Розробка "Геологічні спостереження під час туристичних походів"

ГЕОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

 ПІД ЧАС

ТУРИСТИЧНИХ ПОХОДІВ

     Ознайомлення з геологічними особливостями території є невід’ємною складовою навчання географії та краєзнавства, оскільки дає можливість пояснити історичні  закономірності змін, що відбуваються в природі і пов’язані зі складом та динамікою земної кори.

      У розробці, яка підготовлена за матеріалами карт,  довідкової, краєзнавчої літератури,  розглянута методика проведення геологічних спостережень у польових умовах.

      Запропоновані матеріали можуть бути використані  вчителями географії  на уроках, факультативних та гурткових заняттях, керівниками туристичних клубів під  час організації  походів. 

 

Вступ

 

Людина, що не знає геології, подібна сліпому.

Вона сприймає тільки зовнішні форми, а не суть явищ.

Вона бачить, але не розуміє.

В.А. Обручев

 

       У сучасному розумінні геологія - це комплексна наука про будову, склад, історію розвитку Землі  і процесів, що відбуваються у її глибинах та на поверхні. Основним предметом вивчення геології є земна кора.

       На уроках географії розглядаються основні моменти мінералогії, петрографії, геотектоніки та історичної геології. Але обмежений час на вивчення та закріплення і значна складність матеріалу для сприйняття учнями 6-8 класів призводять до механічного запам’ятовування, поверхневого розуміння та неможливості застосування набутих знань на практиці.

     Будову земної кори глибиною до 10 км вивчають переважно методом польових досліджень, який полягає у детальному дослідженні природних і штучних відслонень. Враховуючи те, що не знаючи закономірностей розвитку земної кори,  історії її еволюції, неможливо пояснити зміст грунтотвірчих процесів, ерозії грунтів, визначити ресурси підземних вод та поширення в земній корі корисних копалин, вважаю доцільним проведення простих геологічних досліджень учнями середнього та старшого шкільного віку під час туристичних походів.

       Полтавщина має значні можливості для проведення геологічних спостережень, адже її територія складалася під впливом горотворчих процесів, вулканізму, трансгресій давніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій моря і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенового періоду. До того ж, наша область – регіон інтенсивного землеробства на родючих чорноземах та регіон активного видобутку багатьох видів мінерально-сировинних ресурсів. Тому поглиблене практичне вивчення геологічних можливостей території  сприятиме не тільки  кращому розумінню минулого та сучасного природи рідного краю, а й відіграє  певну профорієнтаційну роль.

 

Підготовчий етап походу

      Учасники походу, в якому проводитимуться геологічні спостереження, повинні мати необхідний мінімум знань з предмета. Тому в план роботи туристичного клубу доцільно включити заняття з цієї тематики. Ефективним є ознайомлення з геологічними експозиціями  музеїв, екскурсії на підприємства видобутку й переробки корисних копалин, що знаходяться в регіоні та в навчальні заклади даного профілю.

     Важливо нагадати дітям прийоми роботи з визначником мінералів та гірських порід, спрощений  варіант якого запропонований  у додатку 1, шкалою Мооса, ознайомити їх зі статтею «Геологічна будова і корисні копалини» у географічному та історико-економічному нарисі «Полтавська область: природа, населення, господарство»  та іншими напрацюваннями, що є у школі (додаток 2). Запропоновані завдання викликають пізнавальний інтерес у дітей, розвивають логічне мислення, дають можливість творчо працювати у групі.

Завдання 1

Користуючись визначниками мінералів, встановити назви запропонованих зразків.

Завдання 2

Визначити твердість мінеральних зразків за допомогою підручних засобів (стержень олівця  має твердість 1, ніготь – 2-2,5, гвіздок – 4, скло – 5, голка, сталевий ніж – 5,5 - 6), порівняти  отримані результати зі шкалою Мооса.

Завдання 3

Проаналізувати геологічну карту Полтавської області («Полтавська область: географічний атлас: Моя мала Батьківщина», 2004 рік).

