Розробка наукового матеріалу " Аналіз музичних творів на уроках сольфеджіо"

ПЛАН

  

 

1. Аналіз на слух.

 

2. Аналіз елементів музичної мови.

 

3. Цілісний аналіз.

 

4. Приблизна схема аналізу мелодій.

 

Висновок

Список використаної літератури.

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз на слух

Ця форма роботи в курсі сольфеджіо надзвичайно важлива. В ній поєднуються всі знання і вміння, які учні отримують на уроках. Але найголовнішим є те, що в аналізі на слух найбільш повно усвідомлюються, розуміються і визначаються різні елементи музичної мови і зв’язки між ними. "Слухова наглядність" - так можна визначити специфіку методу роботи над аналізом на слух. Усвідомлення почутого залежить перш за все від уміння правильно і цілеспрямовано слухати. Багаторазове прослуховування веде до запам'ятовування, до впізнавання різних явищ, розвиває музичне мислення, вчить диференціювати або синтезувати почуте, і далі - проникати в образну суть музики.

Аналіз на слух сприяє вихованню і зміцненню свідомої музичної пам’яті.

Робота над аналізом на слух має велике практичне значення для занять по спеціальності, для читки з листа і особливо для запису диктантів.

Таким чином, основні задачі цієї форми роботи наступні:

-         виховати цілеспрямоване сприйняття;

-         служити основним засобом знайомства з новими музичними явищами ("слухова наглядність");

-         сприяти накопиченню в пам’яті різних звукових вражень, які є основою для формування певних понять;

-         розвивати музичне мислення учнів, тобто здатність усвідомлювати почуте, проводити порівняння, синтезувати і диференціювати явища;

-         допомагати розвитку і зміцненню пам’яті і внутрішнього слуху.

Педагог сольфеджіо повинен знати, що на уроці засвоєння теоретичних понять і формування навиків починається з показу їх в звучанні. Перші враження від почутого - в основному емоційні і лише потім, при повторенні, вони переходять в свідомі, і поскільки ми розвиваємо музичний слух, пізнаємо закони музичної мови, не можна позбавляти учнів емоційного фактору при сприйнятті. Чим яскравіше буде показ, тим гострішим буде враження від почутого. Сухі теоретичні пояснення, тренування на одних вправах призводять до відриву знань і навиків по сольфеджіо від практичної музично-виконавчої діяльності учнів. Такі уроки не розвивають музичний слух учнів. А лише "натаскують" їх на виконання нікому не потрібних завдань.

Особливо велике значення має аналіз на слух в роботі над розвитком гармонічного слуху.

У практиці викладання використовуються два види аналізу на слух:

1. аналіз і засвоєння елементів музичної мови;
2. цілісний аналіз, тобто аналіз різних елементів музичного твору в їх взаємозв'язку.

Робота над цими видами аналізу ведеться паралельно.

 

Аналіз елементів музичної мови.

Під час цього виду аналізу для більш яскравого враження при сприйнятті слід використовувати контрастні поєднання елементів. Наприклад, під час аналізу інтервалів після секунди брати октаву, після терції - септіму. Контрасти по широті і дисонантності допоможуть краще запам'ятати їх звучання. Можливо поєднувати також тризвук мажорний з мінорним або акорди функції тоніки з функцією домінанти. Дотримання принципу контрастності має особливе значення на першому етапі, під час знайомства з цими елементами.

Щоб сприйняття було завжди активним, щоб учень активно думав, необхідно різноманітний форми запитань. Ні в якому разі не завчати стандарти. Наприклад, інтервали слід давати учням в мелодичному і гармонічному виді, в різних октавах, через октаву, в ладу і від окремих звуків, мелодичні - вгору і вниз і т.д.

Слід враховувати, що на усвідомлення акорду інтервалу, який звучить, впливає сила звучання, манера виконання (помічено, що дисонуючі співзвуччя педагог часто грає голосніше, "напористіше",  тим самим ніби підказуючи учневі),  а також тембр. Відомо, що якщо в класі сольфеджіо використовується тільки фортепіано, то учні, звикнувши до одного тембру, з трудом усвідомлюють виконання на інших інструментах і у хорі. У прикладах для аналізу, ритм, як правило, використовується простий, нейтральний. Але це не означає, що метроритм зовсім не впливає на сприйняття. Так, для визначення ряду співзвучь ("ланцюжків", послідовностей) акорд чи інтервал на сильній долі сприймається яскравіше і визначається легше, а на слабкій долі (або на прохідних дрібних тривалостях) - важче. Усе це слід врахувати педагогу, обмірковуючи приклади для аналізу і запитання до них. Дисонанс на слабку долю, їх розв’язання - на сильну (тритони, септакорди і т.д.).

Для закріплення пройденого матеріалу в пам’яті потрібен час і тренування. Тому не слід квапитись з контрольним опитуванням, а систематично повторювати, закріплювати пройдене, використовуючи колективні форми опитування.

