Розробка уроків з теми "Закономірності успадкування ознак"

Про матеріал
Розробка теми "Закономірності успадкування ознак" рекомендуються для використання вчителями до підготовки уроків біології у 9 класі.
Перегляд файлу

Тема 5.Закономірності успадкування ознак

Урок № 34

Тема: Класичні методи генетичних досліджень

Мета:ознайомити учнів з головними методами генетичних досліджень, розглянути їх переваги й недоліки та ситуації, коли доцільне використання того або іншого методу; розвивати логічне мислення та вміння використовувати знання із суміжних галузей знань; виховувати розуміння важливості використання досягнень фізики, хімії та математики в генетичних дослідженнях

Обладнання і матеріали:таблиці або слайди презентації із зображенням схем основних методів генетичних досліджень та об’єктів, з якими працюють генетики, підручники, робочі зошити.

Базові поняття і терміни:генетика,методи досліджень, генеалогічний метод, популяційно-статистичний метод, гібридологічний метод, цитогенетичний метод, біохімічний метод, близнюковий метод, методи генетичної інженерії.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень / учениця називає:

- методи генетичних досліджень;

застосовує знаннядля:

- оцінки спадкових ознак у родині і планування родини;

висловлює судження:

- про важливість генетичного консультування та  молекулярних методів діагностики у сучасній генетиці;

- вплив на потомство шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин).

Тип уроку: Засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

Генетика наука про спадковість і мінливість організмів; вивчає принципи зберігання, передачі й реалізації генетичної інформації. Як наука зародилася у 1900 році після перевідкриття голландським вченим Г. де Фрізом, німецьким вченим К. Коренсом і австрійським вченим Е. Чермаком законів успадкування ознак, відкритих у 1865 році чеським природодослідником Г. Менделем, і усвідомлення їх основоположного значення для біології.

Це в свою чергу призвело до необхідності розробки нових методів та експериментальних підходів до вивчення морфолого-біологічних аспектів репродуктивного процесу живих організмів, глибшого пізнання їх генетичної природи.Сьогодні ми ознайомимося з методами, які використовують вчені-генетики, адже тема нашого уроку «Класичні методи генетичних досліджень».

ІІІ. Очікування

Після вивчення даної теми ви маєте …

Користуватися фактичним матеріалом

- знати зміст понять генетика, методи досліджень;

Знати теоретичний матеріал

- розрізняти суть та значення основних методів генетичних досліджень;

Уміти застосовувати знання

- для оцінки спадкових ознак у родині і планування родини.

ІV. Актуалізація опорних знань

Розповідь вчителя:

Генетика є теоретичною основою селекції рослин, тварин і мікроорганізмів . Розвиток генетики людини призвів до розуміння того, що поряд із захворюваннями, які викликають бактеріальні, вірусні та інші інфекції, існує значне число (близько 2500) спадкових захворювань.

Рання діагностика деяких спадкових захворювань дозволяє вчасно втрутитися у хід хвороби і дієтологічними або медикаментозними впливами запобігти аномальному розвитку і загибелі хворого. Рання діагностика спадкових захворювань до народження дитини або визначення гетерозиготних носіїв генних і хромосомних аномалій сприяє запобіганню небажаних наслідків через планування сім′ї. Велику роль при цьому відіграє медико-генетичне консультування. З цим та іншими методами ви ознайомитися сьогодні на уроці.

Проблемне питання:

- Пригадайте, які методи біології ми вивчили раніше?

- Подумайте, в зв’язку з якими особливостями науки генетики, нам потрібно розглянути нові методи, характерні саме для неї?

V. Інформаційне повідомлення

Розповідь вчителя

Генетичні дослідження здійснюють в декількох головних напрямах:

• вивчення основних матеріальних носіїв спадкової інформації;

• вивчення закономірностей у зберіганні та передачі спадкової інформації своїм нащадкам;

• дослідження взаємозалежності проявів спадкової інформації в фенотипі від умов довкілля;

• встановлення причин змін спадкової інформації й механізмів виникнення;

• вивчення основних генетичних процесів, котрі здійснюються у популяціях організмів.

Робота з підручником, з одночасним заповненням таблиці у робочому зошиті:

Методи генетичних досліджень

Метод досліджень

Особливості методу

Гібридологічний 

 

Полягає в схрещуванні (гібридизації) організмів, які відрізняються за певними станами однієї чи кількох спадкових ознак. Нащадків, одержаних від такого схрещування, називають гібридами. Гібридизація лежить в основі гібридологічного аналізу — дослідження характеру успадкування станів ознак з допомогою системи схрещувань.Схрещування буває моногібридним, дигібридним і полігібридним. Моногібридне схрещування — це поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки; дигібридне — двох ознак, полігібридне — трьох і більше

Генеалогічний 

 

Полягає у вивченні родоводів організмів. Це дає змогу простежити характер успадкування різних станів певних ознак у ряді поколінь. Він широко застосовується в медичній генетиці, селекції тощо. 3 його допомогою встановлюють генотип особин і обчислюють імовірність прояву того чи іншого стану ознаки в майбутніх нащадків. Родоводи складають у вигляді схем за певними правилами: організм жіночої статі позначають колом, чоловічої — квадратом. Позначення особин одного покоління розташовують у рядок і з’єднують між собою горизонтальними лініями, а батьків і нащадків — вертикальною

Популяційно-статистичний 

 

Дає можливість вивчати частоти зустрічальності алелей у популяціях організмів, а також генетичну структуру популяцій. Крім генетики популяцій, його застосовують і в медичній генетиці для вивчення поширення певних алелей серед людей (головним чином тих, які визначають ті чи інші спадкові захворювання). Для цього вибірково досліджують частину населення певної території та статистично обробляють одержані дані

Цитогенетичний

Ґрунтується на дослідженні особливостей хромосомного набору (каріотипу) організмів. Вивчення каріотипу дає змогу виявляти мутації, пов’язані зі зміною як кількості хромосом, так і структури окремих із них. Каріотип досліджують у клітинах на стадії метафази, бо в цей період клітинного циклу структура хромосом виражена найчіткіше.

Цей метод застосовують і в систематиці організмів (каріосистематика). Так, багато видів-двійників (видів, які важко, а іноді навіть неможливо розпізнати за іншими особливостями) розрізняють за хромосомним набором

Біохімічний

Полягає у вивченні особливостей біохімічних процесів у організмів з різними генотипами. Використовується для діагностики спадкових захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин. 3 їх допомогою виявляють білки та проміжні продукти обміну, не властиві певному організмові, що свідчить про наявність змінених (мутантних) генів

Близнюковий 

 

Полягає у вивченні однояйцевих близнят (організмів, які походять з однієї зиготи) та порівнянні їх з різнояйцевими близнятами. Однояйцеві близнята завжди однієї статі, бо мають однакові генотипи. Досліджуючи такі організми, можна з’ясувати роль чинників довкілля у формуванні фенотипу особин: різний характер їхнього впливу зумовлює розбіжності у прояві тих чи інших станів певних ознак

Методи генетичної інженерії

Технології, з допомогою яких учені виділяють з організмів окремі гени або синтезують їх штучно, перебудовують певні гени, вводять їх у геном іншої клітини або організму

VІ. Практичне застосування набутих знань

 Розгляньте родовід королеви Вікторії. Яку інформацію можна отримати з даної схеми ?

VІІ. Хвилинка розвантаження

Цікаві факти

1. Людський погляд на світ закладається ще в утробі матері. Буде він песимістом або оптимістом залежить не тільки від виховання за життя батьків і суспільства. У першу чергу тут грають роль нейроптіти Y, які знаходяться в «сірій речовині»; чим їх більше, тим позитивніше людина буде сприймати все навколишнє.

2. 21 рік тому в Америці на світ з’явилося немовля, досі є «унікальністю». Дівчинка- «крихітка», яку звуть Брук Грінберг не має у своєму «арсеналі» генетичного запасу нейронів, що відповідають за старіння. Просто ці гени відсутні як такі. На сьогоднішній день Брук майже така ж, як при народженні; її вага становить 7 кг, а зріст 76 см. Ні про який фізичний і розумовий розвиток тут навіть не йде речі. Дослідження її генів показали повну відсутність мутацій в генах організму Брук.

3. Для того, щоб бачити і розуміти, як приживляються стовбурові клітки при пересадці тканин, тайванські вчені провели експеримент. У 2006 році на світ з’явилися «диво» -свиня, яка світилася зеленим кольором у темноті.

 Зеленим тому, що саме такий ген — зелений флуоресцентний білок, був введений в їх ДНК. Експеримент вдався на славу, поросята світилися повністю, а найголовніше, все їхні внутрішні органи були як на долоні.

4. Всі люди з блакитним кольором очей — Дуже далекі родичі. Такий колір очей виходить в результаті мутації гена HERC2. Виникла така мутація приблизно 6-10 тисяч років тому на Близькому Сході.

5. У 2002 році мешканка США Лідія Фейрчайлд при розлученні з чоловіком пройшла процедуру аналізу ДНК, яка показала, що вона не є матір’ю двох своїх народжених дітей, а також не є матір’ю дитини, яким була на той момент вагітна. Як виявилося, Лідія була химерою, тобто організмом, який утворився в результаті злиття на ранній стадії розвитку двох яйцеклітин, запліднених різними сперматозоїдами. У результаті цього організм Лідії в різних тканинах має різні послідовності в ДНК.

6. Якщо сон звичайної людини триває 7-8 годин, то у людини з мутацією в гені hDEC2, який регулює цикл сну і неспання, необхідність у сні істотно знижується (до 4 годин). Найчастіше носії такої мутації домагаються в житті великих успіхів. Маргарет Тетчер, наприклад, неодноразово заявляла про своє короткому сні, але чи було це пов’язано з даною мутацією — невідомо.

7. Адерматогліфія — Рідкісне генетичне захворювання, пов’язане з мутацією в гені SMARCAD1. В результаті цієї мутації у людини відсутні відбитки пальців. В даний час у світі відомо тільки 4 сім’ї з таким генетичним відхиленням.

8. На сьогодні в середньому на кожні 100 пологів припадає одне народження близнят. Демографи розрахували, що на Землі проживає близько 50 млн пар близнят. Приблизно одну третину всіх близнят складають однояйцеві, а дві третини — двояйцеві.

VІІІ. Корекційно-оцінюючий етап

 Дати відповіді на питання:

1. Які методи генетичних досліджень вам відомі?

2. Для чого і як генетики використовують гібридологічний метод?

3. Для чого і як генетики використовують генеалогічний метод?

4. Для чого і як генетики використовують близнюковий метод?

5. Для чого і як генетики використовують біохімічний метод?

6. Чому під час генетичних досліджень бажано використовувати кілька методів?

ІХ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.

Підготувати проект «Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня)».

 

 

Урок № 35

Тема: Генотип та фенотип. Алелі

Мета:розглянути основні поняття генетики, предмет і цілі цієї науки, розвивати вміння аналізу й синтезу інформації, виховувати повагу до науки, розуміння необхідності проведення наукових досліджень та їх значення для існування людства.

Обладнання і матеріали:таблиці або слайди презентації з портретами Г. Менделя та інших видатних генетиків, фотографії або малюнки сортів рослин і порід тварин, виведених завдяки досягненням генетики.

Базові поняття і терміни:генетика, ген, алель, домінування, гомозигота, гетерозигота, генотип, фенотип, селекція, спадковість, мінливість.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

формулює означення понять:

- алель, генотип, фенотип,  домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

пояснює:

значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу;

 порівнює:

- гомозиготу і гетерозиготу;

- спадковість і мінливість організму;

висловлює судження:

- щодо значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

Кожна наука має ряд термінів і понять. З основними поняттями генетики ми ознайомимося сьогодні на уроці тема якого «Генотип та фенотип. Алелі». Дані знання будуть необхідні вам для подальшого вивчення теми та розв′язування генетичних задач, тож бажаю вам успіху.

ІІІ. Очікування

Після вивчення даної теми ви маєте …

Користуватися фактичним матеріалом

- знати визначення понять алель, генотип, фенотип,  домінантний та рецесивний алелі,

Знати теоретичний матеріал

- розуміти відмінності між гомозиготою та гетерозиготою, генотипом та фенотипом;

Уміти застосовувати знання

- для пояснення значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу.

ІV. Актуалізація опорних знань

Біологічний диктант

(назвати метод генетичних досліджень за поданою характеристикою)

 1. Полягає у схрещуванні організмів і вивченні гібридів та успадкування ознак.

 2. Метод вивчення родоводів організмів для визначення характери успадкування ознак.

 3. Метод вивчення генетичної структури популяцій, аналіз частот зустрічальності алелей та генотипів.

 4. Метод дослідження особливостей каріотипу організмів, вивчення мутацій, пов′язаних зі змінами  кількості хромосом.

 5. Метод вивчення спадкових захворювань, пов′язаних з обміном речовин.

 6. Метод дослідження монозиготних близнюків і вивчення ролі довкілля й генотипу у формуванні фенотипу особин.

 7. Метод вивчення закономірностей переміщення, перебудови, сполучення генів і зміни спадковості.

V. Інформаційне повідомлення

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Генетика — наука про закономірності спадковості та мінливості організмів.

Це відносно молода галузь біології. Датою її народження вважають 1900 рік, коли три ботаніки, які проводили досліди по гібридизації рослин - голландець Г. де Фріз, німець К. Корренс та австрієць Е. Чермак, незалежно один від одного знайшли забуту працю чеського дослідника Грегора Менделя "Досліди над рослинними гібридами", видану в 1865 році. Вчені були вражені тим, наскільки наслідки їхніх дослідів наближались до отриманих Г. Менделем. Згодом закони спадковості, встановлені Г. Менделем, сприйняли науковці різних країн, а ретельні дослідження довели їхній універсальний характер.

Назву "генетика" запропонував англійський учений У. Бетсон у 1906 році. Новий етап у розвитку генетики пов'язаний з ім'ям видатного американського генетика Т. Х. Моргана (жал. І) та його учнів. Підсумком їхніх досліджень стало створення хромосомної теорії спадковості, яка вплинула на подальший розвиток не лише генетики, але й біології у цілому.

Основні генетичні поняття. Як вам відомо, елементарною одиницею спадковості є ген. Ген- це ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає спадкові ознаки організмів. Він кодує первинну структуру молекул поліпептиду, білка, певного типу РНК або ж взаємодіє з регуляторним білком. Гени, які несуть спадкову інформацію про певні ознаки (наприклад, розміри організмів, колір волосся, очей, форму плодів), можуть перебувати у різних станах (алелях).

Алельні гени— це гени, що перебувають у різних станах, але займають одне й те саме місце (люкус) в хромосомах однієї пари (гомологічних хромосомах) та визначають різні стани певної ознаки (високий чи низький зріст, руде чи чорне волосся, блакитні чи карі очі, овальна чи куляста форма плоду тощо).

Алельні гени можуть бути домінантними чи рецесивними. Алель, яка в присутності іншої завжди проявляється у формі кодованого нею стану ознаки, називається - домінантною,а та, що не проявляється — рецесивною.Явище пригнічення прояву однієї алелі іншою називається домінуванням (від лат. домінатіс — панівний). Наприклад, у помідорів алель, що зумовлює червоне забарвлення плодів, домінує над алеллю жовтого; у людини алель, що визначає карий колір очей, домінує над алеллю блакитного. Домінантні алелі позначають великими латинськими літерами (А, В, С, D тощо), а відповідні їм рецесивні — малими (a, b, c, d тощо).

Певний ген може бути представлений не лише двома, а й значно більшою кількістю алелей (десятки, іноді сотні). Але при цьому слід пам'ятати, що в диплоїдних клітинах одночасно присутні лише два алельних гени, а в гаплоїдних — один. Наприклад, у людини три алельних гени (їх позначають ІО, ІА, ІВ) в різних поєднаннях визначають чотири групи крові: першу (ІОІО), другу (ІА або ІАІО), третю (ІВІВ або ІО) та четверту (ІАІВ). Існування різних алелей одного гена забезпечує комбінативну мінливість, бо різні поєднання алелей, одержаних від батьків, спричинюють прояв певних станів ознак у нащадків.

Сукупність генетичної інформації, закодованої в генах клітини організму, називається генотипом(від грец. генос — рід, походження і типос — відбиток). Унаслідок взаємодії генотипу з чинниками довкілля формується фенотип (від грец. фаіно — являю) — сукупність усіх ознак і властивостей організму.

Отже, предметом генетичних досліджень е явища спадковості й мінливості організмів. Спадковість - це властивість живих організмів передавати свої ознаки й особливості онтогенезу потомкам забезпечуючи спадкоємність поколінь організмів. Мінливість – здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі індивідуального розвитку. Спадковість і мінливість є протилежними властивостями живих організмів. Завдяки спадковості нащадки подібні до батьків, тобто зберігається стабільність біологічних видів. Мінливість забезпечує появу нових ознак та їхніх станів, завдяки чому відбуваються видоутворення та історичний розвиток біосфери в цілому.

VІ. Практичне застосування набутих знань

Самостійна робота

Заповнити таблицю «Порівняння властивостей живої природи»

Питання для аналізу

Спадковість

Мінливість

1. Властивість організмів (визначення)

 

 

2. Причини

 

 

3. Забезпечує органічним формам

 

 

 

VІІ. Хвилинка розвантаження

Цікава генетика

Кози-павуки

 Всі ми знаємо, що павутина, яку роблять павуки, є дуже цікавою речовиною. Наприклад, павутина набагато міцніша за металеву нитку тієї ж товщини. Деякі павуки роблять павутину, з якої можна навіть ткати, що деякі племена з успіхом і роблять. Павутина - вельми цінний матеріал, але здобувати її у великих кількостях - складне завдання.

 Вчені вирішили вирішити проблему несподіваним способом - впровадивши в геном кіз деякі гени з генома павуків. В результаті молоко генетично модифікованих кіз містить білок, з якого і складається павутина. Молоко таких кіз можна пити, і навряд чи хтось відрізнить його від звичайного козиного молока. Але з цього молока, після відповідної його обробки, виділяється білок, який називають павуковим шовком.

Клонування замороженої миші

 Вченим вдалося клонувати мишу, яка пробула в замороженому стані більше 16 років. Ні, мишу не змогли оживити, та і не намагалися. Після декількох невдалих спроб вченим все ж таки вдалося створити клон цієї миші, що вважається величезним досягненням генної інженерії.

Ще трохи - і по Землі почнуть бродити мамонти і інші вимерлі тварини, ДНК яких ще можна виділити.

VІІІ. Корекційно-оцінюючий етап

Тестові завдання

1. Ген несе інформацію про: а) утворення органів; б) первинну структуру  молекул білка; в) організм.

2. Алельні гени розташовані у хромосомах: а) гомологічних; б) негомологічних.

3. Алельні гени відповідають за прояв: а) однієї ознаки; б) різних ознак.

4. Алельні гени під час мейозу потрапляють в: а) одну гамету; б) різні гамети.

5. Гомологічними називають хромосоми: а) однакові за формою; б) різні за формою; в) з однаковим набором генів; г) з різним набором генів.

6. Стан ознаки гібрида, що проявляється в першому поколінні, - це: а) домінантний; б) рецесивний.

7. Генотип – це сукупність в організмі: а) генів; б) хромосом; в) ознак.

8. Який метод застосовують для вивчення родоводів організмів: а) гібридологічний; б) популяційно-статистичний; в) генеалогічний; г) цитогенетичний; д) біохімічний ?

9. Який метод застосовують для діагностики спадкових хвороб обміну речовин: а) гібридологічний; б) біохімічний; в) генеалогічний; г) цитогенетичний ?

10. Який метод застосовують для вивчення спадковості у людини: а)гібридологічний; б) генеалогічний; в) цитогенетичний; г) біохімічний ?

ІХ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.

Підготувати повідомлення «Ґреґор Мендель та його роль у становленні генетики як науки».

 

Урок № 36

Тема: Закони Менделя.Ознака як результат взаємодії генів

Мета:ознайомити учнів із законами Г. Менделя, розглянути їх статистичний характер і цитологічні основи; розвивати вміння пов’язувати виконання функцій певними структурами з особливостями їхньої будови; виховувати вміння критично й обґрунтовано сприймати наукову інформацію.

Обладнання і матеріали:портрет Г. Менделя,схеми схрещування, що ілюструють основні генетичні закономірності.

Базові поняття і терміни:закони Г. Менделя, однотипність гібридів, генотип, фенотип, алель, домінування, рецесивність, гамети, розщеплення.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

називає:

- методи генетичних досліджень;

формулює означення понять:

- алель, генотип, фенотип,  домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

характеризує:

- закони Менделя;

порівнює:

- гомозиготу і гетерозиготу;

застосовує знаннядля:

- складання схем схрещування;

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

Фронтальна бесіда

Які методи генетичних досліджень ви знаєте?

У чому полягає суть гібридологічного методу?

Більш детально з гібридологічним методом досліджень ви зможете ознайомитися сьогодні на уроці тема якого «Закони Менделя.Ознака як результат взаємодії генів»

ІІІ. Очікування

Після вивчення даної теми ви маєте …

Користуватися фактичним матеріалом

- розуміти суть понять чисті лінії, гомозигота, гетерозигота, генотип, фенотип;

Знати теоретичний матеріал

- знати зміст і цитологічні основи першого та другого законів Менделя;

Уміти застосовувати знання

- для розв′язування задач на моногібридне схрещування

ІV. Актуалізація опорних знань

Термінологічний диктант

Допишіть назви основних генетичних понять

1. Здатність живих організмів передавати свої ознаки та особливості індивідуального розвитку нащадкам - ______________.

2. Здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі індивідуального розвитку - ________________.

3. Різні стани одного гена, які визначають різні прояви певних ознак і розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом - _____________.

4. Алель, що завжди проявляється в присутності іншого у вигляді певного стану ознаки, називається ______________, а той, що не проявляється - __________________.

5. Сукупність спадкових ознак організму, які одержані від батьків, - ________________.

6. Сукупність ознак і властивостей організму, які є результатом взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища, - _______________.

7. Диплоїдна або поліплоїдна клітина, гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певного гена - _____________________.

8. Диплоїдна або поліплоїдна клітина, гомологічні хромосоми якої несуть різні алелі певного гена - _____________________.

9. Сукупність генів гаплоїдного набору хромосом організмів певного виду - __________________.

10. Генотипно однорідні нащадки однієї ососбини, гомозиготні за більшістю генів і одержані внаслідок самозапилення або самозапліднення - _______________________.

V. Інформаційне повідомлення

1. Повідомлення учнів

Ґреґор Мендель та його роль у становленні генетики як науки

2. Постановка проблемної ситуації.

Уявіть себе вченим – генетиком, який бажає вивести нові сорти рослин чи породи тварин. Який об′єкт ви б вибрали для своїх досліджень? Чому?

3. Розповідь вчителя.

Що досліджував Мендель?

 Для своїх генетичних досліджень Г. Мендель вибрав дуже вдалий об’єкт - горох посівний  з  родини Бобові. По-перше, відомо багато сортів цієї культурної рослини, які розрізняються за різними варіантами певних спадкових ознак (забарвленням насіння, віночка, квіток, довжиною стебла, структурою поверхні насіння тощо) . По-друге, її життєвий цикл досить короткий, що дає можливість простежити передачу спадкової інформації нащадкам протягом багатьох поколінь. Крім того, горох посівний — самозапильна рослина. Тому нащадки кожної особини, яку розмножували за допомогою самозапилення, є прикладами чистих ліній.

Чисті лінії- це генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за досліджуваними генами.

Чисті лінії отримують унаслідок самозапилення рослин або близько- спорідненого схрещування тварин упродовж кількох поколінь. Але горох посівний можна запилювати і перехресно. Це дає змогу здійснювати гібридизацію чистих ліній (поміркуйте, як можна запобігти самозапиленню квіткових рослин).

Попередники Г. Менделя також намагалися простежити успадкування різних варіантів ознак досліджуваних організмів, але успіху не досягли. На відміну від них, Г. Мендель сконцентрував свою увагу не на всьому комплексі різноманітних спадкових ознак, а лише на окремих. Тож на прикладі досліджень Г. Менделя можна пересвідчитись, наскільки важливо в науці чітко сформулювати мету досліджень і ретельно продумати методи, за допомогою яких цієі мети можна досягнути.

Ще одна особливість дослідів Г. Менделя - це чистота наукового досліду. Перед тим як схрещувати рослини, він переконувався, що має справу із чистими лініями. Крім того, результати досліджень Г. Мендель обробляв статистично, підраховуючи в кожному поколінні гібридів кількість нащадків з тими чи іншими варіантами ознак (пригадайте, як називають ці методи). Це дало змогу встановити закономірності передачі різних варіантів спадкових ознак у ряді поколінь гібридів, які розмножувалися статевим шляхом

Перший закон Менделя

У дослідах Менделя під час схрещування сортів гороху, які мали жовте й зелене насіння, усе потомство (тобто гібриди першого покоління) виявилися з жовтим насінням. При цьому не мало значення, з якого саме насіння (жовтого чи зеленого) виросли материнські (батьківські) рослини. Отже, обидва батьки однаковою мірою здатні передавати свої ознаки потомству.

Аналогічні результати були виявлені й у дослідах, у яких до уваги бралися інші ознаки. Так, після схрещування рослин з гладеньким і зморшкуватим насінням усе потомство мало гладеньке насіння. Після схрещування рослин з пурпуровими й білими квітками в усіх гібридів виявилися лише пурпурові пелюстки квітів і т. д.

Виявлена закономірність отримала назву першого закону Менделя, або закону однотипності гібридів першого покоління. Стан ознаки, який проявлявся в першому поколінні, отримав назву домінантного, а стан, який у першому поколінні гібридів не проявлявся, — рецесивного.

«Задатки» ознак (гени) Г. Мендель запропонував позначити літерами латинського алфавіту. Алелі, які належать до однієї пари станів ознаки, позначають однією й тією самою літерою, але домінантний алель — великою, а рецесивний — маленькою. Алель пурпурного забарвлення квітів слід позначити, наприклад, А, алель білого кольору квіток — а, алель жовтого кольору насіння — В, алель зеленого кольору насіння — в і т.д.

Кожна клітина тіла тварин і вищих рослин має диплоїдний набір хромосом. Усі хромосоми парні, алелі ж гена містяться в гомологічних хромосомах. Отже, у зиготі завжди є два алелі, і генотипну формулу за будь-якою ознакою слід записувати двома літерами.

Особину, гомозиготну за домінантним алелем, слід записувати АА, рецесивним — аа, гетерозиготну — Аа.

Унаслідок мейозу гомологічні хромосоми (а з ними й алелі гена) розходяться в різні гамети. Але оскільки в гомозиготи обидва алелі однакові, всі гамети несуть один і той самий алель, тобто гомозиготна особина утворює лише один тип гамет, а гетерозигота — два.

Досліди зі схрещування генетики записують у вигляді схем. Батьків позначають літерою Р, особин першого покоління — F1, особин другого покоління — F2 і т.д. Схрещування позначають знаком множення (х), генотипну формулу материнської особини (♀) записують першою, а батьківської (♂) — другою. У першому рядку записують генотипні формули батьків, у другому — типи їхніх гамет, у третьому — генотипи першого покоління і т.д.

Наприклад:

Р ♀АА х ♂аа

ГаметиА а

F1Аа

Другий закон Менделя

Після схрещування гетерозиготних гібридів першого покоління між собою (самозапилення або споріднене схрещування) у другому поколінні з’являються особини як із домінантними, так і з рецесивними станами ознак, тобто виникає розщеплення, яке відбувається в певних співвідношеннях.

Узагальнюючи фактичний матеріал, Мендель дійшов висновку, що у другому поколінні 75 % особин мають домінантний стан ознаки, а 25 % — рецесивний (розщеплення 3:1). Ця закономірність отримала назву другого закону Менделя, або закону розщеплення. Згідно з цим законом, можна зробити такі висновки:

• алелі гена, перебуваючи в гетерозиготному стані, не змінюють структури один одного;

• під час дозрівання гамет у гібридів утворюється приблизно однакове число гамет з домінантними й рецесивними алелями;

• під час запліднення чоловічі й жіночі гамети, що несуть домінантні й рецесивні алелі, вільно комбінуються.

За генотипом особини нащадки двох гетерозигот розділяються у співвідношенні 1AA:2Aa:1aa. А от за зовнішнім виглядом (фенотипом особини) вони демонструють розщеплення у співвідношенні 3:1. Ці відбувається тому, що за зовнішнім проявом генотипи АА і Аа не відрізняються. Але у випадку неповного домінування фенотипові співвідношення співпадають із генотипним, бо в цьому варіанті генотипи АА і Аа мають різний прояв.

VІ. Практичне застосування набутих знань

Розв’язання задач

1. У гарбуза білий колір плодів А домінує над жовтим а. Який буде зовнішній вигляд F1, якщо схрестити гарбуз гомозиготний за білим кольором із гарбузом гомозиготним за жовтим кольором?

2. У помідорів ген, що зумовлює нормальний ріст – Р, домінує над геном карликовості – р. Яке буде за фенотипом покоління від схрещування гібридних рослин?

VІІ. Хвилинка розвантаження

Цікаве з генетики

Науковці-біологи активно намагаються віднайти причини зникнення того чи іншого біологічного виду на землі, аби людство не повторило помилок минулого у майбутньому. Приміром, група європейських і американських вчених встановила, що сумчасті тасманійські вовки, які мешкали на острові Тасманія і вимерли у 1936 році, скоріш за все, зникли з лиця землі через свою генетичну схожість.

Треба сказати, що також ці тварини близько трьох тисяч років тому мешкали в Австралії та Новій Гвінеї, але потім їх середовище обмежилося островом Тасманія. Дослідникам вдалося розшифрувати мітохондріальний геном, що являє собою послідовність молекул ДНК в мітохондріях. Генетичний матеріал вони отримали зі зразків шерсті двох особин тасманійського вовка, які збереглися методом спиртування та таксидермії, тобто, з опудала.

На основі проведених лабораторних досліджень біологи із великою вірогідністю запевняють, що уразливими для інфекційних захворювань та інших негативних факторів зовнішнього середовища тасманійських вовків зробила саме надто сильна генетична схожість між представниками виду. На основі досліджень, проведених із генетичним матеріалом тасманійських вовків, вчені сподіваються дізнатися більше про причини вимирання не тільки цього виду, а й інших.

 

VІІІ. Корекційно-оцінюючий етап

Тести

1.Вкажіть вченого, який встановив закономірності спадковості:

А) Морган;                   Б) Мендель;

В) Гершензон;              Г) Вавилов.

2. Вкажіть схрещування особин, які відрізняються двома станами ознак:

А) моногібридне;         Б) дигібридне;

В) полігібридне;          Г) три гібридне.

3.  Вкажіть латинську літеру, якою під час схрещування позначають батьків:

А) Б;                             Б) Р;

В) К;                             Г) А.

4. Вкажіть назву першого закону Менделя:

А) розщеплення;

Б) одноманітності гібридів;

В) закон незалежного комбінування станів ознак;

Г) чистоти гамет.

5. Вкажіть домінантний стан ознаки гороху:

А) зелений;                   Б) жовтий;

В) білий;                       Г) світло-жовтий.

6. Встановіть відповідність:

А) місце розташування гена в хромосомі;

Б) сукупність усіх генів у клітині;

В) ознаки організму, які ми виявляємо;

Г) один з пари генів, які є в гомологічних хромосомах;

Д) сукупність генів, які є в гаплоїдному наборі хромосом.

1) локус;                       2) алель;

3) генотип;                    4) геном;

5) фенотип.

7. Вкажіть розщеплення, за другим законом Менделя:

А) 1:1;                           Б) 2:1;

В) 3:1;                           Г) 2: 2: 1.

8. Вкажіть, які ознаки є парними:

А) жовте і зелене забарвлення;

Б) жовте забарвлення і гладка поверхня;

В) гладка і зморшкувата поверхні.

9. Вкажіть гомозиготи:

А) АаВв;                       Б) ААвв;

В) ААВВ;                     Г) АаВВ.

10. Вкажіть, який тип гамет утворює особина РрКк?

А) РР, РК, рК, Рк;

Б) рК, рк, Рк, рк;

В) РК, рК, Рк, рк.

ІХ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.Розв’язати задачу.

У людини карий колір очей (В) домінує над блакитним (в). Гетерозиготна кароока жінка вийшла заміж за гетерозиготного кароокого чоловіка.  Визначити ймовірність народження у них блакитнооких дітей.

Урок №37

Тема: Закони Менделя.Дигібридне схрещування

Мета:продовжити знайомити учнів із законами Г. Менделя, розглянути їх статистичний характер і цитологічні основи; розвивати вміння пов’язувати виконання функцій певними структурами з особливостями їхньої будови; виховувати вміння критично й обґрунтовано сприймати наукову інформацію.

Обладнання і матеріали:портрет Г. Менделя, схеми схрещування, що ілюструють основні генетичні закономірності.

Базові поняття і терміни: закони Г. Менделя, однотипність гібридів, генотип, фенотип, алель, домінування, рецесивність, гамети, розщеплення.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

формулює означення понять:

- алель, генотип, фенотип,  домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

характеризує:

- закони Менделя;

порівнює:

- гомозиготу і гетерозиготу;

застосовує знаннядля:

- складання схем схрещування;

- оцінки спадкових ознак у родині і планування родини;

висловлює судження:

- щодо значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини;

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

На минулому уроці  ви ознайомилися  з закономірностями, встановленими  Г. Менделем при моногібридному схрещуванні. А як успадковуються ознаки при дигібридному схрещуванні ми дізнаємося сьогодні  на уроці, тема якого «Закони Менделя.Дигібридне схрещування»

ІІІ. Очікування

Після вивчення даної теми ви маєте …

Користуватися фактичним матеріалом

- розуміти суть понять чисті лінії, гомозигота, гетерозигота, генотип, фенотип;

Знати теоретичний матеріал

- знати зміст і цитологічні основи третього закону Менделя;

Уміти застосовувати знання

- для розв′язування задач на дигібридне схрещування

ІV. Актуалізація опорних знань

Гра “Мікрофон”

Учні за допомогою “Мікрофона” самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення. Наприклад: Дайте відповідь на запитання: “Що я буду знати, після цього уроку?”

V. Інформаційне повідомлення

Третій закон Менделя

Вивчаючи розщеплення в разі дигібридного схрещування, Мендель звернув увагу на те, що під час схрещування рослин із жовтим гладеньким (ААВВ) і зеленим зморшкуватим (аавв) насінням у другому поколінні з’явилися нові комбінації ознак: жовте зморшкувате (А-вв) і зелене гладеньке (ааВ-), які не траплялись у вихідних форм. Із цього спостереження Мендель зробив висновок, що розщеплення за кожною ознакою (за кожною парою алелів) відбувається незалежно від другої ознаки (других пар алелів). Ця закономірність отримала назву третього закону Менделя.

Цей закон діє тому, що під час мейозу розподіл (комбінування) хромосом з різних гомологічних пар у статевих клітинах (при їхньому дозріванні) йде незалежно й може привести до появи нащадків з комбінацією ознак, відмінних від батьківських і прабатьківських особин.

Якщо під час схрещування аналізується більше двох ознак, то кількість очікуваних комбінацій збільшується. Так, у разі тригібридного схрещування гетерозигот утворюються по вісім типів гамет, які дають 64 сполучення. Розщеплення за фенотипом у загальній формі можна виразити формулою (3+1)n де n — кількість ознак, які взяті для аналізу під час схрещування.

У разі аналізуючого схрещування (так називають схрещування особини з невідомим генотипом з особиною, яка є рецесивною гомозиготою за всіма ознаками, що вивчаються) число типів потомків указує на число типів гамет, що утворює особина, генотип якої аналізується. Це дозволяє визначити її генотип.

VІ. Практичне застосування набутих знань

Розв′язування задачі

У собак чорний колір шерсті домінує над кавовим, а коротка шерсть над довгою. Обидві пари генів знаходяться у різних хромосомах. а) Який відсоток чорних короткошерстих щенят можна чекати від схрещування двох особин гетерозиготних за обома ознаками ? б) Мисливець купив собаку чорну з короткою шерстю і хоче бути впевненим, що вона не несе генів кавового кольору і довгої шерсті. Якого партнера за генотипом і фенотипом потрібно підібрати для схрещування, щоб перевірити генотип купленої собаки ?

VІІ. Хвилинка розвантаження

Цікава генетика

Генетично модифіковані москіти

 У наший країні, як і у всьому СНД, люди майже забули про таке захворювання, як малярія. Адже малярія колись була справжнім "мечем Божим" для регіонів з великою кількістю боліт. У таких країнах, як Бразилія, малярія до цих пір забирає безліч життів.

 Переносниками зарази є москіти - кровоссальні комахи, в тілах яких збудники малярії чудово себе почувають. Так ось, вчені створили різновид москітів, організм яких чинить опір збудникам малярії, так що укус такого москіта "чистий". Вчені, які створили новий вид москітів, випустили декілька таких комах, з тим, щоб дозволити їм розмножитися в природних умовах. Автори дослідження сподіваються, що ген протидії малярії виявиться домінуючим, і років через десять кількість захворювань малярією почне знижуватися.

VІІІ. Корекційно-оцінюючий етап

Біологічний диктант

Допишіть пропущені слова:

1. Чисті лінії – це генотипно однорідні нащадки однієї особини, які одержані внаслідок_____________________________________________.

2. Гомологічні хромосоми, які несуть різні алелі певних генів називаються___________________________________________________.

3. Схрещування гібридів, які відрізняються декількома станами ознак називається___________________________________________________.

4. Горох посівний відноситься до родини__________________________.

5. Закон незалежного комбінування станів ознак формулюється так: при ди- або полігібридному схрещуванні _______________________________.

6. Хід  дигібридного схрещування записують за допомогою___________________________________________________.

7. Гетерозиготні особини формують гамети двох ____________________.

8. Рекомбінація – це перерозподіл спадкового матеріалу_______________________________________________________.

9. Горох посівний відноситься до класу_____________________________.

10. Всі гібриди першого покоління мали__________________забарвлення.

ІХ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.

 

Урок №38

Тема: Поняття про зчеплення генів і кросинговер

Мета:ознайомити учнів із явищем зчепленого успадкування, його цитологічними основами та значенням для селекційної роботи; розвивати вміння аналізувати й робити висновки; виховувати розуміння важливості генетичних досліджень для практичної діяльності людства.

Обладнання і матеріали:портрет Т. Моргана

Базові поняття і терміни: хромосома, група зчеплення, зчеплене успадкування, гомологічні хромосоми, мейоз, кросинговер.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

називає:

- феномен зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- взаємодії генів;

формулює означення понять:

- алель, генотип, фенотип,  домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

Пригадайте формулювання третього закону Менделя. ( При схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за двома (або більше) ознаками, у другому поколінні спостерігаються незалежне успадкування і комбінування станів ознак, якщо гени, які їх визначають, розташовані у різних парах хромосом.) Сьогодні ви дізнаєтеся, як успадковуються ознаки, якщо їх гени знаходяться в одній хромосомі. Тема нашого уроку «Поняття про зчеплення генів і кросинговер».

ІІІ. Очікування

Після вивчення даної теми ви маєте …

Користуватися фактичним матеріалом

- розуміти значення понять зчеплене успадкування, кросинговер;

Знати теоретичний матеріал

- знати основні положення хромосомної теорії спадковості;

Уміти застосовувати знання

- для розуміння генетичних карт хромосом.

ІV. Актуалізація опорних знань

Тестові завдання

1. Укажіть назву третього закону Менделя: а) закон одноманітності гібридів першого покоління; б) закон розщеплення; в) закон незалежного успадкування ознак; г) закон чистоти гамет.

2. Які гамети утворює зигота АаВв: а) Ав; ав; б) Ав; аВ; в) Аа; Вв;

г) АВ;Ав; аВ; ав. ?

3. Які гамети утворює зигота Аавв:  а) Ав; ав ; б)Аа; Вв ;  в) Ав ; г) ав.

4. Які гамети утворює зигота ааВв: а) аа;Вв;  б) ав; аВ; в) ав ;  г) аВ ?

5. Які гамети утворює зигота аавв: а) а; б;  б) ав ?

6. Визначте генотипи батьків, за якими спостерігатиметься одноманітність гібридів першого покоління: а) АаВв × АаВв; б) АаВВ × АаВВ; в) ААВВ × аавв; г) АаВв × аавв; д) аавв × Аавв.

7. Перерозподіл спадкового матеріалу батьків у генотипі нащадків – це: а) розщеплення; б) домінування; в) рекомбінація.

8. Встановіть відповідність:

А. Домінантна гомозигота                                     1. АаВв

Б. Рецесивна гомозигота                                        2. Аавв

В. Дигетерозигота                                                  3. Аавв

Г. Гомозигота за однією парою алелей                 4. ААВВ

V. Інформаційне повідомлення

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Що таке явище зчепленого успадкування?

Закон незалежного комбінування станів ознак ґрунтується на таких положеннях:

- розвиток різних станів ознак зумовлений алельними генами, які мають однакове розташування в гомологічних хромосомах;

- гамети та інші гаплоїдні клітини, які мають по одній хромосомі з кожної пари гомологічних хромосом, несуть лише один алельний ген із певної їхньої кількості;

- гени, що контролюють розвиток ознак, які успадковуються незалежно, розташовані в негомологічних хромосомах.

Коли ми доводили статистичний характер законів спадковості, встановлених Г. Менделем, то для спрощення припускали, що кожна хромосома несе лише один ген. Але вчені вже давно звернули увагу на те, що кількість спадкових ознак організмів значно перевищує кількість їхніх хромосом у гаплоїдному наборі. Так, у гаплоїдному наборі мухи-дрозофіли, яка стала класичним об’єктом для генетичних досліджень, усього чотири хромосоми. Але кількість спадкових ознак і, відповідно, генів, які їх визначають, безсумнівно, значно більше.

Отже, в кожній хромосомі є не один, а багато генів. Разом з ознаками, які успадковуються незалежно, існують і такі, що успадковуються зчеплено одна з одною, оскільки визначаються генами, розташованими в одній хромосомі. Такі гени утворюють групу зчеплення. Кількість груп зчеплення в організмів певного виду дорівнює кількості хромосом у гаплоїдному наборі (наприклад, у дрозофіли In = 4, у людини - In = 23).

Експериментально явище зчепленого успадкування довів видатний американський генетик Т.Х. Морган зі своїми співробітниками.

І Слід відзначити, що цей учений, як свого часу і Г. Мендель, вдало обрав об'єкт для своїх досліджень - муху-дрозофілу. Цих комах легко утримувати в лабораторіях. Вони мають високу плодючість і швидку зміну поколінь (за оптимальних умов утримання нове покоління з’являється кожні півтора-два тижні), невелику кількість хромосом, що значно спрощує проведення досліджень.

Явище зчепленого успадкування Т.Х. Морган встановив за допомогою такого досліду . Самців дрозофіли, гомозиготних за домінантними алелями забарвлення тіла (сіре) і форми крил (нормальна), він схрестив із самками, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями (чорне забарвлення тіла - недорозвинені крила). Всі гібриди першого покоління мали сіре забарвлення тіла і крила нормальної форми, тобто були гетерозиготними за обома генами. Щоб з’ясувати генотип гібридів першого покоління, Т.Х. Морган провів аналізуюче схрещування: схрестив їх з особинами, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями.

 

Теоретично від такого схрещування можна було очікувати два варіанти розщеплення. Якби гени, що визначають забарвлення тіла і форму крил, були розташовані в негомологічних хромосомах, тобто успадковувалися незалежно, розщеплення мало бути таким: 25% особин із сірим тілом і нормальною формою крил, 25% - із сірим тілом і недорозвиненими крилами, 25% - з чорним тілом і нормальними крилами і 25% - з чорним тілом і недорозвиненими крилами (тобто у співвідношенні 1:1:1:1). Але якби ці гени були розташовані в одній хромосомі та успадковувалися зчеплено, то серед нащадків можна було б очікувати 50% особин із сірим тілом і нормальною формою крил і 50% — з чорним тілом і недорозвиненими крилами (тобто у співвідношенні 1:1).

Реально 41,5% нащадків мали сіре тіло і нормальну форму крил, 41,5% - чорне тіло і недорозвинені крила, 8,5% - сіре тіло і недорозвинені крила і 8,5% - чорне тіло і нормальну форму крил. Отже, розщеплення за фенотипами наближувалося до 1:1 (як у випадку зчепленого успадкування). Але серед нащадків були й два інші варіанти фенотипів, які можна було б очікувати в тому випадку, якби гени забарвлення тіла і форми крил містились у негомологічних хромосомах й успадковувалися незалежно.

Як Т.Х. Морган пояснив ці результати? Він припустив, що гени, які визначають забарвлення тіла мух і форму їхніх крил, розташовані в одній хромосомі й успадковуються зчеплено. Під час утворення статевих клітин у процесі мейозу гомологічні хромосоми здатні обмінюватися своїми ділянками (явище перехресту хромосом, або кросинговер). Як вам відомо, кросинговер підсилює мінливість, забезпечуючи утворення нових варіантів поєднань алелей. При цьому може відбуватись обмін кількома генами або ділянками одного гена.

Явище кросинговеру згодом було доведено за допомогою введення в різні ділянки гомологічних хромосом ізотопних атомів (міток). Після завершення кросинговеру такі мітки, введені в одну з гомологічних хромосом, виявляли у відповідних ділянках іншої.

Дослідження кросинговеру, проведені на різних організмах, виявили такі закономірності:

- сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними. Отже, чим ця відстань більша, тим частіше відбувається кросинговер;

- частота кросинговеру між двома генами, розташованими в одній хромосомі, є величиною відносно постійною для кожної конкретної пари генів.

На підставі проведених досліджень зроблено важливий висновок — гени розташовані в хромосомі по її довжині в лінійному порядку, тобто один за одним. Згодом відкриття будови молекули ДНК підтвердило це. Як ви пам’ятаєте, в ній у лінійному порядку розташовані окремі мономери - нуклеотиди, якими закодовано спадкову інформацію.

Хоча частота кросинговеру між різними парами зчеплених генів є величиною відносно постійною, на неї можуть впливати деякі фактори зовнішнього і внутрішнього середовища (зміни в будові окремих хромосом, які ускладнюють або унеможливлюють процес кросинговеру, висока або низька температура, рентгенівські промені, деякі хімічні сполуки тощо). У деяких організмів виявлено залежність частоти кросинговеру від віку (наприклад, у дрозофіли) або статі (миші, кури).

2. Що таке генетичні карти хромосом?

Відносну сталість частоти кросинговеру між різними парами генів однієї групи зчеплення використовують як показник відстані між окремими генами, а також для визначення послідовності їхнього розташування в хромосомі. Зокрема, визначення частот кросинговеру між різними парами генів використовують для складання генетичних карт хромосом.

 

 

 

Мал. Схематичне зображення генетичної карти однієї з хромосом помідора

На цих картах зазначено порядок розташування і відносні відстані між генами в певній хромосомі.

3. Що таке хромосомна теорія спадковості?

За результатами своїх досліджень Т.Х. Морган із співробітниками запропонував хромосомну теорію спадковості. За її допомогою з’ясовано матеріальну основу законів спадковості, встановлених Г. Менделем, і те, чому в певних випадках успадковування тих чи інших ознак від них відхиляється. Основні положення хромосомної теорії спадковості такі:

- гени розташовані в хромосомах у лінійному порядку;

- різні хромосоми мають неоднакові набори генів, тобто кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;

- кожен ген займає в хромосомі певну ділянку; алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;

- усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому деякі ознаки успадковуються зчеплено; сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;

- зчеплення між генами однієї групи порушується внаслідок обміну ділянками гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу (процес кросинговеру);

- кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом (каріотипом) - кількістю та особливостями будови окремих хромосом.

VІ. Практичне застосування набутих знань

Задача

Диплоїдний набір хромосом у клітинах людини – 46, кішки – 38, вівці – 54, корови – 60, шимпанзе – 48, аскариди – 4, гідри – 12, річкового рака – 116, морських одноклітинних радіолярій – 1600. Визначте число груп зчеплення у кожного з перелічених організмів.

VІІ. Корекційно-оцінюючий етап

 Дати відповіді на питання:

1. Що таке зчеплене успадкування?

2. Які цитологічні механізми покладені в основу зчепленого успадкування?

3. Яке значення зчеплене успадкування має для практичної діяльності людини?

4. Чому не завжди гени, які знаходяться в одній хромосомі, успадковуються зчеплено?

VІІІ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.

 

 

 

 

 

 

                Урок № 39

Тема: Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

 

Мета:розширити загальне уявлення про зчеплене успадкування ознак; ознайомити учнів із типом успадкування, зчепленим зі статтю; розвивати критичне і логічне мислення та пам’ять учнів; показати значимість думки кожного з учнів; відпрацьовувати навички учнів до самостійної роботи; формувати усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров’я.

Обладнання і матеріали:таблиці або слайди презентації з поясненням особливостей і механізмів зчепленого успадкування, зображення хромосом і хромосомних наборів окремих видів живих організмів.

Базові поняття і терміни:хромосома, група зчеплення, зчеплене успадкування, гомологічні хромосоми, мейоз, кросинговер.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень / учениця

називає:

- спадкові захворювання людини;

- феномен зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- взаємодії генів;

- визначення статі;

формулює означення понять:

- алель, генотип, фенотип,  домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

пояснює:

значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу;

 порівнює:

- гомозиготу і гетерозиготу;

застосовує знаннядля:

- оцінки спадкових ознак у родині і планування родини;

висловлює судження:

- щодо значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини;

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Очікування

Після вивчення даної теми ви маєте …

Користуватися фактичним матеріалом

-  визначати спадкові захворювання людини;

Знати теоретичний матеріал

- знати генетичні відмінності між чоловічою та жіночою особинами;

Уміти застосовувати знання

- для визначення ознак, зчеплених зі статтю.

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями

Чи чули ви коли-небудь про таку хворобу, як гемофілія? Її ще іноді називають «королівською хворобою». Чому? (Бо вона часто виявляється при близькоспоріднених схрещуваннях, а саме такі схрещування відбувались в шлюбах королівських осіб.) Зазвичай гемофілія виявляється у чоловіків, а жінки є лише носіями хвороби. Хоча бувають і випадки, коли захворювання виявляється у жінок, але такі жінки не доживають до репродуктивного віку.

Які ще ознаки успадковуються зчеплено зі статтю ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.

V. Інформаційне повідомлення

Розповідь з елементами бесіди

У живих організмів існує кілька способів визначення статі. Стать можуть визначати зовнішні умови (у черва бонелії), плоїдність організму (у бджіл і мурах гаплоїдні особини — самці, а диплоїдні — самки) чи спеціальні статеві хромосоми (інші хромосоми в цьому випадку називають аутосомами).

Статеві хромосоми можуть бути одного або двох типів. Якщо статеві хромосоми певного виду одного типу, то стать визначається наявністю у хромосомному наборі однієї або двох статевих хромосом. Якщо статеві хромосоми двох типів, то одна стать має дві однакові статеві хромосоми (гомогаметна стать), а друга — дві різні (гетерогаметна стать).

Наприклад, у людини і двокрилих комах гомогаметною є жіноча стать (її представники мають по дві Х-хромосоми, генотип — XX), а гетерогаметною — чоловіча (її представники мають одну X- і одну Y-хромосоми, генотип — XY). У більшості птахів і метеликів, навпаки, гомогаметною статтю є чоловіча (її представники мають по дві однакові хромосоми, але позначаються вони вже іншою латинською літерою — Z, генотип — ZZ), а гетерогаметною — жіноча (генотип — ZW).

У деяких тварин статеві хромосоми одного типу, й одна стать має лише одну статеву хромосому, а друга — дві однакові. Так, серед клопів, ящірок і деяких птахів трапляються види з генотипами чоловічої і жіночої статей ZZ і Z0 та Х0 і XX відповідно (цифра 0 у запису означає відсутність другої хромосоми пари).

У людини генотип статі певного індивідума визначають шляхом вивчення клітин, які не діляться. Одна Х-хромосома завжди виявляється в активному стані й має звичайний вигляд. Інша, якщо вона є, перебуває в інактивованому стані у вигляді щільної структури, яку називають тільцем Барра (факультативний гетерохроматин). Число тілець Барра завжди на одиницю менше числа Х-хромосом у клітині. Тобто в нормі в клітинах чоловіків цих тілець немає, а в жінок є лише одне тільце Барра. Завдяки цьому, незважаючи на те що жінки мають дві Х-хромосоми, а чоловіки — тільки одну, експресія генів Х-хромосоми відбувається на одному й тому самому рівні в обох статей.

Y-хромосома людини вважається генетично інертною, бо в ній дуже мало генів. Однак вплив Y-хромосоми на детермінацію статі в людини дуже значний

Вірогідність інактивації обох Х-хромосом у клітинах жінок однакова. Тому половина клітин жінки має інактивовану одну хромосому, а половина — другу. Таким чином, жіночі особини, гетерозиготні за генами статевих хромосом, є мозаїками. Так, черепахове забарвлення кішок обумовлене тим, що ген забарвлення шерсті представлений у одній з їх Х-хромосом алелем рудого забарвлення, а в іншій — алелем чорного забарвлення.

Гени, які розташовані у статевих хромосомах, називаються генами, зчепленими зі статтю. Прикладами таких генів є гени забарвлення очей у Х-хромосомі дрозофіли, гени дальтонізму й гемофілії в Х-хромосомі людини та гени облисіння й іхтіозу в Y-хромосомі людини.

VІ. Практичне застосування набутих знань

Задача

Дальтонізм – рецесивна ознака, ген якої знаходиться в Х-хромосомі. Яких дітей можна чекати від шлюбу: а) чоловік – норма, жінка – носій; б) чоловік – дальтонік, жінка – норма; в) чоловік – дальтонік, жінка – носій.

VІІ. Хвилинка розвантаження

Жінки і рожевий колір

 Багато людей вважають, що штучне розділення чоловіків і жінок на шанувальників блакитного і рожевого кольорів не мають ніякого підтвердження. Як виявилось, мають, та ще які. Правда, особисто у мене дослідження, яке провели вчені, викликає сумніви.

 Річ у тому, що ніякі дослідження генома людини не проводилися, вчені просто провели ряд комп'ютерних тестів, де групі добровольців пропонували вибрати різні геометричні фігури рожевого і блакитного кольорів. За наслідками тестів виявилось, що жінки частіше вибирають фігури, забарвлені в рожевий колір, в той час, як чоловіки вибирають фігури, забарвлені в блакитний колір.

 До речі кажучи, результати досліджень були презентовані в декількох авторитетних медичних виданнях. Але виглядає все це дещо дивно - адже колірні переваги не обов'язково обумовлені геномом, цілком може бути, що вони виробляються протягом життя. Але, як би там не було, вченим видніше.

VІІІ. Корекційно-оцінюючий етап

 Тестові  завдання з вибором однієї правильної відповіді

1.   У людини набір хромосом у соматичних клітинах становить:

А         23

Б         60

В         46

Г         92

2.   Хромосомний набір — це:

А         фенотип

Б          каріотип

В          генотип

Г          геном

3.   У каріотипі жінки містяться статеві хромосоми:

А         XX

Б          XY

В          X0

Г          ZW

4.   Частота кросинговеру залежить:

А         від кількості генів

Б          подвоєння хромосом

В          швидкості поділу

Г          відстані між хромосомами

5.   При аналізуючому схрещуванні гетерозигот відбудеться розщеплення генотипів:

А         3 : 1

Б          9 : 3 : 3 : 1

В          1 : 2

Г          1 : 1

6.   Функціональна одиниця спадкової інформації:

А         морганіда

Б          локус

В          ген

Г          екзон

7.   Гаплоїдний набір хромосом має:

А         зигота

Б          гамета

В          нейрон

Г          остеоцит

8.   Одиниця виміру відстані між генами:

А         морганіда

Б          локус

В          ген

Г          екзон

9.   Кількість ознак, що аналізується під час дигібридного схрещування:

А         одна

Б          дві

В          три

Г          чотири

10. Кодомінування — це взаємодія:

А         між генами X- та Y-хромосом

Б          алелями різних генів

В          алелями одного гену

Г          групами зчеплення

11. Який генотип матимуть нащадки від схрещування гомозиготних високорослих томатів із червоними плодами (AAВВ) та низькорослих томатів із жовтими плодами (aabb)?

А         AaВb

Б          AAВb

В          AaВВ

Г          aabb

12. Який генотип мають батьки, нащадки яких при схрещуванні є одноманітними?

А         AaВb × AaВb

Б          AAВb × AaВВ

В          AaВb × aabb

Г          AAВВ × aabb

ІХ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 40

Практична  робота№2

Тема: Інструктаж з БЖД. Складання схем схрещування

Мета:навчитися розв’язувати задачі з генетики, визначати характер успадкування при моно- та дигібридному схрещуваннях, генотип та фенотип нащадків за генотипами батьківських форм і навпаки, а також прогнозувати можливість появи нащадків з патологічними ознаками.

Обладнання і матеріали:інструктивні картки

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

застосовує знаннядля:

- складання схем схрещування;

- оцінки спадкових ознак у родині і планування родини;

Тип уроку: урок- практикум

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Самостійне розв’язування задач, формулювання висновків до проведеної роботи

1. У людини карий колір очей домінує над блакитним. Гомозиготний кароокий чоловік одружився з блакитноокою жінкою. Який колір очей матимуть їх діти ?

2. У собак чорне забарвлення шерсті домінує над коричневим. Визначте генотипи батьківських особин, якщо в їхньому потомстві спостерігається: а) розщеплення за фенотипом у відношенні 1 : 1; б) розщеплення за фенотипом у відношенні 3 : 1.

3.  У томатів нормальна висота (А) і червоний колір плодів (В) – домінантні ознаки, а карликовість і жовтоплідність – рецесивні. Які плоди будуть у рослин, отриманих унаслідок схрещування: а) ААвв × ааВВ; б)АаВв × Аавв; в) АаВв × аавв ?

4. У людини кароокість і наявність ластовиння – домінантні ознаки. Кароокий без ластовиння чоловік одружується з блакитноокою жінкою, яка має ластовиння. Визначте, якими в них будуть діти, якщо чоловік гетерозиготний за ознакою кароокості, а жінка гетерозиготна за ознакою ластовиння.

ІХ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: розв′язати задачу. Блакитноокий правша (ознака домінантна), батько якого був лівшею, одружився з кароокою лівшею із сім′ї, всі члени якої впродовж декількох поколінь мали карі очі. Якими у них можуть бути діти ?

 

 

 

Урок № 41

Тема: Форми мінливості. Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій

Мета:ознайомити учнів із формами мінливості організмів; видами мутацій та їх класифікацією, розглянути основні мутагенні фактори; розвивати навички порівняння й аналізу на основі фактів; виховувати інтерес до біології та проблем збереження життя.

Обладнання і матеріали:таблиці або малюнки із зображенням різних форм мінливості організмів

Базові поняття і терміни: мінливість комбінативна, мутаційна та модифікаційна,  мутації, види мутацій, генні мутації, хромосомні мутації, геномні мутації, рецесивні й домінантні мутації, аутосомні мутації, мутагени, фізичні, хімічні й біологічні мутагени.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень / учениця

називає:

- форми мінливості;

- мутагенні фактори;

- види мутацій;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- мутацій;

характеризує:

- закони Менделя;

- успадкування, зчеплене зі статтю;

- комбінативну, мутаційну, модифікаційну мінливість;

пояснює:

значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу;

 порівнює:

- спадковість і мінливість організму;

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

застосовує знаннядля:

- обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

висловлює судження:

- щодо значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини;

- вплив на потомство шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин).

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

ІІІ. Очікування

Після вивчення даної теми ви маєте …

Користуватися фактичним матеріалом

- знати форми мінливості, мутагенні фактори, види мутацій;

Знати теоретичний матеріал

- вміти порівнювати форми мінливості;

Уміти застосовувати знання

- для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

ІV. Актуалізація опорних знань

Питання для бесіди

1. Як ви розумієте поняття «мутація»?

2. Чи завжди мутації призводять до негативних наслідків?

3. Яке значення має мутаційна мінливість для живих організмів?

4. Які приклади мутацій можна навести в людини?

Відповіді на ці запитання ви отримаєте  сьогодні на уроці.

V. Інформаційне повідомлення

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Здатність організму змінюватись під впливом умов довкілля адаптує його до середовища. Мінливість — результат взаємодії генотипу та середовища. Вона буває двох видів: неспадкова (модифікаційна) і спадкова.

Спадкова мінливість— пов’язана зі зміною генотипу. Є два види мінливості: комбінативна та мутаційна. Комбінативна мінливість— поява нових поєднань ознак унаслідок перекомбінації генів. Джерелом комбінативної мінливості є статевий процес; рекомбінація генів у процесі кросинговеру. Мутаційна мінливість— поява нових спадковихзмін у генетичному матеріалі організму.

Мутації мають ряд властивостей:

• виникають раптово, мутувати може будь-яка частина генотипу;

• частіше бувають рецесивними і рідше – домінантними;

• можуть бути шкідливими (більшість мутацій), нейтральними і корисними (дуже рідко) для організму;

• передаються від покоління до покоління;

• є стійкими змінами спадкового матеріалу;

• можуть повторюватися.

Мутації є джерелом спадкової мінливості організмів, яке постачає матеріал для природного та штучного добору.

За рівнем виникнення розрізняють:

генні мутації– результат зміни нуклеотидної послідовності молекули ДНК у певній ділянці хромосоми;

хромосомні мутації— структурні зміни хромосом;

геномні — зміни кількості хромосом у клітині.

За місцем виникнення розрізняють:

генеративні мутації– виникають у гаметах і виявляються у наступних поколіннях;

соматичні мутації– виникають у соматичних клітинах, виявляються в цьому організмі, можуть передаватися нащадкам при вегетативному розмноженні.

Поліплоїдія — кратне збільшення гепоїдного набору хромосом. Поліплоїдія призводить до зміни ознак організму, тому є важливим джерелом в процесах еволюції та селекції, особливо у рослин.

Мутації успадковуються, індивідуальні та стрибкоподібні, неадекватні до умов довкілля, ведуть до появи нових ознак або загибелі.

За впливом на життєдіяльністьбувають корисні та шкідливі.

За типом прояву ознакив гетерозиготі мутації поділяють на домінантні (спричиняють появу домінантної ознаки) і рецесивні (спричиняють появу рецесивної ознаки).

Залежно від причини виникнення виділяють спонтанні (виникають унаслідок помилки в процесі копіювання генетичного матеріалу) та індуковані (виникають унаслідок дії на генетичний матеріал зовнішніх факторів) мутації.

Спостереження показують, що багато мутацій шкідливі для організму. Це пояснюється тим, що функціонування кожного органа збалансоване по відношенню як до інших органів, так і до зовнішнього середовища. Порушення існуючої рівноваги зазвичай веде до зниження життєдіяльності й загибелі організму. Мутації, які знижують життєдіяльність, називають напівлетальними.Несумісні з життям мутації називають летальними (з лат. — смертельний). Проте певна частина мутацій може бути корисною. Такі мутації є матеріалом для прогресивної еволюції, а також для селекції цінних порід свійських тварин і сортів культурних рослин. «Корисні» мутації в поєднанні з добором лежать в основі еволюції.

Фактори, які здатні індукувати мутаційний ефект, називають мутагенними. Встановлено, що будь-які фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть порушувати гомеостаз, здатні викликати мутації. Традиційно їх ділять на фізичні (випромінювання, ультразвук, температура тощо), хімічні (хімічні сполуки різної природи) та біологічні (віруси, токсини).

VІ. Практичне застосування набутих знань

Лабораторні дослідженнямінливості у рослин і тварин.

Мета: Вивчити статистичні закономірності модифікаційної мінливості, навчитися оцінювати характер мінливості досліджуваної ознаки, будувати варіаційний ряд і варіаційну криву.

Обладнання і матеріали: листки лавровишні, черепашки беззубок або ставковиків, лінійки, лупи.

Хід роботи

1. Складання варіаційного ряду модифікаційної мінливості (на прикладі 10 листових пластинок лавровишні).

Розмір листка (мм)

 

 

 

 

 

 

 

Частота ознаки (шт.)

 

 

 

 

 

 

 

Розмір листових пластинок — варіанта (V).

Частота вияву ознаки — Р.

Загальна кількість листових пластинок — n (10 шт.) Визначимо середню величину ознаки (М) за формулою:

2. Розгляньте черепашки молюсків одного виду. Зверніть увагу на їх колір. Виміряйте розмір черепашок. Визначте середню величину ознаки.

3. Зробіть висновки за результатами роботи.

 

VІІ. Хвилинка розвантаження

Цікаві факти

1.  В 1961 році була виведена нова порода кішок - шотландська висловуха. Причиною загнутих уперед і вниз вух з'явилася генна мутація. Схрещування кішок цієї породи викликає порушення опорно-рухового апарату у потомства, тому для отримання нових висловухих кошенят потрібно схрещувати висловухих кішок з нормальними особинами.

2. У 1820 році в Бразилії спонтанна мутація на одному з кущів

апельсинового дерева призвела до появи апельсинів без кісточок, відомих як Navel orange. Розмножуватися цей сорт міг тільки шляхом щеплення, тому всі існуючі сьогодні в світі дерева навеля є клоном того самого бразільського дерева.

3. Кішки породи манчкін відрізняються непропорційними короткими лапами - те, як вони виглядають у порівнянні з звичайними кішками, ставить їх в один ряд з таксами на фоні інших собак. Манчкіни з'явилися в США у 1983 році через генетичну мутацію, цікаво також, що ген, який відповідає за коротколапість є домінантним, тобто у манчкіна і звичайної кішки народжуються коротколапі кошенята.

VІІІ. Корекційно-оцінюючий етап

 Тестові завдання

1. Що передається по спадковості від батьків їхнім нащадкам: а) ознака; б)конкретна модифікація; в) норма реакції ознаки; г) фенотип.

2. Для яких ознак можна побудувати варіаційний ряд і варіаційну криву: а) кількісних; б) якісних ?

3. Що таке норма реакції: а) межі модифікаційної мінливості ознаки, що вивчаються у даному організмі; б) ступінь експресивності гена; в) варіабельність ознаки; г) діапазон мінливості ознаки в межах виду ?

 4. Що таке варіабельність ознаки: а) неоднаковий ступінь прояву ознаки у різних особин одного виду; б) зміна ознаки у процесі онтогенезу даного організму; в) різний ступінь прояву ознаки у різних видів; г) ступінь прояву різних ознак ?

 5. Які з перелічених ознак людини мають широку (А) і вузьку (Б) норму реакції: а) маса тіла; б) колір волосся; в) колір очей; г) група крові; д) зріст; е) розумові здібності ?

ІХ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.

Підготувати повідомлення за темами: «Спадкові захворювання людини»,  «Генетичне консультування», «Сучасні методи молекулярної генетики».

 

 

 

Урок № 42

Тема:Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Сучасні методи молекулярної генетики. Захист міні-проектів

Мета:довести до учнів відомості про спадкові захворювання людини та сучасні методи молекулярної генетики; розвивати розуміння необхідності медико-генетичного консультування; виховувати бережливе ставлення до власного здоров′я

Базові поняття і терміни:спадкові хвороби, медико-генетичне консультування, фенокопії, рестриктази

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

називає:

- методи генетичних досліджень;

- спадкові захворювання людини;

пояснює:

- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу;

застосовує знаннядля:

- оцінки спадкових ознак у родині і планування родини;

висловлює судження:

- про важливість генетичного консультування та  молекулярних методів діагностики у сучасній генетиці;

- вплив на потомство шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин).

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Привітання

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Повідомлення теми уроку

Вам  уже відомі такі захворювання людини як грип, ангіна та багато інших. Також ви знаєте методи їх профілактики. А що ж таке спадкові хвороби людини та чи можна їх попередити ви дізнаєтеся на сьогоднішньому уроці тема якого «Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Сучасні методи молекулярної генетики».

ІІІ. Очікування

 Вміння працювати в групах, презентувати результати виконаної роботи, доводити власні думки

ІV. Актуалізація опорних знань

Тестові завдання

1. Спадкова мінливість проявляється у нащадків: а) так; б) ні.

2. Причиною комбінативної мінливості є: а) різні способи з′єднання батьківських генів; б) структурні зміни в генотипі; в) вплив зовнішніх умов.

3. Мутації виникають: а) поступово; б) раптово.

4. Мутація проявляється у фенотипі в організмі: а) будь-якому; б)гомозиготному; в) гетерозиготному.

5. Передаються наступним поколінням мутації, що відбулися у клітинах: а) соматичних; б) статевих.

6. Які мутації знижують життєздатність організму: а) летальні; б)сублетальні; в) нейтральні ?

7. Для мутацій не характерна властивість: а) постійність; б) масовість; в)успадковуваність; г) адаптивність; д) неспрямованість.

8. Які зміни генетичного матеріалу характерні для генних мутацій: а)зміна послідовності амінокислот; б) вставляння пари азотистих основ у ДНК; в) зміна положення ділянок хромосом; г) зміна кількості хромосом, не кратна гаплоїдному; д) заміна пари азотистих основ у ДНК.

9. Які зміни генетичного матеріалу характерні для хромосомних мутацій: а) зміна послідовності амінокислот; б) вставляння декількох азотистих основ у ДНК; в) зміна положення ділянок хромосом; г) зміна кількості гаплоїдних наборів.

V. Інформаційне повідомлення

Презентація роботи домашніх груп

І група

Спадкові хвороби людини: методи їх визначення

Спадкові хвороби людини- захворювання, викликані хромосомними і генними дефектами. Основою спадкових захворювань є генні, хромосомні і мітохондріальні порушення спадкової інформації. Не варто плутати спадкові та вроджені захворювання. Вроджені захворювання обумовлені не тільки спадковими, але і зовнішніми чинниками, наприклад негативним впливом на ембріон хімічних речовин, ліків або опромінення. Спадкові захворювання людини можуть бути виявлені відразу після народження, а можуть проявитися через тривалий час. Близько 10% всіх захворювань людини обумовлено патологічними генами або генами, які відповідають за схильність до хвороби.

Класифікація спадкових хвороб людини

Генетичні захворювання.Виникають як результат пошкодження ДНК на рівні гена. До таких захворювань належать хвороба Німана-Піка і фенілкетонурія.

Хромосомні захворювання.Хвороби, пов'язані з аномалією кількості хромосом. Прикладами хромосомних захворювань є синдром Дауна, синдром Клайнфельтера і синдром Патау.

Захворювання зі спадковою схильністю(гіпертонія, цукровий діабет, ревматизм, шизофренія, ішемічна хвороба серця).

Методи визначення спадкових хвороб. Генетика людини вивчає особливості успадкування генетичних ознак в залежності від генотипу людини і факторів зовнішнього середовища. Незважаючи на труднощі в дослідженнях, генетика людини сьогодні вивчена набагато краще генетики інших організмів. Вчені виділяють наступні методи визначення спадковості і генетичних захворювань. Генеалогічний (генетичний) метод грунтується на вивченні родоводу людини. Даний метод допомагає виявити особливості успадкування нормальних і патологічних ознак організму людини. Близнюковий метод - вивчення близнюків для виявлення впливу спадковості і зовнішнього середовища на розвиток хвороб. Основа даного методу - відмінності між однояйцевими і різнояйцевими близнюками, обумовлені різними факторами. Цитогенетичний метод. Основою даного методу є дослідження структури хромосом у здорових і хворих людей. Біохімічний метод. За допомогою цього методу вчені досліджують особливості обміну речовин людини (безліч спадкових захворювань безпосередньо пов'язані з порушенням обміну речовин). Імуногенетичний метод. Даний метод дозволяє ставити діагноз при вроджених імунодефіцитних патологіях. Метод дерматогліфіки - вивчення папілярних візерунків долонь і стоп. Дерматогліфічні візерунки залишаються незмінними протягом усього життя людини. Дерматогліфічний аналіз використовується для діагностики деяких геномних і хромосомних мутацій. Профілактика спадкових хвороб Найбільш ефективним і поширеним методом профілактики спадкових хвороб є медико-генетичне консультування, яке дозволяє попередити появу в сім'ї хворої дитини. Перш за все це стосується важких пороків розвитку і спадкових хвороб. Спадкові захворювання - трагедія не тільки для хворого, але і для всієї його родини. Рання постановка діагнозу при спадкової патології допоможе не тільки підготуватися до хвороби морально, а й визначити можливі методи лікування.

ІІ група

Медико-генетичне консультування, принципи, загальні положення

  Медико-генетичне консультування (МГК) - один із видів спеціалізованої допомоги населенню, спрямований, головним чином, на попередження появи в сім'ї хворих із спадковою та вродженою патологією. МГК, за визначенням робочого комітету Американського товариства генетиків людини «...комунікативний процес, пов'язаний з вирішенням проблем, що відносяться до появи або ризику появи спадкових хвороб в сім'ї. Цей процес полягає у спробі одного або кількох кваліфікованих спеціалістів пояснити пацієнту або сім'ї діагноз, тип успадкування, основні прояви, перебіг і доступне лікування спадкової хвороби; допомогти сім'ї прийняти певне рішення відносно репродуктивної поведінки з врахуванням величини повторного ризику і вибрати ряд дій відповідно до цього рішення, враховуючи ступінь ризику й сімейні цілі; допомогти тим, хто звернувся на консультацію, краще адаптуватись до наявності хворого в сім'ї і ризику повторення цієї хвороби».

  Головна мета МГК в державному масштабі - зменшення генетичного вантажу в популяції, а в кожному окремому випадку - визначення прогнозу народження дитини із спадковою патологією, пояснення ймовірності такої події, допомога сім'ї прийняти рішення про подальше дітонародження. Суть МГК полягає в профілактиці подальшої передачі спадкових хвороб за рахунок попередження дітонародження в носіїв спадкових хвороб, усуненні провокуючих факторів появи генетичних аномалій та наслідків їх шляхом лікування.

  На сучасному етапі термін «МГК» визначає два поняття: 1) консультація лікаря-генетика як лікарський висновок і 2) структурний підрозділ у закладі охорони здоров'я.

Основні завдання МГК.1) встановлення точного діагнозу спадкової хвороби; 2) встановлення типу успадкування захворювання в даній сім'ї; 3) розрахунок ризику повторення спадкової хвороби в сім'ї; 4) визначення найбільш ефективного способу профілактики; 5) пояснення тим, хто звернувся за допомогою, змісту зібраної інформації.

  Принципово важливе завдання МГК - знайти прості та доступні методи виявлення гетерозиготних носіїв мутантного гена, провести диференційну діагностику з фенокопіями, новими мутаціями. Фенокопії - не спадкові зміни фенотипу, зумовлені впливом середовища, але не схожі з мутаціями. Вони виникають на ранніх стадіях ембріогенезу, різко змінюють фенотип (сукупність зовнішніх і внутрішніх ознак організму). Практично кожна сімейна пара повинна пройти МГК до планування народження дітей.

  Обов'язкове МГК повинно проводитись у сім'ях, що належать до групи ризику за такими показаннями:

1) народження дитини з природженою вадою розвитку;

2) встановлена спадкова хвороба або підозра про неї у сім'ї;

3)  затримка фізичного розвитку або розумова відсталість у дитини;

4) повторні мимовільні викидні, мертвонароджені;

5) кровноспоріднені шлюби;

6)  неспрятливий перебіг вагітності.

МГК проводиться в чотири етапи: 1) встановлення діагнозу; 2) складання прогнозу; 3) висновки або заключення; 4) порада сім'ї щодо профілактики народження хворої дитини.

  У наш час більшість лікарів пропонують своїм вагітним пацієнткам у рутинному порядку (без спеціальних медичних показів) зробити аналіз крові, який вказує, при наявності, на вищий від середнього ризик деяких серйозних вроджених вад, таких як spina bifida (не зарощений хребет) та синдром Дауна (хромосомне порушення). За допомогою цього виду аналізу крові, який називається потрійним, можна отримати дуже корисну інформацію про розвиток плода. При цьому важливо, щоб кожна вагітна жінка пам'ятала, що у більшості випадків позитивний результат аналізу ще не означає, що є проблеми із плодом, і в цьому можна переконатись завдяки подальшим обстеженням.

 За допомогою цього аналізу неможливо діагностувати вроджені недоліки, він тільки вказує на підвищений ризик їх виникнення. Позитивний результат означає тільки, що треба пройти додаткові обстеження. Серед 1000 жінок, які здають потрійний аналіз крові, 100, як правило, отримують результат з відхиленням від норми. І тільки у 2-3 з них народжуються діти із вродженими вадами.

  Дефект невральної трубки (ДНІ). Підвищений рівень одного з вимірюваних компонентів - МСАФП - викликає припущення про підвищений ризик дефектів невральної трубки.  Невральна трубка — це частина ембріона, з якої розвивається головний та спинний мозок. В результаті неправильного зрощення невральної трубки через 4 тижні після запліднення можуть виникнути такі аномалії, як spina bifida (спинномозкова кила) та аненцефалія. З цими вадами в нашій країні щорічно народжується 2500 дітей.

  Spina bifida, яку ще часто називають «відкритий хребет», є вродженою аномалією хребта. У більшості випадків цього дефекту спинний мозок деформований і випинається назовні, що призводить до різних ступенів паралічу ніг та порушень функцій сечового міхура і кишківника. При аненцефалії верхній кінець невральної трубки не закривається, що призводить до тяжких деформацій мозку та черепа. Немовлята з аненцефалією не виживають.

  Синдром Дауна. Сьогодні один з вісімсот немовлят народжується із синдромом Дауна. Хворі діти мають характерні риси обличчя, розумове відставання, серцеві аномалії та інші відхилення.

  Ризик синдрому Дауна та інших хромосомних захворювань підвищується пропорційно вікові жінки. Зазвичай вагітним жінкам віком 35 і більше років пропонують пренатальне обстеження - амніоцентез або біопсію хоріоїдних волокон, щоб діагностувати, а частіше виключити ці хвороби.

  При позитивних результатах потрійного аналізу наступним кроком, як правило, є ультразвукова діагностика (УЗД). При УЗ обстеженні використовують звукові хвилі для отримання зображення плода.

  При встановленні діагнозу або припущенні ДНТ чи інших захворювань подружжя має можливість обговорити із кваліфікованими спеціалістами свої подальші дії. Вони можуть спланувати пологи у спеціально обладнаному медичному центрі для того, щоб дитина могла, в разі потреби, отримати необхідне лікування або хірургічне втручання зразу після народження.

 ІІІ група

Молекулярно-генетичні методи

Це різноманітна група методів, що застосовуються для виявлення варіацій у структурі досліджуваної ділянки ДНК, а також для розшифровування первинної послідовності основ. Ці методи ґрунтуються на "маніпуляціях" з ДНК і РНК.

 

Основні етапи молекулярно-генетичних методів:

1. Отримання зразків ДНК або РНК - вихідній етап всіх методів. Джерелом геномної ДНК є будь-які клітини, що мають ядро. Частіше використовують периферійну кров (лейкоцити), хоріон, амніотичні клітини. Основне завдання - накопичення необхідної кількості певних фрагментів ДНК.

2. Рестрикція ДНК на фрагменти за допомогою рестриктаз. Основна їх властивість - розривати дволанцюгову ДНК у визначених послідовностях нуклеотидів. Рестриктази - ферменти, виділені з бактеріальних клітин, розрізають молекулу ДНК на фрагменти у визначених місцях.Застосування цих ферментів дає можливість одержати досить короткі фрагменти ДНК, в яких легко можна визначити послідовність нуклеотидів. Розробка методу зворотної транскрипції ДНК на молекулах мРНК визначених білків з наступним клонуванням цих ДНК призвела до появи ДНК-зондів. Використання таких зондів для гібридизації з ДНК-клітин пацієнта дає можливість точно локалізувати генну мутацію.

3. Електрофорез фрагментів ДНК. Кожен фрагмент ДНК займає певне місце у вигляді дискретної смуги в конкретному місці гена.

4. Візуалізація та ідентифікація фрагментів ДНК у гені.

VІ. Хвилинка розвантаження

Рідкісні  захворювання людини.

  1. Синдром «кам’яної людини» відома також як «хвороба другого скелета». Її суть в тому, що процеси, які протікають в сполучній тканинні призводять до окостеніння тканини, що може сприяти появі «другого скелета».

2. Прогресивна ліподістрофія

У людей з цією недугою зовнішній вигляд набагато старший їх віку. Причина цьому — спадкова генетична мутація і прийняття ліків, через які в організмі порушуються аутоімунні механізми в результаті чого людина втрачає підшкірний жир, а шкіра стає зморшкуватою.

3. Географічний язик

Це захворювання з’являється у 2,58% людей і найчастіше воно хронічне або внаслідок прийняття їжі. Також причиною виникнення цього захворювання можуть бути стреси або гормональні збої. Найцікавіший факт, що проявляється воно у вигляді білих плям на язиці, які мають форму, схожу на «острова».

4. Мальформація Арнольда — Кіарі

Через надто швидке зростання мозку в повільно зростаючому черепі мигдалини мозочка занурюються в потиличний отвір при чому довгастий мозок здавлюється.

5.Сіндром нігтів - наколінника (нейл-пателло)

При цьому рідкісному захворюванні людини мутує ген LMX1B, що проявляється у відсутності або неправильному зростанні нігтів, а іноді колінної чашечки.

VІІ. Корекційно-оцінюючий етап

 Обговорення презентацій домашніх груп, їх  коригування, спільне виставлення оцінок.

VІІІ. Підведення підсумків уроку

1. Підсумок уроку.

2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.

 

 

Урок 43

Тема: Контрольна робота

Мета:  Узагальнити та перевірити рівень навчальних досягнень учнів із вивченої теми; розвивати вміння виконувати різнорівневі завдання; виховувати спостережливість та самостійність.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця: 

  Обладнання і матеріали: картки із завданнями, зошити для контрольних робіт.

Тип уроку: контролю  знань.

 

                                        Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності класу до уроку. Перевірка присутніх.

 

ІІ. Виконання завдань контрольної роботи

  • Інструктаж щодо виконання завдань

 

Варіант № 1

І рівень (0, 5 б = 3 б). Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

  1. Укажіть, що слід вважати тотожним за своїм змістом поняттю ненаправлена мінливість :

а) модифікаційна;

б) групова;

в) індивідуальна;

г) генотипна.

  1. Укажіть, хто з учених ввів термін мутація:

А) Мендель;

Б) Г. Де Фриз;

В Коржинський.

  1. Укажіть, який з вказаних фізичних факторів не є мутагеном:

А) гама-випромінення;

Б) ультрафіолетові промені;

В) ультразвук.

  1. Укажіть, як називаються ділянки, які вирізаються під час дозрівання іРНК:

а) екзони;

б ) інтрони;

в) кластери.

  1. Укажіть, що в генетиці називають паралельною мінливістю:

а) гомологічні ряди мутацій;

б) зміни в кластерах генів, розташованих на певних ділянках хромосом;

в) кодифікаційну мінливість.

  1. Укажіть, в чому суть ефекту гетерозису:

а) різке підвищення життєвої сили у гібридів першого покоління;

б) підвищення життєздатності у гібридів всіх поколінь;

в) стерильність гібридів.

ІІ рівень  (1 б = 3 б). Установіть відповідність

  1. Установіть відповідність між синдромом і типом хромосомної чи геномної мутації:

1.

Синдром котячого крику

А.

Транс локація 21-ої хромосоми

2.

Синдром Дауна

Б.

Поламка 5-ї хромосоми

3.

Синдром Шерешевського – Тернера

В.

Поламка Y-хромосоми

4.

Синдром Клайнфельтера

Г.

X0

 

 

Д.

XXY

  1. Установіть відповідність між видом мутації і її проявом:

1.

Точкова мутація

А.

Зміна розміщення генів на хромосомі

2.

Хромосомна перебудова

Б.

Заміщення амінокислоти у білку

3.

Анеуплоїдія

В.

кратне збільшення числа хромосомних наборів

4.

Поліплоїдія

Г.

Амітотичний поділ клітин

 

 

Д.

Зменшення хромосомного набору на одну хромосому

  1. Установіть послідовність дїй дослідника при вивченні індивідуальної мінливості в певній групі організмів: а) побудувати варіаційну криву; б) встановити діапазон мінливості ознак; в) побудувати варіаційний ряд; г) знайти особини з найменшим і найбільшим значенням ознак.

ІІІ рівень  1. Задача ( 1,5 б = 3 б)

  1. Унаслідок схрещення високорослого помідора з карликовим всі рослини першого покоління мали високе стебло. Але в другому – серед 35800 одержаних кущів 8950 були карликовими. Скільки гомозиготних рослин є серед гібридів 2го покоління?
  2. У дурману пурпурне забарвлення квіток домінує над білим, а колючі насінинні коробочки – над гладенькими. Пурпурногладенька рослина схрещена з білоколючою. В результаті отримали 320 пурпурноколючих і 312 пурпурногладеньких рослин. Якими будуть фенотипи і генотипи гібридів, отриманних від схрещування цих 2х типів між собою?

ІУ рівень. Дайте визначення поняттям. ( 3 б)

Вегетативне розмноження, фенілкетонурія, штам, трансгенні організми.


Варіант № 2

І рівень (0, 5 б = 3 б). Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді.

  1. Укажіть, що є самою точною оцінкою ступеня фенотипної мінливість :

а) кордони мінливості;

б) середнє значення;

в) дисперсія;

г) варіаційний ряд.

  1. Укажіть, як називають мутації, які виникають на рівні первинної структури ДНК:

А) точковими;

Б) геномними;

В) хромосомними.

  1. Укажіть, що є фактором біологічного мутагенезу:

А) вірусні інфекції;

Б) похідні азотистих основ;

В) підвищена температура тіла.

  1. Укажіть, яку ДНК прийнято називати сателітною:

а)представлену унікальними послідовностями нуклеотидів;

б ) кодуючи кластери генів;

в) що знаходиться на кінцеві ділянки хромосом.

  1. Укажіть, в яких органелах тварин є цитоплазматична ДНК:

а) лізосомах;

б) пластидах і мітохондріях;

в) ендоплазматичному ретикулюму.

  1. Укажіть, які організми вважаються генетично модифікованими:

а) поліплоїдні;

б) мутанти;

в) в геном яких штучно підсаджені чужерідні гени.

ІІ рівень (1 б = 3 б). Установіть відповідність

  1. Установіть відповідність між синдромом і типом хромосомної чи геномної мутації:

1.

Синдром котячого крику

А.

Транс локація 21-ої хромосоми

2.

Синдром Дауна

Б.

Поламка 5-ї хромосоми

3.

Синдром Шерешевського – Тернера

В.

Поламка Y-хромосоми

4.

Синдром Клайнфельтера

Г.

X0

 

 

Д.

XXY

  1. Установіть відповідність між видом мутації і її проявом:

1.

Точкова мутація

А.

Зміна розміщення генів на хромосомі

2.

Хромосомна перебудова

Б.

Заміщення амінокислоти у білку

3.

Анеуплоїдія

В.

кратне збільшення числа хромосомних наборів

4.

Поліплоїдія

Г.

Амітотичний поділ клітин

 

 

Д.

Зменшення хромосомного набору на одну хромосому

  1. Установіть послідовність дїй дослідника при вивченні індивідуальної мінливості в певній групі організмів:

а) побудувати варіаційну криву; б) встановити діапазон мінливості ознак; в) побудувати варіаційний ряд; г) знайти особини з найменшим і найбільшим значенням ознак.

ІІІ рівень 1. Задача ( 1,5 б = 3 б)

  1. У живий куточок діти принесли 2х морських свинок, вважаючи їх чистопородними. Проте в наступному поколінні серед їх потомства з’явилися коричневі свинки. Встановіть генотипи цих свинок, якщо відомо, що чорне забарвлення домінує над коричневим?
  2. Нехай дрібні плоди, короткий вегетаційний період – домінантні ознаки, великі плоди, тривалий період – рецесивні. Схрещують рослини з коротким періодом і дрібними плодами з рослиною, що має тривалий період і великі плоди. У F1 успадковується проміжний вегетаційний період і проміжний розмір плодів. Які гібридні константні рослини можна одержати у F2?

ІУ рівень. Дайте визначення поняттям. ( 3 б)

Аутбридні схрещування, брунькування, кросинговер, біотехнологія.


Варіант № 3

І рівень (0, 5 б = 3 б). Тестові завдання з вибором однієї відповіді.

  1. Укажіть, яке з цих тверджень коректне:

а) мінливість притаманна лише організмам, які розмножуються статевим шляхом;

б) клоновані організми нічим не відрізняються один від одного;

в) мінливість притаманна всім без винятку організмам.

  1. Укажіть, яке із властивостей не відноситься до модифікаційної мінливості:

А) обратимість;

Б) направленість;

В) спадковість;

Г) індивідуальність.

  1. Укажіть, тип мутацій, якщо у особини виду,для якого у нормі 22 хромосоми, виявлено 25 хромосом:

А) поліплоїдія

Б) анеуплоїдія

В) тетраплоїдія

  1. Укажіть, яка речовина синтезується в ядерці:

а) гістони;

б ) іРНК;

в) рРНК;

г) тРНК.

  1. Укажіть, яка з вказаних ознак людини є полігенною:

а)колір очей;

б) кучерявість;

в) стійкість до інфекцій.

  1. Укажіть, який з генетичних методів не можливо використовувати при вивченні генетики людини:

а) гібридологічний;

б) цитогенетичний;

в) складання родоводу.

ІІ рівень (1 б = 3 б). Установіть відповідність

  1. Установіть відповідність між правилом або законом генетики і сформульованим положенням:

1.

Третій закон Менделя

А.

Під час утворення статевих клітин в кожну гамету потрапляє лише один алель з пари алелей даного гена

2.

Закон чистоти гамет

Б.

Мутації здійснюються лише на визначених частинах хромосом

3.

Хромосомна теорія

В.

Мутувати може будь яка частина хромосоми

4.

Мутаційна теорія

Г.

Між гомологічними хромосомами відбувається обмін алель ними генами

 

 

Д.

Кожна пара ознак успадковується не залежно від інших пар

  1. Установіть відповідність між поняттям і його визначенням:

1.

Структурний ген

А.

Гомологічні ділянки гомологічних хромосом

2.

Інтрон

Б.

Ділянки,які слугують матрицею для трансляції

3.

Екзон

В.

Ділянки на ДНК, які кодують послідовність РНК

4.

Сателітна ДНК

Г.

Ділянка ДНК, яку вирізають в процесі дозрівання іРНК

 

 

Д.

Високочастотні повтори нуклеотидних послідовностей організмів

  1. Установіть послідовність збільшення розміру геному вказаних видів організмів:

а) людина; б) протоптеру; в) дрозофіла; г) кишкова паличка.

ІІІ рівень 1. Задача ( 1,5 б = 3 б)

  1. Ген комолості (безрогості) у великої рогатої худоби домінує над геном рога тості. Комола корова народила 2х телят, перший з яких виявилося безрогим, а друге – рогатим. Визначте можливі генотипи батьків.
  2. Які ознаки матимуть гібридні томати,одержані внаслідок запилення рослин із червоними матовими плодами,пилком жовтоплідних томатів із прозорою шкірочкою? Яке потомство отримаємо внаслідок схрещення таких гібридів? Червоний колір і матова шкірочка плодів – домінантні ознаки, а жовтий колір і прозора шкірочка – рецесивні.

ІУ рівень . Дайте визначення поняттям. ( 3 б)

Розмноження, мутації, полідактилія, селекція


Варіант № 4

І рівень  Тестові завдання з вибором однієї відповіді(0, 5 б = 3 б).

  1. Укажіть, якому поняттю відповідає визначення: «модифікаційна мінливість ознак укладена в певний діапазон мінливості, обумовлений генотипом »:

а) норма реакції;

б) варіаційний ряд;

в) дисперсія.

  1. Укажіть, яке із положень не є положенням мутаційної теорії відносно властивостей мутацій:

А) виникають раптово;

Б) проявляються у вигляді дискретних ознак;

В) нездатні передаватися з покоління в покоління.

  1. Укажіть, за допомогою яких речовин вперше було доведено хімічний мутагенез:

А) нітратна кислота;

Б) аміак;

В) бензопірен;

Г) формальдегід.

  1. Укажіть, приблизну кількість структурних генів в геномі людини:

а) 1-5 тис;

б ) 20-25 тис;

в) 100 тис.

  1. Укажіть,хто з вчених сформулював положення про гомологічні ряди спадкової мінливості:

а) Карпеченко;

б) Вавілов;

в) Шмальгаузен.

  1. Укажіть, як називають схрещування в собі кровноспоріднених особин:

а) аутбридингом;

б) методичним відбором;

в) інбридингом

ІІ рівень . Установіть відповідність(1 б = 3 б).

  1. Установіть відповідність між правилом або законом генетики і сформульованим положенням:

1.

Третій закон Менделя

А.

Під час утворення статевих клітин в кожну гамету потрапляє лише один алель з пари алелей даного гена

2.

Закон чистоти гамет

Б.

Мутації здійснюються лише на визначених частинах хромосом

3.

Хромосомна теорія

В.

Мутувати може будь яка частина хромосоми

4.

Мутаційна теорія

Г.

Між гомологічними хромосомами відбувається обмін алель ними генами

 

 

Д.

Кожна пара ознак успадковується не залежно від інших пар

  1. Установіть відповідність між поняттям і його визначенням:

1.

Структурний ген

А.

Гомологічні ділянки гомологічних хромосом

2.

Інтрон

Б.

Ділянки,які слугують матрицею для трансляції

3.

Екзон

В.

Ділянки на ДНК, які кодують послідовність РНК

4.

Сателітна ДНК

Г.

Ділянка ДНК, яку вирізають в процесі дозрівання іРНК

 

 

Д.

Високочастотні повтори нуклеотидних послідовностей організмів

  1. Установіть послідовність збільшення розміру геному вказаних видів організмів:

а) людина; б) протоптеру; в) дрозофіла; г) кишкова паличка.

ІІІ рівень 1. Задача ( 1,5 б = 3 б)

  1. Від схрещування сорту томата, який має картопле подібне листя,із сортом, що має розсічене листя, одержали гібриди з проміжним типом листя. Яким буде потомство від обох зворотних схрещувань?
  2. У кролика звичайна шерсть домінує над подовженою ангорською, стоячі вуха – над капловухістю. Схрестили кролика зі звичайною шерстю і стоячими вухами та ангорського капловухого, у потомстві одержали 25% кроликів зі звичайною шерстю і стоячими вухами, 25% – зі звичайною шерстю, але капловухих, 25 % – ангорських зі стоячими вухами і 25 % – ангорських капловухих. Які генотипи батьків і гібридів?

ІУ рівень 2. Дайте визначення поняттям. ( 3 б)

Інбридинг, генна інженерія, ампліфікація, фенотип.

 

ІІІ.Домашнє завдання.

Повторити  визначення термінів та понять.

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
15 жовтня
Переглядів
40
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку