Розробка фрагментів уроків з використанням стратегій «Фішбоун», «Сенкан», «Методика взаємних запитань».

Бердянська гімназія №3 «Сузір’я».

Кафедра початкових класів.

 

 

 

 

 

 

Авторська розробка на тему:

 Розробка фрагментів уроків з використанням стратегій

«Фішбоун», «Сенкан», «Методика взаємних запитань».

 

 

 

 

 

виконала:

Жук Олена Миколаївна,

вчитель початкових класів

Бердянської гімназії №3 « Сузір’я».

 

 

 

 

 

 

 

 

Бердянськ

2019

 

Успішність і ефективність формування компетентностей молодших

школярів залежать від форм і методів організації навчально-виховного

процесу. Пріоритетною в цьому сенсі стає сучасна педагогічна технологія критичного мислення, яка забезпечує активні форми діяльності учнів, залучає їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

Мета даної роботи висвітлити сутність таких стратегій критичного мислення, як «Сенкан», «Взаємні запитання», «Фішбоун» та описати на яких етапах уроку можна їх застосувати.

Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя)

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1)    Тема (іменник).

2)    Опис (2 прикметники)

3)    Дія (3 дієслова)

4)    Ставлення (фраза з 4 слів), почуття з приводу обговорюваного.

5)    Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад використання «Сенкану»  на уроці « Я пізнаю світ» (1 клас)  на етапі рефлексії під час опрацювання теми «Тварини» :

1)    Тварини.

2)    Дикі, домашні.

3)    Приваблюють, годують, звеселяють.

4)   Тварини приносять користь людині.

5)    Жива природа.

Вважають, що «Сенкан» використовують на етапі рефлексії. На мою думку, його використання може бути доцільним й на інших етапах уроку. Наприклад, на етапі актуалізації знань уроку позакласного читання.

1) Казка.

2) Літературна, авторська.

3) Повчає, розповідає, зачаровує.

4) Казка вчить, як нам жить.

5) Мудрість.

На етапі знайомства з новим матеріалом, або під час перевірки домашнього завдання вважаю доцільним  використання стратегії «Взаємні запитання», яка дає моїм учням можливість побувати в ролі вчителя і керувати процесом читання. Прочитавши уривок, учень готує запитання і ставить сусіду по парті. Отримавши відповідь, погоджується або заперечує її та отримує зустрічне запитання і відповідає на нього.

Наприклад, у «Букварі»  К. Пономарьової  (частина 2, с.100)  діти знайомляться з текстом  К. Ушинського «Чотири бажання». Поділяю оповідання на чотири логічно завершені частини.

                                             ЧОТИРИ БАЖАННЯ

Дмитрик накатався на санчатах з крижаної гори й на ковзанах по замерзлій річці, прибіг додому рум’яний, веселий і каже батькові:

 — Оце весело взимку! Я хотів би, щоб увесь час була зима!

 — Запиши своє бажання в кишенькову книжку, — сказав батько. Дмитрик записав.

 

 Прийшла весна. Дмитрик досхочу набігався, ганяючись за барвистими метеликами по зеленій луці, нарвав квітів, прибіг до батька й каже:

 — Яка краса ця весна! Я хотів би, щоб увесь час була весна! Батько знову вийняв книжечку і звелів Дмитрикові записати своє бажання.

 

 Настало літо. Дмитрик з батьком подалися на сінокіс. Увесь день веселився хлопчик: ловив рибу, збирав ягоди, перекидався в запашному сіні, а ввечері сказав батькові:

 — От сьогодні я вже повеселився досхочу! Я хотів би, щоб літу кінця-краю не було! І це бажання Дмитрика було записане в ту саму книжечку.

 

 

 Прийшла осінь. У саду збирали врожай — рум’яні яблука і жовті груші. Дмитрик був у захваті:

 — Осінь — найкраща пора року! Тоді батько вийняв свою записну книжку і показав хлопчикові; він те саме говорив і про весну, і про зиму, і про літо.

                                                                                     К. Ушинський.

Під час опрацювання тексту учні, прочитавши  першу частину,  по черзі можуть поставити один одному такі питання:

•                   Як звали хлопчика?
•                   Як розважався Дмитрик взимку?
•                   Яке бажання з’явилося в хлопчика?
•                   Куди тато звелів записати бажання Дмитрика?

Таким чином діти опрацьовують одну за одною всі інші частини тексту, по черзі перебуваючи то в ролі вчителя, то – учня.  Дійшовши до останньої частини, діти можуть поставити причинно-наслідкові питання:

•                   Чому Дмитрик кожну пору року називав улюбленою?
•                   Яка твоя улюблена пора року і чому?
•                   Яка головна думка твору?

Такий вид роботи застосовую, як в парах, так і в групах. Стратегія «Взаємні запитаня»  спонукає учнів до вдумливого та уважного читання, сприяє формуванню мовленнєвої та комунікативної компетенції.

Одним з ефективних і цікавих для учнів методичних прийомів, який використовую в групах, є прийом «Фішбоун» (дослівно «Скелет риби»), який спрямований на розвиток критичного мислення учнів в наочно-змістовній формі. Суть даного методичного прийому – встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між об'єктом аналізу і впливаючими на нього факторами. Додатково метод дозволяє розвивати в учнів навички роботи з інформацією і вміння ставити і вирішувати проблеми.

1) Голова риби – це проблемне запитання.

2) Верхні кісточки – причини виникнення проблеми.

3) Нижні кісточки – наслідки.

4)  Хвіст – висновок.

Наприклад, під час роботи над новим матеріалом на уроці читання в 1 класі («Я читаю. Буквар.» К. І. Пономарьової) діти знайомляться з оповіданням «Чужа іграшка» за Л. Борщевською.

Вважаю,що аналіз твору можна побудувати за стратегією «Фішбоун».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Застосування  у початкових класах технології розвитку критичного мислення (а саме стратегії «Сенкан», «Взаємних запитань», «Фішбоун») заснованій на діяльнісному підході до навчання,   створює додаткову мотивацію до навчання.  Учні  ефективніше засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво, навчаються самостійно вчитися, критично мислити, використовувати набуті знання у повсякденному житті (вміння приймати виважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні аспекти явищ).  Бо саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення  як пріоритетного напрямку розвитку   сучасної особистості.

 

 

Список використаних джерел

1.Гільберг Т. , Бойко С. « Я пізнаю світ»: навчальний  посібник для 1 класу.- К.: Генеза, 2018 – 64с.

 2.Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій.Н. П. Наволокова. – Х. : “Основа”, 2011. – 176 с.

3. Пометун О.І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. /За ред. О. І. Пометун. – К.І.А.С.К., 2003. – 192 с. 

4. Інтернетресурс: https://naurok.com.ua/materiali-do-priyomu-fishboun-17564.html

5. Пономарьова К. І.Буквар «Я читаю» (частина 2):  Навчальний посібник для учнів першого класу. – К. УОВЦ «Оріон», 2017.- 128 с.

6. Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. – Х.: Основа, 2005.