Педагог повинен пам’ятати, що процес впізнавання іде від сприйняття найбільш загальних рис до все більшої деталізації того, що сприймається. Наприклад, засвоюючи звучання мажорного тризвука, потрібно почати з того, що навчити учня відрізняти акорд від інтервалу, тобто визначати кількість * звуків; потім почути його фонічне забарвлення - консонуюче чи дисонуюче співзвуччя, визначати його ладові властивості - стійкий, спокійний, чи нестійкий, потребуючий розв'язання. Після цього вслухатись в ладовий нахил - мажор чи мінор і, накінець, перевіривши інтервальний склад акорду шляхом мисленного проспівування всіх трьох звуків в тісному розміщенні, дати повну відповідь, мажорний чи мінорний це тризвук. Деталізуючи далі, можна визначати його мелодичне положення, розміщення всіх голосів.

У якості матеріалу для аналізу на слух окремих елементів музичної мови можуть бути використані:

1. Звукоряди, гами, окремі ступені ладу.
2. Інтервали - мелодичні і гармонічні, в ладу і від окремих звуків, в різних октавах, через октаву, окремо взяті і "ланцюжки", виконані на фортепіано, а також голосом або на інших інструментах.
3. Акорди - виконані мелодично в тісному розміщенні, в ладу, від окремих звуків, в різних октавах, в широкому розміщенні ( строге чотирьохголосся або вільне, "фактурне"). Деталізація - вичленення басу, визначення мелодичного положення.
4. Гармонічні послідовності від двох до чотирьох акордів і до періоду. Виконуючи принцип просування від загального до окремого, аналіз послідовності слід починати з визначення структури, потім визначити функції, окремі звороти, відокремити бас, визначити види акордів і розміщення.
5. Модуляції. В залежності від рівня розвитку групи використовуються різні прийоми визначення модуляцій: по мелодії, по басу, по нахилу (мажор, мінор), по тональному плану і по типу (енгармонізм акордів, співставлення і т.д.) . Звичайно, три останніх є найбільш музичними і вірними. Дуже важливо навчити слухати момент зсуву, зміни тональності, навіть якщо спочатку учень не може визначити, в яку тональність була зроблена модуляція.

Проводячи роботу по аналізу на слух, слід урізноманітнити і її організацію. Починати аналіз краще всього усією групою з допомогою педагога. Потім можна використати форму колективного аналізу, який робиться самими учнями, з взаємною перевіркою. Лише через деякий час можна переходити до індивідуального опитування з метою контролю степені успішності кожного учня. Перевірка проводиться усно (словесно), письмово (цифрово), а для піаністів - за фортепіано.

Багато залежить від того, як виконуються приклади для аналізу. Гра педагога повинна бути м’якою, музикальною, красивою. Не слід поспішати під час опитування, потрібно дати учневі вслухатись у звучання, подумати. У подальшому у вправах слід прискорювати зміну елементів. І все ж так звані бліцопитування навряд чи потрібні, вони немузичні, штучні.

Якщо аналізується "ланцюжок" інтервалів чи послідовність, то грати її краще зразу 2-3 рази підряд і потім запитувати. Після відповіді учня і потрібних виправлень обов’язково повторити її для перевірки, для пояснення помилок.

Хоча даний розділ роботи - аналіз елементів — не ставить за мету усвідомлення цілого, все ж він повинен бути максимально насичений музикою, що може виявлятись у манері виконання, в характері запитань. Наприклад, складаючи "ланцюжок" інтервалів, потрібно музично осмислено оформлювати їх у метроритмічному і структурному відношенні або просто брати приклади з якої-небудь двохголосної пісні, поступово ускладнюючи вправи. Тим самим буде створений поступовий перехід до іншого виду аналізу - цілісного. Інакше відгадування інтервалів або акордів зробиться самоціллю і не буде служити головній задачі - вихованню свідомого сприйняття музики.

 

Цілісний аналіз

На відміну від аналізу на слух окремих елементів музичної мови, в цілісному аналізі постає нова задача - вміти охопити ціле, усвідомити плинність музики. Потрібно "слідкувати за музичною формою як процесом, який заключається у вмінні сприймати музику, яка звучить в даний момент, у своєрідному співставленні з тими подіями (звучаннями), які відбувалися в ній раніше і відбудуться в подальшому" - Л. Баренбойм, стаття "Педагогічні роздуми".

Одне з головних завдань такого виду аналізу - навчити слухати музичний твір. Діти, прослуховуючи музичний твір, вчаться виражати свої враження про нього: дати назву, розповісти словами свої враження, намалювати малюнок і т.д. Завдання педагога заключається в тому, щоб пробудити творчу ініціативу, не мати в класі байдужих. Бажання висловитись у тій чи іншій формі завжди є ознакою емоційної реакції на музику.

Кожен педагог повинен перш за все навчити учнів слухати музику. Яким би бідним не був у художньому відношенні музичний матеріал на уроці сольфеджіо, все одно, кожна послідовність інтервалів, акордів повинна бути спочатку просто прослухана, а потім вже проаналізована і усвідомлена. І, звичайно, це особливо необхідно для аналізу музичних прикладів або уривків музичних творів, для запису диктантів.

Аналіз на слух повинен бути тісно пов’язаний з іншими предметами (теорією, гармонією, спеціальністю, історією музики і т.д), в ньому повинні використовуватися і закріплюватись отримані знання. Цими знаннями буде визначатись коло запитань для аналізу на слух.

У цілісному аналізі шлях освоєння іде від загального до конкретного. Можливо ( і навіть корисно) повернення до знайомого твору на різних етапах навчання, ставлячи при цьому інші завдання (на початковому етапі – визначити лад, темп, розмір, пізніше - розібрати тональний план, форму, проаналізувати послідовність гармоній).

Матеріалом для аналізу може служити мелодія, одноголосна пісня, дитячі п’єси і будь-які твори художньої музичної літератури. Дуже важливо використовувати при цьому звучання різних інструментів: скрипки, духових інструментів, голосу. Звичайно, об’єм твору повинен бути невеликим: від речення, періоду до простих двох-трьох частинних фор, але більше.

Кількість програвань (або прослуховувань) залежить від продвинутості учнів і від тривалості прикладу. Але у всіх випадках рекомендується не починати аналіз відразу після першого програвання. Краще заграти два рази підряд, дати час подумати, згадати і вже потім почати аналіз.

Так як домашнє завдання по цій формі роботи майже неможливий , то необхідно на кожному уроці слухати і аналізувати музику.

Для перевірки сприйняття учнів можуть бути використані різні форми: бесіди, відповіді на окремі запитання, розповідь.

 

Приблизна схема аналізу мелодій.

 

1.      Визначити характер музики: дати їй назву, зобразити (намалювати) картинку, асоціативно пов’язану з музикою.

2.      Визначити жанрові особливості прикладу - пісня, марш, колискова і т.д., визначити також, інструментальна чи вокальна музика, на якому інструменті була виконана мелодія.

3.      Охарактеризувати лінію розвитку мелодії: знайти, повтори, секвенції, кульмінації, намалювати лінію мелодичного руху.

4.      Визначити структуру мелодії: встановити скільки фраз, які вони (по величині, по структурі), скласти потактову схему структури (2+2; 1+1+2 і т.п.)

5.      Визначити темп, розмір, лад (основний) ; протактувати.

6.      Виділити окремі характерні інтонації, звороти чи ритмічні фігури.

7.      Встановити тональність, визначити відхилення, модуляції, присутність хроматизмів, альтерацій.

8.      Детально проаналізувати структуру, визначивши засоби формоутворення: секвентність, варіювання, розширення, доповнення.

Звичайно, на всі запитання учні не можуть відповісти відразу - завдання ускладнюються по мірі набування певних знань.

Щоб активізувати свідому пам'ять учнів, корисно заставляти робити по пам'яті аналіз того твору, який вони вивчили в класі по спеціальності. Нажаль, доводиться досить часто зустрічатись з тим, що, виконуючи твір напам'ять, учень не може його проаналізувати. Це результат несвідомого, моторного заучування, недолік виховної роботи викладача по спеціальності. Можна дати такі завдання: записати частину вивченого твору; або (для вокалістів), зробити гармонічний аналіз нескладного романсу по нотам; знайти відомі акорди і гармонічні послідовності.

 

 

 

 

 

 

Висновок

Слуховий аналіз - це своєрідна "гімнастика" слуху. Робота над слуховим аналізом переслідує такі цілі:

1. Виховувати цілеспрямовану увагу.
2. Сприяти накопиченню в пам'яті різних музичних уяв, елементів музичної мови, пов'язаних з певними теоретичними поняттями.
3. Допомагати закріпленню і розвитку музичної пам'яті і внутрішнього слуху.
4. Розвивати музичне мислення учнів, тобто здатність аналізувати почуте, проводити порівняння, синтезувати і диференціювати явища.
5. Використовувати в процесі роботи аналіз як основну форму знайомства з новими музичними явищами.
6. Розвивати уміння аналізувати на слух не тільки окремі елементи музичної мови, але і приклади музичної літератури.

 

 

Список використаної літератури:

1. А. Островський «Методичні основи та структура підручника сольфеджіо». Ленінград 1958 р.
2. А.Л. Островський «Очерки по методике теории музики и сольфеджио». Ленинград 1954 г.
3. О. Давидова «Методика викладання музичного диктанту». Москва 1962 р.
4. Т. Мюллер «Зголосні диктанти» (введення, методичні поради). Москва 1967 р.
5. О.Давидова «Методика викладання сольфеджіо» видавництво «Музика» Москва 1975р.
6. В.А. Вахромєєв «Питання методики викладання сольфеджіо в дитячій музичній школі», видавництво «Музика» Москва 1978 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ

БОГОДУХІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

«БОГОДУХІВСЬКА  ДИТЯЧА МУЗИЧНА ШКОЛА ім.В.Т.Борисова»

 

 

МЕТОДИЧНА ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ

 « СЛУХОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ»

 

 

 

 

Викладач

відділу музично-теоретичних дисциплін

«БДМШ ім..В.Т.Борисова»

Тризни Вікторії Володимирівни

 

 

 

 

 

м. Богодухів

2017-2018 р.