Розробка "Управління професійним самовизначенням учнів при вивченні фізики"

Про матеріал
Методична розробка щодо професійного самовизначення учнів під час вивчення фізики
Перегляд файлу

СОІППО

 

 

 

 

 

 

 «Управління професійним самовизначенням учнів при вивченні фізики»

 

 

 

 

 

 

Виконав: Моринець Ю.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

  1. Вступ.           5
  2. Професійна орієнтація учнів.       6
  3. Управління професійним самовизначенням молоді при

 вивченні фізики.         7 

  1. Висновки.            11
  2. Використана література                     12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Вступ.

Актуальність теми. Період шкільної життєдіяльності людини сприяє розвитку інтелектуальних здібностей і задатків, формуванню творчого потенціалу особистості. Але змістовна діяльність учня повинна бути наповнена профорієнтаційним змістом. Адже випускник школи – це, перш за все, особистість, здатна до професійного самовизначення. Причому, свідомий вибір професійного життєвого шляху молода людина здійснює, вибираючи не з поміж навчальних дисциплін шкільного курсу, а з тих професій, з якими вона знайома і які їй особисто видаються привабливими. Результати нашого констатуючого експерименту доводять, що старшокласники поверхово знайомі зі світом професій, тому вибір ними професійного життєвого шляху, в переважній більшості, є випадковим, необдуманим, неусвідомленим вчинком. Але ж вибір професії – це проектування подальшої долі людини, її життєвого успіху і особистого щастя.

 Саме тому проблема професійної орієнтації учнівської молоді ніколи не втрачає своєї актуальності. Проблеми профорієнтації як науково-обгрунтованої системи форм, методів і засобів підготовки молоді до свідомого вибору професійного життєвого шляху вивчались вітчизняними і зарубіжними вченими в багатьох аспектах, оскільки проблема профорієнтації є багатоплановою як за значенням, так і змістом. Багатогранністю проблеми зумовлена і чисельність підходів до її вивчення, серед множини яких ми виділяємо когнітивний (пізнавальний).

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Професійна орієнтація учнів.

Перехід школи на профільне навчання вимагає від учителя посилення уваги до професійного навчання і політехнічної освіти учня.

Профорієнтація – це система заходів, які здійснює психолог або вчитель, спрямованих на виявлення особистісних характеристик учнів, їх інтересів і здібностей  з метою надання їм допомоги в усвідомленому виборі такої професії, яка найбільше відповідає їх індивідуальним можливостям.

Професійна орієнтація - це комплексна науково обґрунтована система  форм,  методів  і  засобів,  спрямованих  на забезпечення допомоги   особистості   в   активному,   свідомому,    професійному самовизначенні та трудовому становленні.

  Основою  професійного  самовизначення особи є самопізнання та об'єктивна  самооцінка  індивідуальних особливостей, співставлення своїх  професійно  важливих  якостей  і  можливостей  з  вимогами, необхідними для набуття конкретних професій.

Профорієнтація виступає одним із важливих завдань психологічного супроводу професійного самовизначення учня. Вона спрямована на виявлення й розвиток його професійної придатності.

До найбільш суттєвих компонентів профорієнтаційної роботи відносять наступні види:

– ознайомлення учнів з галузями народного господарства та з основними масовими професіями;– організація направленої діяльності  школярів з підготовки до свідомого вибору професії;

– консультування учнів з питань вибору професії та працевлаштування.

 

 

 

 

 

 

  1. Управління професійним само визначенням  молоді при вивченні фізики

Очевидно, що перші дві задачі професійної орієнтації учнів повинні враховуватись при навчанні школярів основам наук, у тому числі й фізиці; третя же потребує спеціально організованої позаурочної роботи.

Реалізація вчителем завдань, пов’язаних з профорієнтацією школярів, обумовлює появу нових напрямів у його професійній діяльності: діагностичного, професіографічного, консультативного, інформаційного, освітнього.

– інформаційний - пошук, збирання і збереження інформації про професії, навчальні заклади, робочі місця та ін.

– діагностичний — оволодіння методиками психологічного тестування професійно важливих якостей учнів, здібностей, інтересів, аналіз їх можливого застосування у майбутній професії.

– професіографічний - створення методик аналізу і виявлення вимог різних професій до людини.

– консультаційний - пошук, створення і систематизація методик групового й індивідуального консультування з питань вибору професії, майбутнього професійного навчання.

– освітній - оволодіння методиками професійно спрямованого навчання, яке включає поглиблене вивчення профільних галузей, імітаційне моделювання узагальнених видів діяльності (математичної, інформаційної, інженерної, економічної,  художньо-естетичної та ін).

Жодна навчальна програма з фізики в школі не передбачає надання учням уявлення про конкретні професії. Однак політехнічний характер процесу навчання фізиці створює певні можливості для профорієнта­ційної роботи шляхом ознайомлення учнів з практичним застосуванням фізичних знань на виробництві та особливостями професій, що його обслуговують.

Одним із принципів відбору матеріалу для профорієнтації є урахування потреби суспільства у кадрах. Необхідно привертати увагу учнів перш за все до тих професій, в яких господарство регіону, міста або селища відчуває найбільшу потребу. Наприклад, у районах з нафтовою і газовою  промисловістю у програмі робіт з профорієнтації провідне місце має займати ознайомлення учнів з професіями, пов'язаними з розвідкою, бурінням, здобиччю, переробкою нафти і газу; на Донбасі - центрі вуглевидобування - з професіями гірників, а у місті Херсоні, де текстильне виробництво та кораблебудування, - з масовими професіями текстильної промисловості та морськими професіями. Очевидно, що в сільських школах матеріал профорієнтації стосуватиметься перш за все сільськогосподарських професій і професій, пов'язаних з обслуговуванням сучасної  машинної техніки. Тому при відборі політехнічного матеріалу і конкретних прикладів прикладного характеру слід зважати на специфіку виробничого оточення школи.

Наприклад, розглядаючи поняття густини речовини і ілюструючи значення густин твердих, рідких і газоподібних речовин, вчитель фізики сільської школи може показати зв'язок щільності ґрунту з його складом (а отже, і з родючістю того або іншого ґрунту), може розповісти про роль густини у визначенні складу органічних речовин ряду сільськогосподарських культур, провівши, наприклад, фронтальний експеримент з визначення змісту крохмалю в  картоплі та інше.

Іншим важливим принципом відбору профорієнтаційного матеріалу є урахування інтересів і намірів самих учнів. Правильний вибір професії - процес тривалий, пов'язаний з розвитком інтересів, схильностей, формуванням профнамірів. Вивчення фізики відкриває значні можливості у формуванні інтересів школярів, перш за все пов'язаних з фізикою і технікою. Особлива роль в цьому аспекті належить розвитку здібностей школярів до технічної творчості. Це не тільки важливе педагогічне завдання, що має соціальну значущість, але й необхідна умова подальшого розвитку техніки, технологій виробництва. До основних завдань політехнічного навчання входять:

– ознайомлення учнів з головними напрямами науково-технічного прогресу.

– ознайомлення учнів з фізичними основами функціонування ряду технічних приладів.

При організації роботи з профорієнтації можливе залучення додаткового матеріалу, що виходить за межі визначеного навчальною програмою змісту шкільної освіти. З цією метою вчитель фізики повинен заздалегідь познайомитися з виробничим оточенням школи і ретельно проаналізувати типові програми професійного навчання по професіях, обраних в якості профільних в школі. Основний критерій відбору матеріалу - наявність типових для сучасного виробництва трудових процесів і професій, інформація про які була б органічно пов'язана з матеріалом шкільної програми з фізики. Далі вчитель фізики складає тематичний план, визначає зміст, об'єм і форми подачі матеріалу профорієнтації відповідно до фізичного матеріалу, що вивчається на уроках фізики в процесі самостійної роботи.

Форми професійної роботи. До змісту політехнічного матеріалу, який вчитель може включати до уроків, може входити інформація, що розвиває:

  1. Взаємозв’язок фізики і техніки;
  2. Основні напрями науково-технічного прогресу;
  3. Основні галузі сучасного виробництва;
  4. Конкретні технічні об’єкти і технологічні процеси;
  5. Соціально-економічні знання;
  6. Екологічні знання.

Важливим аспектом політехнічного навчання є формування політехнічних умінь. Серед них можна виділити:

  1. Користуватися вимірювальними приладами та виконувати вимірювання.
  2. Користуватися таблицями;
  3. Читати та будувати графіки;
  4. Креслити схеми та збирати електричні кола по цим схемам;
  5. Оцінювати похибки вимірювань.

Форми і методи програмованого навчання в процесі вивчення фізики включають:

  • пояснення вчителем практичних застосувань фізичних законів та явищ;
  • демонстрація принципів дії машин та технічних установок;
  • демонстрація кіно-, теле- та відеофільмів з фізико-технічним змістом;
  • розв’язання задач з техніко-виробничим змістом;
  • лабораторні та фронтальні практичні роботи змістом котрих є вивчення технічних об’єктів приладів, і те інше;
  • проведення екскурсій на виробництво;
  • організація самостійних спостережень, конструювання, технічних розробок(у класі і вдома);
  • залучення учнів до роботи у фізико-технічних кружках;
  • організація позакласного читання популярної науково-технічної літератури та виставок такої літератури у школі;
  • факультативні курси прикладної біофізики.

Принципи відбору профорієнтаційного матеріалу

 

Одним із принципів відбору профорієнтаційного матеріалу є урахування потреб суспільства в кадрах. Другим важливим принципом є урахування інтересів і намірів самих учнів.[2]

У роботі з учнями можуть використовуватися наступні шляхи і методи профорієнтації:

  • Виступ перед учнями представників різних професій про значення даної професії.
  • Екскурсії школярів на підприємство і в професіально-технічні ліцеї з метою ознайомлення з робочими професіями.
  • Показ фільмів про різноманітні професії.
  • Організація виставок та стендів, які відображують професії батьків.
  • Зустрічі з кращими людьми, спеціалістами в різних областях.

 

 

 


  1. Висновки

Результати, виявлені у процесі теоретично-го дослідження дозволили зробити загальнюючі висновки. Аналіз досліджень, проведених за останні роки (Л.І.Божович, І.С.Кон, .П.Крягжде, Н.Г.Морозова, З.В. Огороднійчук, Т.І.Щукіна) показують, що в старшокласників зустрічається уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спосте-ріггається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, мається конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальних перспектив (учень бажає навчатися в вузі, а успішність низька). На вибір професії впливають і думки інших людей: інтерес, батьки радять інше, товариш - третє. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками і з навколишніми дорослими. Основним завданням профорієнтаційної роботи є допомога сформувати у старшокласників ефективне рішення яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби.Вибір професії - це не одномоментовий акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта  вибору професії.

Варто підкреслити, що ефект профорієнтаційної роботи зі старшокласниками підвищується за певних умов: побудова проф.-орієнтаційної роботи на основі врахування вікових особливостей учнів; конструювання пізнавального профорієнтацій-ного матеріалу на основі принципів системно-сті, послідовності й наступності;застосування активних методів навчання та виховання в профорієнтаційній роботі;  реалізація творчих зв'язків класного керівника з батьками і вчителями-предметниками.

 

 

 

 

 

  1. Використана література

 

  1. Шарко В.Д. Пошук молодих. – Херсон 2010, - 21с.
  2. Ємець В.М. Політехнічна спрямованість навчання фізики вшколі // Фізика та астрономія в школі. – 2000, - №2. – 20с.
  3. Овечкін М.С. Збірник задач з фізики з технічним змістом. Посібник для вчителів. - К.: «Радянська школа», 1966. – 166 с.
  4. Пряжніков Н.С. Активні методи професіонального самовизначення. – Москва 2001, - 54-61с.
  5. Дубова І.В. Політехнічна освіта як напрям навчання учнів на уроках фізики у 10 класі – Херсон 2010, - 10с.
  6. Блонский П.П. Выбор профессии. – Избр. пед. соч. – М., 1961. – 521 с.
  7. Орієнтація учнів 8-9 класів на вибір технічних професій: Методичні рекомендації / Укл. О.В.Осипов. – Бердянськ, 1998. – 147 с.

8..Павлютенков Е. М. Управление профессиональной ориентацией в общеобразовательной школе. - Владивосток.: Изд-во Дальневосточного ун-та., 1990. - 176 с.

9.Інтернет ресурси:

http://ua.textreferat.com/referat-13298-2.html

http://www.br.com.ua

http://profguide.ru/

http://proforient.ucoz.ru

 

1

 

docx
Додано
19 лютого
Переглядів
139
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку