Розробка інтелектуальної гри до Дня визволення України від нацистів "А пам’ять священна"

Міський методичний кабінет

Упрвління освіти

Костянтинівської міської ради Донецької області

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтелектуальна гра

«А ПАМ'ЯТЬ СВЯЩЕННА…»
до Дня визволення України

від нацистських загарбників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель історії

навчально – виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –

Дошкільний навчальний заклад»

Костянтинівської міської ради

Донецької області

Криворучко Світлана Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

 

ТЕМА: «А ПАМ'ЯТЬ СВЯЩЕННА…»

 

Мета: закріпити знання учнів про події визволення України від нацистських загарбників, вшанувати память загиблих визволителів; сприяти формуванню у свідомості учнів значимість перемоги для українського народу, виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників Другої світової війни,  любов до країни,  в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.

 

Обладнання: ПК, проектор, папірці розміром приблизно 10х6, з одного боку яких номер команди (додаток 4) - на кожну команду 9 штук, ігрове поле - на аркушах надруковані номінації та номери питань, які можна закреслити, протоколи оцінювання

 

Форма проведення: інтелектуальна гра

 

 

 

Ведучий 1: 74 роки відділяє нас від тих днів, коли Україна була звільнена від нацистських  загарбників. Та скільки б не прошло років і десятиріч, ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством.

 

Ведучий 2:  Вклонися, моя Україно,

                     Тим людям величним і скромним,

                     Що в назвах фронтів титанічних

                     Пронесли наймення твоє.

 

Хореографічна композиція

 

Ведучий 1: 28 жовтня 1944 року  відбулось  завершення визволення українських земель  від нацистського поневолення

 

                   Відеоролік за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=U0U7m8CG6h4

 

Ведучий 2: Пропонуємо саме сьогодні 28 жовтня провести інтелектуальну гру  до цієї знаменної дати

 

Учні поділяються на команди (їх може бути від 2 до  будь-якого числа, згідно приміщення, скільки може вмістити граючих, в команді 3-10 чоловік. Для прикладу візьмемо 10 команд по 4 учня)  методом зібрання пазлів «Мозаїка». Підбираються зображення Україна, розрізано на пазли. Команди займають місця.

 

Ведучий 1: Для підбиття підсумків гри представляємо рахункову комісію ….

 

Рахункова комісія має відповіді (Додаток 2 ) та протоколи оцінювання  (Додаток 3)

 

 Та надаємо слово голові.

 

Голова рахункової комісії: У команд є заздалегідь підготовлені папірці з номером команди, на зворотній стороні, обговорив питання ви пишете букву правильної відповіді і здаєте рахунковій комісії. Якщо 10 команд нададуть правильні відповіді, всі отримують по 1 балу, якщо 9-2, 8-3, 7-4, 6-5…. Тож, якщо правильну відповідь надасть тільки 1 команда, вона може заробити 10 балів. Виграє команда, яка набере найбільшу кількість балів. Бажаємо успіхів!

 

Ведучий 2: Сьогодні у нас 3 рубрики «Особи», «Поняття» та «Дати», в яких по три питання. (Додаток 1). Тож обрати першу рубрику та номер питання просимо Голову рахункової комісії.

 

       Кожне наступне питання пропонуємо обрати членам команд, запрошеним, вболівальникам.

 

     Під час проведення кожна команда може обрати паузу, під час якої вболівальники виконують номера, які підготували заздалегідь національно-патріотичного спрямування

 

 

Ведучий 1: Ось і підійшла до завершення гра. Надаємо слово рахункової комісії для підбиття підсумків та нагородження

 

Викладач: Шановні учні! Шановна молодь! Шановні молоді громадяни України! Шановні гості!  В ці останні дні жовтня 1944 року міста і села України були остаточно звільнено від нацистських загарбників. Пам'ять про тих ,хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині. Оголошується хвилина мовчання.

 

Хвилина мовчання

 

Звучить тихо пісня «Журавлі».

 

Викладач.                               Десь там, в історії, гудуть фронти,

Клекоче пеклом знавісніла битва...

Солдаток плач, й скорбота сироти,

І матерів свята молитва

За тих синів, що не вернулись з бою,

Сміливо йшли в останню штикову

Десь там під Ржевом чи під Лозовою

Й навіки падали в траву...

Десь там, в історії...

Та кров холоне й нині,

В зажурі вічній наші матері...

Я хочу щастя милій Україні,

Я хочу миру на моїй землі!

                                                                                                                  С. Савон

                                                   Звучить пісня «Молитва за Україну»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                       Додаток 1

 

Особи

 

1. Вкажіть з іменем якого діяча пов’язані описані події

«Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для  оборони Києва в умовах оточення. Навколо міста  було створено три лінії оборони. На допомогу армії  сформовано 13 винищувальних батальйонів, 19 загонів народного ополчення…»

А) Михайло Кирпонос

Б) Миколай Ватутін

В) Георгій Жуков

Г) Семен Тимошенко

 

       Ведучий: Михайло Петрович Кирпонос- воєначальник, генерал-полковник, командувач Південно-Західним фронтом від червня до вересня 1941 року. Виходячи з оточення, в урочище Шумейкове поблизу села Ісківці Лохвицького району Полтавської області Кирпоноса спочатку поранило в ногу, а невдовзі осколки міни зрешетили його груди. Командувач одразу помер. Москаленко Кирило Семенович так відгукувався про Кирпоноса: «Він був освіченою з військової точки зору людиною та виявив себе хоробрим і вольовим командиром… Більше не довелось мені зустрітися з цим хоробрим, мужнім генералом. …він загинув у дні важких випробовувань, залишивши по собі добру та світлу пам'ять у серцях тих, хто його знав…»

 

2. Кого у Третьому рейху називали «другим Сталіним»?

А) Маршала Жукова

Б) Еріха Коха

В)  Генріха Гіммлера

Г) Карла Деніца

      Ведучий:  Замолоду Кох захоплювався комуністичними ідеями, приятелював з німецькими соціал-демократами. За прокомуністичні погляди, вже будучи гауляйтером Східної Прусії, дістав прізвисько Червоний. У середовищі нацистів його називали не інакше як Другий Сталін. Еріх Кох причетний до загибелі щонайменше чотирьох мільйонів українців. Він усіляко провокував міжнаціональні конфлікти. Це справді був брунатний кат України. "Новий порядок", який надретельно втілював у життя Еріх Кох, не міг не викликати спротив українців. Навіть на суді нацистський бонза усіляко розхвалював совєтську політичну систему та пояснював свої людиноненависницькі, відверто антиукраїнські дії лише одним: небажанням допустити створення Великої України.

3. Визначте, про кого йдеться в наведеному уривку «Визначний український політичний діяч, один із лідерів національно-визвольного руху 1930-50 рр.  У 1939 він разом  із активом ОУН за короткий час виробив  детальний план  розбудови мережі ОУН на території усієї України. 30 червня 1942 ОУН під його  керівництвом проголосила у Львові відновлення на   західноукраїнських землях української державності. У липні 1941р. був заарештований окупаційною владою й ув’язнений  у концентраційному таборі Саксенгаузен

А) Степан  Бандера

Б) А.Мельник

В) Роман Шухевич

В) Ярослав Стецько

 

       Ведучий: Оцінки Степана Бандери вкрай полярні. Він користується певною популярністю, головним чином, серед жителів Західної України (окрім «мельниківців») — після розпаду СРСР для багатьох західних українців його ім'я стало символом боротьби за незалежність України. У свою чергу, серед жителів Польщі та Росії є такі, що ставляться до нього негативно, звинувачуючи у фашизмі, тероризмі, радикальному націоналізмі, що зокрема виявлялось у фізичній ліквідації лідерів відмінних від ОУН(б) українських націоналістичних течій, і колабораціонізмі Поняття «бандерівці», похідне від його прізвища, поступово стало загальним і застосовним до всіх українських націоналістів, незалежно від їхнього ставлення до Бандери

 

Поняття

 

1.  Співпраця мешканців поневолених країн з окупантами називається:

А)  Корупціонізм

Б)   Колабораціонізм

В)   Шовінізм

Г)   Націоналізм

     Ведучий: Українські воїни Радянської армії не брали участі ні в боротьбі проти сталінізму, який Рада Європи нещодавно прирівняла до нацизму, ні в боротьбі за незалежність України, хоча вибір такий вони, звісно, мали. Для порівняння пригадаймо: частина росіян явно чинила опір більшовизму в складі Російської армії, яка нараховувала до мільйона військовиків. Такий колабораціонізм українців — це ще одна наша трагедія в Другій світовій війні, яка привела до того, що ми воювали один проти одного, брат проти брата, замість того, щоб об'єднатися в боротьбі проти всіх ворогів української незалежності й прогнати їх із нашої території

2. Остарбайтери — це:

А) Радянські військовополонені, яких вивозили до Німеччини в роки Другої світової війни;

Б)  Населення, яке примусово вивозили для роботи до Німеччини в роки Другої світової війни;

В)  Населення, що залишилось під окупацією в Україні й працювало на німців;

Г)  Радянські військовополонені, які вступали до лав збройних сил Німеччини.

 

      Ведучий:  За 1941-44 загальна кількість остарбайтерів становила 2,8 млн чол., у тому числі 2,2 млн українців. Більшість остарбайтерів працювали на приватних підприємствах. Продуктивність остарбайтерів була досить високою і становила серед чоловіків 60-80 % у порівнянні з продуктивністю німецьких робітників, а серед жінок — 90-100 %. У Німеччині остарбайтери жили в спеціальних таборах під суворим наглядом адміністративно-поліцейських спецслужб. Заробітна плата становила 30 % платні німецького робітника, з чого більша частина йшла на оплату харчування і житла. За спробу втечі остарбайтери каралися смертю або ув'язненням у концтаборі.

 

3.  Як називалася тактика знищення всіх матеріальних цінностей, які ворог міг використати на окупованій території?

А)  «Руйнівне полум’я»

Б)  «Спаленої землі»

В)  «Чорний пар»

Г)  «Попіл»

 

      Ведучий: У тих регіонах, де евакуація проходила менш успішно, зважаючи на несподівані терміни підходу частин вермахту, застосовувалася «тактика випаленої землі». Остання була «узаконена» постановами РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 27, 29 та 30 червня 1941 р., які приписували партійним осередкам та органам влади знищувати все, що не вдалося евакуювати у східні райони СРСР

       На Півдні України війська НКВС підірвали Криворізьку й Дніпродзержинську ГЕС. Задовго до приходу німецьких військ 18 серпня 1941-го були зруйновані греблі Дніпрогесу, що призвело до затоплення прибережних сільськогосподарських угідь та загибелі десятків тисяч червоноармійців, які перебували поблизу. Зважаючи на блискавичний наступ німців, у жовтні 1941 року була зруйнована більша частина електрообладнання на Донбасі, затоплені вугільні шахти.

 

Дати

 

1.  Коли місто Київ було звільнено від нацистської окупації?

А)  Грудень 1942 р.

Б)  Серпень 1943 р.

В)  Вересень 1943 р.

Г)  Листопад 1943 р.

 

     Ведучий: У результаті Київської наступальної операції було розгромлене київське угруповання противника (розбито 15 німецьких дивізій), вигнано нацистських окупантів зі столиці Української РСР і створено в цьому районі стратегічний плацдарм, який зіграв важливу роль у боях за Правобережну Україну. Разом з радянськими партизанами бився чехословацький партизанський загін Яна Налепки (Рєпкіна). 6 листопада Києвом оволоділи війська РСЧА.

2. Територія України була остаточного звільнена від окупантів у:

А)  Березні 1944 р.

Б)  Червні 1944 р.

В)  Жовтні 1944 р.

Г)  Грудні 1944 р.

     Ведучий: В ході  війни саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. У ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 – жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій. Завершилося вигнання нацистських окупантів з України повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції^[2]. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

 

3. Яка дата звільнення Донбасу від нацистських загарбників:

А)  8 березня 1943 р.

Б)  8 червня 1943 р.

В)  8 вересня 1943 р.

Г)  8 жовтня 1944 р.

 

     Ведучий:  5 вересня 1943 року одними з перших були звільнені Бахмут і Торецьк, 6 вересня нацистські загарбники покинули Костянтинівку, Дружківку та Слов’янськ, а 8 числа звільнили Авдіївку, Мирноград, Добропілля, Краматорськ, Покровськ, Селидове та 10 вересня був звільнений Маріуполь. 8 вересня відзначається День звільнення Донбасу від фашистських загарбників. 

 

 

 

 

 

Додаток 2

          Відповіді

 

        Особи

1. А
2. Б
3. А

 

                                                          Поняття

1. Б
2. Б
3. Б

 

                                                          Дати

1. Г
2. В
3. В

Додаток 3

 

№ команди	Номер питання										Місце
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	підсумок
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

 

 

 

 

 

Додаток 4

1	1	1
1	1	1
1	1	1