Розробка уроку 7 клас. Європейське середньовічне місто

Тема.    Європейське середньовічне місто

Мета:

 Навчальна: пояснити причини появи середньовічних міст;  сформувати уявлення про середньовічне місто, його населення та зовнішній вигляд .

Розвивальна: розвивати навички роботи а групах, аналізу документів, уміння учнів установлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Виховна:виховувати інтерес до середньовічної історії.

Очікувані результати:

•                               пояснювати причини появи середньовічних міст;
•                               розповідати про життя людей у середньовічному місті

Основні поняття: ратуша, магістрат, Магдебургське право,комуна.

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань

Обладнання уроку:  Н.Г.Подоляк  Історія середніх віків. « Генеза», Київ –    2007, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.

Структура уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення та зростання міст.

2. Населення та зовнішній вигляд міста.

3. Боротьба міст за самоврядування.

IV. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку. 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

 Ми всі з вами знаємо що таке місто і чим воно відрізняється від інших поселень. А чи знаєте ви що таке середньовічне місто, як воно виглядало, як там жили люди? Давайте з вами заповнимо табличку «Знаю» і «Хочу знати». Що ви знаєте про середньовічне місто, а що хочете дізнатися?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 1. Виникнення та зростання міст.

Після загибелі Західної Римської імперії багато міст були зруйновано, їхні площі заростали травою, населення пішло по селах. Краще було тим містам, які були резиденцією єпископів, але й вони практично нічим не нагадували центри античної культури.

Тільки  у X-XIII ст. - час розквіту європейського Середньовіччя у  Європі знову починають виникати міста. Давайте з’ясуємо чому.

Метод « Переплутані ланцюжки» .  Робота у групах. Учням пропонуються ключові фрази які потрібно викласти у вірній логічній послідовності.

Покращення знарядь праці (колісний плуг) ,вдосконалення техніки обробки землі(трипілля)        збільшення врожаїв, поява надлишків продовольства         зацікавленість у більш якісних ремісничих виробах        відокремлення ремесла від сільського господарства       потреба у місцях де можна обміняти або купити вироби             виникнення міст

 Де виникали середньовічні міста?

Робота у групах. У вас є роздатковий матеріал у якому зазначені назви середньовічних міст і їх значення. Проаналізувавши назви поселень, скажіть де будували  міста?

Кембридж - міст через річку Кем.

Франкфурт – гарна гавань. Стокгольм - гавань або місто островів.

 Страсбург - місто доріг (фортеця на дорозі).

 Кельн - соборне місто. Сент-Етьєн – місто святого Етьєна

Кенігсберг - королівська гора.

Копенгаген - купецька гавань. Оксфорд – бичачий брід.

2. Населення та зовнішній вигляд міста.

Метод бортового журналу. Учні самостійно заповнюють «Бортовий журнал» (таблицю)

Розповідь вчителя. Найбільша кількість міст була в Італії (половину населення складали мешканці міст) і Фландрії (2/3 жителів — городяни). Середньовічні міста зазвичай були невеликими — 1–3 тис. мешканців. Лише декілька міст у Європі мали населення понад 100 тисяч мешканців. Це Кордова, Севілья, Париж, Мілан, Лондон, Флоренція. Обов’язковими елементами, завдяки яким населений пункт міг вважатися містом, були стіни, цитаделі, кафедральний собор, ринкова площа. Також у містах могли розташовуватись укріплені палаци-фортеці феодалів, монастирі. Плану забудови середньовічного міста, на відміну від античних, як такого не було. Міста розбудовувалися концентричними колами від центру — фортеці або ринкової площі. Вулиці були вузькими (достатніми лише для проїзду вершника), не освітлювалися, тривалий час не мали бруківки й каналізації. Дренажі були відкритими, і нечистоти текли вздовж вулиць. Це призводило до спалахів різноманітних інфекційних захворювань.

Будинки стояли досить тісно і мали два – три поверхи. Нерідко верхній поверх нависав над нижнім, бо через дорожнечу землі фундаменти будували вузькими. Тривалий час міста зберігали сільський вигляд: біля будинків розташовувалися сади і городи, у дворі тримали худобу і птицю. За мурами міста мешканці мали земельні ділянки і виноградники.

Населення міст

 Жителів міст у Німеччині звали бюргерами. (по-німецьки Burg – фортеця). У Франції була інша назва цього стану – буржуа, в Італії – пополани. Але так звали лише повноправних громадян, які мали свої будинки чи майстерні. Вони виготовляли і продавали городянам і селянам необхідні для життя речі. Заможні купці торгували вже не з жителями, а з іншими містами й навіть країнами. Вищі стани суспільства – духовенство і сеньйори володіли не лише майном – вони належали до управлінської еліти міста – патриціату. Бідних жителів звали плебеями.  У різних містах плебеї складали від 20 до 70% населення.

Як правило населення міст поповнювалося за рахунок вихідців з сіл, які тікали від своїх сеньйорів. Якщо такий втікач прожив у місті рік і один день, то він ставав вільним. У деяких міських документах навіть писалося: „Міське повітря робить вільним”.

3. Боротьба міст за самоврядування.

Учитель. У середньовічній Європі діяв принцип «Нічиєї землі не буває», тому міста засновувалися на землях феодала. Жителі міста підкорялися його владі, міськими справами й судом управляли люди, призначені феодалом, а над воротами був прибитий герб сеньйора. Доки міста не зміцніли, вони шукали захисту у сеньйора. Міста розросталися, збагачувалися, відтак сеньйори намагалися отримати якомога більше податків з городян.

Жителі міст все частіше виявляли незадоволення таким становищем. Вони прагнули позбутися залежності від сеньйора. Боротьба міст за свободу і привілеї розгорнулась у XI – XIII ст. Міста могли позбавитися феодальної залежності двома шляхами: силою зброї або переговорами про викуп від сеньйоральної залежності. Досить часто королі, щоб заручитися підтримкою міст у боротьбі з великими феодалами, брали їх під своє заступництво. Ті міста, що здобули самоврядування, було прийнято називати комунами.

Позбувшись залежності, міста отримували спеціальний документ - хартію.

Робота з історичними текстами

Познайомтеся з текстами документів і дайте відповіді на питання до них.

Текст 1. Хартія міста Сент-Омера (XII ст.)

Я, Вільгельм, божою милістю граф Фландрії, не бажаючи заперечувати проти клопотання городян Сент-Омера…, даю їм на віки вічні та наказую, щоб залишалися незмінними нижчеописані права та звичаї:

1. Щоб я забезпечив їм мир щодо будь-кого; щоб я підтримував їх і захищав як моїх людей, без будь-якого прихованого мотиву…

8. Усіх, хто живе й буде жити пізніше у стінах Сент-Омера, я роблю вільними від подушного оброку та від платежів…

10. Я наказую, щоб комуна їхня, яку вони створили під присягою, продовжувала існувати й надалі, та нікому не дозволю розпустити її, а також даю їм всілякі права і правосуддя за кращими зразками того, як влаштовано справу на моїй землі, тобто у Фландрії. Я хочу, щоб сент-омерці надалі були звільнені від усіх звичних податків...

17. Якщо будь-який чужоземець нападе на когось з городян Сент-Омера, образить або скривдить його, або ж примусово забере його майно й до того ж поб’є, а після цього викликаний для відповіді каштеляном особисто або через його дружину, або через його ключника не вважатиме за потрібне протягом трьох днів з’явитися і відшкодувати збитки, самі городяни спільно покарають його за образу свого побратима...

Текст 2. Із міського права, подарованого місту Гослару (XII ст.)

1. Якщо хто-небудь проживав у місті Госларі й за своє життя не був викритий у рабському становищі, то після смерті його ніхто не сміє називати його рабом або зводити до рабського становища.

2. Коли ж будь-який чужак прийшов жити у назване місто і так залишався там протягом року і дня, причому жодного разу йому не зауважували щодо рабського становища, не викрили його у цьому і сам він про це не зізнався, то нехай він користується спільною з іншими громадянами свободою: і після смерті його ніхто нехай не наважиться оголосити його своїм рабом.

Запитання і завдання до текстів 1 та 2

1) Як називалися міста, що отримали право самоврядування?

2) Які пільги надавали сеньйори містам?

3) Чому сеньйори піклувалися про безпеку міст?

4) Поясніть значення середньовічної приказки: «Міське повітря робить людину вільною».

Учитель звертає увагу учнів на те, що деякі міста отримали можливість обирати власну адміністрацію та суд, закріплені у магдебурзькому праві.

Магдебурське право назване на честь німецького міста Магдебург, яке здобуло право на самоврядування у 1235 році. Містом управляв магістрат, який складався з обраних громадян мста. Магістрат поділявся на Раду, яку очолював бургомістр (мер) та лаву( суд), яку очолював війт. Рада займалася майновими  справами, обороною міста, наглядом за якістю роботи ремісників та купців. Лава розглядала кримінальні справи.

Текст 3. Із Магдебурзького права

Тепер слухайте про бургомістрів, яких у місті обирають на один рік. Отож знайте, яку владу вони повинні мати: вони мають судити про всілякі міри, про неправильну вагу, про всякі продажі, про недопечений хліб, продане погане м’ясо і про усякі неправильні терези і про різних торговців, чи не порушують вони будь-яких правил, встановлених у місті для торгівлі...

Запитання і завдання до тексту

1) Які повноваження мав бургомістр?

2) На який час обиралися бургомістри?

Текст 4. Із Другого міського права м. Страсбурга

Постановлено, щоб 12 чоловік, а якщо потрібно, й більша кількість людей чесних і гідних, мудрих і надійних... щорічно призначалися міськими консулами. З них один або двоє, коли знадобиться, обираються бургомістрами... А засідати для суду вони будуть кожного тижня двічі... І суд веде бургомістр, вирок ухвалюють консули. Ніхто з консулів не повинен передавати будь-чиїх промов і не повинен без дозволу бургомістрів і консулів звертатися за порадою стосовно судових справ до будь-кого з друзів. Не допускається одночасне обрання консулами батька з сином або двох братів.

Запитання до тексту

1) Які повноваження мав бургомістр?

2) Які обмеження існували під час вибору бургомістрів?

Перші комуни постали в Північній Італії у XI ст. Мешканці міст, скориставшись боротьбою між папами та імператорами, проголошували своє самоврядування. Символом самоврядування була міська ратуша — приміщення, де розташовувались органи управління.

Досягнення свободи не завжди означало встановлення справедливості. Після отримання незалежності до влади в містах приходив переважно патриціат, який міг установити такі закони, що решта мешканців опинялись у гіршому становищі, ніж було за сеньйора. Скаржитися не було кому, бо суди теж контролювалися патриціями. У XIII–XIV ст. містами-комунами прокотилася хвиля повстань плебсу проти патриціїв, що завершилася збільшенням прав нижчих прошарків міського населення.

IV. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

 Городянин – людина нового типу

Поява і розвиток міст підривала устої середньовіччя. Так розвиток ремесла, торгівлі, банківської справи сприяли підриву натурального господарства і розвитку нового – товарного. Міста змінювали і образ життя людини середньовіччя. Так міські мешканці помітно відрізнялися від сільських не тільки заняттями. Вони інакше дивилися на світ, були більш енергійними, покладалися переважно на свої сили і гордилися своїми успіхами. Вони значно більше знали про оточуючий світ, були курсі головних новин. Темп їх життя був значно вище від сільського і не такий розмірений. Вони завжди поспішали, цінували час, не випадково, що перший годинник виник у місті. Мешканці міст прагнули до успіху, намагалися розбагатіти, примножите те, що їм доставалося у спадок. Чимало у містах зустрічалося пройдисвітів, авантюристів, шахраїв, тобто таких людей, які за будь-яку ціну були готові здобути жадане багатство. У їх розумінні багатство давало свободу, а свобода – найбільша цінність міста. З часом нащадки мешканців середньовічних міст змінили Європу і весь світ.

Учитель. Давайте повернемося до початку уроку, коли ми визначали що ми знаємо про середньовічні міста і хочемо дізнатися. Проаналізуйте, чи дізналися ви про те що вас цікавило?

Інтерактивна гра «Рюкзак».

Учитель. Які з нових знань, які він отримав сьогодні на уроці   може покласти у рюкзак

Що нового з того,  про що ви довідався сьогодні  на уроці треба покласти у «Рюкзак знань». Діти пишуть на стіках  нові факти і приклеюють на зображення рюкзака на дошці.

V. Оцінювання знань учнів

VІ. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідні розділи підручника.

2. Підготувати історичні реконструкції цехового виробництва та ярмарку: прочитати історичні документи, намалювати вивіски ремісничої майстерні, емблему цеху, підібрати матеріал про грошові розрахунки та ярмарки в Європі.