Завдання 4

Аналізуючи статтю «Геологічна будова і корисні копалини», заповнити схему «Геохронологія Полтавщини» (зразок виконання завдання вміщено у додатку 2).

Завдання 5

Ознайомитися зі шкільною колекцією скам’янілостей.

                                     Етап польових дослідження

      Збір геологічного матеріалу передбачає знаходження  та визначення зразків мінералів і гірських порід, опис природних та техногенних відслонень.

      Відповідь на запитання «що вивчати?» значною мірою залежить від ступеня геологічної вивченості району, історії формування земної поверхні та надр і тому в кожному конкретному регіоні має свої особливості.     

    Об’єктами досліджень для туристів можуть бути:

 -  типові та унікальні зразки мінералів та гірських порід;

-  природні оголення гірських порід по долинах річок, в ярах, на схилах підвищень рельєфу, що виникли в результаті дії текучої води, вітру, льодовиків;

-  штучні відслонення, утворені у виїмках, канавах, кар’єрах, криницях, шахтах, штольнях;

- мікроформи рельєфу як наслідок геологічних процесів.

      Збір мінеральних зразків завжди приваблює дітей. Інтерес зачасту викликаний зовнішньою привабливістю камінця. Завдання вчителя полягає у навчанні дитини прийомам правильного відбору, який в подальшому надасть можливість встановити назву і визначити властивості мінералів. Загальні правила збору такі:

1. Зразок беруть тільки із свіжої породи.
2. Рекомендовані розміри -  6х 9 або 9х12 см. За необхідності вони можуть бути змінені.
3. Зразки нумерують, супроводжують етикеткою із точним зазначенням місця відбору, польової назви та даних особи, яка відібрала зразок  і обережно транспортують.

     Вивчаючи відслонення гірських порід насамперед необхідно встановити його точне місцезнаходження відносно об’єктів, що практично не змінюють свого розташування. Позначити відслонення пунсоном та порядковим номером на карті чи плані місцевості, замалювати у польовому щоденнику, використовуючи загальноприйняті геологічні позначення, сфотографувати. Визначити за допомогою вимірювальних приладів чи окомірно розміри оголення. Якомога точніше охарактеризувати кожен горизонт гірських порід (згори донизу), вказуючи потужність, назву та властивості, включення, реакцію з соляною кислотою. Як зразки відбирають проби свіжої породи, на яких чітко видно структуру  та колір. Наявні скам’янілості зберігають окремо. Відібрані зразки підписують, нумерують і зберігають для подальшої камеральної обробки.

 

                                     Обробка зібраних матеріалів

     Матеріали, зібрані у туристичних походах, мають бути впорядковані, вивчені, оброблені, систематизовані і відповідно оформлені для того, щоб їх можна було використовувати на уроках і в позакласній роботі. Обробка туристсько-екскурсійних матеріалів може бути важливою складовою частиною позакласної гурткової роботи учнів. Якщо в поході діти були поділені на бригади, то кожна бригада обробляє свій матеріал. Можна поділити цю роботу не за бригадним принципом, а за добровільною зацікавленістю учнів. Такий принцип обробки матеріалів має певні переваги, що полягають насамперед у прояві учнями інтересу і використанні умінь виконувати роботу. Це значно сприяє активізації дітей.

      Зібраний на місцевості матеріал при домашньому опрацюванні оформляється у вигляді карток стандартного бібліографічного стандарту – 125x75 мм. Кожна назва фіксується на окремій картці. У правому верхньому кутку вміщують відомості, які забезпечують географічну прив’язку (зазвичай з використанням скорочень); посередині картки – власне назва у супроводі номенклатурного терміна, вказуючого рід об’єкта (село, горб, яр); справа знизу – прізвище та ініціали збирача, рік збору інформації. На звороті картки вміщують дані про походження назви. Заповнюються картки максимально ретельно, оскільки назви, написання яких викликає протиріччя, не мають інформаційної і наукової цінності.

         Оброблені і систематизовані матеріали доцільно оформити у вигляді виставки, тематичної папки, звіту, проведення тематичного виховного заходу з метою ознайомлення   з результатами досліджень учнівського колективу і залучення до туристсько-краєзнавчої роботи широкого кола учнів.

 

Додаток1

 

Спрощений визначник мінералів         

М'які мінерали (залишається слід від нігтя)

1. З металовидним блиском, залишає слід на руках (графіт)

2. З жирним блиском, мильний на дотик (тальк)

3. Матовий блиск, землистий, при намоканні пластичний (каолін)

4. Скляний блиск:

а) жовтий зернистий (сірка)

б) білий, сірий, рожевий, пластинчастий, волокнистий (гіпс).

 

Мінерали середньої твердості

1. Із скляним або перламутровим блиском:

а) білий, безколірний, солоний на смак (галіт)

б) чорний, розщеплюється на пластинки (біотит)

в) світлий, розщеплюється на окремі листочки  (мусковіт)

г) закипає під дією соляної кислоти (кальцит).

 

Тверді мінерали (залишають слід на склі)

1. З металевим або матовим блиском:

а) червоний, рожевий, зернистий або землистий (кіновар, ртутна руда)

б) кубічні, золотисті кристали, риска чорна (пірит)

в) чорний, риска чорна (магнетит)

г) риска жовто-бура (лімоніт)

д) риска вишнево-бура, реагує з HCl (гематит).

2. З жирним, шовковистим блиском:

а) риска зеленувата, зернистий колір зелений або червоний (рогова обманка).

3. Із скляним блиском:

а) безбарвний, білий, сірий, темно-зелений на зламі раковистий (кварц)

б) темно-зелений, чорний з темносинім блиском на грані (лабрадор).

4. З матовим блиском:

а) реагує з HCl (лазурит).

(Мінерали з більшою твердістю в природі зустрічаються рідше, тому до визначника не включені)

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

                                  Таблиця «Геохронологія Полтавщини»

 

Ера	Період	Гірські породи	Місцезнаходження	Використання
Кайнозой	Антропогеновий	а)Льодовикові та водно-льдовикові (суглинки, супіски, піски) б)г.Пивиха в) леси, лесовидні суглинки і супіски	а)південний захід     б)гляціодислокації в)північний схід	Ґрунтоутворюючі породи, сировина для будматеріалів
	Неогеновий	Глини	По всій території	Гончарні глини, сировина для виробництва цегли і черепиці
	Палеогеновий	Пісковики, глини		Буре вугілля(не розробляється), будівельні матеріали
Мезозой	Крейдовий	Піски, глини, соляні діапіри		Підземні води,
	Юрський	Морські піщано-глинисті відклади, пісковики, гіпси, ангідрити		Газ, марганець, мінеральні води
	Тріасовий	Грубоуламкові пісковики, глини
Палеозой	Пермський	Пісковики, глини, доломіти, гіпс, сіль,вапняк, мергелі		Нафта, газ
	Камяновугільний	Вапняки, сланці, пісковики		Вугілля, нафта,газ
	Девонський	Вапняки, пісковики, сіль	Центральна частина області	Нафта,газ
Протерозой		Граніти, сланці, гнейси,залізисті кварцити	Кременчуцький, Кобеляцький райони	Будівельний матеріал, руди чорних та кольорових металів
Архей		Амфіболіти, епідіабази,гнейси,сланці, Гранодіарити

 

 

 

Використана література

 

1. Борголов И.Б. Курс геологи.-М.: Агропромиздат,1989
2. Булава Л.М. Географія рідного краю. Посібник для учнів,1995
3. Короновский Н.В. Основы геологи.- М.:Высш.школа,1991
4. Соловьев А.И. Словарь- справочник по физической географии.- М.:Просвещение,1983
5. Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. За ред.. К.О.Маца/ Полтава: Полтавський літератор,1998
6. Полтавська область:географічний атлас:Моя мала Батьківщина, 2004