Розробка уроку географії 7 клас. Урок №3

Розробка плану-конспекту уроку географії з курсу «Материки та океани» 7 клас

Розділ 1. «Закономірності формування природи материків та океанів» Урок № 3 Дата:__________

Тема.          Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки. Мета:

навчальна:	удосконалити знання про форму Землі, її рухи у просторі та їхні географічні наслідки; повторити знання про природні процеси, що відбуваються в географічній оболонці; сформувати знання про різну за часом ритмічність процесів у географічній оболонці;
розвивальна:	формувати науковий світогляд, розвивати допитливість, логічне мислення, уміння аналізувати наукові факти, робити висновки й узагальнення, застосовувати набуті знання в повсякденному житті, сприяти розвитку інтересу до науки географії;
виховна:	виховувати повагу до знань людства.
Тип уроку:	вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання:      підручник, атлас,          глобус,       телурій,      космічні      знімки різноманітних процесів на Землі (антициклони, виверження вулканів, лісові пожежі тощо).

Опорні та базові поняття: планета Земля, геоїд, ритмічність, освітленість, день рівнодення, день сонцестояння, зеніт, пора року, екватор, полярні кола, вісь обертання, орбіта, місцевий час, поясний час.

Очікувані результати:

Знаннєвий компонент:

знає і уявляє форму  Землі, дні рівнодення та сонцестояння; розуміє і наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі. Діяльнісний компонент:

знаходить на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола;

пояснює вплив форми Землі та її рухів на природу материків і  океанів. Ціннісний компонент:

оцінює і характеризує наслідки  форми  Землі,  добового і річного рухів Землі на життя людини Наскрізні змістові лінії:

Здоров’я і безпека

Моделює оптимальний  режим життя  відповідного  до  добових  і  річних  циклів (ритмів).

 

ХІД УРОКУ

I.        ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Чи була б наша Земля такою, до якої ми звикли, якщо б трішечки змінити кут нахилу земної вісі, або Земля ледь прискорила б чи пригальмувала свою швидкість руху по своїй орбіті? Зрозуміти це допоможе нам сьогоднішній урок. Ми розглянемо деякі наслідки сучасного положення планети та її рухів у просторі. А зробити припущення щодо питання можливих змін, сподіваюсь, ви зможете самостійно.

 

III.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ  Яку форму має Земля?

-    Які рухи здійснює Земля в космічному просторі?

-    За який час Земля робить оберт навколо своєї вісі? Навколо Сонця?

-    Який кут нахилу земної вісі відносно площини її орбіти?

-    Що таке екватор, тропіки, полярні кола, полюси? За якими ознаками вони виділені?

-    Наведіть приклади ритмічно повторюваних процесів у живій та неживій природі.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Форма Землі

Для картографічних розрахунків за форму планети прийнято еліпсоїд.

Справжня форма складніша — геоїд — опукла замкнута поверхня, що збігається з поверхнею води у Світовому океані у спокійному стані (продовжена під континенти), яка в кожній точці перпендикулярна до сили тяжіння.

Наслідки: нерівномірний розподіл сонячної енергії по широтах — більшість природних процесів набуває зональних відмінностей (зональність клімату, ґрунтів, рослинності, тваринного світу). Сонце розташоване настільки далеко від Землі, що можна вважати його промені паралельними лініями. Чим менший кут між променем і поверхнею Землі — тим менша кількість тепла надходить на одиницю площі.

1. Географічні наслідки форми та розмірів Землі

Робота з мультимедійною презентацію або рис. у підручнику

Перші докази кулястості нашої планети належать Аристотелю (IV ст. до н.

е.), а вперше обчислив її розміри у II ст. до н. е. Ератосфен.

Лише в ХVІІ-ХУШ століттях, коли для вивчення розмірів Землі почали застосовувати точні методи вимірювання, було встановлено, що наша планета не є ідеальною кулею, оскільки полярний та екваторіальний радіуси відрізняються за своєю довжиною більше ніж на 21 км. Це дозволило зробити висновок про сплющеність Землі по осі її обертання і підтвердило зроблене ще на межі XVII і XVIII століть І. Ньютоном теоретичне обґрунтування такого явища.

Найбільш близькою до сучасної фігури Землі є фігура, яка дістала назву «геоїд», що в перекладі означає «землеподібний». Завдяки кулястій формі:

-    поверхня Землі ділиться на освітлену і неосвітлену частини;

-    кут падіння сонячних променів до її поверхні неоднаковий. Вони, падаючи на кулясту поверхню в один і той самий момент у різних місцях по широті, дотикаються до Землі під різними кутами. Цим пояснюється різне нагрівання планети на різних широтах;

-    відбувається зональний розподіл тепла та існування теплових поясів на ній. Від цього залежить розподіл кліматів на Землі та їхній зональний характер. Зональність кліматів зумовлює зональні особливості інших компонентів географічної оболонки — ґрунтів, тваринного й рослинного світу тощо.

Куляста форма також впливає на основні напрями руху повітряних мас у системі загальної циркуляції атмосфери і течій в океанах.

Маса нашої планети — 6, 6 гекстилліонів тонн (у цьому числі 21 нуль!) формує силу земного тяжіння, яка утримує на поверхні воду та навколо Землі атмосферу.

Висновок 1. Прояв широтної зональності на Землі зумовлений її кулястою формою. Розміри й маса Землі визначають таку силу земного тяжіння, що утримує атмосферу певного складу і гідросферу, без яких неможливе життя.

2.   Добове обертання Землі та його наслідки

                Демонстрування     та     аналіз     роботи     телурія     (рис.     підручника,

мультимедійної презентації)

Наша планета рівномірно обертається навколо уявної осі із заходу на схід, якщо дивитися на неї з боку Північного полюса. Такий рух Землі називають осьовим обертанням. Земля обертається навколо осі за 23 години 56 хвилин 4 секунди.

Географічні наслідки осьового обертання:

-    стисненість Землі біля полюсів;

-    відхилення тіл, що рухаються горизонтально (вітрів, морських течій тощо), від їхнього первісного напрямку: у Північній півкулі — вправо, у Південній — уліво. Відхилення тіл зумовлене дією сили інерції — силою Коріоліса.

-    зміна дня й ночі, а отже й добова ритмічність явищ і процесів у географічній оболонці: добовий хід температури, денний і нічний бризи тощо; яскраво виражений добовий ритм живої природи;

-    виникнення природної одиниці часу — доби (її тривалість для зручності відліку округлюють до 24 год).

Висновок 2. Осьове обертання Землі проявляється в багатьох явищах на її поверхні: зміні дня і ночі, добовій ритміці природних явищ та процесів у географічній оболонці.

3.   Орбітальний рух Землі

                Демонстрування     та     аналіз     роботи     телурія     (рис.     підручника,

мультимедійної презентації)

Земля рухається за своєю орбітою навколо Сонця із середньою швидкістю близько 30 км/с (108 тис. км за годину). Один оберт навколо Сонця вона здійснює-за рік — відрізок часу тривалістю 365 діб 6 годин 9 хвилин 9 секунд. Земна вісь нахилена під кутом 66° 33' до площини орбіти. При цьому вісь орієнтована своїм північним кінцем на Полярну зорю. Через нахил земної осі до площини орбіти під час орбітального руху Сонце освітлює краще то Північну, то Південну півкулю.

Є чотири основних положення Землі під час руху навколо Сонця: весняне й осіннє рівнодення, зимове і літнє сонцестояння.

Розміри Землі

Екваторіальний радіус – 6378,24 км

Полярний радіус – 6356,86 км

Площа поверхні – 510 млн км2

Об’єм – 1,1 12 м3

Довжина кола в меридіональному напрямку – 40 008,5 км Довжина кола по екватору – 40 075,6 км Наслідки:

 

Ø утворюється така сила тяжіння, що здатна утримати атмосферу й гідросферу, без яких неможливе життя, а вони в свою чергу визначають розміри географічної оболонки;

Ø саме така кількість природних зон можлива (за менших розмірів планети їх було б менше, за більших — більше);

Ø утворення значних за розмірами ділянок суходолу й океану, форм рельєфу, протяжністю течій, розділення тропосфери на різні за якостями повітряні маси сприяють різноманітності чинників кліматоутворення, а відповідно й багатьох природних процесів на поверхні.

4. Рухи Землі, їхні наслідки

Добове обертання відбувається навколо вісі проти годинникової стрілки (якщо дивитися на Північний полюс), тобто із заходу на схід. Повний оберт відносно зоряного неба відбувається за 23 год 56 хв 4 с (зоряна доба). Відносно Сонця доба становить 24 год (сонячна доба).

Наслідки:

-    зміна дня й ночі → ритмічність природних процесів протягом доби (бризи, сон);

-    формування системи відліку часу → місцевий й поясний час;

-    полярне стискання → полярний радіус менший за екваторіальний на 21,4 км;

-    виникнення сили Коріоліса → усі тіла, що рухаються, відхиляються від початкового напрямку в Північній півкулі праворуч, у Південній — ліворуч, на екваторі відхилення не відбувається (відхилення річок, вітрів, течій тощо);

-    повторюваність припливів і відпливів.

Річне обертання відбувається певною орбітою навколо Сонця за 365 діб 6 год 9 хв 10 с, або рік. Прийнята тривалість року 365 діб (зайвий час компенсується додатковим днем раз на чотири роки). При цьому вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 23°26'21. Наслідки:

-    зміна пір року → сезонність природних процесів (мусони, фенологічні зміни);

-    періодична змінюваність тривалості темного й світлого часу доби (виділення днів рівнодення 21 березня та 23 вересня, днів сонцестояння 22 червня та 22 грудня, полярних дня й ночі), → формування поясів освітленості (тропічний, 2 помірні, 2 полярні), → різна висота сонця, → різна тривалість світлового дня → різна кількість тепла (формування саме такої кількості і меж природних зон).

Тропіки — це паралелі, які проходять на 23° 27' пн. ш. (Північний) та 23° 27' пд. ш. У день літнього сонцестояння (22 червня) Сонце перебуває опівдні в зеніті над Північним тропіком, у день зимового сонцестояння (22 грудня) — над Південним. Тропіки є природною межею положення Сонця в зеніті: північніше Північного тропіка і південніше Південного тропіка Сонце ніколи не буває прямо над головою.

Полярні кола (північне і південне) — паралелі, які віддалені від екватора на 66° 33' на Північ і Південь. У Північній півкулі в день зимового сонцестояння (22 грудня) і на Північ від полярних кіл Сонце не сходить, а в день літнього сонцестояння (22 червня) — не заходить. Аналогічне явище спостерігається в Південній півкулі.

Наявність поясів освітлення на Землі визначає зміну в напрямку від екватора не лише температури повітря, але й вигляду земної поверхні, усіх природних умов, що впливають на життя та господарську діяльність людей.

 

V.         ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Розмістіть глобус телурію так: в Україні 22 червня, полудень. Розкажіть, яка на вигляд природна зона мішаних лісів нашої країни; які природні процеси можуть відбуватися на узбережжі Чорного моря; оберіть найнеобхідніше обладнання для перебування на Південному полюсі; в якому напрямку буде дути мусон на сході Азії.

 

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте §___.

Творче завдання: підготуйте повідомлення про гіпотезу Альфреда Вегенера про походження материків і океанів.