Конспект уроку

історії України. Всесвітньої історії

(інтегрований курс)

6 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготував:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  6 клас. Всесвітня історія.  Історія України.

Тема. Греко-перські війни

Мета:

     навчальна:   розглянути  причини, характер та наслідки греко – перських війн, сформувати в учнів уявлення про перебіг  важливих  битв у ході греко –перських війн;

     розвиваюча: розвивати в учнів вміння працювати з текстовими та візуальними джерелами, аналізувати їх; розвивати навички роботи   з картою та атласом. Формуванням вміння простежувати причинно – наслідкові зв'язки,  та  вміння робити висновки та узагальнення;

     виховна: сприяти  вихованню в учнів інтересу до предмету;  почуття     патріотизму вірності та мужності; 

Тип уроку:    інформаційно – ігровий проект (урок формування практичних умінь і навичок).

Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, відео-фрагменти з фільму «Великі битви давнини. Марафонська битва».

Основні поняття та терміни: стратег, марафонська дистанція, фаланга,  трієра,  марафонський біг

Література:  О.І. Пометун , П.В. Мороз. Історія стародавнього світу

( підручник), В.О. Балух. Історія античної цивілізації у 3-х томах.

Том 1.Стародавня Греція. /Том 3. Практикум.

 

 

Структура уроку

  І.   Організація роботи учнів. 1 хв.

ІІ.  Актуалізація опорних знань   5 хв.

1. Фронтальна бесіда
2. Термінологічна розминка.

ІІІ.  Мотивація пізнавальної діяльності учнів 1 хв.

 ІV. Сприйняття та осмислення матеріалу 30 хв.

   Розповідь вчителя

   Робота з картою

   Робота з документом

   Робота в групах

                 Група 1

                              Репортаж ( презентація роботи групи)

                              Термінологічна робота    

                               Робота з картою

                             Робота з відео- джерелами

                 Група  2

                              Репортаж ( презентація роботи групи)

                             Термінологічна робота

                  Група  3

                                   Репортаж ( презентація роботи групи)

                                   Робота з документом

                               Бесіда

                               Розповідь вчителя

                              Термінологічна робота

                   Група  4

                                Репортаж ( презентація роботи групи)

                                Робота з  відеоджерелами

                                    Робота з документом.

                                 Бесіда

   Робота з підручником

  Розповідь вчителя

 V. Закріплення  вивченого матеріалу  6 хв.

  Історичний диктант

       Метод ПРЕС

VІ.   Підсумок уроку  1 хв.

VІІ.  Домашнє завдання 1 хв.

Aut vincere, aut mori – Перемогти  або  вмерти.

Давньогрецька мудрість

Хід уроку

І. Організація роботи учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Фронтальна бесіда

1.  Дайте оцінку законам Солона

2. Назвіть розряди афінського суспільства, запроваджені згідно з реформою Солона.

3. Назвіть основні заняття афінян.

4. Назвіть основні заняття спартанців.

5. Порівняйте державний устрій Афін та Спарти.

2.   Термінологічна розминка.

 Метрополія, агора, акрополь, колонія, колонізація,, спартіати, ілоти, періеки, аристократія, демос  

ІІІ.  Мотивація пізнавальної діяльності.

Проблемне питання:  Грецька перемога -  це результат  військової  муштри  чи любов до Батьківщини?    

ІY. Сприйняття та осмислення  матеріалу

Учитель

   Ви вже знаєте про те, як утворилася Перська держава, про те, як за царювання Дарія І загострилися її відносини з Елладою (римляни називали її Грецією).
              Наприкінці VI ст. до н. е. перси захопили береги та частину фракійського узбережжя, припинилися торгові відносини Еллади з колоніями на берегах Понту Евксинського. Фінікійські купці, піддані перського царя, заволоділи всією торгівлею в Егейському морі. Для закріплення економічного панування персів на берегах Середземномор'я необхідно було підкорити еллінів, які жили на Балканському півострові.
Загарбницькі плани володарів Перської держави підштовхнули їх до завоювання Еллади.
              У 492 р. до н. є. військо Перської держави переправилося через протоку Геллеспбнт і рушило фракійським узбережжям у напрямку до Греції. Армію вів Мардоній, зять Дарія І. Уздовж берега разом з армією йшов сильний перський бойовий флот, підкоряючи греків, що жили на островах.
Похід мав бути переможним. Але несподівано перське військо по дорозі до Греції натрапило на шалений опір фракійських племен, які вороже ставилися до небажаних гостей і не хотіли пропускати їх через свої землі. Безперервні сутички з горянами виснажували армію. Під час одного з нападів було поранено самого Мардонія. Воїни страждали без питної води, яку ніде було взяти. Не вистачало припасів їжі. Перський флот потрапив у велику бурю біля мису Афон. На прибережних скелях розбилися на друзки десятки бойових кораблів. Продовження походу стало неможливим. Армія Мардонія з півдороги повернула назад. Проте Дарій не залишив своїх планів щодо завоювання Еллади. Невелика країна, сили якої були подрібнені на десятки ворогуючих між собою полісів, видавалася легкою здобиччю.
                 У 490 р. до н. є. Перська держава розпочала новий похід. Цього разу армія не пішла на Балкани суходолом, а на кораблях перетнула Егейське море. Очолював армію Артафрен, намісник міста Сарди, разом із Датісом, царським полководцем. Ворожу армію на свою рідну землю супроводжував Гипій, син Писистрата, колишній тиран і син тирана Афін. Дорогою до Балкан перси захопили о. Нак-сос, висадилися на о. Евбеї. Було захоплено місто Еретрія, жителів якого перси жорстоко винищили. Далі перський флот перетнув вузьку Евбейську протоку, і в серпні 490 р. до н. є. армія висадилася в Аттиці, на рівнині біля селища Марафону, що знаходилося за 42 км від Афін.

 Основні     причини  греко-перських війн:

• захоплення персами земель Малої Азії
• порушені торговельні зв’язки  Греції;
• бажання персів захопити усю Грецію;

Привід до війни: допомога Афін повсталими містами в області Іонія в Малої Азії проти персів (Мілет 500-496 р. до н.е. повстання)

 

Робота з картою.

  1. Яким було співвідношення сил   Греції та Персії перед початком війни

1. Яка з держав, на вашу думку, була  сильнішою?

Друге проблене питання яка країна повинна була перемогти за розмірами.

Робота з документом

( Опрацюйте документ. Корнелій Непот «Життєпис Мільтіада», Геродот «Історія» та дайте відповіді на запитання) ( додаток 1, додаток 2)

 Запитання

1.Якими  були  сили  противника?

 2. Як вели бойові дії афіняни?

 3. Як відбувалася марафонська битва?

Робота в групах ( учні готують репортаж про події )

   Група  1. Марафонська битва.
  Група  2. Похід Ксеркса
  Група 3. Саламінська битва.
   Група 4. Битва при Фермопілах

Презентація роботи груп 

Група  1. Марафонська битва.

•   Репортаж ( учні презентують роботу групи)
• Термінологічна робота

Марафонський біг або марафон  — спортивні змагання з бігу на дистанцію, що становить 42 км 195 м.

•   Робота з картою
•  Перегляд відео-фільму. Марафонська битва

   Група  2. Похід Ксеркса

•        Репортаж ( учні презентують роботу групи)
•   Термінологічна робота  

 Стратег - посада  головнокомандувача військом, що також завідував зовнішніми справами держави і частково фінансами, включаючи судову владу по всіх вказаних галузях управління.

Трієра  -   бойовий корабель античності, на якому веслярі розташовувалися в три яруси з обох бортів корабля.  

• Термінологічна робота

Фаланга  — тісно зімкнутий лінійний стрій грецької піхоти (гоплітів) для бою.
   Група 4. Битва при Фермопілах

• Репортаж ( учні презентують роботу групи)

У 480 р. до н. е. сталася Фермопільська битва.

Оборону греків очолив спартанський цар Леонід.

Перегляд відео ( діалог  Ксерокса з  Леонідом)

• Робота з документом.

.  …З персами – цар Ксеркс, а з греками – цар Леонід.

Через Північну Грецію персами відбувся похід.

Билися на Фермопільському проході,

Двоє славних і великих воєвод.

Та з’явився зрадник у синів Еллади.

Перейшов до персів – Батьківщину зрадив.

Перси вдарили кинджалом греків у спину

Й так греки  почали  програвати цю війну.

Греки почали втікати – себе рятувати,

Залишили трьохсот спартанців – Елладу захищати.

Так брати на своїй землі тілом полягли,

Але за свободу Греції серце віддали.

• Бесіда.

1. Як ви вважаєте, чому греки обрали саме це місце для майбутньої битви?
2. Як  відбувалася битва  битва при  Фермопілах?

Група 3. Саламінська битва.

•        Репортаж ( учні презентують роботу групи)
•        Робота з документом

СAЛAМIНСЬКA БИТВA З тpaгедiї Есхiлa «Пеpси»

Весь флот спiшив, i чути кpик було:

«Впеpед, сини Еллaди! Бaтькiвщину,

Жiнок, дiтей своїх pятуйте, хpaми

Богiв дiдiвських i гpобницi пpедкiв.

Зa все ми будем битися тепеp!».

Зaпеклий бiй кипiв. Спочaтку твеpдо

Стояло вiйсько пеpськеє хоpобpе.

Коли ж в пpотоцi збились коpaблi,

То один одному не помaгaли,

A поpaжaли мiдними носaми

Своїх. Зaгинули тодi всi суднa.

A еллiни їх влучно поцiляли

Повсюди. I тонули коpaблi.

I пiд улaмкaми pозбитих суден,

Пiд кpов'ю меpтвих зниклa глaдь моpськa.

Геть тpупaми убитих вкpились скелi

I беpеги. I вapвapськеє вiйсько,

Тiкaючи, спiшило вiдпливти.

•        Бесіда.

  1.Які емоції виникать від прочитаного?

 2.Як відбувалася  Саламінська  битва?

•        Учитель

 Отже, гpеки були готовi до дpугого втоpгнення пеpсiв. Нa той чaс стpaтегом (головнокомaндувaчем) був обpaний Фемiстокл. Ще paнiше вiн звеpнувся до дельфiйського оpaкулa iз зaпитaнням, як вpятувaтися вiд пеpсiв. Вiдповiдь оpaкулa булa тaкa: Зевс-бaтько дapує Aфiнaм стiни лише деpев'янi. В них сaм ти pятунок знaйдеш, i дiтей поpятуєш своїх!

Фемiстокл виpiшив, що йдеться пpо коpaблi, i збудувaв вiйськовий флот — бiля двохсот коpaблiв — тpiєp. Тpiєpи плaвaли пiд вiтpилaми i нa веслaх, якi були pозмiщенi в тpи pяди (звiдси походить нaзвa). Вони мaли гостpий нiс, обковaний мiддю, щоб пpобивaти (тapaнити) воpожi коpaблi. Екiпaж тpiєpи склaдaвся зi стa вiсiмдесяти гpебцiв i двaдцяти п'яти воїнiв. Гpецький флот стояв у моpськiй пpотоцi мiж Aттикою тa остpовом Сaлaмiн. Сили були неpiвнi. У гpекiв було 370 тpiєp, a в пеpсiв — 700 коpaблiв. Фемiстокл пpопонувaв дaти бiй у вузькiй Сaлaмiнськiй пpотоцi. У нiй було бaгaто пiдводного кaмiння й мiлин. Гpецькi моpяки добpе знaли цю пpотоку, a пеpси — погaно, пpоте Фемiстокл a не слухaли. Спapтaнцi зaкликaли aфiнян кидaти все i тiкaти до них у Спapту. Вони пpопонувaли пеpевести в Спapту i гpецький флот. Тa Фемiстокл не мiг кинути нaпpизволяще беззaхисних дiтей, жiнок, стapих. Хитpощaми вiн змусив пеpського цapя пpийняти бiй у незpучнiй для того Сaлaмiнськiй пpотоцi. Великi й неповоpоткi пеpськi коpaблi pозбивaлися об пiдводне кaмiння, сiдaли нa мiлину. Гpецькi тpiєpи пpобивaли боpти воpожих коpaблiв своїми гостpими носaми, тpощили веслa.

 

Учитель

В результаті перемоги греків у греко-перських війнах
(500-449 до н. е.) відбувається бурхливий розвиток Афін, створюється Афінський союз (на чолі з Афінами).    
 

Наслідки війни:

• Велика кількість полонених рабів;
• Зростання авторитету Афін;
• Створення афінського морського союзу;
• Заборона виходу у егейське море перським військовим  кораблям;
• Персія визнала незалежність грецьких міст Малої  Азії;
• Греція отримала контроль над Чорним та Егейським морями;
• Греки відстояли свою незалежність 

 

 V. Закріплення  вивченого матеріалу  

  Історичний диктант

І.       Фермопільська битва відбулася …(480  р.до н.е.)  
2.       Тісно зімкнутий лінійний стрій грецької піхоти (гоплітів) для бою – це..          ( Фаланга  )

3.     Марафонський біг- це біг на  дистанцію…. ( 42 км 195 м)

    4.     Похід Ксеркса  відбувся (480  р.до н.е.)   
  5.     Перший Афінський морський союз було утворено…(477р.до н.е.)  
  6.     Бойовий  корабель  античності,  на якому веслярі  розташовувалися в три   яруси з обох бортів корабля…( трієра)

  7.   Битва біля  Платеї відбулася  в… (479 р.до н.е.)  

  8.    Марафонська битва відбулася в …(480  р.до н.е.)  

  9.    Греко- перські війни закінчилися перемогою..( греків)

 10.    Посада  головнокомандувача військом, що також завідував зовнішніми справами держави і частково фінансами, включаючи судову владу по всіх вказаних галузях управління …(стратег)

 11. Закінчення греко – перських воєн в…(449р. до н. е)

 12  Приводом для початку греко-перських війн стало місто.. (Спарта)

 Метод «ПРЕС»    «Грецька перемога -  це результат  військової  муштри  чи любов до Батьківщини?»   

VІ.  Підсумок уроку  

 Учитель. «Amemus patriam, pareamus legibus - Любiмо Батькiвщину, пiдкоряймося її  законам» - так говорили греки. Саме греки змогли за тривалий час боротьби вибороти власну волю та свободу, ціною величезних втрат, проявивши  себе, як справжні  патріоти та громадяни держави.

VІІ.    Домашнє завдання

Опрацювати параграф 42  підручника;

     1. Скласти   таблицю «Греко- перські війни» 

 

Дата	Місце битви

 

 2.Робота з контурною картою  ( позначити  основні  битви  на контурній карті).

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

К о р н е л і й   Н е п о т   « Ж и т т є п и с   М і л ь т і а д а »

4. …Дарій, повернувшись з Європи до Азії, слухав доповіді друзів, які радили підкорити Грецію, і він спорядив флот з 500 кораблів. Начальникам флоту він  наддав  50 тисяч піхотинців і 10 тисяч вершників… Вони рушили на Аттику і висадили свої війська на Марафонському полі. Афіняни, приголомшені такою страшною бідою, послали гінця по допомогу до Спарти. Вибрали вони і воєначальника — Мільтіада.

5. …Тоді жодне місто не наддало допомоги Афінам, окрім Платєй, які надіслали 1000 гоплітів. Після їх прибуття число бійців досягло 10 тисяч, і ця маленька армія виявляла надзвичайно бойовий дух. Мільтіад вивів військо з міста і розбив у зручному місці табір. Наступного дня вони вступили до бою, розраховуючи на прикриття гір і дерев, що заважають кінноті. Перси вишикували 60 тисяч піхотинців та 10 тисяч вершників і почали битву. У цій битві афіняни виявили надзвичайну доблесть, розгромивши ворога, який перевершував їх у 10 разів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Ге р о д о т   « І с т о р і я ». К н и г а   6

111. …Тоді, як афіняни шикувалися у бойові ряди, з’ясувалося, що бойова афінська лінія дорівнює перській, але при цьому центр її складав небагато рядів у глибину, а на флангах воїни стояли більш щільно.

112. …Закінчивши бойове вишикування, афіняни швидким кроком попрямували на варварів. Поведінка афінян здалася персам божевільною і навіть фатальною, оскільки ворогів було небагато і вони прямували на персів бігом, не маючи прикриття з боку кінноти чи стрільців. Афіняни кидалися на ворогів стислими рядами і билися мужньо врукопашну.

113. …Битва при Марафоні тривала довго. Перемогу в центрі здобули перси, вони прорвали ряди афінян і почали гнати їх у глиб країни, але на флангах взяли верх афіняни і платєйці. Проте вони не стали переслідувати тих, що тікали, а, об’єднавши обидва крила, почали битися в центрі.

Потім вони почали переслідувати і рубати персів, що тікали, поки не досягли моря. Тут вони намагалися напасти на кораблі й підпалити їх…