16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Розробка сценарію свята з напряму " Календарно-обрядові свята та звичаї українського народу у весняний період"

Про матеріал
Свято розраховане на дітей молодшого та середнього віку. Мета - формувати уявлення дітей про календар народних свят, а саме - весняних свят та звичаїв.
Перегляд файлу

http://www.about-ukraine.com/post_img/image/018.jpg

Розробка сценарію свята з напряму

«Календарно-обрядові звичаї та свята

українського народу

http://images.ua.prom.st/120100766_w640_h2048_ukrainochka_dekoratsiya.jpg?PIMAGE_ID=120100766у весняний період» 

 

 

 

Підготувала:

вчитель поч.класів Петрівського НВК,

керівник гуртка КПНЗ « Рай СЮН»

« Юні фітодизайнери»

Покровської райради

Тещинська В.М.

 

 

 

2018 р

ПІБ: Тещинська  Вікторія Миколаївна; 


Місце та досвід роботи: Петрівський НВК вчитель початкових класів, КПНЗ

« Рай СЮН» керівник гуртка « Юні фітодизайнери», Покровської райради,  досвід роботи 14 років; 

Контактні дані: 85364, Донецька область, Покровький район, с. Петрівка.

050 98 91 777


Назва роботи:  Розробка сценарія свята з напряму:

«Календарно-обрядові звичаї та свята українського народу» 

Коротка анотація: Свято розраховане на дітей молодшого, середнього шкільного віку. Має на меті формувати початкове уявлення про календар народних свят, формувати поняттєву базу народознавства, поглибити знання учнів про окремі народні весняні свята; розвивати в учнів інтерес до традицій українського народу, потребу у збереженні національної пам’яті.

      Актуальність роботи полягає в необхідності національної самоідентифікації молодого покоління українців, нерозривного духовного зв’язку з попередніми поколіннями. Сценарій побудовано на основі інтерактивних та інформаційно-комунікаційних методів навчання.

        Розробка може бути корисною для вчителів початкових та середніх  класів, а також для керівників гуртків, для проведення народознавчої позакласної роботи. 
 

 

 

 

 

 

Тема заняття: «Календарно-обрядові звичаї та свята українського народу у весняний  період»

Мета: формувати початкове уявлення про календар народних весняних  свят; з'ясувати головні календарні обряди українців весня­ного періоду; поглибити та розширити знання учнів про народні свята різних циклів календарного року; викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу примножувати його традиції ;

   розвивати пам’ять, аналітичне мислення, творчу уяву, культуру зв'язного мовлення; вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір, світогляд школярів;

   виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу; прагнення відроджувати обрядовість свят; інтерес до усної народної творчості, почуття гордості за свій народ, любов до рідної мови; сприяти формуванню духовно багатої особистості.

Обладнання: Зал святково прикрашений. Українська хата, тин, піч, вишиті подушки, на стіні домашній килим, стіл застелений вишитою скатеркою, на лаві і долівці домоткані доріжки, з боку макети дерев прикрашені цвітом, біля тину і під деревами квіти, барвінок.

https://image.jimcdn.com/app/cms/image/transf/dimension=1060x10000:format=jpg/path/s93429249cc98ad72/image/ie6cceb3da2135d47/version/1457435343/image.jpg

 

https://im1-tub-ua.yandex.net/i?id=cae364bd5678017f5945e23a82bec12c-l&n=13https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=f46aed05ec866dc560034888eddd92e2&n=33&h=63&w=480( Під веселу українську мелодію виходять ведучі)

Ведучий 1. Добрий день, шановні гості!
Ведучий 2. Ми раді Вас знову вітати на нашому святі!

Ведучий 1. Всім Вам бажаємо здоров'я!
Ведучий 2. І щастя повну хату.
Ведучий 1. Живіть всі багато років, 
Ведучий 2. До золотого весілля,
Ведучий 1. А ми вас запрошуємо 
Ведучий 2. На весняні  народні свята.

(Звучить гімн України)

Ведучий 1. Слов'янські народи мають величезну духовну та культурну спадщину, яка складається зі звичаїв, традицій, фольклору. Українці не є винятком. Заглиблення в народну обрядовість предків – це святий обов'язок кожного етносу, адже розуміння цінностей свого народу впливає на планування майбутнього, на виникнення нових традицій.

Ведучий 2. Культурна спадщина України неповторна і самобутня. Для кожної пори року, для кожного свята притаманними були свої особливі традиції. Багатьма обрядовими діями супроводжується саме початок весни в Україні. 

Ведучий 1. Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її.

Ведучий 2. Здавна наш народ зустрічав весну з особливим настроєм, адже його хліборобська душа була надзвичайно чутливою до всього живого, що пробуджувалося з весною до нового життя. 

Ведучий 1.  Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. Якщо ви запамьятали з нашого минулого свята, що вперше про весну наші предки почали згадувати на свято Стрітення, (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з весною.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Виходить хлопчик-українець й каже:

Перелетів лелека Десну – приніс нам красну весну!

Ведучий 2.  Міфічний образ богині Весни поставав в уяві наших предків в образі прекрасної молодої дівчини або молодиці, тому що саме жінка дає початок життю.

Ведучий 1.  А зараз ми покличемо теж весну до нас на свято.

( Виходять дівчинки-україночки, розповідають закличку)

  1. Прийди до нас, весно,
    Із радістю, із великою
    до нас милістю,
    Із житом зернистим,
     
  2. Із пшеничкою золотою,
    Із вівсом кучерявим,
    Із ячменем вусатим...

Закликаючи весну, дівчатка запитують: 

“Весно красна, що ти нам принесла?”
Весна відповідає( тримаючи в руках кошик із травами):
Принесла я вам літечко,
Зеленеє житечко,
Та хрещатий барвіночок,
Та запашненький васильочок.
Васильочок – для парубків,
Барвіночок – для дівчаток,
Любисточок – для любості.
(Дівчатка, які просили Весну про дари, також не лишалися в боргу. Вони дарують Весні дерев'яну ластівку в знак  прославляння  Весни. Весна залишається на святі.)

Ведучий 2.  А зараз настав час розпочати ознайомлювати Вас із святами наших українців

Ведучий 1. Відгадайте загадку.

 Де сніг з острівками, з дощем загуде,

Ще вітер зимовий блищить де-не-де,

 Береза сережки свої розпускає.

Чи ви здогадались, коли це буває? (У березні).

Так, правильно, це місяць – березень.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Березень-місяць мости поломить, весняну пісню річка задзвонить.

Ведучий 2. Ще відчутніші весняні мотиви у день 9 березня – найзнаменніше весняне свято - Віднайдення голови Іоанна Хрестителя, це свято ще називають – Обретіння. За народними повір’ями, з цього для перелітні птахи починають «повертати голови додому».

Ведучий 1. Недаремно казали: «Діти – від хліба, птахи – до гнізда, а селяни – до плуга». Оскільки першими прилітали жайворонки, часом і до дня Обретіння, за їх польотом визначали врожай: якщо цей день жайворонки летіли високо над землею — на врожай, низько — на недорід.

( Учень розповідає старовинну веснянку).

Чом ти жайворонку,

рано з вирія вилітав,
Іще по горах сніженьки лежали,
Іще по долинах криженьки стояли!?
- Ой, коли пора прийшла,

Неволенька вийшла.

Ой, я тії сніженьки крильцями розжену,

Ой я тії криженьки ніжками потопчу!"

Ведучий 2.  Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

Ведучий 1. Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи, який припадає на 14 березня. За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

(Діти розповідають про свято Явдохи). 

  1. ( Тримає в руках малюнок байбака). Селяни ретельно стежили за повадками тварин у цей день. Вважалося, що в підобідню, коли пригріє сонце, має обов'язково прокинутися степовий байбак, вилізти з нірки й тричі просвистіти, а потім лягти на другий бік аж до Благовіщення. Отож, люди виходили в поле, щоб почути той посвист.
  2. ( Тримає в руках малюнок вівсянки) Наступною ознакою приходу весни вважалися пісенні трелі вівсянки. Якщо хтось почув її голос, то намагався

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

сповістити сусідів, що чув поклик: «Діду, діду, сій ячмінь». З цього часу вже готували збіжжя для ярої сівби.

  1. ( Тримає в руках малюнок ластівки). Але найкращим благовісником все-таки були ластівки, що приносили на своїх прудких крилах весняне тепло. Цих пташок у селах вельми любили й шанували, вважаючи божими охоронцями осель. Батьки застерігали дітей:

    – Якщо хтось візьме в руки ластівку чи її яєчко, у того обличчя вкриється ластовинням,    а коли зруйнує гніздечко – з'явиться ряба віспа…

  1. Так люди оберігали цих дуже корисних птахів та їх гнізда од дитячих пустощів. В той час діти, які не бажали, аби їхнє обличчя рябіло веснянками, побачивши ластівку, обов'язково вигукували: ( Всі діти разом)- Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!

І мерщій бігли вмиватися талою водою.

  1. Старші жінки, запримітивши птаху, брали по грудочці землі, кидали на грядку, приповідаючи:

(Всі діти разом). – Кріп сію, кріп сію!

І на тому місці, за повір'ям, мала неодмінно зійти ця знадоблива для господинь рослина.

  1. Був і такий звичай: той, хто на Явдохи побачить ластівку, мав узяти в жменю землі й жбурнути в неї, побажавши:

(Всі діти разом). – На тобі, ластівко, на гніздо, а людям – на добро!
Для того, щоб якнайскоріше з ярим теплом приходила весна. 

  1. За птахами вгадували і погоду: "стеляться" ластівки по землі - скоро затепліє і, отже, можна буде сіяти овес, "бояться" землі, себто літають високо - ще утримається холод. При цьому мала значення й кількість птахів, бо ж "Одна ластівка весни не робить".

Ведучий 2. В народної мудрості з Явдохами пов'язано безліч завбачень. Городники вважали, якщо під Явдоху висіяти на розсаду капусту, то вона не боятиметься морозів. Те ж саме стосувалося й рільників, бо "Удова Явдоха виходить з плугом".

Ведучий 1. Яку ж погоду віщує вона?

 ( Виходять учні, по черзі розповідають прикмети)

  • Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.
  • Як вітер на Явдохи, такий буде і до Покрови . 
  • Якщо на Явдохи вітер теплий – на мокре, вітер з півночі – на холодне, крутитиме млини – так крутитиме снопи в полі; Якщо повіє од Дніпра (із

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

заходу), то добре ловитиметься риба, а коли зі сходу – роїтимуться бджоли, з півдня – врожайний рік на хліб.

  • Повний місяць з дощем – бути мокрому літові.
  • Якщо ранок ясний – сій ранню пшеницю, в обід ясно – розраховуй на пізній засів.
  • Якщо день сонячний – вродить пшениця, а похмурий – просо і гречка.

-   Якщо біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.

( Виходять діти й виконують танець-хоровод «Подоляночка»).
Ведучий 2. Як бачимо, з весняною Явдохою пов’язано чи не найбільше народних завбачень та спостережень. Це цілком природно, адже «Один день весни цілий рік годує», а «Яка Явдоха, таке й літо».

Ведучий 1. Зайве когось переконувати, як ставилися наші діди до коней.

Ведучий 2. Одвічна любов до цих благородних тварин цілком природна: коні  допомогали людям з давніх-давен обробляти землю, освоювати необжиті місця, перевозити вантажі, з ними вирушали в далекі мандри.

Ведучий 1. Саме тому серед багатьох інших покровителів тварин чільне місце посів святий Конон, його день припадає на 18 березня.

Ведучий 2. В цей день господиня передивлялася городнє насіння.

Ведучий 1. На Кононовій днині – город сниться господині.

Проводиться гра « Краща господиня».

На тарілці насипані насіння : соняшника, гарбуза та квасолі, хто швидше відбере насіння, той переміг й має право називатися « Краща господиня ( або господар)».

Ведучий 2. Справжні весняні мотиви, найповніше виражені в обрядах звучали від дня Сорока Святих Мучеників, що святкується 22 березня.

Ведучий 1. Про походження цього свята  існує чимало трактувань. Очевидно, в давнину ця обрядодія була пов’язана з весняним рівноденням, яке суголосне з сонячною активністю. Ми знаємо, що наші пращури  особливо поклонялися сонцю – головному своєму богові. Під цю пору весна вже мусила перемогти зиму, хоча у природі нерідко бували й винятки. Тому з цього приводу казали: «Сорок святих ще принесуть сорок морозів».
Ведучий 2. На честь жайворонків напередодні або рано-вранці   печуть з тіста сорок пташків і роздають дітям.

Ведучий 1. Наші предки вірили, що то в їх образі прилітають душі новонароджених і душі родителів - прародителів.

Ведучий 2. Про жайворонка наші діди - прадіди казали, що весною він бере соломинку у дзьобик, летить вверх до сонця Дажбога й співає:
«Урожай, урожай, теплий дощ на врожай!»

Ведучий 1. Потім сідає на полі й показує де має бути врожай й мусить падати дощ.
Ведучий 2. За традицією, з цього дня зачинали співати веснянки.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

( Виходить гарна дівчина з віночком, тримаючи в руках печеного жайвора, промовляє:

Благослови Мати Весну закликати
Весну закликати Зиму проводжати
Весну закликати Зиму проводжати
Зимонька в Возочку Літечко в Човночку.

Із краю кураю пташок викливаю:

Летіть, жайворонки,

До нашої сторонки,

Спішіть ластів’ята

До нашої хати –

Весну зустрічати, зиму проводжати!
( Присутнім роздають печених жайворонків)

Проводиться гра « Ой, летіла зозуленька».

Діти стають парами, пара біля пари й творять коло. Посеред кола ходить Зозуленька. При слові « забере» всі пари розбігаються й кожна дитина шукає собі нової пари, Зозуленька також. Хто не знайшов пари, стає Зозулею, гра починається заново. Ті самі гравці не можуть залишатися в парі. Не можна вибирати найближчу дитину. Не можна відмовлятися ставати парою із Зозулею.

Ой летіла зозуленька через сад,

розпустила пір’ячко на весь сад.

Ой, хто теє пір’ячко підбере,

а той сиву зозуленьку забере.

Ведучий 1. 30 березня – Олексія – людини Божої. За народними прикметами, до дня Олексія приходить справжнє тепло, тому народ дав цьому святу ще одну назву – Теплого Олекси. І, якщо ви зараз запитаєте в літніх людей, коли має наступити справжня весна, то вони не замислюючись скажуть – на Олекси.

 Ведучий 2. Цього дня чекали з особливим нетерпінням. Хлібороби зранку, зодягнувшись у святкове вбрання вітали один одного із весною і теплом. 
Ведучий 1.  У цей день люди весь одяг виносили на двір сушити. Казали так: «хто в цей день просушить одяг, то цілий рік збережеться гарним».

Ведучий 2. А обов’язком кожного пасічника було в цей день виставити вулики на пасіку, щоб бджоли зробили перший обліт.

Ведучий 1. Крім того, вважалося, що на Олексу повертаються з вирію журавлі, і діти намагалися їх затримати, щоб вони поселилися саме в їхній місцевості.

Ведучий 2. Існував такий звичай: дівча, котра побачила птаха, гукала:

« Веселик! Веселик!» - тим самим вона нібито буде цілий рік веселою. Якщо ж скаже : « Журавель!», то постійно журитиметься аж до наступної весни.

Запам’ятайте це, щоб не журитися.

Ведучий 1. А зараз Весна проведе з вами весняну забавлянку. Ви повинні повторювати останнє слово й рухи, які покаже Весна.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Зажурилися бурульки: Кап! Кап! Кап! ( плескають в долоні)

Снíгові зробилось мулько: Хляп! Хляп! Хляп! ( топотять ногами)

Пташка сіла на галузку: Ців! Ців! Ців! ( стукають по плечах)

Промінець мені на руку Сів! Сів! Сів! (показують долоні)

Я промінчика швиденько – Хап! Хап! Хап!( хапають руками)

А він – зайчиком од мене: Ха! Ха! Ха! (сміються)

Засміявся враз охоче Сонечком усіх лоскоче День! День! День! ( стрибають)

А Весна вже у дзвіночки Дзень! Дзень! Дзень!

 

Ведучий 1. До весняної сівби готувалися заздалегідь. Переглядали зерно, лагодили  сільськогосподарський інвентар, аби все було в порядку.

Ведучий 2. Перед тим як виїжджати в поле, вся родина збиралася в хаті, перед образами запалювали свічки і молилися Богові. Потім свяченою водою кропили волів чи коней. Виїжджаючи, співали пісень жартівливого змісту:

( Виходить хлопчик й розповідає)

В понеділок поїхали, 
А в вівторок приїхали, 
Вранці в середу орали, 
В четвер плуга поламали, 
У п'ятницю волів погубили, 
А в суботу волів знайшли 
І додому пішли...

Ведучий 1. Коли доорювали до дороги, то вдавалися до замовлянь, прикликаючи собі "віщим словом" удачу. Завершувався день святковою вечерею. Погоничеві обов'язково діставався подарунок: картуз чи сорочка. 
Ведучий 2.  Ранньої весни священик відслужував молебень з освяченням хлібних зерен.  Збираючись сіяти, одягали сорочки, в яких причащалися під час останнього говіння в церкві. Робилося це для того, щоб не було бур'яну і будяків поміж хлібом.

Ведучий 1. Перед сівбою, як і перед оранкою, вся сім'я молилася Богові. Господар брав у руки хрест (хлібчик відповідної форми, спечений на середохресному тижні) і клав його в борозну на завороті – там, де востаннє повернувся плуг. Потім ставав обличчям до сонця і читав "Отче наш", набирав повні жмені зерна і кидав його навхрест, примовляючи: Уроди, Боже, і на чужу долю! Відтоді починав сіяти.

Ведучий 2. А коли починав волочити, обійшовши ниву навкруги, то зупинявся біля "хреста", брав його в руки, кидав шапку і хрестився. Потім ламав крест" на шматки, розмочував у воді, їв сам і давав їсти всім учасникам сівби, включаючи й тварин.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Ведучий 1. Засівати ниву годилося натщесерце, щоб хліб родив.  і з молитвою, щоб хліб чистим був. Не можна було лаятись та кричати навіть на тварин, бо будяки родитимуть. 

Ведучий 2. Ритуали, що супроводжували першу оранку та сівбу, мали незначні варіації по території України, але скрізь це були урочистості з молитвами до Бога, пройняті почуттям шани до своєї праці. Відчутно трансформоване, свято збереглося до наших часів.

Ведучий 2. Святість першого посіву відображена  в багатьох прислів’ях та приказках.

( Виходять діти й розповідають).

  • Що посієш, те й пожнеш.
  • Як посієш рідко, то вродиться дідько.
  • Весною не посієш – восени не збереш.
  • Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скніє.
  • Одна стара правда на світ буває: хто не посіє, той не збирає.

Ведучий 2. Вже пташки повернулися в наш край.

Про весну співають поле й гай.

Ніжаться на сонці трави, квіти,

Вже настав ласкавий місяць - …. ( квітень)

Ведучий 1. Квітами квітень всіх привітає, усі садочки порозквітає.

Ведучий 2. Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.

Ведучий 1. Квітневий день рік годує.

Ведучий 2. 7 квітня – Благовіщення. Одне з найбільших православних свят, яке пов’язано з благою вістю, яку повідомив Діві Марії Архангел Гавриїл. 

Ведучий 1. Благовіщення – важлива віха землеробського календаря українців. До цього свята лелеки звичайно прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я,

Ведучий 2. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом.

Ведучий 1. Згідно з народними повір’ями ,на Благовіщення прокидається земля,яка до цього часу відпочивала. Після божого благословення пробуджується природа. Працювати забороняється, навіть пташки в цей день не в’ють своїх гнізд.

Ведучий 2. На Благовіщення також побутував звичай відпускати на волю пташок. Будь яка тварина, чи то кінь, чи то собака, народжена на Благовіщення, буде мати якийсь недолік. 

Ведучий 1. Ні в якому разі не можна було позичати вогонь, бо тоді пожежі вашій оселі не уникнути. Якщо до Благовіщення люди ще чекали приходу весни, то

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpegпісля вважалося, що вона вже остаточно утвердилася у своїх правах, хоча зима все ще може втрутитися в її володіння.

Ведучий 2. А ще люди казали:

( Виходять учні та розказують прислів’я )

1. "На Благовіщення весна зиму остаточно переборола" чи "Богослов зиму руйнує".

2.Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

3. Гарна погода – гарний урожай.

4. Якщо на Благовіщення лежить сніг – літо не врожайне.

5.На Благовіщення птиця гнізда в'є.

6. Благовіщення без ластівок – холодна весна.

7. На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.

8. Коли на Благовіщення дощ, то вродиться жито і гриби, а коли мороз – огірки.

9. Якщо посіяти напередодні Благовіщення горох, - буде рясний і помічний.

10. Коли досвід на Благовіщення без вітру й тепла, - буде гарний врожай. 

Ведучий 1. "Бог, – казали селяни, - у цей день благословляє рослини, і все починає рости". Та все ж застережливі хлібороби нагадували: « На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай».

Ведучий 2.  Слідом за Благовіщенням заступає Благовісник – 8 квітня,який вважали володарем блискавок.

Ведучий 1. З приходом Благовісника можна було щодня чекати грому та блискавок. Здавна вважалося, що вони пробуджують землю.

Ведучий 2. Селяни саме в цей день несли насіння зернових до церкви на посвяту, а потім перемішували освячене з рештою збіжжя.

Ведучий 1. До речі це вже була пора ранньої сівби яровини, зокрема ячменю та вівса.
Проводиться гра «А ми просо сіяли».

    Дівчатка та хлопчики розділяються на дві однакові групи. Гравці з першої
групи співають і наступають на супротивників, роблячи вперед кілька кроків і
знову відходячи, гравці другої команди відповідають, виконуючи ті ж рухи.

– А ми просо сіяли, сіяли,

    Ой див, Ладо, сіяли, сіяли.

    – А ми просо витопчем, витопчем,

   Ой див, Ладо, витопчем, витопчем.

   – Та як же вам витоптать, витоптать?

   – А ми коні випустим, випустим.

   – А ми коні злапаєм, злапаєм.

   – Та чим же вам лапати, лапати?

   – Ой шовковим неводом, неводом.

   – А ми коні викупим, викупим.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

   – А за що вам викупить, викупить?

   – А ми дамо сто срібних, сто срібних.

   – Не візьмемо й тисячі, тисячі.

   – А ми дамо дівчину, дівчину.

   – А ми дівчину візьмемо, візьмемо.

Ведучий 1. Серед свят річного циклу день Руфа, яке припадає на 21 квітня, найбільш загадкове.

Ведучий 2. Існувало повір’я, що в цей день являються із землі загадкові Руфи – невизначені істоти.

Ведучий 1. Вважали. Що в цей день присвячений шануванню диких звірів, а особливо плазунів.

Ведучий 2. Господині в цей день вперше виносили на двір маленьких курчат та гусенят із зав’язаними очима, щоб ворони та шуліки – осліпли.

Ведучий 1. А , якщо вперше побачили журавля, брали грудочку землі, розмішували її з просом – вірили, що коли його висіяти, то воно щедро заврожаїться.

Ведучий 2. А дівчатка, почувши грім, бігли вмиватися й утиратися червоним рушником, щоб щоки були рум’яні.

Ведучий 1. А чоловіки – притулялися до дерева, щоб під час жнив спина не боліла.

Ведучий 2. Люди вважали, що в цей день зерно рушиться, тобто іде в ріст.

Ведучий 1. В цей час квітне багато квітів, трава йде також в ріст. У народі вважалося, що « топтати ряст» - це означало жити, мати здоров’я.  Ми проведемо старовинний обряд « Топчу ряст» й попросимо в Бога здоров’я.

Проводиться обряд « Топчу ряст».

На підлозі лежить трава, діти із словами :

     Топчу, топчу ряст, ряст,

     Бог здоров’я дасть, дасть,

     Ще буду топтати,

     Щоб на той рік діждати.

топчуть ряст.

Ведучий 2. Все ближче і ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя і останній перед Великоднем тиждень, який має кілька народних накличок: Чистий, Жилавий, Білий, Вербний, Квітний.
Ведучий 1. Згідно з християнським вченням у цей час Спаситель Христос в’їжджав до Єрусалиму на ослику ,і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками.

Ведучий 2. Як ми знаємо ,це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповіщає про прихід весни. Відтак на Вербну неділю в усіх церквах відбувається урочистий обряд посвячення ритуальних

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

галузочок. Після богослужіння, на яке сходились усі мешканці села, «бо гріх не піти до церкви, як святять вербу»,- батюшка скроплював гілочки свяченою водою. 
Ведучий 1. Першими намагалися взяти гілочки діти, адже кому дістанеться найбільша, « той буде найщасливішим». При цьому годилося відщипнути

пухнастого котика і проковтнути, « щоб горло не боліло і не наростали гулі». Кому дісталась суха гілка, то це значило, що у господарстві не вестимуться вівці.
Інсценізація.

(Вибігає маленький хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).

Діти: Хто ти?

Хлопчик: Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується до найкращого свята, – до Великодня.

Діти: А чого б'єш?

Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: "Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати і сіяти!" Тож і ви не зволікайте, бо:

Не я б'ю – верба б'є,

За тиждень – Великдень,

Недалечко червоне яєчко (легенько б'є дітей).

Будь велика, як верба,

А здорова, як вода,

А багата, як земля.

Не я б'ю, верба б'є,

За тиждень Великдень.

Ведучий 1. Посвячені гілки верби затикали також у хліві та стайні, «щоб нечиста не правувала, а шутка захищала хату, хлів, двір од пожежі». Решту ж клали за образи на покутті. Вважалося що це дерево вельми помічне від багатьох недуг і має неабияку магічну силу.

Ведучий 1. . Після вербної неділі нерідко верталося похолодання. Про це нагадують і іменні прислів’я:

( Діти виходять й ознайомлюють із прислів’ями )

  • Прийде тиждень Вербовий – обери віз дубовий.
  • Дме вербич – кожух тербіч.
  • Прийшов Вербич, два кожухи тербіч.
  • Пришла Вербниця – назад зима вернется. 

Ведучий 2. Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним на честь святих страстей Господніх. Кожен його день наближує нас до урочистої надії-Світлого Христового Воскресіння. Це тиждень

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

найсуворішого посту.

Ведучий 1. Ось чому в народі останній тиждень посту зв’язаний з багатьма обрядодіями. Починаючи з понеділка, кожен день мав своє призначення. Серед них особливо визначилися Чорна середа. Чистий або живильний, четвер, Великодня п’ятниця або страсна, або Великодня субота. Коротко зупинимося  на деяких особливостях цього тижня.

( Учні ознайомлюють з особливостями кожного дня).

Учень 1. У понеділок, особливо для жінок, день починається рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, нагадуючи, що «Не далеко красне яєчко», а тому потрібно «помити хату». Вмившись, господар ниці починали білити стіни та стелі, змащувати жовтою глиною долівку, а рудою обводили підвалини в хаті та призьбу на дворі. Натомість мили лаву, стіл, мисник, двері і підвіконня. Після обіду йшли в город, щоб до Чистого четверга посіяти все насіння. 
Пісня-сварка Уляни і Мотрі (інсценізація).

Мотря. Ой, Уляна, Уляна, в тебе в хаті погано!

Уляна. Брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!

Мотря. Горщики під лавкою поросли отавкою,

Мисочки на полиці поросли печерицями.

Уляна. Чи ж я не хазяйка, чи не господиня?

Сім днів хати не мела, печі не топила!

Мотря. Подивіться на неї, премудрую швачку,

Віник на кілочку, а мисник – в куточку!

Уляна. Гарна я хазяйка, добра господарка!

Як прийде Великдень, буде в мене гарно.

(Прибирає кімнату).

Учень 2. Другого дня, у вівторок жіноцтво золило, прало і прасувало білизну. Годилося також винести з хати й пополоскати все шмаття, підготувати до празника святковий одяг. Чоловіки тим часом працювали в полі й заготовляли найкращі дрова для випікання пасок.

Учень 3. Середа - була своєрідним завершувачем найосновніших робіт. У середу під вечір вже годилося впоратися з городом, навести лад у хаті, і привести її зовні. У вечері починали вчиняти тісто для пасок та інших обрядових виробів, дівчата вибирали яйця для крашанок та писанок і готували віск, писали, природні барвники, до Великодня годилося зробити стільки писанок, щоб можна було подарувати хлопцям, хрещеникам навіть випадковим людям, котрі завітають на погостини.

Учень 4. У чистий четвер обовьязково годилося готувати паски. Існував звичай, що саме в цей день збирали все старе. Непотрібне, ретельно вимітати сміття в садках, городах та на подвірьї і спалювати його, щоб очистити від морозу та зими.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

 Інсценізація дівчатами уривка "Великодній четвер".

– Йде Великдень, йде, дівчата! Будемо писанки писати. Писаночки-крашаночки напишемо.

– А й справді! Сьогодні ж Великодній четвер! Якраз писанки писати! Писанки, розмальовані в цей день, будуть довго зберігатися.

– Дівчата, а де ж ми фарби візьмемо?

 

– Ось я маю жовту. А виварила її з кори дикої яблуньки, що росте в мене в садочку.

А мене бабуся навчила робити зелену фарбу. Для цього треба мати луску молодого соняшника. А ще принесла темну – із дубової кори.

– А я принесла фіолетову – з кори чорної вільхи.

Учень 5. У Великодню п'ятницю родинне життя набувало особистого настрою. Люди намагалися вести розмову в помірних тонах – не кричати, не лаятися,не встрявати в суперечки. У цей день, окрім дітей, ніхто не їв, не дзвонили у дзвони, хіба що били в «клепала» - дерев'яну чи бляшану дошку. Увечері майже всі йшли до церкви на Плащаницю. З суворим і присумленим обличчям мовчки слухали «Плач Богородиці» і приглушине читання Євангелії, адже веселитися не випадало, «бо Христос на розп'ятті…».
Повернувшись з відправи , трохи підкріплювались і знову бралися за роботу; не годилося лише шити, прати, прясти та стругати, «бо то великий гріх» . 
Учень 6. Нарешті надходила Велика субота, яка власне й завершувала Чистий тиждень. В обов'язки господаря входило насукати свічок і зладнати добрий - кошик для посвяти. Жінки ж фарбували крашанки в лушпинні цибулі . Шкаралупу з яєць, що тріснули або розбилися відносили до річки й пускали на воду, що завтра Великдень.

