Розробка Психолого-педагогічного семінару "Емоційний інтелект - важлива компетентність сучасного педагога"

Про матеріал
Семінар спрямований на досягнення осмисленої гнучкості в управлінні власними емоціями, розуміння емоцій інших людей, що дозволяє усвідомлено, компетентно взаємодіяти з оточуючими. Формування відповідальності за власні емоційні реакції, самоконтролю поведінки та готовності до управління власними емоціями в усталених і емоційно напружених життєвих ситуаціях; розвиток компетенцій емоційної саморегуляції; вербалізація емоцій та почуттів.
Перегляд файлу

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР №1

ТЕМА. ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ – ВАЖЛИВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА.

МЕТА. Тренінг спрямований на досягнення осмисленої гнучкості в управлінні власними емоціями, розуміння емоцій інших людей, що дозволяє усвідомлено, компетентно взаємодіяти з оточуючими. Формування відповідальності за власні емоційні реакції, самоконтролю поведінки та готовності до управління власними емоціями в усталених і емоційно напружених життєвих ситуаціях; розвиток компетенцій емоційної саморегуляції; вербалізація емоцій та почуттів.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ. Тренінгове заняття.

ХІД ЗАНЯТТЯ

  1. Вправа «Я хочу і здійсню»

Мета: активізація бажання, дій вдосконалити емоційну компетентність.

Ресурси: жовтий кружечок-смайлик, вирізаний з аркуша паперу формату А4.

Опис. Кожний учасник отримує паперовий стікер. Ведучий пропонує написати відповідь на запитання: «Які емоційні компетенції я хочу вдосконалити у собі?». Відповіді, написані на стікерах, присутні наклеюють по краю смайлика, передаючи його по колу. Потім ведучий усередині жовтого кружечка пише спонукальну фразу: «Я це хочу і обовязково здійсню!» Почати і зробити – вже багато століть є ефективною стратегією роботи над собою, розвитку емоційної компетентності.

  1.   Інформаційне повідомлення. Емоційний інтелект (EQ) – це здатність людини розуміти та керувати емоціями, які відчуває вона і ті, хто поруч. Ті, що мають високий рівень EQ показують кращі результати в житті і на роботі: їм простіше приймати рішення і брати на себе відповідальність. Крім того, це допомагає налагоджувати контакт з людьми і отримувати більше задоволення від спілкування. А якщо зуміти вчасно розпізнати ту чи іншу емоцію співробітника – можна вирішити проблему ще на етапі зародження. Основні складові емоційного інтелекту:

1. Самосвідомість. Її можна назвати фундаментом емоційного інтелекту. Це здатність людини усвідомлювати свої емоції, вміти аналізувати і правильно їх тлумачити.

2. Володіння собою. Уміння зберігати емоційний баланс, особливо в критичних ситуаціях. Володіти емоціями не означає пригнічувати їх у собі. Важливо відчути і усвідомити свій емоційний стан і діяти відповідно до нього.

  1.     Соціальна свідомість. Простими словами, це – вміння розуміти оточуючих. Вибудовувати взаємодію з ними з урахуванням їхнього емоційного стану.
  2. Управління взаємовідносинами. Це здатність будувати контакти та взаємодіяти з тими, хто нас оточує, враховуючи емоційний стан не окремо взятої людини, а цілого колективу.

Пропоную розібратися з емоційною сферою людини і потренувати ці складові емоційного інтелекту.

3. Інформаційне повідомлення. Існують сотні емоцій і ще більше емоційних відтінків. Дослідники виділяють до десяти основних (або базових) емоцій: Десять базових емоцій (за К. Ізардом): інтерес (цікавість), радість, здивування, гнів, страждання (горе), відраза, презирство (огида), сором, провина, страх.

Презирство/сором – найтоксичніші емоції. Не кожен може зізнатися навіть собі, не говорячи про інших, що переживає емоцію презирства чи сорому. Л. Стюарт описує презирство/сором як «функцію оцінки, коли ми вважаємо інших або себе неповноцінними. Ці емоції мають величезний потенціал, який примушує нас переглядати своє ставлення до себе і стосунків з іншими».

Решта емоцій вважаються комплексними. Наприклад, співчуття – це поєднання печалі й любові; в ревнощах приховані любов, ненависть і заздрість; пригніченість – складна комбінація сорому і суму; ненависть охоплює огиду та гнів.

Емоції є природним явищем, не варто їм опиратися, краще мудро використовувати. Реалізована емоція є ресурсом. На її створення організм витратив енергію. Якщо починаєте з нею боротися, витрачаєте залишки енергії на внутрішню боротьбу. Тому все, що потрібно зробити, це скористатися ресурсом емоції за призначенням. Розвиток емоційної компетентності – це не контроль над емоціями, а управління ними. Контроль – це завжди протистояння, переважання однієї частини особистості над іншою. Тому контроль і гармонія – несумісні. Якщо розуміємо, визнаємо і приймаємо свої почуття, у нас з’являється можливість більш адекватно їх висловлювати. Стати цілісною особистістю означає досягти гармонії в думках, емоціях, поведінці, ніби зібрати себе по частинах. Можливо, одна з цілей нашого життя – зібрати свій пазл.

  1. Інформаційне повідомлення «Механізм виникнення емоційної реакції»

Механізм виникнення емоційної реакції функціонує так:

 

 

 

Процес розгортання і позитивних, і негативних емоцій однаковий.

Існують такі рівні прояву емоцій, що визначають способи впливу на емоційні реакції: тілесний (вегетативні реакції, виразні рухи); поведінковий (емоційні дії); рівень психологічних переживань (висловлення про емоційні стани).

- Як можемо управляти емоційними реакціями?

- На що ми маємо/не маємо вплив?

- Як можемо змінити емоцію?

Способи впливу на емоції (на основі запропонованої вище схеми):

1. Змінити об’єкт концентрації, тобто переключити увагу на іншу ситуацію, подію, факт.

2. Переосмислити переконання, цінності, настанови. Вони діють як фільтри того, що помічаємо, допускаємо у свідомість; впливають на те, яке пояснення даємо фактам і подіям.

3. Перетворити ірраціональні думки, які викликають негативні емоції, на раціональні.

4. Психофізіологічна саморегуляція. Відомо, що дихання, вираз обличчя, положення тіла, тон і темп голосу впливають на емоційний стан. Методи психофізіологічної саморегуляції допомагають відновити рівновагу, заспокоїтися, звільнитися від неприємних думок і небажаних емоцій.

5. Усвідомити емоцію і зробити доцільний вибір емоційної реакції

5. Вправа «Самооаналіз»

  • Які емоції більше переважають у вашому житті?

На аркуші паперу зображено 3 кола, які символізують робочу ситуацію (уроки, спілкування з колегами, спілкування з учнями, взаємодія з батьками учнів), сімейну ситуацію та спілкування з друзями.  Зобразіть сегментами ті емоції, які ви переживаєте в даній сфері.

  • Які емоції переважають?

6. Вправа «Фантом»

Емоції, їх надміра чи їх дефіцит, займають чільне місце в розвитку «синдрому емоційного вигорання» педагога, що в свою чергу тягне за собою безліч соматичних захворювань. (Роздати всім учасником листки з намальованим тілом людини)

Інструкція: “Уявіть, що ви зараз дуже сильно роздратовані на когось чи щось. Спробуйте відчути цю злість усім тілом. Можливо вам буде легше уявити  тоді, коли ви  згадаєте певний випадок, коли ви розізлились на когось. Відчуйте, де у вашому тілі знаходиться ваша злість. Як ви її відчуваєте? Можливо вона схожа на вогонь десь у вашому організмі? Можливо це свербіння в кулаках? Заштрихуйте ці  ділянки  червоним олівцем  на своєму  малюнку. Тепер уявіть, що ви  несподівано  перелякались чогось. Що вас може налякати?  Де знаходиться ваш страх? На що він схожий? Замалюйте чорним олівцем це місце на своєму малюнку”. Аналогічно  запропонувати  учасникам  визначити  синім олівцем сум.

Обговорення. Зверніть увагу, які ділянки тіла заштриховані. Вже доведено, що сильні та постійні негативні емоції викликають ті чи інші захворювання. Зокрема гнів, страх, сум… І подивившись на ваш фантом, можете зрозуміти, які хвороби можуть загрожувати вам при частому переживанні даних емоцій.

7. Вправа «Вербалізація негативної емоції» (на прикладі злості)

Мета: закріплення навичок вербалізації емоцій та почуттів, інтеграція досвіду шляхом використання опрацьованих технік у рольовій грі.

Опис. І. Об’єднайте учасників у малі групи по три особи. Кожен з учасників має зіграти три ролі – особа, яка висловлює негативну емоцію; особа, яка сприймає негативну емоцію і реагує, спостерігач. Причому, співрозмовникам потрібно робити все неправильно, неконструктивно. Завдання спостерігача полягає у тому, щоб записувати побачені помилки. Кожна фаза рольової гри триває до 2 хв. Обговорення у великому колі чи зрозуміли емоції один одного.

ІІ. Тепер кожна команда продемонструє іншу ситуацію, в якій все зроблено правильно. Замість звинувачень та дорікань говоріть про свої почуття. Презентація команд відбувається за методом «акваріума». Обговорення. Після кожної «неправильної сценки» ведучий запитує: «Що було неправильно?». Після кожної правильної: «Чи справді усе було зроблено правильно?». Ведучий має допомагати учасникам, підказувати правильні слова і дії та сприяти тому, щоб вони виявилися максимально ефективними в «правильних діях». Можна перервати сценку, оголосивши: «Дубль два» і почати знову, щоб покращити результати учасників.

8. Інформаційне повідомлення. Коли ви хочете повідомити партнеру про ваш емоційний стан, який виникає у процесі спілкування або пов’язаний з якими-небудь діями співрозмовника, краще за все використовувати саме «Я-висловлювання». «Я-висловлювання» — це спосіб без загроз та оцінок дати зрозуміти співрозмовнику, що ви відчуваєте і чого хочете. Ми можемо говорити про «Я-висловлювання» тільки тоді, коли дотримуються дві необхідні умови: щирість висловлюваного переживання; конкретність позначення ситуації, в якій це переживання виникло. «Я-висловлювання» дозволяє іншому слухати вас і спокійно реагувати, передбачає відповідальність мовця за поведінку на відміну від. «Ти-висловлювань”, що націлене на звинувачення іншої людини («Ти завжди все робиш на зло», «Ти ніколи не слухаєшся»).

Отже, Я-висловлювання» має низку переваг у порівнянні з «Ти-висловлюванням»: • Дозволяє нам висловити свої негативні почуття в необразливій для людини формі. Нерідко ми закриваємося від людей бронею. «Я-висловлювання» дає можливість іншим ближче пізнати нас, робить нас відкритішими, людянішими. • Коли ми відкриті і щирі у вияві своїх почуттів, інші люди також стають щирішими у своїх почуттях до нас. Вони починають відчувати, що ми їм довіряємо. • Висловлюючи свої почуття без наказу або докору, ми залишаємо іншим можливість самим прийняти рішення. Тоді вони починають враховувати наші побажання і переживання.

ВИДИ «Я-ВИСЛОВЛЮВАНЬ»: 1. Двокрокове «Я-висловлювання» Схема: «Коли...»1 (опис конкретної ситуації або поведінки партнера), «я відчуваю...»2 (опис своїх почуттів у цій ситуації). 2. Трикрокове «Я-висловлювання» Схема: «Коли...»1 (дія іншої людини), «я відчуваю / мені...»2 (емоції), «і я хочу...»3 (опис дії чи пропозиція виходу з ситуації)».

9. Вправа «Я-висловлення»

Переробіть запропоновані «Ти-висловлення» в «Я-висловлення» 2-3 речення кожний учасник за бажанням.

Ти завжди мене перериваєш.

Ти завжди спізнюєшся.

Ти постійно залишаєш безлад на моєму столі.

Ти завжди на мене кричиш.

Ти завжди повідомляєш про зміни в останню хвилину.

Ти ніколи не виконуєш свої обов’язки, я мушу все робити замість тебе.

10. Вправа «Склянка» Ціль сприяти візуалізації наслідків прояву гніву та усвідомленню учасницями незворотності їх впливу на стосунки з іншими людьми. Необхідні матеріали: одноразові паперові скляночки.

Хід проведення. Ведучі пропонують учасницям взяти одноразову паперову скляночку і різкими рухами зім’яти (адже саме так можуть поводитися люди, які знаходяться у стані гніву). Потім ведучі пропонують повернути предмет до початкового стану. Питання для обговорення

• Що трапилось зі склянкою?

• Чи можна повернути її до початкового стану?

 • Як це пов’язано з реальним життям? Що може символізувати ця склянка (людські взаємини)?

• Чи можемо ми після агресивних дій все відновити?

• Чи бувало так, що після того, як ви образили кого-небудь, ви шкодували про те, що сказали?

 • Як це вплинуло на ваше майбутнє спілкування?

 

 

11. Метафора-притча. Історія про двох друзів.

 Одного разу друзі посперечалися, і один з них дав ляпаса іншому. Останній, відчуваючи біль, написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса». Вони пішли далі, дорогою побачили оазис і вирішили поплавати. Той, який отримав ляпаса, почав тонути, і друг його врятував. Прийшовши до тями, він написав на камені: «Сьогодні мій найкращий друг врятував мені життя». Тоді рятівник запитав: «Коли я тебе образив, ти написав на піску, а тепер пишеш на камені. Чому?». Друг відповів: – Коли хтось нас ображає, краще написати це на піску, щоб вітри могли це стерти. Коли хтось чинить добре, краще вигравіювати це на камені, щоб ніякий вітер не зміг це стерти.

Навчіться писати образи на піску і гравіювати радощі на камені.

12. Шеррінг.

- Висловити враження від тренінгу 3 прикметниками.

- Чи отримали ви інструменти, які можна використовувати вже сьогодні у своєму житті для підвищення свого емоційного інтелекту та покращення власного життя?

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.0
Загальна:
4.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Горнистова Ирина
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
13 травня 2019
Переглядів
2772
Оцінка розробки
4.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку