розпис керамічної іграшки коник"

Мета: поглиблювати знання про українську народну іграшку, розвивати зацікавленість до декоративного мистецтва, естетичні почуття, відчуття ритму, креативність; виховувати інтерес до народної іграшки, бажання передавати бачене в малюнку, естетичний смак, охайність у роботі з фарбами; поглибити знання дітей про українську народну іграшку, продовжувати знайомити дітей з декоративними візерунками українського народного декоративно-ужиткового мистецтва. Учити дітей прикрашати лініями, крапками, мазками паперові силуети коника.

Хід заняття

1. Організаційний момент

Доброго ранку, ліси і поля,

Доброго ранку, земле моя!

Доброго ранку, Вкраїно моя!

Доброго ранку, дівчата й хлоп'ята,

Доброго ранку! Всім миру й добра.

-Діти, сьогодні до нас в гості завітав  хлопчик Андрійко і пропонує цікаву подорож до нашої української світлини.Погляньте довкола ,що нас оточує?(Іграшки).

-Так довкола нас іграшки. А чи схожі ці іграшки, на ваші якими ви граєтеся зараз?(Ні)

-Так вони зовсім не схожі на ваші теперішні іграшки. Зараз іграшки виготовлені із різного матеріалу та мають різне , яскраве забарвлення.

А де ми зараз беремо іграшки? (зараз ми можемо купити іграшки у магазині, чи замовити інтернеті.)

Розповідь вихователя про традиції козаків Запорозької Січі:

• У Запорозькій Січі справжнім козаком вважався той, хто був сильним і хоробрим воїном. В Україні в давні часи кінь був першим помічником не лише в боях з ворогом, але й в мирний час. Кінь орав поле, возив віз. Той, хто мав коня був заможним хазяїном. А дітлахи, особливо хлопчики, з дитинства привчалися до вміння управляти конем. Зараз сучасні діти люблять гратися з іграшковими автомобілями, а  в давні часи бавилися іграшковими кониками. І щоб порадувати своїх малят, батьки дарували дітям ось таких чудових коників.

         Дітки, Андрійко говорить, що в нього було День народження і друзі подарували йому незвичайну іграшку. Він приніс нам її показати.(Вихователь показує дітям глиняну іграшку). Вона йому дуже сподобалась, але Андрійко хоче дізнатися що це за іграшка та з чого її зроблено. Пропоную розказати Андрійку про цю іграшку, адже ми з вами багато знаємо про такі вироби - про українську народну іграшку. Іграшка – це давній і багатогранний вид мистецтва. Захоплюючий казковий світ приходить у кожну оселю разом з іграшкою. На кожному ярмарку, базарі в Україні продається багато яскравих, барвистих, гарно розмальованих цікавих іграшок, якими так люблять гратися діти. Вони бувають і більші, і менші. От подивіться на ці іграшки ця велика, а ця маленька, яку можна поставити на долоньку. Такі веселі і гарні, вони привертають увагу не лише дітей, а й дорослих. Цими іграшками можна не лише гратися, а ними можна прикрашати кімнату, ставити на підвіконня, як прикрасу. Іграшки виготовляють із глини, а також із дерева. Це глиняні коники, баранці, вершники,  півні,  олені. Майстри розмальовують іграшкових тварин грайливо, квітами, крапками, хвилястими лініями, спіральками. От подивіться на цього баранця. Кружечки по його бокам здаються нам густо кучерявою вовною. А цей козлик з довгими рогами виготовлений  в Косові. Як красиво крапочками розмальовані його ніжки, а боки – квітками з листочками; зигзагоподібними лініями. Розкішними рослинами узори укривають фігурки тварин і птахів; вершників. Вони насичені зеленими та жовтими фарбами; надають виробам косівських майстрів пишної декоративності

(Вихователь разом із дітьми розглядає та розповідає про іграшки.)

— Це пташка. Вона глиняна. Кругленька голівка з веселими очима, з маленьким дзьобиком. 

— Це глиняний коник. У коника вигнута шия, гарна грива. Кумедний хвостик.Послухайте віршик про коника.

Я люблю конячку сиву,

Причешу їй гарно гриву,

Гребінцем пригладжу хвостик І поїду верхи в гості.

— Ці іграшки надійшли до нас із чудового міста Опішні, що на Полтавщині. З’явились іграшки у руках чудових майстрів, які ро­зуміють мову рослин, тварин і кольорів. Опішнянський майстер обережно бере шматочок глини в долоні і дарує йому свою любов і фантазію. Від цього шматочок перетворюється на дивну фігур­ку тварини: коника, півника, поросятка... Коли майстер торкаєть­ся іграшки пензликом, вона починає співати квітами, листям, ко­лоссям, ягодами.

У кольоровій палітрі опішнянських майстрів переважають коричнево-червоні, вохристі кольори, зелений, сірий, блакитно- сірий, що надають виробам більшої декоративності.

— Діти, розгляньте свою форму, обстежте її, покладіть долонь­ку на її середину — тулуб. Саме тут можна намалювати основний візерунок. Згадаймо знайомі технічні елементи декоративного розпису. Це лінія, крапка, мазок.

Вихователь показує дітям, як із цих елементів можна скласти «кривульку з накрапуванням» (хвиляста лінія, що в’ється між крапками), «гілку» (пряма лінія, мазки

Дітки, а чи хотіли б ви стати такими вправними майстрами? Тож  пропоную  власноруч прикрасити іграшку коника ,тим самим показати Андрійку , як можна прикрасити іграшку , а ви зможе подарувати її своїм друзям.

Тож запрошую вас до творчої майстерні.

Діти вдягають фартушки і сідають за столи.

Вихователь нагадує правила поводження під час продуктивної діяльності.  

Продуктивна частина

Пальчикова гімнастика "Коники”

Давайте підготуємо наші пальчики до малювання:

По гладенькому столі

(“Коник” чотирма пальцями (крім великого) стукати по столу.)

Пальчики стукочуть.

(Стукати голосніше)

То не пальчики, ні-ні –

Коники цокочуть

(Стукати ритмічно, цокаючи язиком).

Цок-цок-цок, цок-цок-цок,

За місток.

(“Місток” – поставити руки (паличкою” одна на одну)

За млинок

(“Млинок” – крутити кулачками один над одним)

Цок-цок-цок, цок-цок-цок, (“Коник”).

В чисте поле, за лісок (“Дерево”)

Цок-цок-цок, цок-цок-цок, (“Коник”)

Потім знову в дитсадок.

(“Дах” на головою).

Андрійко дуже задоволений , тепер він не тільки багато знає про гончарство, але завдяки вам навчився прикрашати іграшки і зможе подарувати своїм друзям.Дітки, а чи сподобалось вам бути майстрами? Що ви зараз відчуваєте? Які емоції вас охоплюють?Що вам найбільше сподобалось сьогодні на занятті?Можливо ви також щось нове пізнали? 

- Андрійко дуже чемний хлопчик і він дуже вдячний за таку цікаву зустріч з вами.