Розробка класної години "Урок мужності"

Про матеріал

Формування національної гідності українського народу, любов до своєї Батьківщини.

Перегляд файлу

Урок-мужності

Класний керівник 11 класу Зідьківської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів імені Г.І.Ковтуна Зміївської районної ради

Тема . За свободу й єдність України.

Форма виховної діяльності – зустріч.

Мета уроку:

формувати у школярів ціннісного ставлення до Батьківщини;
формувати розуміння цілісності і єдності України;
розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності;
наставляти на зміцнення єдності і дружби всіх народів, що проживають на території України;
виховувати патріота, який знає і поважає традиції свого народу, трудівника, люблячого свою землю, громадянина, готового захищати свою Батьківщину; прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу;
Виховувати шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України;

Очікувані результати:

формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови, звичаїв і традицій;
виховання у молоді патріотизму, плекання мудрості і милосердя, розуміння бути виваженими, сильними і єдиними у діях та помислах
усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.

Завдання виховної діяльності – формування ціннісних ставлень до суспільства, держави, до сім’ї, родини, людей.

Зустріч: з ветеранами війни, воїнами - інтернаціоналістами, учасниками АТО, учнями, які навчаються у військових закладах.

Обладнання до уроку:

Державні символи України; плакат із висловами відомих людей про Батьківщину; хліб, сіль, український рушник, колосся пшениці, букет квітів, портрети відомих українців, карта України, мультимедійне обладнання.

Епіграф до уроку

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна,

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама, одна.

А. Камінчук

Хід уроку

Слайд1 назва теми уроку ”За свободу й єдність України ”

Вчитель: Я рада вас бачити у цій залі. Ви зрозуміли, що мова піде про Україну. З якими словами у вас асоціюється слово Україна?

Слайд 2 Інтерактивна гра: « Асоціативний кущ »

( учні заповнюють словами)

У р а ї н а

( рідний край, мама, гімн, оберіг, герб, Київ, пісня, прапор, Конституція, криниця, калина, війна, АТО і т.д.)

Обговорення цих понять разом з вчителем

Слайд 3 ( Символи України, краєвиди України, Зміївщини)

Вчитель: ( говорить на фоні слайду)

Україна….. як милозвучно звучить саме навіть слово! Багатство рідного краю займає особливе місце у наших серцях. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, легендами, оповідями та історією.

Для нас Україна асоціюється з червоною гнучкою калиною, міцними вікопомними дубами, багатющою землею, благословенною та обдарованою Богом, наймилозвучнішою мовою, солов’їним співом та унікально щедрими, гостинними людьми.

Наша Україна – це могутня та сильна держава. Її історія і велич творилась віками, людьми, чиї імена викарбувані у серці кожного українця. Наша країна пройшла сходинками еволюції, від хиткої та слабкої до величної та незалежної держави. Ми звикли, що на нашу землю спокон віків посягала рука ворога: не було спокою ані від кочівників, ані від імперських замах ближніх і далеких сусідів. Адже наша країна наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель, повноводних рік, невимовно відважним народом.

Проте, незважаючи на багатовікові посягання, Україна намагалася залишалась неподільною! Хоча це й коштувало їй життя тисячі наших земляків. Українська земля наскрізь просочена кров’ю цих героїв. Їх відвага та відданість рідній землі, подарували нам вільне та незалежне сьогодення.

Ми цінуємо цей подарунок, і наш обов’язок – і сьогодні боронити рідну землю від чвар, розбрату, ганьби, будувати громадянське суспільство для прикладу всім народам у славу добра, справедливості і братерства!

Як ніколи, актуальними для сьогодення є виховання у молоді патріотизму, плекання мудрості і милосердя, розуміння бути виваженими, сильними і єдиними у діях та помислах. Перед нами виникають проблеми, на які шукають відповіді політики, військові, економісти, юристи, а також і педагоги: яким чином ми можемо вплинути на ситуацію в країні, як виразити солідарність і ще раз показати, що ми є українці – народ єдиний, свідомий, боголюбивий.