Хоч крашанки фарбували в різні кольори, але перевагу віддавали червоному, «бо він нагадує кров Спасителя». Люди вірили, що в свяченому яйці знаходяться сорок милостень, і там перебуває Дух святий, а тому лушпиння зберігали й підкурювали ним людей та худобу від пропасниці.
Учень 7. У суботній день найбільше трудиться піч-гріється вода,готується смажене й варене їство,печуться чорні паски,паляниці,запікаються писанки. Крім того, якщо в четвер не вдалися жовті паски, то їх повторно виробляли в суботу.Не випадково мовиться: « Шити, білити, а завтра Великдень»непомітно спливає день. Як тільки в оселі згустились сутінки, на покуті запалюють божницю, яка горітиме цілу ніч.

В суботу люди жили передчуттям великої радості, «що недалечко красне яєчко» - прихід довгожданого Великодня.

Ведучий 1. Великдень – свято свят і торжество торжеств, приурочене пам'яті воскресіння Ісуса Христа. Це свято є одним із найбільших свят у християнській релігії.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Святкують Великдень переважно у квітні, тому що Великодні дні не дотримуються певного числа – вони залежать від довготи м'ясниць, а тому можуть бути зміщені в часі.

Ведучий 1. Великдень називають ще Великим Днем, або Паскою. Остання назва походить від обрядового печива – паски, яка спеціально випікалася до цього дня. Великдень – родинне свято. На нього повинна зібратися родина, долаючи всі перешкоди. Кажуть, що й сонце на радощах у той день не

 заходить, тому цей день такий «великий». Це свято в родинах українців завжди було пов'язане з глибоким осмисленням життя людини на Землі.
Ведучий 2. Напередодні Великодня виготовляли писанки, крашанки, мальованки, їх не лише святили в церкві, а й обмінювались ними, немов великодніми картками-привітами.

Ведучий 1. У святкові дні дівчата починали водити хороводи під супровід розлогих пісень. Меншим дівчатам дозволяли грати в скакалки. Ці забавки тривали до того часу, доки не обсадяться городиною.

Ведучий 2. Воскресіння Христа – перемога Божої Правди. А традиційний Великодній привіт: "Христос Воскрес" – "Воістину (справді) Воскрес", – замінюють часто: "Христос Воскрес! – Воскресне Україна!". Свята Пасха йде до хати, будемо Великдень справляти.

Ведучий 1. Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.

Ведучий 2. Крашанки розфарбовували у різні кольори.

( Виходять діти-крашанки).

1-й учень. Червоний – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.

2-й учень. Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.
3-й учень. Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.
4-й учень. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.
5-й учень. Чорний – символ землі, й родючості.

Ведучий 1. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.
1-й учень. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
2 учень. Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.
3-й учень. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.

Ведучий 2.  У передвеликодню ніч майже не спали, заборонялося спати і після урочистого сніданку. Вважалося, що хто засне у перший день

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Великодня, той проспить своє щастя, або хотітиме спати під час косовиці, або йому пшениця виляже в полі, гадаймо, хто спалював на Свят-вечір надворі Солому, тому краще мала вродити яра пшениця. А якщо спатиме на Великдень, то пшениця, навпаки, виляже. Між цими обидвома науками дотримання звичаю є прямий зв’язок: вшанування чи невшанування покійних предків. У першому випадку живих чекала нагорода — добрий урожай пшениці, у другому — навпаки, покарання.

 Ведучий 1. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба. У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце, а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

Інсценізація
Дівчинка Улянка (з квіткою на голові).

Всі готуються у хаті.
Я вже йду на двір. 
Зелень свята задивилась 
У синій простір.
Хлопчик Сергійко.

 Ой, сестричко малесенька, 
Яка ж бо ти гарнесенька! 
За косою барвіночки, 
Ще й біленькі рученьки.
Дівчинка Улянка. 

На святу неділеньку зібралися. 
Будем паску святкувати, 
Весну красну звеличати.
Ведучий 2. На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину Воскрес!
( Діти декламують вірш « Христос Воскрес!»)

1.Христос Воскрес! Усе радіє,

 Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє

– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

2.В траві фіалочки зітхають

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє

– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

    3.Дзвенять пташки у полі, в лісі;

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

І дзвін співає до небес,

 Де білі хмарки розплилися

– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

M. Верес

Проводиться Великодня гра.

Діти стоять в колі, у кожного в руці крашанка. Переможцем стає той, в кого крашанка залишиться цілою.

 

Ведучий промовляє слова.

Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем...
Що не стукне – трісь і трісь, –
Яйця тріскають чиїсь...
Мартине – ціле, тверде, –
Марта рада далі йде...
Стук-стук-стук...
І раптом – хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього
Разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним...
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім
Їсти яйця, все що є...
Просить цей, що виграє.

Марія Хоросницька

Ведучий 1.  Найпоширенішими забавами у великодні дні були дівочі хороводи у супроводі весняних обрядових пісень. У різних місцевостях їх називали по-різному: в східних районах — веснянками, в Галичині — гаївками, ягілками, гагілками.

 

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Діти виконують гаївку «Вербовая дощечка».

Вербовая дощечка, дощечка,

Ходить по ній Насточка, Насточка,

На все поле леліє, леліє,

Звідки милий приїде, приїде.

Звідки милий приїде, приїде.

Щось Насточці привезе, привезе.

Червонії чоботи, чоботи,

Косівської роботи, роботи.

А в Косові роблене, роблене,

А у Львові ношене, ношене.

Як Насточка бувала, бувала,

Вся діброва палала, палала.

Ідіть, дівки, гасити, гасити,

Цебром воду носити, носити.

Скільки в цебриці водиці, водиці,

Стільки в дівках правдиці, правдиці.

Скільки в цебрі дощечок, дощечок,

Стільки хлопцям болячок, болячок.

Скільки в решеті водиці, водиці,

Стільки в хлопцях правдиці, правдиці.

Ведучий 2 . Переходячи від покоління до покоління, пісні, хороводи, ігри поступово утворили специфічний обряд. Навесні пробуджується земля, оживає природа. Після холодних і довгих зимових днів, що минали колись у тісних хатах, молодь нарешті отримала можливість вийти на зелену леваду, погрітися на сонечку, заспівати і затіяти гру.

Проводиться гра-хоровод « Чому, Галю, не танцюєш

-Чому, Галю, не танцюєш, Галю, Галю?
- Бо не маю черевичків, кавалєру.
- Я ти куплю черевички, Галю, Галю.
- А я тобі потанцюю.
І васпану подзєнкую, кавалєру.
- Чому Галю не танцюєш, Галю, Галю?
- Бо не маю сорочечки, Галю, Галю.
-Я ти куплю сорочечку, Галю, Галю.
- А я тобі потанцюю
І  васпану подзєнкую, кавалєру.
(Далі хоровод навколо дівчини Галі веде такий же спів-діалог про спідниченьку, запасочку, коралики, хустяночку.)

Ведучий 1. У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є назви

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

понеділка – це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою гробки, проводи, діди. У цей день дуже людно на кладовищах.

Ведучий 2.  Продовжуємо далі.

А в цім місяці підрят

Маємо багато свят.

Зеленіють буйно трави,

То іде веселий …. ( Травень).

Ведучий 1. Гей, травень прийде у дні чудові, простелить всюди трави шовкові.

Ведучий 2. За церковним календарем травень розпочинається із свята 5 травня – дня святого апостола Луки.

Ведучий 1 . В цей день водили хороводи, співали пісень. А ще  цей день нагадував господарям, що незабаром прийде той день, коли доведеться затягнути пасок до нового врожаю.

Ведучий 2. Бо казали так: « Дочекалися Луки: ні хліба, ні муки».

Ведучий 1. Святковий весняний календар увібрав безліч імен. А найвідоміше – Юрій.

Ведучий 2.  6 травня – свято  побідоносця Юрія. Весняний Юрій вважається захисником та покровителем землеробства і тваринництва, оберігачем полів та врожаю, бджіл і медоносів.

Ведучий 1. З днем Юрія пов’язаний обряд вигону на поле худоби. Цьому процесу наші предки надавали особливого значення. Однією з найбільш шанованих професій були пастухи. Так як корови відіграали роль годувальниці роду, своєрідної берегині.

Ведучий 2. Із святим Юрієм був такий обряд: у пообідню священник та миряни робили хресний хід на поля. Священник читав молитву « на щедрий врожай та рясні дощі», обходив поле й скроплював його водою.

Ведучий 1. Позакінченню обряду чоловіки та жінки, діти, взявшись за руки хиталися в різні боки й промовляли колядку:

Святий Юрій по межах ходить,

По межах ходить та жито родить.

Із єдиного колосочка да буде жита бочка!

Христос воскрес, святий Юрій Син Божий!

Ведучий 2. З ярими колосковими намагалися впоратися до Борисового дня, що припадає на 15 травня.

Ведучий 1. А про того, хто не впоравсяу ці строки, кепкуючись казали: Який з нього хазяїн, коли він на Бориса та Гліба сподівається хліба».

Ведучий 2. 22 травня весняний Микола. У народному календарі, як відомо, існує два дні Миколи: зимовий Микола 19 грудня і весняний 22 травня.

 

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Весною церква святкує мощей Миколи-чудотворця з міста Лікія в італійське місто Бар.

Ведучий 1 . Про цей день існують такі прислів*я :

Ведучий 2. У кожнім році два Миколи: на першого Миколи ( 22 травня) холода не буває ніколи, а на другого( 19 грудня) тепла не буває ніколи.

Ведучий 1. Два Миколи: один з травою, а другий з морозом.

Ведучий 2. З нагоди цього дня коней виводили на сільські майдани, де піп скроплював їх водою. А після цього виїздили в поле і вчиняли скачки, щоб нечиста сила коней не мучила.

Ведучий 1. Про ярого Миколу в народі побутувало чимало прислів'їв.
 

Учні по черзі розповідають прислів'я.
1.Держи сіно до Миколи — не побоїшся зими ніколи.
2. До Миколи не буде літа ніколи.
3. До весняного Миколи не можна купатися ніколи.
4. Прийшов Миколай — коней випасай.
5. До Миколи нема добра ніколи.
6. Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу.
7. Не хвались на Юрія посівом, а хвались на Миколи травою.
8. Після Миколи не пускай на сіножать коней ніколи.
9. Від Миколи до літа дванадцять приморозків.

Ведучий 2. Але хоч і казали, що з Миколиного дня «тепло на землю спустилося», проте батьки забороняли дітям купатися, «бо з чоловіка верба виросте», тобто можна простудитися й померти, і на могилі поставлять вербовий хрест. 

Ведучий 1. До святого Чудотворця ніхто також не ризикував сіяти гречку і стригти вівці. Про це нагадує й відоме прислів'я: «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки».

Виходить хлопець й розповідає колядку.

Сидить Миколай 
В кінці престола, 
Голову схилив, 
Слізоньку вронив; 
А із тої сльози 
Дунай розлився

Ведучий  2. В  арсеналі наших пращурів було безліч рецептів від різноманітних хвороб та недугів, які виліковувалися за допомогою лікарських трав.

Ведучий 1. Збирали трави в окремо визначені дні.

Ведучий 2. Один з таких днів – день святого апостола Симона Зілоти, або ще його називають – Симонове зело, яке відзначають 23 травня.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Ведучий 1. Народна традиція пов'язує назву не з іменем апостола, а зі словом «зілля», можливо, «золото». До речі, у цей день може пощастити — людина зовсім випадково знайде скарб. За народними уявленнями, цього дня чарівниці та знахарки йдуть до лісу збирати магічне зілля. Збирати чудодійні рослини слід правильно: спочатку перед рослиною стати обличчям до сходу сонця, а потім обернутися на захід і зірвати рослину, супроводжуючи дії спеціальними примовляннями, і зібране зілля вживають від усяких хвороб.

Ведучий 2. Після того як усе необхідне зілля зібране, і молодиці, і старі баби сідають до святкового столу. Іноді роблять навпаки: спочатку готують усілякий смачний харч, а потім ідуть разом до лісу.

 

Ведучий 1. Старі люди кажуть, що збирати чарівне зілля необхідно обов'язково без одягу, оскільки в противному разі рослини не матимуть сили при лікуванні. Тільки дітям дозволяється не роздягатися. Ще одна умова: зібрати зілля треба до того, як роса впаде, бо після вже воно сили не матиме.

Ведучий 2. А які лікарські рослини ви знаєте? ( Відповіді глядачів)

Проводиться гра « Знавець лікарськіх рослин»

Лікарські рослини зібрані у букет, необхідно всі назвати. Хто перший – той переміг.

Ведучий 1. Селянина завжди дуже цікавила літня погода. Адже від того, якою вона має бути, значною мірою залежала доля врожаю.

Ведучий 2. Існували прогностичні свята, й винятком не був день святого Мокія – 24 травня.

Ведучий 1. Святий Мокій вважався надійним провісником літньї погоди.

Ведучий 2. З цього приводу існували такі повір*я.

Учні по черзі розповідають прислів'я.

  1. Мокіїв день мокрий – все літо буде мокрим.
  2. Якщо на Мокія впаде дощ, то буде сорок днів падать.
  3. Якщо сонце в цей день сходить червоно, то літо буде грозове й пожарне.
  4. Хто на Мокія поле грядки, той матиме добрий пожиток.

Ведучий 1. А ще в цей день дуже пильнували за тим, щоб у цей день висіяти соняшникове насіння.

Ведучий 2. Ми зараз теж покличемо дощик на врожай.

Проводиться гра-закличка « Іди, іди дощику».

Iди, iди, дощику,
Зварю тобi борщику
У новому горщику,
Винесу на дуба,
Покличу голуба.
 

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Голуб буде пити,
Дощик буде лити.
Поки голуб прилетить,
То голубка вiдлетить.
Тобi каша, а нам борщ,
Щоб iшов густенький дощ!

Iди, iди, дощику,
Зварю тобi борщику
В зеленому горщику.
Цебром, вiдром, дiйницею
Над всякою пашницею.

Ведучий 1. Найкращим періодом для посіву гречки вважався кінець травня, а саме: на Лукерію.

Ведучий 2.  Цей день приходився на 23 травня. Здавна гречка була однією з найпопулярніших культур українців.

Ведучий 1. Висівали її майже в кожній родині. А скільки з цієї крупи виготовляли блюд – безліч.

Ведучий 2. А які ви знаєте блюда із гречаної крупи? ( Глядачі відповідають).

Ведучий 1. А ночі в цю пору стають дуже паркими, тому починають з*являтися комарі. Про це нагадує прислів*я –Лукерія прилетіла й припала до тіла.

Ведучий 2. Завершувався весняний обрядовий цикл важливим церковним святом - Вознесінням. Це свято не тримається числа, воно припадає на сороковий день після Христового Воскресіння, щорічно у четвер. У народі закріпилися різні назви: Ушестя , Знесіння.

Ведучий 1. За біблійною розповіддю на 40-й день після свого Воскресіння Христос, декілька разів з’явившись своїм учням, вознісся на небо і зайняв там місце поблизу свого Отця. Саме на честь цієї події православною церквою установлене свято Вознесіння Христового. У храмах у цей день виносять і ховають плащаницю, тому після Вознесіння уже не можна вітатися словами:

« Христос Воскрес!»

Ведучий 2. На Вознесіння селяни обходили свої посіви, бо жито вже починало викидати колос.

Ведучий 1. Ушестя було останньою межею посіву зернових та городини, бо з цією роботою необхідно було впоратися до Зелених свят, незабаром – Трійця.

Ведучий 2. Вважалося, якщо на Вознесіння гарна погода – на гарний врожай, а коли слякотлива – на недорід.

Ведучий 1. Молодь у цей день організовувала різноманітні забави.

 

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

Ведучий 2.  Ми також позабавляємося – проведемо гру-танок « Кривий танець»

Ведучий 1.  Кривий танець” - це символ пробудження життєвої енергії, цим танком дівчата вітали Весну і запрошували її швидше вступати в свої права.

 «Кривий танець».

Побравшися за руки, дівчата довгою черідкою бігають поміж трьома вербовими кілоч­ками, застромленими в землю, приєднуючи по дорозі до себе все нових дівчат. і співають:
Ми кривого танцю йдемо, 
Кінця йому не знайдемо, 
То в гору, то в долину, 
То в ружу, то в калину... 
...А ми кривому танцю 
Не виведемо кінця, 
Його треба вести, 
Як віночок плести...

Виспівуючи ці слова, дівчата плетуться в танці одна поміж одною. Потім, знову побравшися за руки, йдуть хороводом і співають:
Дівки-чарівниці терем будували, 
Терем будували, вікон не виймали, 
Щоб не вилетів сивий соколонько 
Та щоб не виніс дівочої краси, 
Дівочої краси, весняної роси...
Наприкінці хороводу дівчата ніби розмовляють з весною:
Вже ж весна воскресла, — 
Що ж ти нам принесла?

Весна відповідає:

— Принесла вам росу, 
Дівочую красу!

Ведучий 2. Розповівши про звичаї і традиції кожного з весняних свят, ми можемо дійти висновку, що народ є умілим вихователем, який ставить собі завдання виховати наступного покоління розумними, сміливими, добрими, фізично і психічно здоровими, працелюбними та красивими.
Ведучий 1. Народ прагне виховати повагу до старших і до померлих, навчити цінувати їх пам’ять. Дорожчими і ближчими для нас мають стати весняні свята- жива історія нашого народу.

Ведучий 2. Неймовірно, та ніхто в світі, окрім слов’ян, не зберіг до наших днів настільки різноманітні весняні хороводи, і жоден зі слов’янських народів не розвинув їх так, як це зробили українці. Десятки авторських та народних веснянок, запальні танці, гуляння і забави — в Україні зустріч весни завжди проходить весело та незабутньо.

https://cs3.livemaster.ru/zhurnalfoto/4/3/c/150917072652.jpeg

 

Ведучий 1. Ми будемо дуже задоволені, якщо ви також будете все своє життя зберігати, шанувати всі звичаї, обряди нашого українського народу.

До зустрічі на літньому циклі свят!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література.

  1. Джерело: http://dovidka.biz.ua/virshi-pro-sichen/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
  2. Скуратівський В.Т Дідух: Свята українського народу. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
  3. Цимбалюк В.І. , Жайворонок В.В., Соколовська А.П. Світлиця: Навч.посібник з українознавства для 1 класу. – К.: Педагогічна думка, 2001 – 208 с.
  4. Іватьо Н.С. Дивосвіт : Навч.посібник для 3 класу чотириріч. Та 2 класу триріч.початк.шк./ Н.С. Іватьо, О.Д. Жовнір, Т.М. Коструба. – К.: Арка, 2000. – 168 с.
  5. Джерело http://songspro.ru/19/Ukrnarodnaya/tekst-pesni-Blagoslovi-mati
  6. Джерело: http://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-berezen/
  7. Джерело: http://dovidka.biz.ua/virsh-pro-velikden-dlya-ditey/ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

ПРИСЛІВ'Я ПРО ВЕСНУ

Весняний день рік годує
Марець хватає за палець.

У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

Буває март за всі місяці варт.

В марець не замерзне й старець.

Уночі тріщить, а вдень плющить.

Як буде полоз вогкий, то й буде кінь мокрий.

До першого грому земля не розмерзається.

Прийде тиждень вербовий, бери віз, у дорогу дубовий.

Весна ледачого не любить.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Тому горе, хто мілко оре.

Як зорем мілко, та посієм рідко, то й уродить, дідько.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Глибше орати — більше хліба мати.

Добре грунт угноїш — урожай потроїш.

Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.

Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.

Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.

Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.

Хто сіє, той ся надіє.

До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.

Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

Сій вчасно, вродить рясно.

Посій упору, будеш мати зерна гору.

Весна — наші батько і мати, а як не посієш — не будеш збирати.

Пізня весна не обдурить.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!

Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Майська роса краща вівса.

Май холодний — рік хлібородний.

Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.

Погода — всім вигода, а сльота — усім гризота.

Дощ упору — золото.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Буде погода, як не потече з неба вода!

Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.

Де багато пташок, там нема комашок.

Зозуля житнім колосом удавилася.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Весна красна квітками, а осінь плодами.

Де цвіток — там медок.

Явдоха з водою а Юрій з травою.

Євдокія красна, то й весна красна.

На Явдохи води по боки.

Прийшла Эвдокія – селянинові надія.

Прийшли Євдокії – дядькові затії: плуга чинити, борону точити.

У Явдохи сила – весь поділ замочила.

 

 

 

http://www.about-ukraine.com/post_img/image/021_(1).jpg

 

 

https://ds03.infourok.ru/uploads/ex/04e5/0004853c-df627bfb/img6.jpgВЕСНЯНКИ

Сонечко, сонечко, 
Виглянь у віконечко! 
Дітки гуляють, 
Тебе виглядають!

* * *
Прийди, весно, прийди, 
Прийди, прийди, красна, 
Принеси нам збіжжя, 
Принеси нам красок!
* * *
Стук-стук, молоток, 
На тім боці холодок, 
А на нашім сонечко 
Торкає віконечко. 
Вийди, вийди, сонечко, 
На дідове полечко, 
На бабине зіллячко, 
На наше подвір'ячко!

* * * 
Ой весна, весна днем красна,
Та й що ти нам, весно, принесла?
— Принесла вам літечко,
Зеленеє житечко
Та хрещатий барвінок,
Та запашненький васильок.

* * *
Дівчаточка – гороб'яточка,
Радьмося
Та виходьмо на травицю,
Граймося!
Та виходьмо на травицю,
В добрий час.
Нема таких співаночок,
Як у нас.

* * *
Ішла весна-красна
У синій хустинці.
Несла весна – красна
У скрині гостинці.
Ягнятам – травицю,
Гусятам – водицю,
Каченятам – ряску,
А малятам – ласку.
Т. Коломієць

* * *
- Да весна, весна, днем красна,
Да що ти нам, весно, принесла?
- Да принесла я вам літечко,
- Зеленеє житечко,
Да хрещатенький барвінок,
Да замашненький васильок.
У. Кравченко
* * *
Вітер свище,
Хуга злиться,
Та сміється з них синиця
І виспівує цю ранку
У саду свою веснянку.
В. Заєць
* * *
Весна-красна надходить, 
Свої крила підводить, 
Над полями та гаями, 
Над вишневими садами,
Над левадами студеними 
Віє крилами зеленими. 
Каже: «Земле, пробудися, 
Квітом чистим одягнися!»
ВЕСНЯНКА
А вже краснеє сонечко 
Припекло, припекло, 
Яснощире золото 
Розлило, розлило. 
На вулиці струмені 
Воркотять, воркотять. 
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
Засиніли проліски 
У ліску, у ліску... 
Швидко буде земленька 
Вся в вінку, вся в вінку. 
Ой сонечку-батечку, 
Догоди, догоди, 
А ти, земле-матінко, 
Уроди, уроди.
О. Олесь

ВЕСНЯНКА
Зійшли сніги, шумить вода, 
Весною повіва; 
Земля квіточки викида, 
Буяє травка молода; 
Все мертве ожива.

Веселе сонечко блищить, 
Проміння щедро ллє; 
Гайок привітно шелестить, 
Неначе кличе пригостить; 
Струмочок виграє...
П. Грабовський

ВЕСНЯНКА
Сонечку, сонечку, уставай! 
Красну весну-дівоньку розбуджай! 
Хай встає — косичиться у кіски, 
Наливає росоньки в пелюстки. 
А ми тую росоньку із черемх 
Рученьками білими та й зберем. 
А ми, весно, росоньку, як даси, 
Зберемо на личенько для краси.
О. Лятуринська

ВЕСНЯНКА
„Весна прийшла!
Тепло знайшла!" —
Кричать дівчатка й хлопчики.
„Цвірінь, цвірінь! Журбу покинь!" —
Клопочуться горобчики.

Приліз дідок,
Зліз на горбок —
У хаті буть не хочеться.
Тепляк дмухнув,
Крилом махнув,
По бороді лискочиться.

Все ожило,
Все розцвіло.
І рій дітей привітненьких
На той горбок
Несе вінок
З фіалочок блакитненьких.

Бринить дідок,
Як той мачок
Крапчастий і повнесенький;
Кричать, гудуть,
Далеко чуть
Таночок голоснесенький:

„Весну шануй,
Не спи, воркуй,
Наш голуб зозулястенький!
Не в'янь, рости,
Красуйся ти,
Королику квітчастенький!"

„Цвірінь! Цвірінь!
Журбу покинь!" —
Підспівують горобчики;
І я зрадів,
Помолодів,
Як ті дівчатка й хлопчики.
Л. Глібов

ОЙ, ВЕСНА, ВЕСНА
Ой, весна, весна — днем красна, 
Що ж ти, весно, принесла? 
— Принесла я вам літечко, 
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усяка пашениця.
Весна красна,
Що ж ти нам принесла?
— Коробочку з веретенцями,
А скринечку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А хлопчатам по батожку.
Ой, весна, весна — днем красна.
Що ж ти нам принесла?
* * *
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями
І скриньочку з червінцями. 
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку, 
А дівчатам по віночку, 
А хлопчатам по батожочку... 
Благослови, мати, весну закликати! 
Весну закликати, зиму проводжати! 
Зимочка — в візочку, 
Літечко — в човночку.
ТРАВКА-ВЕСНЯНКА
Травко- муравко, 
Стелись на галявку, 
На стежку до броду, 
На стежку до хати, 
Де ходить по воду 
Іванкова мати.

Травко-ласкавко, 
Стелись аж до ґанку.
 Ми будем з тобою,-
Матуся сказала.— 
Покропим водою, 
Щоб ти не зів'яла.

Травко-веснянко, 
Стелись на полянку, 
На згір'я шовкові, 
На луки під гаєм, 
На землю в обнові, 
Де ми виростаєм.
М. Сингаївський

Нумо співати — весну закликати!* * *
Весною надворі, тримаючи в руках печиво у вигляді пташки — «голуба» або «жайворонка»,— приспівують:
Пташок викликаю 
З теплого краю: 
Летіть, соловейки, 
На нашу земельку, 
Спішіть, ластівоньки, 
Пасти корівоньки!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://www.bizslovo.org/content/images/stories/detyam/8.jpgПОХОДЖЕННЯ НАЗВ ВЕСНЯНИХ МІСЯЦІВ

А ви замислювалися коли-небудь, чому місяці в календарі носять саме такі назви?

         Березень - початок всіх початків

Знайоме усім російськомовним людям назва місяця березня прийшло з Візантії. Тоді він був першим місяцем у році і називався пріміділісом - від слова «прима», що означає перший. Виділяють наступні версії про те, на честь кого його потім назвали «Березень»:

  • в честь римського бога родючості Марса, якого згодом стали вважати богом війни;
  • на честь бога Мартіусом, що був символом продуктивної і потужної сили.

У Древній Русі, до появи сучасного найменування, його називали сухіем, солнцегреем і капельником. Всі ці найменування передають суть природних явищ, які спостерігаються в березні.

У цьому місяці нечасто йде сніг і дощ, завдяки чому підсихає деревина після зими. Прекрасні його зорі і теплі сонячні промені.

Саме в березні починається крапель.

На Русі практично до кінця XV століття Новий рік святкували першого березня. Православні люди вважали, що в перший день березня 5508 до Різдва Христового був створений світ.

У день весняного рівнодення - двадцять першого числа - Сонце переходить в північну півкулю з південного. Стає тепліше і світліше, сніг починає танути, рослини пробуджуються.

Можна сказати, що це час боротьби весни із зимою, ось чому березня назвали березнем. У народі навіть вважали березневу воду цілющою.

Водний і квітучий квітня

У квітні з'являється перша зелень, зацвітають рослини, тому він, мабуть, і названий був в Древній Русі «цветень». Римляни ж його назвали Апріліс, від латинського «аперіре» - «розкривати», тому що в цей час зазвичай розкриваються нирки.

У квітні відбувається розтин річок, повінь, стає чути щебет птахів, а проліски радують око своєю незвичайною красою і ніжністю. Під впливом сонячного тепла сніг тане, земля непомітно звільняється від снігового покриву, а також насичується вологою.

Існує ще одна версія про те, чому квітня назвали квітнем. Вважається, що його назвали на честь грецької богині весни, любові, шлюбів і краси Афродіти.

Робітник і клопіткий травня

         Травень так названий був на честь давньогрецької богині весни, природи і процвітання Майї. Її прирівнювали до римської богині родючості Bona Dea (у перекладі - «Добра Богиня»).

Відзначали свято Доброї Богині саме в цьому місяці.

Існує й інша версія про те, чому травня назвали травнем. Вважають, що його найменування з'явилося від латинського слова «majoribus», яке означає «старійшина».

Він третій, а отже, останній у весняному циклі.

У давнину весь травень був присвячений пам'яті покійних людей. Тому викликали несхвалення сватання та весілля в цей період.

У цьому місяці, вперше з моменту відходу з земного покриву снігу, люди виходили в поле сіяти ярові. Травень був неспокійним місяцем сільськогосподарських робіт.

Коли ж вони закінчувалися, дозволялося подумати і про весілля.

Ось такі існують цікаві версії походження назв місяців весни. Говорячи про це, не можна не відзначити, наскільки точно і вірно був названий перший місяць весни.

Саме в березні звільняється природа від довгого царства зими. Він, як воїн, перемагає холоду і дає можливість весни вступити у свої права.

 

 

Фото - У квітні природа починає набирати колір

 

ІГРИ

ВЕРЕБЕИ (ГОРОБЕЦЬ)

Діти утворюють коло, всередині — веребей. Коло швидко рухається, всі
співають, плескаючи в долоні.

Киш, киш, веребей,

Не клюй конопель.

Мої конопельки,

Дрібні, зелененькі,

У вірчики в’ються,

Самі не беруться,

Братись не даються.

Веребей кидається на дітей, які утворили коло, вони розбігаються. Той, кого веребей зловить, займає його місце, і гра починається знову.

 ЯЩУР

Збираються дівчата. Одну з гурту обирають за ящура, інші беруться за руки,
водять хоровод і співають:

Ой не сиди, ящуре,

В гороховім місті,

Май собі дівку,

Як перепілку,

Котру маєш,

Собі забираєш.

Як не ймеш,

Зараз вмреш.

Завтра поранку

Сховаєм у ямку.

Пирогів напечем,

Ящура пом’янем.

А ти таки, ящуре,

Не соромайся,

Котрійсь пані поклоняйся.

Чи старій, чи малій,

Чи мені, молодій.

Переспівавши, зупиняються, і ящур вибирає котрусь із дівчаток і кланяється
їй. Дівчина дає якийсь подаруночок. Діти продовжують гру, поки ящур не обере
кожну з учасниць гри й отримає подарунки. Потім дівчата починають по черзі
просити подарунки у ящура:

Ящурочку, голубочку,

Оддай мою худібочку,

Що я пряла, заробляла,

Із ящуром прогуляла.

Ящур намагається розсмішити дівчину, а та повинна дивитись в очі й не засміятись, бо інакше ящур не віддасть подарунок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://zosh6.at.ua/_nw/5/07341466.png

 

 

docx
Додано
30 липня
Переглядів
32
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку