Розробка уроків з всесвітньої історії на тему «Країни Азії та Африки у міжвоєнний період. Японія. Китай. Індія. Країни Близького та Середнього Сходу. Країни Африки.». 10 клас.

Розробка уроків з всесвітньої історії на тему:                                                                              «Країни Азії та Африки у міжвоєнний період. Японія. Китай. Індія. Країни Близького та Середнього Сходу. Країни Африки.». 10 клас.

Урок 1. Японія.                                                                                                                                                

Мета:

•      з’ясувати наслідки Першої світової війни для Японії;                               
•      визначити причини мілітаризації країни та зростання її агресивності;                       
•      вдосконалювати такі логічні компетенції: на основі аналізу історичного матеріалу встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати самостійні судження та формулювати висновки;
•      виховувати негативне ставлення до війни як способу розв’язання суперечностей та конфліктів.

Обладнання: політична карта світу, підручник, роздавальний матеріал.                                                                                                           Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.                                                                                                                  Форма уроку: розв’язання проблеми.

План уроку

1.Наслідки Першої світової війни для Японії.                                                                                              2. Мілітаризація Японії наприкінці 20-х – у 30-ті роки.                                                                                                                           3. Демократичний рух.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                                                                                                     

•      Вправа «Кросворд»                                                                                                                   

Розгадайте міні-кросворд і за виділеною вертикальною колонкою встановіть, про яку країну йтиметься на сьогоднішньому уроці.                                            

1.Частина світу.                                                                                                                                            2. Титул монарха в ряді країн.                                                                                                                           3. Частина океану.                                                                                                                                                    4. Осіння  квітка.                                                                                                                                                           5. Частина суші, відокремлена з усіх сторін водою.                                                                                         6. Форма правління.                                                                                                                                              Використовуючи попередні знання з історії Японії та опорні слова з кросворду, складіть коротку довідку про цю країну. Покажіть Японію на політичній карті світу.                                                                              

•      Постановка проблемного завдання                                                                                                                                                                                              

Учитель зачитує уривок із меморандуму прем’єр-міністра Японії Танака: «З метою самозахисту і заради захисту інших, Японія не зможе усунути ускладнення у Східній Азії, якщо не буде проводити політику «крові та заліза»».                                                                                   Можна використати метод випереджувального повідомлення.                                                                             У березні 1933 р. Японія демонстративно вийшла з Ліги Націй.                                          

•      Проблемне завдання: Чи могло членство Японії в Лізі Націй стримати мілітаризацію цієї країни?                                                                                                                                                                                        

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ                                                                                                                                 Учитель наголошує, що для успішного розв’язання проблеми необхідно з’ясувати, якими були наслідки Першої світової війни для Японії, як вони вплинули на подальший внутрішній розвиток країни та її взаємини з провідними країнами світу.                                                                                                                                                                                  Учням пропонується скласти таблицю:

    За даними таблиці зробіть висновки, чи була задоволена Японія підсумками Першої світової війни. Згадайте, які рішення щодо Японії прийняла Вашингтонська конференція.                                                                                                                                                                                        ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                                                       На основі самостійної роботи з текстом підручника учням пропонується встановити наслідки Першої світової війни для Японії, подати їх у вигляді таблиці:

   Працюючи з текстом підручника та складанням таблиць, учні мають дійти висновку, що економічне становище Японії після війни погіршилося і це призвело до зростання соціальної та політичної нестабільності. Вашингтонська конференція формально зрівняла Японію у правах з великими державами, однак позбавила її привілеїв у Китаї. У зоні Тихого океану було встановлено військовий паритет. Але зростання економічних та соціальних проблем, нестабільність у суспільстві та мілітаристські настрої вищого армійського командування призвели до зростання шовіністичних, агресивних настроїв у країні.                                                                                                                              Причини мілітаризації та її прояви вивчаються шляхом опрацювання історичного документа «Із меморандуму Танака Гіїті» та підручника. перед початком роботи необхідно дати визначення термінів «меморандум» та «мілітаризація». Учням пропонується ознайомитись із текстом документа та відповісти на запитання:                                                         1. Які цілі зовнішньої політики Японії визначаються в меморандумі?                                                           2. На яких принципах будувались відносини Японії з Китаєм?                                                                3. Чому першим кроком до встановлення світового панування Японія вважала загарбання Китаю?                                                

На основі тексту підручника учні доповнюють матеріал про причини мілітаризації Японії та визначають, у чому це виявилось. Учитель звертається до учнів із пропозицією передбачити, якими могли бути наслідки мілітаризації Японії. Відповідь на це питання допоможе учням зробити висновки. Можна використати завдання після параграфа: порівняйте у свідченнях 1, 3, 4 три точки зору щодо причин мілітаризації Японії. Український дослідник О. Бочковський вважає такою причиною прагнення Японії згуртувати азійські нації проти засилля на континенті європейських держав;               А. Тойнбі – перенаселеність Японії та дефіцит сировини й ринків збуту товарів усередині країни; американський дипломат Дж. Грю вбачає витоки мілітаризації у тоталітарному характері політичного режиму. Який з цих підходів ви вважаєте найбільш аргументованим та переконливим? Ваша думка з цього приводу?                                                                 

Розглядаючи третє питання уроку «Демократичний рух», учитель пропонує учням встановити:                                                                                                                                                                               1) Особливості демократичного руху в Японії у 1929-1931 рр.;                                                                                          2) рушійні сили демократичного руху;                                                                                                                                      3) причини слабкості демократичного руху;                                                                                           4) зробити загальний висновок про результативність демократичного руху.                                                       ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ                                                                                                                                   Вирішення проблемного питання та складання опорної схеми для відповіді. У кінці уроку вчитель встановлює зв'язок з наступними темами: вивчення цього матеріалу необхідне для розуміння причин агресивних дій Японії в другій половині 30-х років під час розгляду теми «Наростання загрози війни».                                                                                                                   V. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ                                                                      1) За допомогою опорної схеми відтворювати основні питання з історії Японії у міжвоєнний період: давати відповіді на запитання після параграфа;                                              2) Створити ментальну карту до теми уроку;                                                                                                  3) Здійснити підготовче повторення до наступного уроку з історії Китаю.

Урок 2. Китай

Мета:

•      дослідити суперечливий шлях Китаю до незалежності, звернувши увагу на протиборство між різними політичними силами; 
•      визначити роль видатних історичних діячів у розвитку країни;                     
•      вдосконалювати логічні та оціночні компетенції;                   
•      у ході роботи над спільним проєктом удосконалювати вміння працювати в малих групах та робити презентації результатів проєкту;              
•      викликати інтерес до історії Китаю та обговорюваних проблем.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.                                                                                                                                 Форма уроку: спільний проєкт.                                                                                                                                                      Обладнання: підручник, політична карта світу, добірка матеріалів про видатних історичних діячів Китаю – Сунь Ятсена, Юань Шікая, Чан Кайші, Мао Цзедуна.

План уроку

1. «Рух 4 травня»: причини, рушійні сили, наслідки, значення.
2. Революційні події 1925 – 1927 рр.;
3. Протиборство між гомінданом і комуністами.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                                                              Учитель. Протягом перших двох років Першої світової війни китайський народ втратив майже 1,5 млн чоловік. Але такі важкі втрати не похитнули рішучості китайського народу відстояти свою незалежність. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо простежити та проаналізувати шлях Китаю до незалежності, адже ця країна стала ареною зіткнення інтересів Японії, США, Великої Британії. Відносини Китаю з провідними країнами світу фактично визначав зміст їхньої політики в Азіатсько – Тихоокеанському регіоні. Тому ми не можемо залишити поза увагою міжвоєнну історію Китаю.                                                                                                                                              ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ                                                                                                                Учитель проводить бесіду з учнями за питаннями, які вони готували з метою підготовчого повторення:                                                                                                                                     1) Що являв собою Китай на початку ХХ ст. в економічному та політичному аспектах?                                      2) Як вплинула на Китай Перша світова війна?                                                                                               3) Які рішення щодо Китаю були прийняті на Вашингтонській конференції?                                              4) Які наслідки для Китаю мало запровадження принципу «відкритих дверей»?                                                                       ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                       Учитель пропонує вивчити новий матеріал шляхом спільного проєкту, який дозволить учням проявити себе в ролі дослідників окремих проблем з історії Китаю. Учням пропонуються три питання за планом уроку:                               

1. «Рух 4 травня»: причини, рушійні сили, наслідки, значення.                                                                          2. Революційні події 1925 – 1927 рр.                                                                                                                                                      – Яку мету ставив Гоміндан в революції 1925 – 1927 рр.?                                                                            - Яку роль у підготовці НРА відігравали радянські військові радники?                                                            - Чи згодні ви, що 12 квітня 1927 р. Чан Кайші здійснив державний переворот? Відповідь аргументуйте.                                                                                                                                     3. Протиборство між Гомінданом і комуністами.                                                                                                                   – Причини суперечностей між Гомінданом і комуністами.                                                                                   – Результати їх протистояння та вплив на подальший розвиток Китаю.                                                                            

Учні об’єднуються у три групи за обраним питанням спільного проєкту «Шлях Китаю до незалежності: труднощі й суперечності». Групи розподіляють обов’язки між учасниками, складають план роботи над питаннями. Учні використовують текст підручника, добірку матеріалів про видатних історичних діячів Китаю, словник історичних термінів: принцип «відкритих дверей», Гоміндан, НРА, Північний похід, «Осінній врожай», «Дивний похід».

По завершенні роботи групи звітують, записують на дошці чи ватмані свої висновки, які є частинами спільного проєкту. У складі груп проводиться взаємооцінювання.                              ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ                                                                                                                                   Учитель просить учнів поділитися враженнями, чи сподобалася їм така форма роботи, в чому її переваги, чи допомогла їм спільна робота для кращого розуміння теми.                            V. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ                                                                               

•      Репродуктивне завдання: опрацювати матеріал підручника, підготувати

відповіді на запитання.              

•      Творче завдання: оцінити внесок кожного з видатних історичних діячів Китаю

у справу досягнення незалежності країни. Кому з діячів ви віддаєте перевагу і чому?

Урок 3. Індія

Мета:                  

•      визначити особливості національно-визвольного руху в Індії після Першої світової війни;
•      з’ясувати суть поглядів М. Ганді та їх вплив на індійське суспільство;
•      встановити суть і значення кампанії громадянської непокори в історії Індії;
•      сприяти вдосконаленню навичок історичного аналізу та оцінки діяльності видатних історичних постатей;
•      виховувати почуття солідарності з поневоленими народами, їх прагненнями до визволення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.                                                                                                      Форма уроку: історичний практикум.                                                                                                           Обладнання: політична карта світу, підручник, роздавальний матеріал.

План уроку

1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни.
2. Махатма Ганді.
3. 3. Кампанія громадянської непокори.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                             Щоб зацікавити учнів даною темою, учитель пропонує учням уривок з книги Т. Драйзера «Америку варто рятувати». На дошці можна записати вислів лорда Ротерміра: «Індія – це наріжний камінь Британської імперії. Варто нам втратити Індію, як імперія впаде – спочатку економічно, а потім і політично».                                                Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо одну з найцікавіших сторінок індійської історії – боротьба індійського народу проти колоніальної імперії – Великої Британії, з’ясуємо її джерела, ідеологію, форми та результати. Ви дізнаєтеся про унікального історичного діяча, лідера індійського народу – М. Ганді, якого народ з любов’ю називав Махатма – «Велика душа». Урок буде проведений у формі історичного практикуму, під час якого ви зможете здійснювати самостійний пошук та аналіз необхідної інформації, робитимете узагальнення і висновки.                                                                              ІІ. ІСТОРИЧНИЙ ПРАКТИКУМ                                                                                                                             Перше питання теми «Національно – визвольний рух в Індії після Першої світової війни» учні опрацьовують за текстом підручника. Можна запропонувати працювати в парах і скласти розгорнутий план до питання, потім обмінятися планами з сусідньою парою, визначити найбільш вдалий або звірити з планом учителя (записується на окремій закритій дошці).                                                                                                                              1) Становище Індії як колонії Британської імперії:

•      економічне;
•      політичне;
•      національне.

        2) Вплив Першої світової війни на Індію:

•      суперечливі почуття індійців;                      
•      становище індійської армії (склад, призначення офіцерів, командування);                         
•      реорганізація індійської армії;                                            
•      участь індійської армії в боях на Західному фронті.

        3) Ліберальна та радикально-національна: спільні та відмінні риси.                                                            

        4) Особливості національного руху в Індії.                                                                                                   

        5) Британський парламентський акт 1919 р.:

•      мета – умиротворення індійського націоналізму і збереження колонії;
•      наслідки – масові виступи протесту, кровопролиття в Амрітсарі.

Друге питання уроку присвячене М. Ганді та його вченню. Учитель зазначає, що новий етап піднесення національно-визвольного руху в Індії пов'язаний з іменем                     М. К. Ганді. Ім’я Махатма дав йому народ, в перекладі з індійської означає «Велика душа».                                                                                                                                                               Заслуховується повідомлення одного з учнів про М. К. Ганді. Підкреслюючи унікальність та велич М. К. Ганді, великий А. Ейнштейн говорив: «Можливо, майбутні покоління навряд чи повірять, що така людина, із звичайної плоті і крові, ходила по цій землі». Учитель ставить перед учнями завдання – опрацювавши тексти джерел та матеріал підручника, дати відповіді на запитання: у чому унікальність цієї історичної постаті? Які його заслуги перед Індією? Чим можна пояснити таку одностайну підтримку індійським народом свого лідера?                                                                                                                                                                                                      Потребують пояснення терміни: гандизм, сатьяграха, сарводайя, ІНК, Мусульманська Ліга, «соляний похід».                                                                                                                                                                                              До третього питання уроку «Кампанія громадянської непокори» учні складають таблицю за матеріалами підручника.

  ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                                                                       Учням пропонується попрацювати в парах, скласти 5 – 6 тестів для взаємоперевірки.                                                                                   ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ                                   

•      Репродуктивне завдання: за розгорнутим планом відтворити розповідь про національно-визвольний рух в Індії.                              
•      Репродуктивно-творче завдання: за допомогою пам’ятки скласти портрет М. Ганді.                               
•      Творче завдання: спробуйте довести чи спростувати висловлювання: «Перша світова війна призвела до загострення протиріч між Індією та Великою Британією і сприяла піднесенню визвольного руху».

Урок 4.                                                                                                                                        Країни Близького та Середнього Сходу.

Мета:  

•      з’ясувати особливості політичного і соціально-економічного розвитку країн Близького та Середнього Сходу, простежити складний шлях цих країн до незалежності та роль історичної особистості у національно-визвольному русі;
•      вдосконалювати вміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал;
•      виробляти прагнення до здорової конкуренції у здобутті знань,  сприяти усвідомленню необхідності вивчення теми для з’ясування джерел тривалих конфліктів у регіоні Близького Сходу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.                                                                                                                                           Форма уроку: конкурс групової роботи.                                                                                                              Обладнання: політична карта світу, підручник, роздавальний матеріал.

План уроку

1.Іран у міжвоєнний період.                                                                                                                                   2. Революція в Туреччині.                                                                                                                               3. Палестинська проблема.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                                                   Учитель. Близькосхідний регіон практично в усі часи залишався своєрідним вогнищем, яке то спалахувало, то згасало на короткий час. Заслухаємо повідомлення з преси, телебачення про сучасне становище в цьому регіоні. Спробуємо знайти причини збереження до сьогодні проблем в історії цих країн у міжвоєнний період.                                                                                                                      ІІ. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ                                                                   

•      Робота з політичною картою світу та картою «Світ після Першої світової війни»                                                                                                                    

Знайти та показати країни Близького та Середнього Сходу. За підручником встановити, про які країни цього регіону йтиметься. Спробуйте висловити припущення, чому автор підручника обрав саме ці країни для вивчення.                                                                                   ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                                            Клас ділиться на три групи, які формуються добровільно. Кожна група обирає одне з питань плану уроку, отримує роздавальний матеріал, завдання та алгоритм їх виконання. Оголошується конкурс на кращу презентацію результатів групової роботи. Експертна група з найбільш ерудованих учнів отримує критерії визначення кращої презентації (див. табл. 1).

•      Завдання для 1-ї групи: «Іран у міжвоєнний період»                                                                                                                                       

Учні мають відповісти на питання:                                                                                                               1) Які чинники вплинули на розвиток Ірану?                                                                                                                                2) Які геополітичні чинники сприяли утвердженню незалежності Ірану, а які заважали цьому процесу?                                                                                                                                                    3) Як Перша світова війна вплинула на розвиток Ірану?                                                                                                    4) Проаналізуйте політичний курс Реза – шаха. Які він мав наслідки?                                                                                             5) Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що Реза – шах установив одноосібну владу в Ірані? Відповідь аргументуйте.                                                                                                                                                                             6) Зробіть висновки.

•      Завдання для 2 - ї групи: «революція в Туреччині».                                                                                                             

1) Схарактеризуйте становище Туреччини після Першої світової війни.                                                   2) Доведіть чи спростуйте твердження про те, що події 1919 – 1920 рр. мали характер національно – визвольної революції.                                                                                                        3) У чому суть перетворень М. Кемаля та їх значення?                                                                                                   4) Проаналізувавши схему «Засади розбудови Турецької республіки», визначте, які з цих засад ви вважаєте демократичними, а які – авторитарними.                                                                    5) Зробіть висновки про шляхи, методи і наслідки модернізації усіх сфер суспільного життя Туреччини.

•      Завдання для 3 – ї групи: «Палестинська проблема».

1)Викладіть суть та причини палестинської проблеми.                                                                                                            2) Чим був зумовлений та в чому виявилася активізація арабського національно – визвольного руху?                                                                                                                                             3) Поясніть зміст «Декларації Бальфура» та її вплив на розвиток Палестини. У чому ви вбачаєте суперечливість цього документа?                                              

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ                                                                                                            1. Скласти історичний диктант до теми методом незакінчених речень.                                                      2. Створити ментальну карту до теми уроку.

Урок 6. Країни Африки

Мета:

•      визначити роль іноземного капіталу в економічному розвитку країн Африки;                                         
•      простежити політичні та соціально – економічні зміни в країнах Африки;                                                                                                                                                                
•      дати характеристику основних напрямків національно – визвольного руху;          
•      сприяти розвитку критичного мислення учнів через дискусію;                         
•      продовжити роботу над історичними поняттями, пов’язаними з особливостями розвитку країн Африки.                                                                                                                                                       

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.                                                                                                        Форма уроку: дискусія – «сократівська бесіда».                                                                                                   Обладнання: історичні карти «Територіальний поділ світу в 1871 – 1914 рр.», «Світ після першої світової війни», роздавальний матеріал, підручник, поради учасникам дискусії.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                             Учитель. Міжвоєнний період в історії країн Африки був відзначений бурхливими та суперечливими процесами. Змінювався звичний уклад життя, руйнувалися традиції. Суттєво мінявся вигляд великих міст, які все більше набували європейського вигляду. Сьогодні ми спробуємо простежити ці зміни, зрозуміти зміст боротьби між старим архаїчним способом життя та сучасністю, яка почала швидко проникати майже в усі сфери життя країн Африки. Поміркуйте над таким судженням – колоніальна політика в країнах Африки принесла більше користі, ніж шкоди. Що ви думаєте з цього приводу? Спробуйте подискутувати, адже в суперечці народжується істина.                                                                                 ІІ. ДІАГНОСТИКА ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО ДИСКУСІЇ                                                                                                  1) Використовуючи карти «Територіальний поділ світу в 1871 – 1914 рр.» та «Світ після Першої світової війни», визначте, які зміни сталися в колоніальних володіннях.                                                        2) Словникова робота. Пояснити зміст термінів: колоніалізм, колонія, метрополія, протекторат, домініон, расизм, сегрегація, панафриканізм, апартеїд.                                                                                         ІІІ. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСКУСІЙНОЇ МОДЕЛІ НАВЧАННЯ

•      «Сократівська бесіда»                                                                                                                                                         

1) Актуалізація опорних знань.                                                                                                                              2) Створення проблемно – пошукових ситуацій.                                                                                        3) Спонукання учнів висловлювати припущення про вирішення проблеми.                                                                          4) Вимога довести свою точку зору.                                                                                                               5) Спрямування розумової діяльності учнів, коригування відповідей.                                                                6) Обговорення і коментування висловлених суджень.                                                                               7) Узагальнення і систематизація знань.                                                                                                              Можливі такі судження учнів стосовно питання, що обговорюється. (див. табл. 2)                                 

Зробіть висновки з наведених суджень. Які причини призвели до розгортання національно – визвольного руху серед народів Африки? У чому виявився цей рух та яке він мав значення для подальшого розвитку країн Африки.

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ                                                                                                                                                                                                           1) Дати письмову відповідь на питання: «Чи згодні ви з думкою, що колоніалізм – це прогресивне явище?»                                                                                                                                             2) Створити ментальну карту до теми уроку.