Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Розрбка уроку "Паразитичні поскі черви"

Про матеріал

Тема: ПАРАЗИТИЧНІ ПЛОСКІ ЧЕРВИ

Мета:

- розширити та поглибити знання про паразитів, дати поняття про гельмінти на прикладі паразитичних плоских червів: їхня будова, пов'язана із способом життя, роль в житті людини та заходи, що попереджують зараження ними;

- розвивати уміння порівнювати життєві цикли розвитку паразитичних червів;уміння розрізняти остаточних і проміжних хазяїв; уміння робити висновки та узагальнення.;продовжити формування вміння працювати з підручником;

- формувати ключові компетентності: спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна і громадянська компетентності, екологічна грамотність і здорове життя.

- виховувати бережливе ставлення до власного здоров'я.

Перегляд файлу

Біологія 7 клас

Тема:  ПАРАЗИТИЧНІ ПЛОСКІ ЧЕРВИ

 

Мета:

- розширити та поглибити  знання про паразитів, дати поняття про гельмінти на прикладі паразитичних плоских червів: їхня будова, пов’язана із способом життя, роль в житті людини та заходи, що попереджують зараження ними;

- розвивати уміння порівнювати життєві цикли розвитку паразитичних червів;уміння розрізняти остаточних і проміжних хазяїв; уміння робити висновки та узагальнення.;продовжити  формування вміння працювати з підручником;

- формувати ключові компетентності: спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна і громадянська компетентності, екологічна грамотність і здорове життя.

- виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Обладнання:

вологий препарат «фіна ехінокока», таблиці, схеми, малюнки, фільми: «Свинячий ціп’як», «Паразити в тілі людини»,«Ознаки хвороб», презентація, м\медійна дошка, комп’ютер.

Добути і зберегти своє здоров’я

 може тільки сама людина ( М. Амосов)

                                                                         «Усе живе на земній кулі  потрапило

в дуже чіпку гельмінтологічну павутину»

К.І.Скрябін

Хід уроку

І. Етап орієнтації. Актуалізація опорних знань.

Повторення термінів і понять (Співставити терміни і поняття):

Анаероби-організми, здатні жити без атмосферного кисню.

Кутикула–щільний шар неклітинної речовини на поверхні епітелію.

Циста – утвір, оточений щільною оболонкою, що дозволяє організму переносити період несприятливих умов.

Паразит - організм, який живе за рахунок іншого організму – хазяїна.

Непрямий розвиток–тип розвитку за якого новонароджена особа(личинка) не схожа на дорослу особину.

Життєвий цикл–сукупність усіх фаз розвитку, які послідовно змінюють одна одну

Остаточний хазяїн - це організм, в якому оселяється статевозріла особина.

Проміжний хазяїн - це організм, в якому оселяється личинка, яка розмножується нестатевим шляхом.

Гермафродит– організм, в яких утворюються як жіночі, так і чоловічі статеві клітини.

Партеногенез – розвиток  організму з незаплідненої яйцеклітини

 

ІІ.  Етап цілепокладання. Мотивація навчальної  діяльності.

 За образним висловом академіка К.І.Скрябіна, все живе на земній кулі щільно обплутане павутинням гельмінтів. Близько 270 видів паразитують в організмі людини, шкодять здоров’ю, можуть спричинити важку інвалідність і навіть стати причиною смерті. В Україні їх зустрічається від 18 до 28 видів. 

Сьогодні ми з'ясуємо біологічні особливості цих тварин, пов'язані з їх паразитизмом та засоби попередження заражень.

Проблемне питання

Чому гельмінтам притаманна висока плодючість із зміною хазяїв? Зміна хазяїв у життєвому циклі паразитичних червів – важливе і життєво виправдане пристосування, яке сприяє розселенню, поширенню та збільшенню загальної чисельності виду.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Діти! Я зараз зачитаю вам виписку з медичної карти. «В обласну лікарню надійшла дитина 11 років зі скаргами на болі в животі, з постійними головними болями, блювотою, нудотою. Хворий страждає безсонням і підвищеною подразливістю. Проведено обстеження, встановлений діагноз - гельмінтоз

1. Поняття гельмінти.

Робота з підручником ст.57,§14 (знайти визначення поняття гельмінти).