Слайд 4 ( слова про Батьківщину та Україну)

Батьківщина – це твоє рідне село, місто, вулиця і твій будинок.
Батьківщина – це рідна мова, якої навчили тебе тато і мама , це колискова пісня, під яку ти засинав у ранньому дитинстві.
Батьківщина – це казки, які розповідала тобі бабуся, а їй розповідала її бабуся. Це зелена травичка і блакитна річечка. Це садок біля хати і безмежні хлібні лани.
Батьківщина – це наша рідна Україна.
Україна – це наша земля, наша країна зі славною історією, народ якої протягом багатьох віків боровся за свободу та незалежність.
Україна – це чарівні пісні, чудові народні традиції, мальовнича природа, талановитий народ.
Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки, розкішний вінок із рути та барвінку.

Вчитель: ( говорить на фоні слайду)

Кожний із нас не може бути осторонь тих подій, які сьогодні переживає наша рідна земля. Ми – ВЕЛИКИЙ НАРОД, який просто зобов’язаний триматися і підтримувати один одного і не забувати, що у нас в житті єдина Батьківщина – Україна, як мама, як правда, як добро! Ці слова стали епіграфом до нашого уроку.

Звучить пісня про Україну

1-й ведучий.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

2-й ведучий. Сьогодні ми зібрались у цій святковій затишній залі, щоб засвідчити сою повагу всім, хто носить і носив військову форму, хто захищав нашу державу від ворога, хто допомагав іншим народам здобувати незалежність, хто захищає цілісність держави сьогодні і тим, хто обрав шлях військового.

1-й ведучий. Традиційно це свято чоловіків, що присвятили себе справі захисту Вітчизни, сивочолих ветеранів, юнаків, які відслужили в армії, воїнів, які виконували свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані.

2-й ведучий. Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, козацької вольниці, рідної мови. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

1-й ведучий. Твій шлях Україно до волі довгий і тернистий. Багато чорних хмар ламали віття і гнули стовбур українського дерева, але його коріння, підтримане народними месниками, у глибині рідної землі вижило і проростало.

2-й ведучий. Першими захисниками нашої рідної землі були козаки, які починаючи з 14 століття захищали рідну землю від турецько-татарських та польських загарбників. У 16 столітті під проводом Дмитра Вишневецького на

Хортиці була збудована Запорозька Січ, яка для змученого віками українського народу стала символом боротьби за незалежність. Запорозька Січ уславилася іменами Байди Вишневецького, Івана Сірка, а особливо - Богдана Хмельницького, який очолив козацьке військо. До речі служити в ньому в ті часи у народі вважалося най по чеснішою справою. Важко було Хмельницькому самому побороти польських загарбників. Тому у 1654 р. він

уклав угоду з російським царем, за якою Україна мала бути вільною та мати

своє військо. Але російський цар зрадив. Україна була роздерта між Росією і

Польщею, а у 1775 р. було зруйновано Запорозьку Січ. Український народ залишився без власного війська – отже втратив свободу. Бо народ, який не має ким і чим себе захищати, не може бути вільним. Багато десятиліть Україна входила до складу Російської імперії.

Слайд 6 ( кліп про визволення України)

1-й ведучий. Славу українські солдати здобули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Війна відібрала життя десятки мільйонів найкращих синів і дочок України, які стали жертвою фашистських і більшовицьких зайд. Скрізь залишила війна свої страшні сліди.

2-й ведучий. В цій залі присутні ветерани війни. Надаю слово ветерану.

(Виступ ветерана)

1-й ведучий. Шановний ветеран ! Пісня пройшла разом із солдатами грізними дорогами війни. Пісня не залишала вас у тяжкі хвилини бою та під час відпочинку. Для вас звучить пісня у виконання учениці……

2-й ведучий. Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам'ять про всіх, хто відстоював державу в тій страшній війні. І як символ вічного життя для вас ветерани танцюють діти.

(Учні виконують танцювальну композицію ”Ми за мир у всьому світі ”)

1-й ведучий. Кожен день, кожен час пам’ятайте,

Скільки жертв нам війна принесла,

Все, що можна для миру віддайте!

Збережіть для нащадків життя!

2-й ведучий. Не владний час війни зітерти слід,

І вдячна пам'ять вічно буде жити,

Як кров бійця, живі палають квіти,

На тлі печальних мармурових плит.

(Діти дарують квіти ветеранам.)

Слайд 7 ( Відлуння Афганських гір)

1-й ведучий.

Вишивала мати синові сорочку,

На весільне свято з вечора до ранку.

І благала долю: ” Повернись, синочку,

Повернись, рідненький, із Афганістану ”.

