Тема. Передумови Національно-визвольної війни
Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників;
створити умови для розвитку в учнів уміння аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі;
сприяти виховуванню почуття патріотизму.8 клас
Тема. Передумови Національно-визвольної війни
Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників;
створити умови для розвитку в учнів уміння аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі;
сприяти виховуванню почуття патріотизму.
Основні поняття: «Національно-визвольна війна».
Обладнання: карта «Воєнні походи Богдана Хмельницького», картки з документами, портрет Богдана Хмельницького та його сподвижників.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна війна»;
• визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;
• скласти історичний портрет Богдана Хмельницького;
• називати імена сподвижників Богдана Хмельницького;
• аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань 20-х – 30‑х рр. ХVІІ ст.
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, що були викликані посиленням польського гніту на українських землях. Кожне подальше повстання козаків відзначалося більш високим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію, кількість повстанців також зростала. Український народ усвідомлював, хто виступає його ворогом. І в середині ХVІІ ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою.
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План
1.Передумови національно – визвольної війни
2.Б.Хмельницький та його сподвижники
1.1 Розповідь вчителя
Найважливішою подією української історії XVII ст. стала Національно-визвольна війна українського народу. її спалах був обумовлений загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, які спричинили формування передумов війни.
У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-економічній сфері. Унаслідок зростання в Україні землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погіршилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в національно-релігійній сфері. Усіляко обмежувалися можливості українців вживати рідну мову. Незважаючи на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Україні саме релігійні утиски були чинником, що об'єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади.
На підставі передумов Національно-визвольної війни сформувалися її причини:
-незадоволення різних верств населення України швидким зростанням у країні земельних володінь польських магнатів та
шляхти;
- посилення національно-релігійних утисків православних українців;
- невідповідність між фактичним набуттям козацтвом політичного лідерства в українському суспільстві й обмеженнями, що
накладалися на нього владою за «Ординацією» 1638 p.;
- слабкість вищої державної влади Речі Посполитої (короля й сейму), яка навіть за наявності бажання не мала достатніх повноважень і авторитету, щоб контролювати дії польських магнатів і шляхти в Україні.
Національно-визвольну війну вважають складовою Української національної революції XVII ст. (1648 —1676 pp.). Після закінчення Національно-визвольної війни Україну охопила громадянська війна (вересень 1657 — червень 1663 pp.), що спричинила її поділ на два гетьманства і боротьбу (червень 1663 — вересень 1676 pp.) за возз'єднання Української гетьманської держави Богдан Хмельницький та його соратники.
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 р. Вона мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. її рушійною силою були козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина дрібної української шляхти. Очолював їх Богдан Хмельницький.
1.2 Самостійна робота в парах з документами
- Попрацювавши з документи визначте причини Національно – визвольної війни
1 група Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645–1646 рр.
«...Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».
2 група Документ 2. Із записок польського публіциста середини ХVІІ ст.
«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів... Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців».
3 група Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.)
«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям знущатися з нас».
1.3 Колективна робота
Складання таблиці
«Причини та передумови Національно-визвольної війни»
Причини Передумови
1. Загострення національно–релігійних утисків українського населення під владою Польщі
2. Посилення соціально- економічного гніту селян, міщан, козаків.
3. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва 1. Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства.
2. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти.
3. Початок формування української
нації
2.1 Розповідь вчителя
Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів — козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами. До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович та ін. Соратники Б. Хмельницького мали протилежні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України.
2.2 Робота з історичними документами
Документ 1. Із записок венеційського дипломата А. Віміна
«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»
Документ 2. В. Власов про Б. Хмельницького
«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своєї вправи».
2.3 Сніжна куля
Основні риси Богдана Хмельницького……..
2.4 Повідомлення учнів про сподвижників Хмельницького
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Розгадування кросвордів.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф підручника 14.
2. Скласти історичний портрет Б. Хмельницького .