Гельмінти – паразитичні черви не залежно від того, до якого типу тварин належать. Вчитель пояснює поняття: гельмінтози– хвороби, що спричинені паразитичними червами.

(Терміни розмістити на дошці)

2. Ознаки паразитичних червів - гельмінтів.

Оберіть із запропонованого нижче списку ознаки, які забезпечують пристосованість червів до паразитизму.
      Здатність до анаеробного дихання;
 Довге,  сплощене  тіло;   Травна система спрощена або відсутня,
 Наявність присосок, гачків;  Розвиток у декількох хазяях;
 Щільна кутикула;   Роздільностатевість;
 Висока плодючість;  Гермафродизм

Відсутність кровоносної, дихальної систем та органів чуття.

Сегментація тіла.

 

3. Різноманітність і класифікація плоских червів.  Тип Розповідь вчителя за таблицею

Плоскі черви поділяють на 9 класів, з яких  найпоширеніші представники класів Війчасті(Турбелярії), Сисуни(Трематоди) та Стьожкові черви(Цестоди).

 

4. Основні класи паразитичних червів.

Клас Сисуни (Трематоди), Клас Сисуни налічує понад 4000 видів ( в Україні - близько 600 видів), які паразитують у внутрішніх органах людини та різноманітних тварин. Розміри тіла цих тварин становлять від 0,1см до  5см.

 (розповідь, демонстрація таблиці в презентації, заповнення в зошитах по ходу вивчення.)

 

Клас Сисуни (Трематоди)

 Робота з підручником

4.1.Прочитайте 2 абз. С. 57 та дайте відповіді на питання:

  •                       В яких органах паразитують представники класу Сисуни?
  •                       Чим сисуни прикріплюються до тканин хазяїна?

4.2. Розгляньте малюнок 77 с.57 та визначте остаточного та проміжного хазяїна. (Остаточний  кіт, або інші рибоїдні ссавці. Проміжних 2 молюск та риба)

Розвиток котячого сисуна, особливості   складного життєвого циклу із зміною хазяїв.

Іншим досить поширеним паразитом людини і рибоїдних тварин (котів, собак, вовків...) є котячий сисун. Як печінковий сисун він паразитує в печінці та жовчних протоках, іноді в протоках підшлункової залози. Котячий сисун спричиняє тяжке захворювання, яке може призвести до смерті хворого. Так, відомий випадок, коли у печінці померлої людини виявили 25000 червів цього виду.

  Личинки паразита розвиваються у прісноводних тварин: молюску бітинії та рибі. Остаточний хазяїн заражається котячим сисуном, коли споживає сиру, недостатньо просолену чи просмажену  прісноводну рибу. В Україні цей паразит  поширений в басейнах річок Дніпра, Південного Бугу, Сейму.

 

Довідка: вперше захворювання, викликане котячим сисуном описав у 1891році К.Н.Виноградов у Сибіру, саме там найчастіше заражаються люди, оскільки споживають в їжу солону і в'ялену рибу.

 

 

4.3.Перегляд відео фрагменту Прегляньте відеофрагмент «Розвиток печінкового сисуна» 

 

Визначте який спосіб розмноження характерний сисунам? (закріплення поняття «партеногенетичний розвиток» )

 

Розгляньте схему життєвого циклу печінкового сисуна та зверніть увагу, що остаточний хазяїн  цього паразита - це корови, вівці, кози, кролі, свині, рідше людина, організму яких він завдає великої шкоди. Паразит знижує на 25-40% продукцію молока, на 15-50% - м'яса; 10% хворих тварин гинуть. З організму хазяїна виводиться безліч яєць, але шанс вижити є тільки в тих, хто опиниться у воді, З такого яйця виходить личинка. Перша личинкова стадія печінкового сисуна - мірацидій (в перекладі означає "дивна") вільноживуча, вкрита війками і за будовою дуже близька до війчастих червів, що є одним із доказів походження сисунів від цих тварин. За допомогою війок личинка плаває в пошуках проміжного хазяїна -  молюска малого ставковика. Мірацидій проникає в його тіло, де розмножується партеногенетично. Навесні з тіла ставковика виходять хвостаті личинки, вони допливають до прибережних рослин, прикріплюються до них  і утворюють цисти. У такому стані цисти можуть існувати довго, очікуючи остаточного хазяїна. Тварина заражається напившись води або з'ївши траву, на якій є цисти паразита. Людина може стати хазяїном паразита, ковтнувши воду із водойма.

 

Довідка: небезпечні південні і тропічні сисуни з роду шистосома, вони дужі малих розмірів(20мм). Паразитують у венах черевної порожнини, нирок, сечового міхура людини, ссавців і деяких птахів. Яйця з сечею або з гноєм через виразки на шкірі потрапляють до зовнішнього середовища, де продовжують свій розвиток в тілі тропічних молюсків. Церкарії шистосом дуже дрібні (0,2мм) і легко занурюються в через шкіру в кровоносні судини остаточного хазяїна.

 

Складання схеми  циклу розвитку печінкового сисуна на дошці та в зошитах:

Печінковий сисун: ознаки паразита

Даного паразита визначити не завжди легко, так як в більшості випадків людина списує всі симптоми на просте нездужання. Проте з часом вони стають більш специфічними, людина звертається до медичного закладу, де йому і ставлять діагноз.


Зазвичай остаточний вердикт виноситься після того, як отримані результати всіх необхідних аналізів.

Основні симптоми:

- висип;

- болі в м'язах, а також суглобів;

- людина стає дуже дратівливим;

- стомлюваність і слабкість;

- працездатність падає;

- підвищена температура і жар.

Хронічна стадія може тривати до декількох років. Для неї характерні такі симптоми:

- постійні запори, які змінюються діареєю;

- імунітет падає;

- з'являється хронічна втома;

- проблеми з печінкою і підшлунковою залозою;

- в різних органах утворюються кісти;

- постійно болять м'язи і суглоби;

- у дітей може спостерігатися затримка психічного, а також розумового розвитку;

- цілком можливо і те, що в організмі утворюються пухлини.

 

 

Правила, яких слід дотримуватись, щоб попередити зараження сисунами. (розробити рекомендації щодо убезпечення себе від паразитичних плоских червів записати на дошці)

 

 

5. Клас Стьожкові(Цестоди), середовище існування, особливості будови та процесів життєдіяльності (розповідь, демонстрація таблиці в презентації, заповнення в зошитах по ходу вивчення).                                                

 Стьожкові черви налічують близько 3500 видів (в Україні понад 500 видів). Представники цього класу - це паразити людини та хребетних тварин. Довжина тіла від кількох міліметрів до 10 м. Зустрічаються гельмінти довжиною до 30 м - це паразит кишківника кашалота а в організмі сірого кита зустрічаються 40 метрові екземпляри.

Особливості будови на прикладі свинячого ціп’яка. Перегляд фільму  «Свинячий ціп’як»

Вчитель пояснює поняття: фіна – міхурчаста стадія розвитку личинки, заповнена рідиною. Має розмір в горошину, всередині вивернута зачаткова головка паразита.

Вивчення особливостей процесу розвитку стьожаків  і складання схеми циклу розвитку із зміною хазяїв

(робота в групах )

* Група А (1) – особливості будови та процесу розвитку бичачого ціп’яка

* Група В (2) - особливості будови та процесу розвитку свинячого ціпяка

Перевірка (взаємоперевірка) складених в групах схем циклів розвитку стьожаків за  прикладом в презентації

 

Розповідь вчителя за таблицею та перегляд відео(«Ехінокок фіни у печінці»)

Будова ехінокока. Зовнішня будова особини дорослого ехінокока має певні особливості. Довжина тіла становить від трьох до шести міліметрів. Розрізняють голівку (сколекс), що має 4 присоски і два віночка із гачечків, і 3-4 членика (проглоттіди), в останньому з яких містяться зрілі статеві клітини. Довжина останньої проглоттіди дорівнює половині довжини тіла гельмінта. Зараження ехінококом. У життєвому циклі присутні проміжний і остаточний господарі. Зараження проміжного господаря відбувається через рот. Це домашня худоба (свині, корови, вівці) або людина. Після проковтування яєць ехінокока в кишечнику тварини або людини з них виходять личинки, так звані онкосфери. У кишечнику зараженої кішки або собаки може мешкати до декількох тисяч личинок. На задньому кінці кожної онкосфери є шість рухомих гачечків. Завдяки цьому пристосуванню, онкосфера потрапляє крізь стінку кишечника в кровоносне русло, та з потоком крові розноситься по всьому організму, осідаючи в печінці, рідше в легенях, кістках, м'язах, тощо. У тканинах органів онкосфера перетворюється в пухирчасту стадію - фіну. Саме її і називають ехінококом. На стінках спочиваючих пухирців можуть утворюватися вторинні або третинні пухирі, усередині яких з'являються безліч сколексів, схожих зовні на голівки дорослих особин. Пухирці характеризуються повільним зростанням, вони здатні розмножуватися брунькуванням протягом тривалого періоду, і можуть досягати величезних розмірів.

Зараження остаточного господаря ехінококом можливо при поїданні захворілої або померлої тварини, в тканинах якої є пухирчаста стадія даного паразита. На території Росії та України остаточним господарем ехінокока є вовк і собака. Яйця червя з екскрементами остаточного господаря можуть потрапляти на шерсть тварини, а фекально-оральним шляхом в організм проміжного хазяїна. Далі життєвий цикл паразита повторюється знову.

 

Робота в групах

Правила, яких слід дотримуватись, щоб попередити зараження стьожаками

(розробити рекомендації щодо убезпечення себе від паразитичних плоских червів)

 

 

6. Підготовлені учнями повідомлення ознак паразитичних інфекцій:

  •  Глисти завдяки своїй формі й розмірам можуть механічно закривати деякі протоки, просвіт кишок.  Глистяна інфекція може закрити загальні жовчні й кишкові протоки, що приводить до рідких і утруднених випорожнень.
  • Болю в суглобах і м'язах. Відомо, що паразити здатні переміщатися по організму людини з метою осідання в найбільш зручні для їхнього життя місцях, наприклад у суглобній рідині й м'язах. Коли це відбувається, людина випробовує болі, які часто вважають наслідком артриту. Болі й запалення суглобів і м'язів є також результатом травмування тканин, заподіяного деякими паразитами, або імунною реакцією організму на їхню присутність.
  • Алергія. Паразити можуть дратувати, а іноді навіть і пробивати оболонку кишок, що підвищує ризик проникнення в них великих не переварених молекул. Це може активізувати імунний відгук організму у вигляді виробництва підвищених доз эозинофілів - одного з типів захисних клітин організму. Эозинофіли можуть сприяти запаленню тканин організму, що приводить до алергійної реакції.
  • Анемія. Деякі види кишкових глистів присмоктують до слизової оболонки кишок і висмоктують живильні речовини в хазяїна. Перебуваючи у великій кількості, вони можуть викликати досить більшу втрату крові, що приводить до недоліку заліза (анемії).
  • Нервозність. Відходи обміну речовин і токсичні речовини паразитів можуть дратувати центральну нервову систему.
  • Бруксизм - ненормальна скреготіння зубами, стиск зубів і тертя ними часто супроводжують паразитичні інфекції. Ці симптоми особливо помітні в сплячих дітей.
  • Хронічна утома. Симптоми хронічної утоми містять у собі слабість, скарги на грипоподібні симптоми, апатію, депресію, втрату концентрації уваги й погану пам'ять. Ці симптоми можуть бути викликані паразитами, які створюють анемію, інтоксикацію, недолік живильних речовин в організмі.
  • Порушення сну. Часті пробудження серед ночі, особливо між 2 і 3 годинниками ночі, теж можуть бути результатом спроби організму позбутися від токсичних речовин через печінку.
  • У числі яскравих ознак присутності паразитів в організмі можуть входити також наступні порушення: збільшення ваги, поганий присмак у роті й запах з рота, астма, діабет, епілепсія, надмірний голод, втрата ваги, прищі, мігрені й навіть найчастіші причини смерті: серцево-судинні захворювання й рак. Наприклад, професор Хильда Кларк у своїй книзі «Ліки від всіх раків» затверджує, що багато ракових захворювань викликані паразитом фасциолопис  Буски. «Якщо пацієнта позбавити від цих паразитів, те й пухлини теж зникнуть».
  • Проблемна шкіра. Кишкові паразити можуть викликати кропивницю, висипки, екзему й інші шкірні реакції алергійного характеру.

 

Підсумок:

* Дати відповідь на поставлене проблемне питання.  Чому гельмінтам притаманна висока плодючість із зміною хазяїв?

Це є пристосуванням до паразитизму. Багато яєць і личинок гине. Це компенсується процесом розмноження в тілі проміжного хазяїна. Зміна хазяїв теж має біологічний сенс. Якби черви розвивалися в тілі основного хазяїна, відбулося б перенасичення паразитами, що викликало б загибель хазяїна, а значить і самих  червів.

* Підсумувати терміни і поняття які були повторені і вивченні на уроці.

 

V. Етап закріплення вивченого матеріалу

1. Виправ помилки: «Улітку я жила в селі. У бабусі великий город, тому роботи вистачало всім! Ми займалися підгортанням, поливом, прополкою бур’янів, вибирали із грунту дощових черв’яків, щоб не ушкодили коріння. Працювали у гумових черевичках,  адже разом із грунтом під нігті могли потрапити яйця печінкових сисунів, а це дуже небезпечні паразити людини! А одного разу на бабусину капусту напали бичачі та свинячі ціпяки й стали об’їдати соковиті нижні листки. 

Ми всіх черв’яків і личинок зібрали й знищили. Попрацювали влітку на славу, а восени врожай зібрали небувалий!»

 2. Вибери правильну відповідь

Т-1  Чим може заразитися людина, споживаючи:

А - сиру, недостатньо просолену чи просмажену рибу; (Котячий сисун, Широкий стьожак)

Б - будь-яку їжу, не помивши руки після того, як погладила шерсть хворого собаки (Ехінок)

В - ветеринарно неперевірену і кулінарно необроблену свинину;( Свинячий ціп'як)

Г - сире м'ясо (свинина, яловичина), яке містить фіни; (Свинячий ціп'як, Бичачий ціп'як)

1. Свинячий ціп'як. 2. Котячий сисун. 3. Ехінокок.

4.Молочно-біла планарія. 5. Бичачий ціп'як. 6.Широкий стьожак.

Т-2  У яких плоских паразитичних червів:

А - є два проміжні хазяїни; (Котячий сисун, Широкий стьожак)

Б - є один проміжний хазяїн; ( ехінокок, свинячий ціп'як, бичачий ціп'як, печінковий сисун)

В - остаточними хазяїнами є кішка і людина; (Котячий сисун)

Г - проміжним хазяїном може бути людина; (Ехінокок)

Д- проміжні хазяїни живуть у воді? (Котячий сисун, Широкий стьожак, печінковий сисун)

1. Стьожак широкий. 2. Ехінокок. 3. Печінковий сисун.

4. Бичачий ціп'як. 5. Свинячий ціп'як.

6. Котячий сисун.

Т-3   В яких органах людини паразитують:

А - ехінокок; (Печінка, легені)

Б - стьожак широкий; (Кишечник)

В - бичачий ціп'як; (Кишечник)

Г - свинячий ціп'як; (Кишечник)

Д - котячий сисун. (Жовчні протоки, Печінка)

1.Кишечник. 2. Жовчні протоки. 3. Печінка.

4. Легені. 5. Нирки.

5. Підсумок. Рефлексія На листочку - стрічці напишіть одним реченням. Що сподобалось протягом уроку,  чи можливо  не сподобалось, або найбільше запам’яталось, або ж щоб ви хотіли б ще почути (листочок помістити в скриньку «Підсумок уроку»).

Домашнє завдання: §14, ст.59,

  • додаткові  завдання на вибір;
  • Поміркуйте
  • №1. Інколи діти жують травинки, зірвані на пасовищі чи у лузі. Поясніть чому це не слід робити?
  • №2. Стьожкові черви, що паразитують у кишечнику хазяїна, втратили систему травлення і  всмоктують глюкозу хазяїна. Кількість всмоктуваної глюкози залежить від виду червів і становить від 0,65 до 10% маси їх тіла. Поміркуйте який закон фізики ними використовується, щоб всмоктувати в своє тіло глюкозу?
  • №3. У XIX столітті дітям, які страждали на недокрів'я, лікарі рекомендували їсти сире м'ясо. Як ви думаєте чи слід було це робити?
  • №4. Стьожкові черви продукують велику кількість яєць. Так, з кишечнику хворої людини щодоби виходить 170 тисяч яєць. Визначте, скільки яєць виділить бичачий ціп'як за своє життя якщо в середньому він живе 12 років. Пригадайте як відбувається зараження людини цим небезпечним паразитом.
  •     Виготовити пам’ятку «Як уникнути захворювань гельмінтами»

1

doc
Додано
25 листопада 2018
Переглядів
4311
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку