Розробка уроку для 9 класу з теми «Органічні речовини» Тема: Будова, властивості і значення нуклеїнових кислот.

Розробка уроку для 9 класу з теми «Органічні речовини»

Тема: Будова, властивості  і значення нуклеїнових кислот.
 

Мета: ознайомити учнів з різноманіттям і функціями нуклеїнових кислот ;   проаналізувати особливості будови і хімічні властивості нуклеїнових кислот,  які дозволяють їм ефективно виконувати свої функції; на прикладі наукових  пошуків вчених, розкрити історію відкриття ДНК;                                                                     звернути увагу на значення нуклеїнових кислот для життєдіяльності живих організмів;                                                                                                                                                               навчити учнів використовувати свої знання з біології у повсякденному житті.

 

Основні поняття і терміни:                                                                                                                                   нуклеїнові кислоти, ДНК, РНК, р-РНК, т-РНК, і-РНК, аденін, гуанін, цитозин, тимін, урацил, транскрипція, реплікація, ген.
 

Обладнання: таблиці які ілюструють особливості будови і різноманітності нуклеїнових кислот, інтерактивна дошка, модель будови ДНК, підручники біології й робочий зошит.

Методи і методичні прийоми:                                                                                                                                інтерактивні, пояснювально-ілюстровані:бесіди, розповідь; пошукові, проблемні, творчі, репродуктивні.    

Тип уроку:                                                                                                                                         вивчення нового матеріалу.  

                                                      Хід уроку

1. Організаційний етап                                  1хв
2. Мотивація навчальної діяльності             1хв
3. Вивчення нового матеріалу                       25хв
4. Узагальнення та систематизація знань    15хв
5. Підсумок уроку                                           3хв
6. Д/З                                                                1хв

    1. Організаційний етап

    2. Мотивація навчальної діяльності

 

1.Розповідь з елементами бесіди

Білків у організмах дуже багато, найрізноманітніших.

-Чим визначаються їх склад і властивості?

-Як  же визначається в реакціях послідовність чергування аміно кислот в білках?

-Звідки інформація, «команди», які  визначають синтез білків ?

Зараз це питання  вивчене досить глибоко.

-Що ви знаєте з цього приводу? Одне з найзнаменитіших відкриттів у біології ХХ ст. – відгадка структури молекули ДНК дивує своєю логічністю. Історія цього відкриття, яке сколихнуло світ, винятково повчальна.

Перший визначальний крок був зроблений більше ста років тому в Німеччині швейцарським дослідником Ф. Мішелем. Робота, яку йому довелося виконати, була не з приємних. Кожного дня йому доставляли з найближчої лікарні кошик з використаними бинтами. Хімічний склад гною Мішер повинен був визначити. Працювати доводилося в тяжких умовах. Лабораторія нагадувала середньовічну лабораторію алхіміка, вікна пропускали мало світла… Спочатку він виявив  у гної білки. Треба було ці білки розчинити. Під дією соляної кислоти  і пепсину гній з бинтів розчинявся. Коли Мішер капнув розчин на  скло і подивився на нього  в мікроскоп, то він побачив, що клітини розчинилися, але чомусь  неповністю. В рідині плавали дрібні частки. Це могли бути  тільки ядра клітин…

-Чому ядра не розчинилися під дією пепсину ?

Далі. Шляхом хімічного аналізу, він виявив, що в ядрах міститься якась речовина кислотного характеру. Нову речовину Мішер назвав нуклеїном.

-Як ви гадаєте, чому ?

…Мішер досліджує молочко лососів і виявив в ньому багато нуклеїну – основного, на його думку, компонента ядра. Назву ДНК цій речовині дав пізніше учень Мішера Р. Альтман в 1889 р.

 А. Ф. Мішер, скромна людина із високим чолом і задумливими очима, чим він генетичну роль речовини, яку  сам відкрив? Мабуть, ні. Ідею зв’язку між  спадковістю й ДНК було відхилення, а через півстоліття вона викликала революцію в молекулярній біології. Ф. Мішера на той час серед живих уже не було, бо вчений помер дуже рано, коли йому було 51 рік, від запалення легенів. Він вважав, що його треба добудувати за низької температури. Тому вчений експериментував восени і взимку, завжди в холодному приміщенні. Титанічна діяльність підірвала його здоров’я і обірвала життя…

 За іронією долі в житті ДНК після її народження настав період забуття, який розтягнувся на десятиріччя.

 Коли Ф. Мішер прибув в Тюбінген, де він згодом відкрив ДНК, йому було лише 23 роки. Стільки ж було і Д. Уотсону, коли він приїхав до Європи, з Кембрідж в 1951 р. Ф. Крику було вже 35 років. Уотсон і Крик потоваришували, бо їх об’єднало палке бажання відкрити таємницю, яка ховалася за літерами ДНК.

 Їхнє бажання  здійснилося. В  1962 р. за визначене відкриття вони отримали Нобелівську премію, разом з М. Уілкінсом.

-Як же була розшифрована таємниця ДНК, речовини, яка у ХХ столітті оспівана поетами ?

2.Методична скринька термінів : цитологія, ген, ядро, еукаріоти,

прокаріоти, спадкова інформація, розмноження, клітина, ДНК.

3.Перегляд відео

1. Вивчення нового матеріалу.

Інтелектуальна вправа, міні –конференція. Створені домашні групи із випереджувальними завданнями, які готували презентації із слідуючих питань.

1. Історія відкриття нуклеїнових кислот
2. Елементарний і хімічний склад нуклеїнових кислот
3. Просторова модель молекули конфігурація ДНК, РНК.
4. Властивості і функції ДНК.

5.Значення нуклеїнових кислот.

                                     

 

Асоціативний кущ

     Інерактивна технологія, під час проведення якої вчитель визначає одним словом тему , над якою буде вестися робота ,а учні називають усе ,що виникає в памяті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються   найстійкіші асоціації, а потім – другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді куща , який поступово розростається.                                                                     код  ДНК-

транскрипція, реплікація, і-РНК, т-РНК, р-РНК

Первинна, вторинна, третинна структура білка.

РНК – У (урацил) , комплементарність, Г (гуанін) Т(тимін) Ц(цитозин).

Нуклеотиди А(аденін) , дезоксирибонуклеїнова кислота , рибонуклеїнова кислота

ДНК , РНК, Чаргаффа 1950, І. Мішшер 1868, Нуклеїнові кислоти

Спадкова інформація, розмноженн, Ядро, ген

 Прокаріоти, еукаріоти, цитологія.

 

4. Біологічне дерево на дереві яблука із завданнями по рівнях.

5. Очікувані результати.

Технологія. Незакінчені речення, карточки із відкритими реченнями:

•  Технологія «Незакінчені речення»
  Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад :
  «На цьому уроці для мене найважливішим відкриттям було…»
• «Урок важливий, тому що…»
• «Мені сподобалось…»

«Мені не сподобалось…

 

6.Домашнє завдання:

 параграф 11-12, урок 14. Підготовитись до виконання практичної роботи.