Розробка екологічної стежини «Про що шепочуть кущі та дерева?»

Про матеріал
Екологічна освіта і природоохоронне виховання учнів , ознайомлення їх з рідною природою, формування екологічної культури, екологічно-грамотної поведінки людини в навколишньому природному середовищі, поширення знань про природу та людину як невід’ємну частку довкілля є важливими завданнями сьогодення. Завдання екологічної стежини є сучасними, цікавими, спрямованими на розвиток ключових компетентностей учнів.
Перегляд файлу

                                                                       Гриньків М. М.

                                                   вчитель початкових класів

                                вища категорія

НВК «Лозівська ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ»

                                      Байковецька ОТГ

                                                Тернопільського району

                                                       

ПАСПОРТ

екологічної стежини «Про що шепочуть кущі та дерева?»

Розташування: пришкільний дендропарк НВК «Лозівська ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ».

C:\Users\user\Desktop\екологічна стежина\фото 2.png

Значення екологічної стежини: екологічна освіта і природоохоронне виховання учнів , ознайомлення їх з рідною природою, формування екологічної культури, екологічно-грамотної поведінки людини в навколишньому природному середовищі, поширення знань про природу та людину як невід’ємну частку довкілля.

Короткий опис маршруту:

-загальна протяжність стежини 400 м.

1-а зупинка: «Червона калина».

2-а зупинка: «Тендітна верба».

3-а зупинка: «Вітамінний горіх».

4-а зупинка: «Лікарський кизил».

5-а зупинка: «Красуня ялина».

6-а зупинка: «Ажурний ясен».

7-а зупинка: «Барвистий клен».

8-а зупинка: «Розкішний каштан».

 

Історичні відомості про навколишнє середовище.

Для кожної людини найріднішим місцем є її маленька Батьківщина – край, де народилася і виросла.

Село Лозова Байковецької ОТГ Тернопільського району, Тернопільської області лежить на правому березі річки Гніздична за 10 км на північний схід від міста Тернопіль. На півночі воно межує з Курниками, на півдні – зі Шляхтинцями, сході – з Чернихівцями, заході – з Чистиловим. Північно-східну частину села займає ліс «Березина», що його називають також «Лозівщина», в якому було багато ліщини.

Зараз у Лозові проживає 649 жителів.

Перші згадки про Лозову датуються 1463 роком.

У 1987 році була побудована школа і посаджені дерева, до яких ми прокладемо екологічну стежину.

Фото

 

Опис екскурсійних об’єктів на маршруті.

Чек-лист *

Екологічної стежини

на тему

«Про що шепочуть кущі та дерева?»

Ім’я___________________

№п/п

Назва зупинки

Знайомство з деревом (кущем)

Листочок для гербарію

1.

«Червона калина»

 

 

2.

«Тендітна верба»

 

 

3.

«Вітамінний горіх»

 

 

4.

«Лікарський кизил»

 

 

5.

«Красуня ялина»

 

 

6.

«Ажурний ясен»

 

 

7.

«Барвистий клен»

 

 

8.

«Розкішний каштан»

 

 

*  На кожній зупинці потрібно ставити позначку про одержану інформацію, зібраний листок для гербарію.

1-а зупинка: «Червона калина».

  1. Відгадай загадку.

Хто ж ті ягоди не знає,
Від застуди помагають.
На кущах вони висять,
І, як маків цвіт, горять.
Тільки це не малина.
Що за ягода? – (калина).

  1. Проведи дослідження: розглянь уважно кущ калини, порівняй свої спостереження з інформацією у тексті. Що перевірити не вдалося?

Гіллястий кущ 1,5–2 м заввишки. Молоді пагони вкриті зеленкувато-сірою або жовто-бурою, голою, гладенькою корою. Листки супротивні, 3–5-лопатеві, з яйцеподібними вищербленозубчастими гострими лопатями, мають темно-зелений колір, знизу — оксамитовоопушені вздовж жилки, більш світлі. Квітки білі або рожевуваті. Плоди кулясті або яйцеподібно-кулясті, яскраво-червоні кістянки діаметром 8–12 мм, у м’якоті плода знаходиться одна пласка серцеподібна, світло-бура округла кісточка. Цвіте у травні–червні. Плоди достигають у серпні–вересні.

  1. Виконай пісню «Ой у лузі червона калина похилилася».

Калина уособлює саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

«Ой у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!»

  1. Прочитай легенду.

Калину називають одвічним символом України. Одне з прислів'їв говорить: «Без верби й калини нема України», підкреслюючи тим самим значущість для нашого народу цих двох рослин, які за довгі століття стали вірними супутниками людини. Існує кілька легенд про символізм і походження назви калини.

Легенда про калину

То давним-давно було. В одному селі жила привітна й чарівна дівчинка. Звали її Калинкою. Люди любили її за добре серце. Калинка часто ходила в ліс.

Якось весною викопала вона в лісі тонюсіньке стебельце та посадила його. А щоб воно прийнялося, дівчинка аж від своєї хати носила воду з криниці та поливала його. І почав розростатися великий кущ.

Іде якось подорожній. Стомився та й сів перепочити під кущем. «Спасибі тим роботящим рукам, що кущ посадили». А кущ враз укрився білим цвітом. Осипався цвіт, а замість нього – ягоди червоні, як намистинки виблискують.

І диво – в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла Калинка до свого куща, а кущ нахилився до неї, віти простягає і шепоче: «Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забували, подаруй мені своє ім’я, Калинко». Так і з’явилася назва цього куща.

 

2-а зупинка: «Тендітна верба».

1. Відгадай загадку.

Довгі, тонкі віти має,

Золотом кору вкриває,

З гілок кошики плетуть,

В церкву раз на рік несуть.

(Верба)

2. Прочитай текст з маркуванням.

Верба є одним з найбільш швидко зростаючих дерев у світі. Вона може рости до 3 метрів у висоту. Верби краще ростуть біля водних місць (але є й види які ростуть на пісках і болотах).

Барвники, витягнуті з верби використовуються для дублення шкіри. Також з кори верби виготовляють плетені вироби (корзинки, меблі, посуд).

Саліцилову кислоту, вперше виявили у вербовій корі. Її  відкрив італійський хімік Рафаель Піріа. Сама назва цієї кислоти походить від латинської назви «Саліх», що означає «верба». Саліцилова кислота використовується при виробництві аспірину.

Завдяки здатності поглинати велику кількість води, вербу часто садять у вологих місцях. У минулому, люди жували кору верби для лікування від лихоманки, запалення і болю. Верби ростуть (живуть) до 30 років.

Чому верба плакуча? Перед дощем на листках з’являються крапельки, які, часом, капають так часто, що під деревами земля стає мокрою. Звідси і пішла назва — «плакуча».               

3-а зупинка: «Вітамінний горіх».

1.Відредагуй деформований текст, прочитай загадку.

 

У зеленім кожушку,

Всім зірвати хочеться.

Я росту собі в ліску,

В костяній сорочечці.

(Горіх)

У зеленім кожушку,

В костяній сорочечці.

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться.

(Горіх)

 

 

 

2. Розглянь уважно дерево. Дай відповіді на запитання.

- Яка крона дерева, стовбур?

- На що схожий листок горіха? Який у нього запах?

- Яким є плід дерева?

Горіх волоський— високе дерево (до 30—35 м заввишки) родини горіхових  з кулеподібною, розлогою кроною. Вирощують заради цінних їстівних плодів (горіхів) та деревини; використовують і як лікарську рослину.

Стовбур товстий і гіллястий, вкритий ясно-сірою корою з поздовжніми тріщинами. Молоді пагони блискучі оливково-сірі з великими, запушеними бруньками. Листки великі, чергові (20—40 см завдовжки), з 7—11 листочками, з яких верхній найбільший. Листочки цілокраї, яйцеподібні, при розпусканні рожеві, влітку темно-зелені, блискучі, зі споду матові, при розтиранні з приємним характерним запахом.

Плід — несправжня кістянка, округлої або яйцеподібної форми; до 5 см завдовжки, до 3 см завширшки, зверху покрита зеленою оболонкою. Зовнішня оболонка плода зелена, м'ясиста, внутрішня — дерев'яниста, зморшкувата, ребриста. Кістянка, облущена від зовнішньої оболонки, складається із зовнішньої дерев'янистої оболонки і ядра. Поверхня дерев'янистої оболонки має випуклий шов, який ділить плід на дві половинки. Всередині плоду є одна або дві (інколи і більше) перегородки.

Горіх волоський — швидкоросла, світлолюбна, теплолюбна, посухостійка рослина. Цвіте у квітні — травні. Плоди достигають у вересні.

3.  Ознайом  з  інформацією своїх однокласників.

Метод «Навчаючи – вчуся». Робота в групах.

Картка 1.

У народній медицині волоський горіх застосовують при запальних процесах в шлунку та  кишечнику. Зовнішньо його препарати рекомендують для загоєння ран, при хворобах ясе, і при запаленні очей.

Картка 2.

Відвари з листя волоського горіха також з давніх пір використовуються для лікування багатьох захворювань. Вони мають  тонізуючу, загальнозміцнюючу дію, покращують обмін речовин при  хворобах шкіри, сприяють загоєнню гнійних ран.

Картка 3.

Завдяки багатому змісту нешкідливих рослинних жирів, цей цінний продукт харчування має важливе значення в лікуванні та профілактиці серцево-судинної патології, а також при деяких захворюваннях печінки.

Картка 4.

Ядра горіха містять, вітаміни А1, З, Р, Е, групи В. Багаті вони й мінеральними речовинами: фосфором, калієм, кальцієм, сіркою, магнієм, залізом, марганцем, алюмінієм, цинком.

У меншій кількості в них містяться йод, бір, мідь, кобальт, хром, фтор, стронцій.

Картка 5.

Ядра горіха рекомендують при великій фізичній та розумовій втомі, при значній втраті ваги, сидячому способі життя, а також людям після важкої хвороби, при хворобах нирок . Велика кількість вуглеводів (глюкоза, сахароза, крохмаль) дозволяє активізувати розумові процеси.

4-а зупинка: «Лікарський кизил».

  1. Зробіть усний словесний «портрет» кизилу.

Високий (2-5 м) кущ з круглою кроною. Молоді пагони зеленувато-сірі, а старі вкриті сірою тріщинуватою корою. Листки зелені, цілокраї, сидять на коротких черешках, вкритих, як і пластинка, притиснутими волосками. Квітки дрібні (до 10 мм у діаметрі), золотисто-жовті, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. У кожному суцвітті 5-9 квіток. Плід темно-червона соковита кістянка (12-30 мм завдовжки), овальна або грушоподібна. Кісточка тверда, веретеноподібна, майже гладенька.

Теплолюбна, тіньовитривала рослина. Зацвітає до розпускання листків у березні - квітні, плоди достигають у серпні - вересні.

Кизил - вітамінозна, медоносна, лікарська рослина.

2.Робота в парі.

Один учень – повар – позначає маркером страви, які готують з кизилу.

Другий учень – лікар – позначає при яких захворюваннях застосовують кизил.

Після виконання завдань учні виконують взаємооцінювання.

Плоди мають приємний кисло-солодкий смак, свіжі плоди вживаються в їжу або йдуть на переробку. Плоди застосовують у різних галузях харчової промисловості. З кизилу готують соки, сиропи, екстракти, варення, джем, мармелад, начинку для цукерок, зефір, пастилу. Свіжі й висушені плоди використовують як приправу до м'ясник і рибних страв.

У народній медицині кизил використовують для підвищення апетиту, як протигарячковий засіб, сухі плоди - при шлунково-кишкових і простудних захворюваннях. У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої кори.

5-а зупинка: «Красуня ялина».

  1. Відгадай загадку.

В сукні зеленій стою цілий рік:

Сонечко світить, чи падає сніг.

Голок багато при собі маю,

Тільки не шию і не вишиваю.

(Ялинка)

  1. Ви – працівник «Служби розшуку».  Назвіть головні ознаки ялинки, за якими її легко можна відшукати з-поміж інших дерев.

Біля нашої школи ростуть ялини європейські,  ялини сріблясті або їх ще називають - голубі.

Це стрункі вічнозелені тіньовитривалі дерева до 60-90 м заввишки. Короткі голки ялини розміщені на пагонах поодиноко, живуть  до 12 років. Нижні гілки ялин, не відмирають і вкривають стовбури дерев знизу доверху, утворюючи гарну конусоподібну крону. Ялина вимоглива до вологості та родючості ґрунту. Живе ялина до 250 років.

Ялинова смола — цінна сиро­вина для хімічної, лакофарбової, миловарної та багатьох інших га­лузей промисловості. Деревина ялини також має широке і різноманітне застосуван­ня: з неї виробляють папір, віско­зу, кіно- і фотоплівку, будівельний матеріал.

А ще ялина — музичне дерево: з неї виготовляють піаніно, скрипки, гітари, флейти. Що­правда, підходить лише та яли­на, що виросла в горах або на Крайній Півночі: тоді деревина тверда, спресована, добре відгу­кується на звуки струни. Для му­зичних інструментів вибирають найстрункіші дерева, розпилю­ють їх на дошки і довгий час су­шать, інакше через деякий час деревина дасть усадку, змінять­ся її фізико-хімічні властивості, і тембр інструмента погіршить­ся. Саме тому майстри так при­скіпливо оглядають кожну яли­нову дошку, перевіряють усе, навіть товщину і малюнок річних кілець.

  1. Прочитай екологічну казку.

ЯК ЇЖАЧОК ВРЯТУВАВ ЯЛИНКУ

Колись давно, на зеленій Галявинці, під кучерявим Дубком жив сіренький Їжачок. Кирпатий, з чорними намистинками очей і геть без голочок, що ми звикли бачити на ньому сьогодні. На той час ними пишалася тільки зелена Ялинка. Вона дуже вихвалялася своїм вбранням і нікого не підпускала до себе – боляче кололася. Іноді навіть насміхалася над Їжачком, який сумлінно працював зранку й до пізнього вечора, збираючи гриби, ягоди, горішки.

– От мені нічого не потрібно! – гордовито промовляла Ялинка. – І ніхто мені не потрібен! Я найкрасивіша на цій Галявинці...

Пихата красуня навіть Ворона відігнала від себе, який полюбляв відпочивати на одній з гілок Ялинки.

А Ворон узяв та й перебрався на Дубок, під яким жив Їжачок. Вони незабаром подружилися. Ворон навіть допомагав переносити сіренькому другу до його схованки лісові скарби. Та й забули геть про гордовиту Ялинку.

Якось на Галявинку з Чорного болота увірвався розбишака Бобер. На своєму шляху злюка уздрів Ялинку. Своїми гострими-прегострими зубами почав пиляти ніжний стовбур красуні. Це побачив Ворон і мерщій полетів до Їжачка:

– Швидше, сіренький, біжи на допомогу Ялинці! Там розбишакує злий Бобер! А я ще когось покличу!..

Забув ураз Їжачок про Ялинчині кепкування. Чимдуж помчав на поміч. А за ним – Ворон, кличучи інших мешканців лісу на підмогу. Та чомусь ніхто не поспішав озиватися.

Тоді друзі удвох заходилися боронити зелену красуню. Проте у друзів нічого не виходило – не боявся Бобер з гострими зубами рятувальників. Відлетів натомість мудрий Ворон вбік і каже Ялинці:

– Хай Їжачок зайде з іншого боку під твої розкішні віти, а ти йому голок сипони трохи. Він стане колючим і налякає злюку з Чорного болота.

Так і вчинили. Поки хоробрий Ворон відволікав Бобра, Їжачок став колючим. Розправив Ялинчині голки на спині і пішов у наступ.

Злякався Бобер, відступив. А тут його Ворон давай скубати. Втік розбишака з Галявини...

З тих пір їжаки почали ходити з колючками. Правда, ті з часом потемнішали. Ворони відтоді голосно каркають, коли хтось чужий до лісу заходить. Ялинки скидають іноді частину своїх голок. А бобри стали боятися їжаків і ніколи тепер не гризуть своїми гострими зубками лісових красунь – ялинок.

Ось така історія трапилася давно колись...

Віктор Борисович Васильчук

6-а зупинка: «Ажурний ясен».

  1. Відгадай загадку

Я дерево - красень,

Зовуть мене …(ясен).

  1. Створи хмару слів, використовуючи слова з даного тексту.

Це дерево виростає у висоту до 30 метрів. Діаметр стовбура може досягати 1 м. Крона у нього ажурна, високопіднята. Кора тріщинувата, сірого кольору, у молодих рослин вона сіро-зелена. Листя складаються з 7-15 листочків. Листя ясена довгасто-яйцевидної або ланцетної форми, пилчасті по краю, знизу світло-зеленого забарвлення, а зверху - яскраво-зеленого. Дрібні квітки не мають оцвітини. Цвіте до появи листків - в квітні - травні. Плодами є вузькі крилатки. Спочатку вони зеленого кольору, потім набувають коричневий відтінок. Дозрівають в серпні і тримаються на дереві досить довго, опадаючи тільки до кінця зими. У ясена потужна коренева система без стрижневого кореня. Жити дерево може до 300 років, а плодоносити починає у віці 25-40 років.

C:\Users\user\Downloads\Word Art.jpeg

 

7-а зупинка: «Барвистий клен».

  1. Відгадай загадку.

Стовбур рівний, як колона,

А листочки, як корона (клен).

  1. Розглянь уважно дерево. Заповни таблицю, користуючись текстом.

Клен гостролистийдерево висотою 25—30 м. Крона компакт­на. Стовбур добре сформований. Листки великі — до 20 см довжи­ною і шириною, мають 5—7 лопатей. Квіти зеленувато-жовті, з'яв­ляються до розпускання листків. Плоди, крилатки, великі — до 5 см.

Клени – чудові медоноси, вони дуже важливі для виживання бджіл, особливо навесні, їх часто висаджують біля пасіки.

Дереви­на тверда, важка, придатна для виготовлення лиж, меблів, фане­ри тощо.

Клен

Висота дерева

Ширина листків

Колір квітів

Намалюй плід

(крилатку)

Чи потрібно садити клени? Чому?

 

 

 

 

 

 

  1. Прочитай прикмети про клен.

Якщо клен «заплакав» – вірна ознака, що через кілька годин буде дощ.

Якщо гілки клена дружно схилилися в один бік, це вірна ознака того, що поруч знаходиться гарна водяна жила.

Якщо клен навесні виділяє сік – чекай швидкого потепління.

Якщо у клена листки розпускаються пізніше, ніж у берези, то літо буде посушливе.

  1. Намалюй листок клена.

8-а зупинка: «Розкішний каштан».

  1. Відгадай загадку.

Товстий стовбур, пишні віти,

Наче свічки, білі квіти.

А плоди, як їжачки,

Носять з голок піджачки. (каштан)

  1. Склади власну розповідь. Метод «РАФТ». Робота в групах.

Роль

Аудиторія

Формат

Тема

Каштанчик

Дерево

Іжачок

Дітям дошкільного віку

Казка

Оповідання

Пригоди Каштанчика

 

 

  1. Проведи фенологічні спостереження.

 

Список використаних джерел

1.Фіголь Наталія Петрівна. Легенда про калину.

https://vseosvita.ua/library/legenda-pro-kalinu-56166.html

2.Хмара слів https://wordart.com/create

3. Загадки про дерева https://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-dereva-ukrayinskoyu-movoyu

4. Стратегія РАФТ. https://naurok.com.ua/prezentaciya-kritichne-mislennya-molodshih-shkolyariv-strategiya-raft-233700.html

 

docx
Додано
11 березня 2023
Переглядів
433
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку