Розробка позакласного заходу "Віртуальна розмова з Тарасом Шевченком «Діалог через сторіччя»"

Про матеріал

Віртуальна розмова з Тарасом Шевченком «Діалог через сторіччя» Мета: формувати у вихованців зацікавлення до відомих постатей України, сприяти у застосуванні здобувачами освіти набутих знань, виховувати інформаційну культуру; формувати позитивне ставлення до навчання

Перегляд файлу

Віртуальна розмова з Тарасом Шевченком «Діалог через сторіччя»

Мета: формувати у вихованців зацікавлення до відомих постатей України, сприяти у застосуванні здобувачами освіти набутих знань, виховувати інформаційну культуру; формувати позитивне ставлення до навчання

Хід заходу

Слово вчителя літератури

9 березня Україна відзначила 210 річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – видатного митця, життя і творчість якого надихають український народ до боротьби за правду та свободу. У свій час Шевченко був символом культурного опору російській імперії. Сьогодні, у XXI столітті, українці знову стикаються з імперськими претензіями, а Шевченкові слова звучать особливо актуально й пророчо. Тож нічого дивного, що Кобзар так по-живому присутній у критичні для народу моменти.

Сьогодні за допомогою штучного інтелекту, спільно із вчителем інформатики ми спробуємо поспілкуватися із Тарасом Шевченком, щоб, як говорять, із перших вуст отримати відповіді на усі запитання.

Слово вчителя інформатики

Штучний інтелект активно входить у наше повсякденне життя. Детальніше про нього дізнаємось з відео.

Слово вчителя літератури

А тему для спілкування нам «підказало» життя: нещодавно ми відзначали Міжнародний Жіночий День (День боротьби за права жінок), тому і зупинилися на темі «Жінки у житті Т. Шевченка».

Тож десятикласники нам сьогодні розкажуть про особисте життя Кобзаря, а ШІ та Тарас Григорович вдасться до подробиць.

Виступ десятикласників

Учень 1

ПЕРШЕ КОХАННЯ

$C:\Users\Teacher\AppData\Local\Packages\Microsoft.Windows.Photos_8wekyb3d8bbwe\TempState\ShareServiceTempFolder\О.Коваленко.jpeg$ "Ми вкупочці колись росли, маленькими колись любились…". Подруга дитинства майбутнього поета, Оксана Коваленко з села Кирилівка, вважається першою дівчиною, що запала в душу Шевченка на усе життя. Саме їй він згодом присвятить поему "Мар’яна-черниця".

Оксана Коваленко стала Шевченковою Беатріче на усе життя. Довгий час вважалося, що Оксана пережила нещасливий роман з москалем і стала покриткою, і саме цей сюжет відбився у численних творах поета. Однак сільські метричні книги та сповідні розписи не підтверджують цього факту. Коли Шевченко приїхав до Кирилівки 1843 року, Оксана вже була заміжня і мала двох доньок.

Учень 2

$C:\Users\Teacher\AppData\Local\Packages\Microsoft.Windows.Photos_8wekyb3d8bbwe\TempState\ShareServiceTempFolder\Європеус.jpeg$ У 1838 році в Петербурзі життя Шевченка круто змінилося. Він познайомився зі своїм земляком – художником Іваном Сошенком, і той сприяв зустрічі юнака з художником Карлом Брюлловим (який за виручені кошти з лотереї викупив кріпака з неволі).

Тарас одразу переїхав жити до свого благодійника Івана. Щоправда, всього-на-всього на 3 місяці. Чому? Під час навчання в Академії мистецтв він намалював юну племінницю своєї домовласниці – 15-річну натурницю німецького походження Марію Європеус. Невдовзі закрутив із нею роман. Це при тому, що знав наміри Сошенка одружитися з нею. Чоловіки посварилися – й Іван виставив Тараса за двері. Якою була реакція Марії? Вона певний час ходила на нову квартиру до свого хлопця, а згодом пара розпалася. Чи лишила дівчина слід у творчості митця? Так! Вона стала прототипом Паші з повісті "Художник" і, ймовірно, саме її Шевченко намалював на провокативній картині "Жінка в ліжку".

Учень 3

ЯКІ ЖІНКИ ПОДОБАЛИСЯ ШЕВЧЕНКУ

Жваві, такі, "щоб земля горіла на три сажні". Жінка, на його думку, мала би бути пристрасна, енергійна. Так, під час гостювання в Яготині у Рєпніних Шевченко здружився із вихованкою родини Глафірою Псьолівною. Обдарована малярка, $C:\Users\Teacher\AppData\Local\Packages\Microsoft.Windows.Photos_8wekyb3d8bbwe\TempState\ShareServiceTempFolder\Рєпніна.jpeg$ дівчина не була красунею, однак її розумне обличчя, вогненний погляд, пишні кучері справляли враження на довколишніх.

Княжна Варвара Репніна, закохана у Шевченка, неабияк ревнувала до цієї симпатії. Однак старшу на шість років панну митець сприймав радше як подругу та опікунку. Одного разу, не витримавши, Варвара вигукнула у присутності завороженого поетичними читаннями товариства: "Коли Глафіра продасть свій перший образ і, як обіцяла, віддасть мені ці гроші, я замовлю за них золоте перо й подарую його вам".

Учень 4

$C:\Users\Teacher\AppData\Local\Packages\Microsoft.Windows.Photos_8wekyb3d8bbwe\TempState\ShareServiceTempFolder\Закревська.jpeg$ Муза поета

На одному з балів у селі Мойсівка (Черкаська область) Шевченко познайомився з молодшою за нього на 8 років Ганною Закревською, дружиною поміщика Платона Закревського. Поет закохався в неї, і вона відповіла взаємністю. Наскільки далеко зайшли ці стосунки? Сказати важко... Відомо, що Тарас присвятив їй чимало віршів і всерйоз задумався над тим, щоб одружитися, мати свій дім та дітей. "А ти, мій покою! Моє свято чорнобриве. І досі меж ними тихо, пишно походжаєш? І тими очима, аж чорними-голубими... І досі чаруєш людські душі?" – писав поет у вірші-присвяті "Немає гірше, як в неволі".

Учень 5

Платонічна любов

$C:\Users\Teacher\AppData\Local\Packages\Microsoft.Windows.Photos_8wekyb3d8bbwe\TempState\ShareServiceTempFolder\Ускова.jpeg$ Під час 10-літнього заслання Тарас покохав дружину коменданта Новопетрівської фортеці Агату Ускову. Він шаленів від неї. Боготворив! Та часто прогулювалася з поетом й вела з ним товариські розмови. "Я полюбил ее возвышенно, чисто, всем сердцем и всей благородной моей душою. Не допускай, друже мой, и тени чего-либо порочного в непорочной любви моей", – писав він у листі до друга Броніслава Залевського. Раптом "чари" розвіялися (ймовірно, через те, що жінка була у шлюбі з іншим), і Тарас почав зневажати Агату.

Учень 6

МАНІЯ ОДРУЖЕННЯ

Після повернення з заслання Тарас Шевченко намагається одружитися. Видається, що він шукає не стільки кохання, скільки порятунку від самотності. Обраниця має бути гарною, чепурною, доброю господинею. Тож і звертає поет увагу не на панночок, а на простих дівчат. "Ті одуковані та неодрюковані панночки в зубах нав'язли", — пише він. 1859 року Шевченко вподобав Хариту Довгополенківну, наймичку свого брата Варфоломія.

Він мріє оселитися із нею у садибі над Дніпром. У листах Шевченко просить брата та його дружину посприяти Харитиній приязні. Однак ті проти такого шлюбу, вважаючи, що Тарас уже надто віддалився від народу: йому потрібна така дружина, з якою можна було би поговорити про творчість, про ідеї, про щось, що виходить за межі побуту. Та й сама Харита не хоче заміж за старого дивака, хоч і кумира нації. Зрештою, вона закохується у писаря, за якого згодом і виходить заміж.

Учень 7

ОСТАННЄ КОХАННЯ

$C:\Users\Teacher\Desktop\позакл\Полусмак.jpg$ За Харитою Шевченко сумує недовго. Хоч і він і пише братові Варфоломію прохання підшукати йому нову наречену-красуню, однак знаходить собі чорноброву українку в Петербурзі. Це Ликера Полусмак, якій судилося увійти в історії як останньому нещасливому коханню поета. Ликера, з описів, не була красунею, однак була добре збудована.

Вона не дуже розуміла мрії Тараса про життя на хуторі. Мріяла вийти заміж за пана і аж ніяк не хотіла ні сільського життя, ані самостійно, без служниць, порядкувати у домі. Шевченко дорікає їй за неохайність, вони повсякчас сваряться через те, що дівчина не хоче поводитися відповідно до поетових уявлень про ідеальну жінку. 45-денний роман Шевченка і Ликери закінчується драматично: поет виявляє, що у його нареченої роман з лакеєм, а згодом намагається через усіх спільних знайомих відібрати у Ликери свої подарунки, щоб "спалити їх у неї на очах".

Ликера вийшла заміж за перукаря Яковлєва, жила в Царському Селі та працювала швачкою. У шлюбі вона так і не стала щасливою. У 1904 році після смерті чоловіка вона залишила дітей у Петербурзі і переїхала до Канева, щоб до кінця своїх днів каятися про помилку молодості і доглядати за могилою Тараса на Чернечій горі.

Питання до Т.Шевченка

Слово вчителя інформатики

Щоб поспілкуватися з Т. Шевченком за допомогою ШІ перейдіть за покликанням https://naurok.com.ua/assistant та оберіть Чат із видатним діячем.

Слово вчителя літератури

А про який хист Тараса світ дізнається перш за все? (хист до малювання)

Слово вчителя інформатики

Тож спробуймо створити спільно із митцем ілюстрації до відомих поезій, а на фоні ілюстрацій зробіть селфі.

Комедія «Сон»

«Мені однаково»

«Тополя»

«Лілея»

«Гайдамаки»

« Ой, крикнули сірі гуси в яру на ставу…»

«Катерина»

«Якби ви знали, паничі»

«Сестрі»

«Кавказ»

Для цього оберіть Генерація зображення. Для кращого результату конкретизуйте тему, використовуючи 4-10 слів. Також можна поекспериментувати зі стилем зображення.

Слово вчителя літератури

Наша зустріч була б неповною без лірики, тож спробуймо себе у ролі поетів і створімо поезію разом із Великим Кобзарем, перший рядок якої звучав би так:

Весна! Весна!Пора кохання…

Підсумки віртуального спілкування з письменником

Слово вчителя літератури

Ось і добігає кінця наша зустріч, а на завершення хотілося б почути побажання молодому поколінню від Тараса Шевченка, адже не дарма його вважають пророком українського народу.

Використані джерела

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Пецун Альона Юріївна

Пов’язані теми

Інформатика, 8 клас, Позакласні заходи

Додано

17 березня

Переглядів

441

Оцінка розробки

Відгуки відсутні