Слайд 8 ( кліп про Афганістан)

Сценка №1 матір проводжає сина

Дівчина проводжає хлопця

2-й ведучий. Проводжали хлопця в армію служити,

А в очах юначих іскорка жива,

Пахнуть стиглим садом,

Пахнуть спілим житом

Вишиті любов’ю батьківські слова.

Проводжають хлопця.

Друзів повна хата,

За столом розмова повністю тече,

Лиш притихла мати, лиш схилилась мати,

На уже доросле синове плече.

Хлопці підходять і як загін вирушають до привалу

Слайд 9 ( кліп вивід військ з Афганістану)

1-й ведучий. На жаль, не тільки на рідній землі гинули наші воїни. Майже 10 років тривала війна у Афганістані. У постійній тривозі жили матері та батьки тих юнаків, яких називали ”афганцями ”.Скільки людських трагедій.

(Звучить фрагмент пісні ”Чорний тюльпан ”)

2-й ведучий. Пам'ять ця буде жива, поки ми про це пам’ятаємо. Жива, тому що пам'ять про загиблих свято зберігається їх товаришами по зброї, їх сім’ями та

близькими. Ця пам'ять буде жити, поки про це ми говоримо і співаємо.

1-й ведучий. Для вас співає учасник бойових дій в Афганістані.

Сценка №2

На привалі. Один солдат пише лист до матері і озвучує його

І солдат: Здравствуй мама вот опять пишу письмо,

Здравствуй мама как прежде хорошо.

Все нормально светит солнце,

А в горах стоит туман.

ІІ солдат: Мать не знает как бывает трудно нам,

Мать не знает как мы ходим по горам.

Как проходят наши юности года,

А в Афганистане где идет война.

Сценка №3 З’являється (душман за ним слідкують солдати)

Сценка №4 : (мати чекає солдата дивиться на фотографію, сумує. Дівчина читає листа, прихиляє до грудей.)

2-й ведучий. За высокими горами,

За лесами, за долами,

Кто – то крепко любит, верит, ждет.

Сценка № 5 Солдат повертається додому і говорить матері слова:

Вот мой дембель, вот приехал я домой,

Здравствуй мама я вернулся, я живой.

Посмотрел я своей матери в глаза,

Постарела же она.

(Звучить пісня Назарій Яремчука про матір)

1-й ведучий. 9 років, 1 місяць і 18 днів тривала війна в Афганістані. Саме в ту пору ми дізналися, як небезпечна професія « вертолітника», що слово «дух» може означати не тільки щось піднесене, але і немите, бородате з «калашником» в руках.

2-й ведучий. Військовий жаргон збагатився новими термінами « зеленка», «вертушка», « вантаж – триста», « вантах – двісті»………

1-й ведучий. Афганці – це люди на яких можна покластися. Кожному з нас хотілося б мати таких друзів. Дуже вірно ким - то помічено, що людське життя вимірюється не тривалістю, а тим чим воно наповнене. А зараз я надаю слово нашим гостям. Будь ласка. Ми розуміємо, що спогади ранять душу, але все таки ………….

( спогади учнів школи, що проходили службу в Афганістані)

(Учні дарують квіти)

2-й ведучий. На жаль і зараз на карті спалахують нові гарячі точки, де необхідна допомога українського солдата.

Нарешті ми отримали свободу.

Але нелегким був той шлях.

Швидкий порив прозрілого народу…

Він на Майдан всіх вивів водночас.

І потяглись осінній вогким шляхом

Багаті й бідні, молоді й старі.

І враз засяяв помаранчем Київ.

Раділи люди – ми вже не раби.

Вчитель:

Пам’ятаєте, як автор вірша про Помаранчеву революцію дякував Богу,що тоді не було пролито і краплини крові. Але на цей раз влада перейшла межу. У період з 19 по 21 січня 2014. На Майдані загинуло більше ста людей, яких народ назвав «Небесною сотнею».

Слайд 10 (Кліп про Небесну сотню).

Сьогодні Україна –незалежна держава, Збройні Сили якої покликані охороняти рідну землю. Але повіривши політикам, народ мовчки споглядав, як руйнується наша армія, він навіть радів, коли позбувся ядерної зброї, сподіваючись, що Росія, яка колись виступила гарантом суверенітету України, ніколи не посягне на її територію. Але дуже швидко ми прозріли. Наша нова армія була створена за кілька місяців прямо на полях боїв, причому це зробила не держава, а ми, звичайні українці-патріоти, які у складі добровольчих батальйонів пішли боронити і по цей день боронять рідну землю від ворога – колишнього «старшого брата» Росії, яка вже неприховано веде на нашій території війну. Але завдяки допомозі волонтерів, які за власні кошти годують, вдягають та озброюють наших хлопців, наша армія нас захищає.

1-й ведучий. Наші хлопці Зміївщини вірять, що небо буде мирним, адже його охороняють славні воїни. На нашій зустрічі учні нашої школи, що є учасниками АТО. Надаю їм слово.

(Розповідь про участь в АТО. Учні задають питання.),

Слайд 11 Демонстрація фільму про АТО.

Вчитель: З березня 2014 р. і по цей день тисячі наших солдатів захищають рідну землю від загарбника, який одержимий ідеєю створити нову імперію. Але історія свідчить, що рано чи пізно всі імперії руйнуються, а всі диктатори гинуть. Але шлях до перемоги досить довгий і кривавий, бо це – війна, яка приносить загибель тисячам людей, потворить мільйони душ та закарбовується у пам’яті багатьох поколінь. Гинуть хлопці, які пішли на війну добровольцями. Вони повернулися до рідного міста тільки на сороковини зі своєї смерті. В останню путь їх проводжали тисячі земляків, що прийшли віддати останню шану справжнім героям, які захистили наше сьогоднішнє мирне життя ціною власного життя.

Сили АТО намагаються протистояти терористам. Більшість жителів Донецької та Луганської областей виїхали із зони АТО.В нашому селищі знаходяться переселенці, в нашій школі навчаються діти переселенці. Ми повинні з порозумінням відноситися до цих людей і всіляко їм допомагати.

2-й ведучий.

Ми тебе заквітчаємо любов’ю, ми добром тобі встелимо шлях.

І усе, що освячено кров’ю ми восславимо в наших ділах.

Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік

Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні

Що віднині цвісти Україні вовік!

1-й ведучий. Це не потрібно мертвим, це потрібно живим.

Прошу вшанувати героїв хвилиною мовчання.

( запалюють свічки)

2-й ведучий. На нашій зустрічі присутні випускники нашої школи, які навчаються у військових університетах. Це ( називають учнів). Нам хотілося дізнатися про ваше ставлення до сучасних подій в Україні.

Виступи учнів – військових

1-й ведучий. Ми пишаємося вами, що ви обрали професію військових. Для вас співає вокальний ансамбль учнів нашої школи.

Вчитель: Пам’ятаймо – вони віддали життя за нас. Слава героям. Герої не вмирають. У нашій газеті «Вісті Зміївщини » недавно було опублікована зустріч бійцем-добровольцем, який попросив не називати його прізвище. На питання журналіста, чи було йому страшно, він відповів, що так, було. Але треба цей страх переборювати. Бо коли його долаєш, то розумієш, що вчинив правильно, зголосившись добровільно захищати Батьківщину. Бо серце болить за рідну країну, яку хочуть спаплюжити якісь виродки та мерзотники. Він хоче, щоб всі ми нарешті зрозуміли, що для її захисників Україна сьогодні – понад усе. Справжні патріоти повинні вступати до добровольчих батальйонів, щоб захистити Україну від бандитів і найманців. І тоді, все буде добре, як співає Вакарчук.

Слайд 12 Кліп на пісню С. Вакарчука «Все буде добре»

2-й ведучий. Україно! Ти для мене - диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Вчитель: Любі друзі! Сьогодні ми довели всім і самим собі, що Україна – це високорозвинена держава, що вона могутня духом, має свою історію, до речі, дуже багату, культуру, мистецтво. Українська мова – наша рідна мова – вважається чи не наймелодійнішою в світі. А яких вона виховує дітей – це просто мудрі, чемні, багаті душею дітлахи. Хоч малі, але вміють зберігати у своїх маленьких серденьках любов до матері – України.

Любіть Україну,

Як сонце любіть

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу

І радості мить,

Любіть у годину негоди…

Не забуваймо, що ми – українці. Бережімо рідну землю, національну гідність. Зростаймо справжніми громадянами і патріотами України. Зичу всім міцного здоров’я, щастя і кохання, миру і спокою,благополуччя і впевненості. І дай нам Бог прокидатися кожного ранку з посмішкою на обличчі.