Розробка сценарію-казки про дружбу для учнів 6 класу "Свято весни"

Сценарій казки про дружбу

 

«Свято весни»

 

Дійові особи

 

Принцеса Дінь-Дінь –

 

Жар-птиця –

 

Принцеси-метелики –

1.

2.

3.

4.

 

Ельфи

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

 

Павук –

 

Павутинка –

 

Читець

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДІЯ 1

 

Читець:

В тиху днину в добрий час,

фантастичну історію повідаю для вас.

А історія наша, про диво-дивовижне,

у житті нашім найважливіше - Дружбу

У далекому-далекому королівстві жив собі павук. Був він задиракою ще тим, а ви хіба не знали? не мав через це ні втіхи, ні щастя, ні друзів. А останнє дуже злило павука. У замку сірім, не привітнім,  не мав господар радості,  А думав він лише про пакості.

Та час від часу павутинка добрая-душа, все ж складала компанію для злюки-павука.

Та в один із тих печальних днів,  павук свій хитрий замисел втілити в життя і захотів.

А що ж то був за план, давайте дізнаємося, самій цікаво...

 

(Локація, замок павука! Павук сидить на троні, сумує, ніяк не всядеться, набравши показово повітря в легені видихає, починає говорити, звертається до павутинки)

 

Павук: Лиш ти моя розрада в хмурі дні Павутинко (сумно, підпираючи голову)

 

Павутинка; та що ж ви, пан Павук, чому говорите так сумно? Хтось і правда подумає , що ви такі самотні.

 

Павук: А що хіба ні? Самотній, одинокий, як хочеш це ти називай. А он...(протяжно) у тієї жар-птиці стільки друзів, і принцеси-метелики з нею дружать, і Ельфи (пауза) навіть на своїх лапках перелічити не зумію (робить вигляд ніби лічить, перебиваючи павука, павутинка говорить)

 

Павутинка: Та що вам та жар-птиця? І нащо вам ті друзі, у вас я є! (Гордо показує на себе)

 

Павук: то що мені з тебе!.. не ображайся, та набридла мені вже ти... хочеться чогось нового, цікавого...

(Павутинка спантеличена словами павука, та все ж мовчить) павук вигукуючи

... павутинко у мене ідея!

 

Павутинка: з цікавістю: яка?

 

Павук: Ми викрадемо жар-птицю!

 

Павутинка: (здивовано) навіщо?

 

Павук: як навіщо? На зло усім… А жар-птицю, хммм… (міркує, потираючи підборіддя) посаджу до клітки, і нехай дружить тільки зі мною! Тоді мені точно сумно не буде. Все, і Не смій перечити, а краще слухай, що вигадав...

 

Танець павука та павутинки, (в рухах ніби на вушко шепоче замисел, а павутинка погоджується через «не хочу»)

 

Читець:

А тим часом, у королівстві Жар-птиці панувала злагода! Принцеси – Метелики дарували радість усім-усім! Вірні друзі Ельфи, запалювали вогники дружби! Ніхто не знав про смуток та печаль, адже у серці кожного панувала міцна дружба…

 

Тим часом, у замку жар-птиця готувалася до весняного свята. Поряд із жар-птицею і принцеси-метелики. Жар-птиця ходить із одного краю в інший за нею метелики дрібними кроками.

 

Жар-птиця: Любі мої, до свята Весни залишилося ой як мало часу.

 

Метелики хором: Так-так…

(стають в одну лінію і по-черзі, кожна робить крок і каже свою репліку, -крок –сказала –

Перекрутилася – стала на місце – …. всі інші тупотять на місці)

 

1. З чого почнемо?

 

2. Що робити, люба Жар-птице?

 

3. Ми усе-усе зробимо

 

4. Так-так, усе-усе

 

Жар-птиця: дякую красуні вам за допомогу! Та найкращим подарунком на свято для мене стала б дружба з паном Павуком!...

Але ж він, такий упертий, і не хоче дружити… (сумно)

 

(метелики знову по-черзі кажуть, так само як і вперше, увесь час тупотять на місці)

 

Метелик1: Дорога Жар-птице, та нащо він тобі?

 

Метелик2: І справді, він такий не привітний…

 

Метелик3. А я, а я… А я взагалі його боюся.

 

Метелик4: Правильно, я гадаю, слід покликати Павука до нас на свято, і про Павутинку теж не забути треба.

 

Жар-птиця: Отож, і я думаю, що треба з усім серцем до пана Павука, і тоді точно, все буде добре! А давайте листа відправимо йому? Запросимо на свято

 

Принцеси-метелики вигукують: Гарна ідея!

 

Танець Жар-птиці та метеликів зображено ніби вони пишуть листа до Павука

 

Читець:

А тим часом, підступний павук вже сам добрався до  замку жар-птиці. Ахх, та біда не забарилася… Підступний скнара, хитрістю виманив Жар-птицю із замку… (пауза)  Ой лишенько.. та  що було далі з бідолашною, вже знаємо. У полоні бідная, нещасная жар-птиця…Хто врятує? Як врятує? ой не знаю…

 

 

 

 

 

 

ДІЯ 2

 

Локація казковий ліс.

 

У своїх квіточках сидять ельфи. Під музику ельфи прокидаються, танцюють.

 

Ельф1: Ой та це ж весна вже!.. (у захваті)

 

Ельф2. Ой як красиво!..

 

Ельф3 Ой та це вже квіти всі прокинулися!..

 

Ельф4. І всі-всі друзі наші, бачу вже давно працюють і комашки, і джмелі…

 

Ельф5. І бджілка-трудівниця вже перший мед зібрати встигла…

 

Ельф6. Так усі ж до свята весни готуються.

 

Ельф7. Тоді слід навідатися нам до жар-птиці, може допомога яка треба.

 

Ельф8. Гарна ідея, жар-птиця завжди добра й слушна. У всякій біді виручить…

 

Пісня

 

 Міленькими кроками біжать метелики, вигукуючи.

 

Метелик1: Ой біда!.. Біда..

 

Метелик2. Що робити?

 

Метелик3. Ой біда! Біда…

 

Метелик4. Хто жар-птицю врятує?

 

Один із ельфів: а тепер спокійно? Що сталося?

 

Метелик1. Жар-птицю нашу, викрав той підступний, хитрий Павук…

 

Метелик3. Ой, а я, а я, а я не даремно боялася його…

 

Метелик2. Ельфи, що робити? Допоможіть врятувати нам жар-птицю

 

Метелик4. Так, допоможіть, будь ласка, а то ліс без дружби вже не той (сумно)

 

Ельф1. От вже цей Павук, не сиділося йому там, у себе в печері тихо…

 

Ельф2. От вже цей Павук, і на творив він справ лихих.

 

Ельф3. Друзі, але ж як ми врятуємо жар-птицю нашу?

 

Ельф 4. Я не знаю як із цим злом боротися

 

Ельф5. Та ніяк не треба боротися, ти що? Хіба жар-птиця не казала тобі, що дружба –

               головна зброя.

 

Ельф6. А я пам’ятаю як колись, жар-птиця навчила мене любити й поважати наш ліс.

 

Ельф 7. А пам’ятаю як колись, жар-птиця розповіла як виростити велику, гарну квітку.

 

Всі разом: І як?

 

Ельф7. Треба стати для неї найкращим другом. (пауза, усі дивляться один на одного)

 

Ельф8. (Вигукуючи) Друзі, я знаю хто нам допоможе!

 

Всі разом: Хто?

 

Ельф8: Принцеса Дінь-дінь! Це ж вона найкраща подруга нашої жар-птиці! І саме юна принцеса – розповіла про дружбу жар-птиці, а вона вже нам!

 

Ельф1. Але ж ти знаєш, що маленька принцеса прокинеться у день нашого свята Весни.

 

Ельф2. Але ж ми не можемо так довго чекати!

 

Ельф3. Я думаю, принцеса не образиться, що цього року недодивиться своїх мрійливих снів.

 

Всі разом: Мерщій до принцеси!

 

Читець:

Тим часом в замку Павука, бідна Жар-птиця втіхи не знала. Сиділа бідолашна у клітці золотій, й думку у туж мить гадала, як це їй із Павуком тим потоваришувати.

Та тут приліз сам високоповажний Павущиче, й перервав Жар-птицю від роздумів своїх, і давай усе питати…

 

Павук: Ну що тобі тут страшно? Самотньо, так?

 

Жар-птиця: Та що ти пан Павук, а ні трохи (ласкаво, з посмішкою)

 

Павук: Стоп. Так як так? Чому? (здивовано)

 

Жар-птиця: Як мені може бути страшно чи самотньо, коли я не сама, зі мною ти є, і Павутинка. От тільки… (замовчали, опустивши голову)

 

Павук: От тільки що? Кажи, а ну не смій мені мовчати (грізно)

 

Жар-птиця: Клітка ця, та ще й золота, не можу в ній я бути. Якщо хочеш, щоб дружила я з  тобою, то добре буду, але на волі.

 

Павук: Гее, ні! Знаю я ваші хитрощі, зараз мені тут розкажи.

 

Жар-птиця: та не вигадуй, чому мені тебе дурити?

 

Павук: Наприклад, випущу я тебе, а раптом ти мене обманути вирішила, і що тоді. Змахнеш крилом і полетиш? А мені і згадуй як звать було. Ні! (рішуче)

 

До кімнати заходить Павутинка, голову опустила, ховає очі від сорому

 

Павутинка: Добрий день пан Павук, і вам Жар-птице.

 

Жар-птиця: Здраствуй Павутинко! Як поживаєш? (лагідно, без обіди, а Павутинка піднімає очі посміхається, набирає повітря в легені, щоб відповісти та її перебиває павук)

 

Павук: Так, Павутинко, я біду по сплю, а то давненько вже не відпочивав, а ти мені Жар-птицю пильнуй, і без дурниць, а то я вас знаю…

 

Павутинка: Слухаюся.

 

(Павук виходить, Павутинки підбігає до Жар-птиці)

 

Павутинка: Вибачте, то все пан Павук, то він мене підмовив викрасти вас.

 

Жар-птиця: Не хвилюйся Павутинко, усе добре! Я не тримаю зла на вас обох.

 

Павутинка: Яка я рада.. Та чим можу допомогти вам

 

Жар-птиця: Мені б на волю, я нікуди не втечу. Клітка затісна для моїх крил.

 

Павутинка: Та ви ж самі чули наказ Павука. Не можу, а то отримаю ще…

 

Жар-птиця: тоді нічого, краще розказуй як ви тут живете.

 

Танець або пісня (на ваш розсуд)

 

Читець:

А часом тим, справні Ельфи насмілилися принцесу Дінь-Дінь будити. Підійшли до квітки принцеси, і раптом не помліли бідні від краси тієї неземної. Тендітні пелюсточки вкривають миле личко, так і хочеться зазирнути у ті яскраві сни маленької принцеси. Та один із Ельфів про шепотів, що друзі, ми ж зібрались тут не сон красуні розглядать! І в туж мить всі дружно давай пісні співать.

 

Пісня

 

Читець: Ура-ура! Пробудилася красуня наша! Всі Ельфи з радості танцюють і стрибають, і про допомогу всі її благають!

 

Принцеса Дінь-дінь: Ахх, як довго спала я!

 

Ельф1: Довго-довго!

 

Ельфа2: Ти вибач нас Принцесо!

 

Ельф3: та біда тут сталася страшна

 

Принцеса Дінь-дінь: Яка?? (спантеличено)

 

Ельф4: злий Павук викрав нашу Жар-птицю

 

Ельф5. А з полону можеш тільки ти визволити бідну

 

Ельф6. І тільки ти злого Павука не боїшся

 

Ельф7. Тільки ти!

 

Ельф8. Чим допомогти ми з можемо тобі?

 

Принцеса Дінь-дінь. Так, головне триматися разом! А нашій бідолашній ми обов’язково допоможемо! Не будемо втрачати ні хвилини! Скоріш йдемо до замку павука!

 

Читець: І тут смілива принцеса разом з Ельфами вирушили до замку Павука. Не страшно було Дінь-дінь йти в лапи до скнари, бо мала вона найсильнішу зброю, яка може вистояти проти буть-кого – правильно, ви всі здогадалися – Принцеса у серці своїм, несла вогник добра і любові, які породила міцна-міцна віра у дружбу. 

 

 

 

 

 

Принцеса Дінь-дінь: Здоров був Павук.

 

Павук: (здивований приходом принцеси, тремтячим голосом) І тобі привіт Принцесо! Яким вітром тебе до мого замку принесло?

 

Принцеса: Та саме тим, весняним. Ти краще розкажи, де подругу мою тримаєш?

 

Павук: та про кого ти? Не розумію…

 

Принцеса: Та що ти кажеш?

 

Раптом забігає павутинка

 

Павутинка: Добрий день Принцесо! Та ось у золотій клітці і тримає.

 

Принцеса: Дякую тобі Павутинко! Але ж ти Павуче, як не соромно!

 

Павук: Соромно-соромно! Я просто друзів хотів мати, а через те, що я такий ніхто не хоче дружити зі мною… (сумно)

 

Принцеса: Ой та що ж ти кажеш, ми он із Жар-птицею скільки кликали до нас , а ти все: я не хочу, я не буду…

 

Павутинка: Та сумно йому стало навіть і зі мною, та не тримайте зла ви на пана Павука!

 

Принцеса: Ні, не буду… (співає пісню «Про дружбу» , під час якої павук розуміє, що таке дружба, і йде до клітки жар-птиці, щоб ту випустити)

 

Павук: тепер ви точно дружити зі мною не будете, так?

 

Жар-птиця: Та що ти не вигадуй! Звісно будемо!

 

Принцеса Дінь-дінь: З нагоди нашої дружби запрошуємо тебе і Павутинку на наше свято Весни!

 

Павук: Дякую друзі, ми з радістю прийдемо! Пробачте мені за зло! Тепер в моєму серці буде тільки добро, любов, а головне, дружба!

 

Читець: А пан Павук обіцяне слово, та стримав, стали з Принцесою ДІНЬ-ДІНЬ та Жар-птицею  друзями найкращими!

 

Друзі, головне вірити у краще, до кожного з відкритим серцем будьте, і повірте, вже завтра у вас знайдеться багато вірних, а головне справжніх друзів! До нових зустрічей!