Розробка конспекту батьківських зборів

Батьківські збори

Тема: Роль спілкування в житті школяра.

Мета: сприяти активізуванню комунікативної

взаємодії в сім’ї, здатності батьків до аналізу своєї

виховної діяльності та об’єктивної оцінки її результатів;

 намагатися донести до свідомості батьків, що лише тісна

 співпраця вчителя і батьків може дати позитивний результат

 у навчанні та вихованні дитини. Сприяти підвищенню рівня психолого – педагогічної компетентності батьків в питаннях  сімейного виховання.

                                                       Анкета для батьків

( Анкетування проводиться напередодні зборів, щоб вчитель міг узагальнити результати)

Чи можете Ви:

1.У будь – яку мить облишити всі свої справи заради спілкування з дитиною?

2. Попросити поради у дитини, незважаючи на її вік?

3.Зізнатися дитині у власній помилці?

4.Вибачитися перед дитиною у випадку, якщо були неправі?

5.Опанувати себе і зберегти самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів Вас із себе?

6. Поставити себе на місце дитини?

7.Повірити хоча б на хвилину, що Ви добра фея чи прекрасний принц?

8.Розповісти дитині повчальний випадок з дитинства, який охарактеризує Вас  не з кращого боку?

9.Утримуватися від прізвиськ і висловів, які можуть образити дитину?

10.Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови гарної поведінки?

11.Домовитися з дитиною про один день, в який вона може робити, що їй заманеться, і Ви не заважатимете?

12.Не прореагувати , якщо Ваша дитина вдарила, штовхнула чи незаслужено скривдила іншу дитину?

13.Не зважати на сльози, примхи, прохання, Якщо знаєте, що це забаганка?

А – можу і завжди так дію – 3 бали.

Б – можу, але не завжди так дію – 2 бали

В – не можу – 1 бал

Від 30 до 39 – Ви дотримуєтесь правильних принципів виховання.

Від 16 до 30 – Ваш метод виховання – палиця і пряник.

Менше  16 балів – у Вас немає педагогічних навичок і бажання виховувати дитину.

                                               Хід зборів

1.Привітання.

2. Узагальнення результатів проведеного  напередодні зборів анкетування.

Дотримуються правильних принципів виховання –

Використовують метод виховання – палицю і пряник –

Не мають бажання виховувати дитину –

3.Виховна вправа «Букет батьківського  виховання»

На дошці плакат з намальованою вазою . На партах розкладено набори квітів з написами. Колір квіток не видно, кольорова сторона розвернута до парти. Попросити батьків не перевертати квітку. Вчитель просить обрати батьків 1- 2 квітки, на яких написано методи, якими  найчастіше вони користуються у вихованні власної дитини. Батьки виходять до дошки і наклеюють квіти  над вазою. В результаті вийде букет.

( На квітках темних кольорів – чорному і коричневому – написано такі методи: покарання, зауваження, нотації, повчання, вмовляння, глузування, ігнорування. На яскравих квітах – заохочення, підтримка, вислуховування, посмішка, особистий приклад. Коли букет буде закінчено, батьки самі побачать : чи правильно вони виховують дітей. Який букет вийде: темний і сумний чи світлий і яскравий?)

4. Оголошення теми і плану зборів.

 Сьогодні ми побачили по ваших анкетах і по вправі, яку щойно виконували, що не все так добре  вдається вам у вихованні ваших дітей. А з чого ж повинно починатися виховання? Перш ніж оголосити тему наших сьогоднішніх зборів, я б хотіла запропонувати вам послухати ось таку невеличку історію.

          У невеличкому мальовничому селі жила працьовита і дружна родина: тато, мама, бабуся і другокласниця Софійка. Тато часто їздив у відрядження. Мама працювала в лікарні і дуже часто затримувалась на роботі. Тому більше всього часу Софійка проводила з бабусею. Бабуся на городі – і дівчинка там, бабуся порається по господарству – і Софійка тут як тут. І , навіть, уроки онучці допомагала робити бабуся.

       Але, коли наступала ніч і треба було лягати спати, Софійці так хотілося, щоб поруч була матуся, яка б приголубила її і розповідала різні цікаві історії. Та мама з роботи поверталася занадто пізно. Дівчинка встигала вже заснути.

       Одного разу, повертаючись зі школи,  Софійка потрапила під дощ і дуже змокла. Прокинувшись зранку, дівчинка відчула жар по всьому тілу і зрозуміла, що захворіла.. В цей час до доньки, побажати доброго ранку , зайшла мама. Вона побачила, що донечці дуже погано. Мама вийшла з кімнати, не зачинивши за собою двері і мала Софійка почула, як мама відпрошується на цілий день з роботи.

     Дівчинка з радощів забула і про свою застуду. Цілий день мама з донечкою провели разом: разом снідали і обідали, разом дивилися телевізор, разом допомагали бабусі. Мама розповідала маленькій про свою роботу, а дівчинка – про те, що відбувалося за останній час у школі. Їм було весело  і добре разом.

    Ввечері, лягаючи спати, Софійка запитала у матусі : «Мамо, скажи, невже для того, щоб ми з тобою провели такий чудовий день, мені потрібно було захворіти?» У матусиних очах промайнув сум і біль….

• Шановні батьки, як ви думаєте, чого не вистачало маленькій Софійці?

Отже, на сьогоднішніх зборах піде мова про СПІЛКУВАННЯ.

        Якщо Ви пам’ятаєте, то у анкетах, які ми аналізували на початку зборів, найпершим звучало питання : « Чи можете Ви у будь - яку мить облишити всі свої справи заради спілкування з дитиною?»  З   __ батьків у класі лише ____ відповіли так. Про що це нам говорить?

Наша робота сьогодні  пройде за таким планом:

1.Спілкування в родині.

2.Проблеми спілкування в дитячому колективі ( в школі).

3. Завдання вчителя і батьків у подоланні проблем у спілкуванні дітей.

5. Слово вчителя.

     Виховує все: люди, речі, явища, але преш за все і найдовше – люди. З них на першому місці – батьки. Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – це не тільки місце притулку, дах над головою, а й тепле родинне вогнище, місце захисту від усіх життєвих негараздів.

    У сім’ї дитина набуває вмінь і навичок в різних сферах суспільного життя, насамперед, навичок людського спілкування. Спілкування, в якому будуть  ввічливість, уважність,відповідальність, скромність, тактовність, чуйність, делікатність.

    Спілкування в родині – це перш за все час, проведений батьками разом з дітьми. І не під екранами телевізорів, коли мама дивиться улюблений серіал, а дитина просто сидить мовчки поруч. І не святкування Нового року за одним столом, коли дорослим нема діла до дитини. А спілкування на природі, чи під час відвідування зоопарку, кінотеатру, піцерії , бібліотеки чи просто сидячи з дитиною вдома, малюючи, клеючи , ліплячи те, що дитині так цікаво.

    Чи замислювалися Ви над тим, скільки часу відводите на спілкування з дитиною? Чи все знаєте про її успіхи і негаразди? Знайте, а дитина все помічає і пам’ятає. Бо час, проведений з вами, для них дорогоцінний.

 6. Перегляд виставки дитячих робіт.

Перед батьківськими зборами діти виконують таку роботу: кожен з дітей отримує ось такий аркуш, дівчатка – з малюнком дівчинки, хлопчики – з зображенням хлопчика. На стрілках вони повинні написати членів своєї сім’ї. ( Стрілки, звичайно, будуть заповнені не у всіх однаково). Потім дитина повинна зафарбувати таку частину стрічки, скільки , на її думку, часу вона проводить з тим чи іншим членом родини. Найменша кількість часу обов’язково червоним кольором. Батьки намагаються вгадати, де малюнок їхньої дитини.

  Після того, як батьки розібрали малюнки, проводиться коротке обговорення.

Зразок

7. Слово вчителя.

     Життя дитини не обмежене лише перебуванням вдома. Багато часу вона проводить у школі. І тут моїм завданням стає: правильно і позитивно спрямувати  спілкування. Тобто:

• Дитина повинна навчитися орієнтуватися в правилах культури поведінки;
• Володіти навичками всіляких способів побудови, підтримки та розвитку взаємовідносин, заснованих на прийнятті активної позиції партнера, чуйності до емоційного стану партнера по спілкуванню ( вміння співпереживати у невдачі, радіти за успіхи іншого), уміння узгоджувати свої бажання з думкою інших учасників;
• Володіти умінням аргументовано і спокійно довести свою точку зору, умінні справедливо й адекватно оцінювати себе й інших партнерів по діяльності.

        Слово - - найбільш виразний засіб людського спілкування. Уміння говорити, слухати – важливі умови взаєморозуміння. Немає у світі зброї, сильнішої за слова. Недарма говорять, що словом людським можна зсунути гору з місця. Словами борються, словами люблять, словами ненавидять, словами вбивають, словами творять величезні справи. Тому треба навчити дитину правильно добирати слова для спілкування.

     У наш час комп’ютерної техніки ми і наші діти розуміють, що сучасні засоби зв’язку допомагають нам спілкуватися на будь – якій відстані в будь – який час. А ми, дорослі, повинні нагадати дітям, що інтернет не дає можливості потиснути руку при зустрічі, обійняти рідну людину.

    В чому ж саме полягає така велика роль спілкування?  А якраз в тому, що коли людина спілкується – вона отримує досвід, черпає мудрість, обмінюється думками і просто відчуває, що комусь дійсно потрібна.

8. Творча вправа « Художники»

    Вчитель кладе на кожну парту, де сидять по двоє батьків, листок з таким малюнком і запитує:

• Як Ви думаєте, що можна домалювати з такого кружечка? (Квітку, сонце). Давайте уявимо, що це все таки квітка.

Потім вчитель роздає кожному з батьків по три  різнокольорові конверти і пропонує взяти лише один, дістати те, що в ньому є і доробити квітку або сонечко. Найкраща квітка або сонечко вийде в тієї пари, кожен з якої взяв до рук конверт однакового  кольору.

 ( В зелених конвертах по 5 рожевих пелюсток, в синіх – по 5 червоних пелюсток, в фіолетових – по 5 жовтих)                                                                               

  А тепер уявіть, що квітка – це ваша дитина. Чи гарною буде вона, якщо  Ви і я не будемо робити спільних зусиль у формуванні в неї уміння спілкуватися?

    На прикладі цієї вправи,я хотіла, щоб Ви зрозуміли, що необхідною умовою правильного виховання дітей є тісний контакт між сім’єю і школою, взаєморозуміння і взаємоповага між учителем і батьками.     

( Коли роботи завершено, можна дописати на пелюстках, якою ми хочемо бачити дитину в майбутньому).

       Нашу зустріч мені хотілося б закінчити такими словами:

« Неможливо плеснути в долоні  однією рукою. Учитель – це тільки одна «долонька». І якою б сильною, творчою і мудрою вона не була, без батьків, без їх другої «долоньки» , вчитель безсилий»