Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Розробка туристсько-краєзнавчого маршруту

Про матеріал
Опис туристсько-краєзнавчого маршруту «Географічний огляд природно-заповідних об’єктів Криворіжжя»
Перегляд файлу

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради

Центр туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді «Фортуна»

Криворізька загальноосвітня школа IIIIступенів № 93

 

 

«Географічний огляд природно-заповідних об’єктів Криворіжжя»

 

 

Розробка туристсько-краєзнавчого маршруту

 

Вид екскурсії: автобусна

Тривалість екскурсії: 6 год.

Протяжність маршруту:    км

Рекомендовані строки проведення: протягом року

Вікові категорії дітей: старша вікова категорія

 

 

 

Автор-розробник:

Харченко О.М.

вчитель географії та

основ економіки КЗШ № 93

 

 

 

м. Кривий Ріг

2017рік

 

ОСНОВНІ ДАНІ ПРО ЕКСКУРСІЮ

«Географічний огляд природно-заповідних об’єктів Криворіжжя»

Мета екскурсії:

  •                  Навчальна: ознайомити екскурсантів з деякими природно-заповідними об’єктами, природно-ресурсними та екологічними особливостями м. Кривого Рогу, на прикладі природно заповідних об’єктів, а саме ландшафтних заказників, геологічних та ботанічних пам’яток  природи.
  •                  Розвивальна: сприяти розвиткові пізнавального інтересу, спостереження, сприйняття Криворізьких пейзажів, як туристичних об’єктів; уміння розглядати ландшафт крізь призму історичного процесу.
  •                  Виховна: сприяти вихованню патріотичного ставлення до природно-заповідного надбання  об’єктів Криворіжжя, та природно-ресурсного багатства держави, екологічної культури та уміння дбайливо ставитися до природного оточення,
  •                  Короткий опис маршруту:

Балка Північна Червона - Сланцеві скелі - Дерево культурної груші - Парк Мершавцева - Скелі МОДРу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА ТА КЕРІВНИКА

 

ПІБ автора, керівника

Навчальний заклад

Контактна інформація

 

Фото

Додаткові відомості

Харченко Ольга Миколаївна

Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Жовтневий р-н, КЗШ № 93

Тел. (моб.098-35-89-759)

 

Вчитель географії, керівник краєзнавчо-туристично гуртка «Ріднокрай»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУПНА ЧАСТИНА ЕКСКУРСІЇ

Розповідається по дорозі»

«Усім доброго дня, ми вітаємо Вас у нашому місті. Пропонуємо Вашій увазі оглядову екскурсію по природно-заповідних об’єктах Криворіжжя».

На сьогодні природно-заповідні об’єкти є не лише заповідними територіями, вони виконують велику кількість функцій. Вони забезпечують населенню сприятливі умови для розвитку відпочинку  та туризму, допомагають підтримувати екосистему прилеглих територій. Зберігають біологічні, геологічні види та їх генетичну різноманітність, задовольняють потреби місцевого населення.

Природа і ландшафти Криворіжжя, як своєрідного історико-географічного регіону центральної частини України, цікавлять науковців давно, проте вивчались нерівномірно. На перший погляд природа і ландшафти Криворіжжя типові – степові. Їх унікальність пізнавалась  в процесі господарського освоєння. Це дало можливість за час досліджень виявити типи об’єктів, які наявні  на Криворіжжі. А саме ландшафтні заказники, геологічні та ботанічні пам’ятки природи.

На території Криворіжжя знаходяться 16 природно-заповідних об’єктів. З них 3 – це ландшафтні заказники. 8 геологічних заказників та пам’яток природи, 4 ботанічні пам’ятки природи т а 1 пам’ятка садово-паркового мистецтва. На сьогоднішній екскурсії ми розглянемо деякі з них.

Природно-заповідні об’єкти Кривого Рогу умовно поділяють: за часом створення: на 3 групи і виділяють 3 періоди формування природно-заповідного фонду.

До першої групи відносяться період 70-тих років 20 століття, а саме з 1972 до 1975 років. Створення в цей період природно-заповідних територій  в першу чергу пов’язано з розвитком  заповідної справи на території України. Велике значення мала постанова Уряду УРСР від 28 січня 1972 року. «Про заходи по розширенні мережі державних заповідників і поліпшенні заповідної справи». Згідно цієї постанови було проведено нову класифікацію заповідних територій і природних об’єктів, що беруться під охорону держави. Саме це визначило створення в межах території Криворіжжя восьми заповідних об’єктів.

До другої групи відносяться період 70-х років 20 століття, а саме з 1988 по 1993 роки. В цей час  на території Криворіжжя було створено також достатня  кількість об’єктів природно-заповідного фонду. В цей період до заповідних віднесли ботанічні пам’ятки, такі як Дендрологічний парк, Криворізький ботанічний сад.

До третьої групи віднесли період початку 21 століття. В цей період до природно-заповідних об’єктів Криворіжжя додали ще 2 геологічні об’єкти, такі як Візирка та Інгулецький степ, а в 2010 році додали до списку ботанічний об’єкт – старовинну грушу на Карнаватці. На Криворіжжі дуже багато об’єктів які потребують заповідання та об’єктів що знаходяться на рогляді щодо віднесення їх до природно-заповідного фонду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА ЕКСКУРСІЇ

 

Балка Північна Червона – ландшафтний заказник  загальнодержавного значення України. Розташований у Тернівському районні м. Кривого Рогу на території північно-західної околиці міста Кривого Рогу, колишнє р/у ім.. Леніна. Площа заказника – 28,3 га. Оголошений об’єктом природно-заповідного фонду 12 грудня 1983 року.

Площа балки становить 54,3 га, довжина 36 км. По днищу балки протікає струмок, який бере початок із ставків у селищах Романівка та Чапаєво, поблизу мікрорайону ім.. Леніна. Закінчується на межі з дачним кооперативом «Восход», від якого починається Ленінське водосховище, що виходить до автомобільної траси на Веселі Терни. На схилах балки в невеликих скельних виходах на земну поверхню виходять залізисто-кременисті утворення сакса ганської світи криворізької серії палеопротерозою. Виняток становлять, північно-західні схили двох розгалужень балки, де на залізисто-кремнистих породах із кутовим неузгодженням залягають теригенні відклади, які містять рештки флори девон-карбонового віку. Русла розгалужень контролюють тектонічне порушення, по якому південно-східний блок піднятий по відношенню до північно-західного.

Північно-західний схил лівого розгалуження складений товщею світло-сірих кварцових пісковиків на кварц-карбонатному цементі, які відслонюються в численних бойлеподібних виходах. Трапляються також брили імпактитів та відслонення пісковиків зі скам’янілими рештками рослин. Існує версія спеціалістів, що 360-400 млн років тому в районі сучасних Тернів впав метеорит і утворив кратер. На місці якого тепер розташоване балка Північна Червона.

Вперше ця теорія була взята під охорону як геологічний  заказник місцевого значення в 1974 році. Систематичне вивчення рослинного світу балки було розпочате ще в 1972 році науковцями Криворізького відділення Донецького ботанічного саду. У 1983 році територію балки оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення.

Тут багате рослинне різноманіття. По днищу  балки протікає струмок, а по схилах трапляються різні види  рослинності. Усього на території балки трапляється 360 видів вищих рослин. Серед них 46 видів охоронних, з яких 8 видів занесені до Червоної книги України, а 28 – охороняються в області.

На виходах залізистих кварцитів, які є по всій балці, раніше зростали сотири види папоротей, що охороняються в Дніпропетровській області. Це – аспленій північний, голокучник дубовий, пухирник крихкий, щитник шартрський (два останні види тут уже не трапляються).

Серед рослин також тут зустрічається велике різноманіття степових квітів, різнотрав’я, такі  як горицвіт весняний, сон чорніючий.

Найбільше тут комах  - близько чотирьох сотень видів. Безліч різноманітних бабок, багато жуків. Трапляються цикади, коники, богомоли. Також мешкають мурашки-женці і мурахи чорні. Багато медоносних бджіл  та джмелів, сім видів джмелів занесені до Червоної книги – джміль  лезус, джміль моховий.

Багато видів птахів. Є плазуни занесені до Червоної книги України. Звичайними мешканцями балки є зайці. Насправді територія ніким та нічим не охороняється. Офіційно балка підпорядковується відділу архітектури та містобудівництва міськвиконкому Кривого Рогу.

Сланцеві скелі – геологічна пам’ятка  природи місцевого значення. Розташований на території колишнього РУ ім.. Кірова, в 200 м на південь від шахти «Північна», на правому березі перекритого, і від цього висохлого русла річки Саксагань, в меандрі «Деконська петля».

Протяжність скельних виходів становить 250 м, площа 4 га. Висота скель досягає 20 м над рівнем річки. Скельні породи являють собою різновид сланців і амфіболітів. Тут по берегах ріки відслонюються фрагменти розрізів скелювастої і сакса ганської світи криворізької серії. Породи середньої підсвіти відслонюються на лівому березі ріки на відстані  40-50 метрів вище за течією від насипу автомобільної дороги. ЇЇ розріз представлений перешаруванням  мета пісковиків і кварц-біотит-серцитових сланців.

Виходи порід представлені четвертим сланцевим горозонтом середньої свити. Горизонтальна потужність – 250 м. Цей горизонт складений кварц-сеицит-хлоритовими, кварц-графіт-серіцітовими та іншими сланцями з прошарками безрудних роговиков.

Сланці зеленувато-темно-сірого і чорного кольору щільні, сланцевої текстури. Потужність сланцевих шарів коливається від декількох сантиметрів до 1-1,50 м. Потужність кварцевих шарів коливається від 1-1,5 до 5-10, рідше 30 см. Ці шари становлять  10-20% усього горизонту. Всі породи розбиті тріщинами в різних напрямках. Сланці легко розколюються на платини, з чим і пов’язана їх назва – покрівельні. Вся сланцева ророда на поверхні слабо вивітрюється, місцями пофарбовано гідроксидами заліза буро або жовтобуруватого кольору.

Тваринний світ представлений різноманіттям ссавців, таких як заєць, миша хатня ласка та багато ін.. Зустрічається різноманіття птахів: коноплянка, сорока звичайна, вівсянка.

Плазуни. Звичайні і досить численні види, ящірка прудка. Також багато комах, жуки, цвіркуни метелики та багатоніжки.

Рослинний світ «Сланцевих скель» є типовим для кам’янистих оголень. З трав’янистих рослин, на території пам’ятки природи, виростають барвінок трав’янистий, цикорій звичайний, пижмо звичайна, деревій звичайний та багато інших.  Широко поширене молодило російське, валеріана звичайна. Можна побачити дуже рідкісний вид папороті – костенец північний, занесений в 3-е видання «Червоної книги України. Рослинний світ». Також зустрічаються чагарникові та деревні рослини.

Зараз територія пам’ятника підпорядковується шахтоуправлінню «Артем-1» ПАТ «Арселор-Міттал Кривой Ріг».

Дерево культурної груші – ботанічна пам’ятка природи площею 0,03 га, розташована в Саксаганському районі міста Кривого Рогу, по вулиці Харцизькій, 138. Офіційно пам’ятка стала 17 грудня 1990 року.

ЇЇ справедливо можна назвати «Родинна груша Харитонових». За переказами, грушу посадили наприкінці XVIII століття предки нинішніх  Харитонових, переселенців – перм’яків, які перебрались тоді на землі Запорізького козацтва. Зачинатель роду Семен Омелянович Харитонов був садівником у поміщиці Шмакової. Незабува облаштовувати й свою власну присадибну ділянку. Груша, яку в народі називають «лимонкою» досі щедро плодоносить. Наприкінці літа на її гілках повно ароматних плодів. Груші культурних сортів живуть 25, максимум 50 років. А груші понад 200 років. Якщо точно, то 226, вона тільки трішечки молодша за місто. В середньому груші ростуть до 80 роів, але у нашому місті є аж три віковічних довгожительки. Ця груша щороку цівуте і плодоносить. Виглядає здоровою та чепурною, і дасть Бог, буде радуватиме нас ще кількасот років.

Дерево має в обхваті 3,57 м, висота дерева 10 м, діаметр крони 15 м і майже не поступається груші – рекордсменці з Карнаватки.

Груша росте на приватному городі, тому територія навколо неї доглянута та чиста. ЇЇ огороджено, а також поряд встановлено великий інформаційний стенд.

Парк ім. Мершавцева - пам’ятка садово-паркового мистецтва. Парк культури і відпочинку ім.. Газети «Правди» в Кривому Розі вважається першим парком міста. У дореволюційний у Кривбасі було два штучних  деревонасадження: парк у маєтку поміщика Харіна і сад Мершавцева.

Парк зберігся до наших днів. Сад Мершавцева вже не існує: тут розмістилось музичне училище і середня школа № 8. В 1927 році був закладений на площі 10 га парк імені газети «Правди». Перший парк на місці впадання Саксагані в Інгулець заклав колишній  офіцер російського флоту  Мершавцев Ф.М.. в кінці 80-х років XIX століття. У 1924 році цей парк став і першим державним парком названим на честь газети «Правда». Його відкриття відбулось в 1932 році, будівництво тривало близько десяти  років. Тут росте понад сорок сортів декоративних рослин, серед яких зустрічаються рідкісні види. Основними визначними пам’ятками парку є – човнова станція, старовинні арки, підвісні мости з яких відкривається вид на перетин річок Інгулець і Саксагань.  Човнова станція була побудована в середині XX століття на лівому березі парку газети «Правда» і була відкрита в травні 1957 року. Зараз човнова станція зарахована до списку пам’ятників архітектури на рівні міста.

Скелі МОДРу – один з об’єктів природно-заповідного фонду Дніпропетровської області, геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Скелі розташовані у Центрально-Міському районі Кривого Рогу Дніпропетровської області, в житломасиві МОДР. Статус пам’ятки природи присвоєно 14 жовтня 1975 року. Площа  - 62 га.

Являє собою групу скель на схилі долини р. Інгульця. Які є фрагментом розрізу Криворізько-Кременчуцької провінції Українського кристалічного щита. До території пам’ятки відносяться природні відслонення правого і лівого берегів річки Інгулець разом зі штучними оголеннями порід у затоплених дореволюційних залізорудних кар’єрах і в проріз шосейної дороги (від вул. Леніна до вул. Мопрівської), що з’єднує старий центр міста із селищем колишнього рудника імені МОДРу.

В структурному відношенню він приурочений до Тарапко-Лихманівської антицикліналі, що ускладнює піденно-західну частину основної структури Кривбасу. Протяжність антицикліналі, яка  досягає 15 км, а ширина змінюється від декількох сотень метрів на півночі до 2,5 км на півдні. В межах ділянки досліджень розмах крил антикліналі становить близько 1,6 км. В її будові приймають участь породи сакса ганської свти нижнього протерозою і гданцівської світи криворізької серії палеопротерозою. 

У будові розрізу саксаганської світи, утворенням якої складені крила антикліналі, бере участь п’ять сланцевих і п’ять залізистих горизонтів, що чергуються між собою. Усі сланцеві горизонти подібні за мінералогічним  складом. Вони представлені кварц-амфіболітовими, кварц-хлорит-амфіболітовими сланцями з прошарками безрудних кварцитів.

На лівому березі Інгульця, починаючи від затоплених кар’єрів біля колишнього профілакторію «Каскад» до повору річки біля селища Весела Дача, ці оголення постають розрізненими великими і дрібними скелями і «гривками» завдовжки від 6 до 200 м і заввишки від 2 до 27 м. На правому березі Інгульця таких скель і «гривок» значно менше. Найбільша з них – скеля «Орлине гніздо» - розташоване у селищі Нижня Антоновка (неподалік від автобусної зупинки «Цегельний завод». Її довжина 25 м, а висота змінюється від 1 до 28 м. На північний захід від «Орлиного гнізда» корінні породи виходять на денну поверхню у вигляді окремих «гривок», найчастіше покритих осипом. Вік верхньої межі порід, визнаний як 2050 млн. років. Абсолютна висота – 50 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Географія, 9 клас, Інші матеріали
Інкл
Додано
17 лютого 2019
Переглядів
214
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку