Тема: Леся Українка. «Мрії», «Як дитиною бувало…» Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні. Неповторний світ дитинства в Лесиних поезіях.
Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Лесі Українки, її поезіями про дитинство, розкрити образ ліричної героїні – сильної духом дівчинки; розвивати поетичну уяву, навички виразного читання поетичних творів, зв'язне мовлення; виховувати почуття любові до родини, цілеспрямованість, наполегливість.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет Лесі Українки та членів її родини, виставка літератури, ілюстративний матеріал, вінок, стрічки, сигнальні картки.
Форма проведення: урок – дослідження.
Випереджувальне завдання: підготувати цікаві повідомлення про дитячі роки Лесі Українки, читати вірші поетеси.
Хід уроку
І.Організація класу.
1.Звернення вчителя.
Пролунав дзвоник.
Починаємо урок
З Божої ласки,
Зі щирого вітання:
Доброго дня всім!
Поверніться один до одного,
Усміхніться.
За щасливий день вчорашній
Землі нашій поклоніться.
Поверніться до гостей наших –
І їм усміхніться.
За парти тихенько сідайте.
Бажаю вам успіхів на уроці.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Повідомлення теми і мети уроку.
2. Звернення до епіграфа уроку:
Я була малою горда, -
Щоб не плакать, я сміялась
Леся Українка
- З якого твору ці рядки?
- Як ви їх розумієте?
- Чим стали ці слова для Лесі Українки?
ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нового розділу – «Я і світ». Перше знайомство буде з життям і творчістю Лесі Українки.
Серед чудової волинської природи в родині Олени Петрівни та Петра Антоновича Косачів народилася майбутня зірка українського письменства – Леся Українка.
Мати, відома письменниця Олена Пчілка, виховувала дітей і вела активну культурно громадську діяльність. Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою. Мати вважала своїм головним завданням – виховання дітей. У сім'ї їх було шестеро. Леся жодного дня не була у школі, не сиділа за партою. Вона навчалася і виховувалася вдома.
У родині панувала любов до української мови, яка прищеплювалася дітям з раннього дитинства, повага до звичаїв і традицій, до української культури.
Ще з дитинства Леся полюбила український одяг, невід'ємним елементом якого є вінок. І це ми можемо побачити на фото.
- Я запрошую вас до «портретної галереї», де зібрані фото Лесі Українки від дитячих років аж до зрілого віку. Вона була горда тим, що є українкою і саме тому так себе і називала – Леся Українка. Тут ви можете побачити Лесю в українському одязі – це вишита сорочка і віночок зі стрічками.
- Діти, а чи знаєте ви, що символізує вінок?
(Він є оберегом для кожної молодої дівчини, «знахарем душі», бо в ньому є велика сила, що і біль знімає, і волосся береже.)
- Скільки квіток має бути в українському вінку?
(Дванадцять і кожна з них є своєрідним лікарем і оберегом.)
- Коли, у яких випадках плетуть вінок?
(Вінки на Україні виплітають від ранньої весни до пізньої осені: на свято Івана Купала (7.06), на Спаса (19.08), нареченим на весіллі, у знак любові і шани, на ювілеї і т.д.)
Готуючись до уроку, ми сплели вінок у знак щирої любові і шани до великої дочки українського народу – Лесі Українки, а на уроці прикрасимо його кольоровими стрічками, кожна з них має свій символ. Щоб пов'язати стрічку, треба виконати завдання.
1. Гра «Так – ні». (У попередніх класах ви вивчали поезії Лесі Українки, знайомилися з життям поетеси. За допомогою сигнальних карток вам треба дати відповіді на питання. «Так» - зелена картка, «Ні» - червона. Для цього об'єднаємо клас у дві групи. Право пов'язати першу стрічку у вінок отримає представник тої групи, яка буде точніше відповідати на питання).
1. Справжнє ім'я Лесі Українки – Лариса Петрівна Драгоманова.
2. Матір'ю поетеси була письменниця Олена Пчілка.
3. Олена Пчілка – автор художнього опису «Соловей».
4. Леся Українка прекрасно грала на фортепіано, знала багато іноземних мов.
5. Свій перший вірш майбутня поетеса написала у 15 років.
6. Протягом усього життя Леся боролася з важкою недугою.
7. Псевдонім «Лесі Українки» вибрала її мати Олена Пчілка.
8. «Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» -
В неньки спитала дитина –
це рядки з вірша Лесі Українки «Казка про Оха-чародія».
Вчитель: Молодці! Ви гарно впоралися із завданнями. І можете пов'язати першу стрічку.
- Якого кольору стрічку ми пов'яжемо?
Ви мали випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про життя і творчість Лесі Українки, використавши додаткову літературу.
Повідомлення учнів. (заздалегідь підготовлені)
Вчитель. Зараз ви уплітаєте у вінок наступні стрічки – дві жовті – їх вважають символом сонця і в'яжуть ї обох боків – зліва і права.
Поетична хвилинка. (Діти читають напам'ять раніше вивчені вірші Лесі Українки).
Вчитель. Леся Українка є прикладом мужності, стійкості характеру, сили волі. З її життя і творчості ми можемо почерпнути дуже багато цінного для себе. Ми з вами мали змогу ознайомитися зі спогадами сучасників про Лесю Українку.
Робота в малих групах.
І група:
1. Що вас особливо вразило у спогадах?
2. Що читала мала Леся?
ІІ. група:
1. Які факти, деталі свідчать про талановитість дівчинки? Про її мужність? Цілеспрямованість?
ІІІ. група:
Які риси характеру успадкувала Леся від матері, а які – від батька?
Вчитель. Діти, а які риси характеру Лесі ви хотіли б перейняти?
(Мужність, бо вона хоробро боролася з важкою хворобою, життєрадісний погляд на світ, гордість, незламність та ін..)
Ви добре попрацювали і можете прикрасити вінок ще двома стрічками.
А які це будуть стрічки?
(Зелена ясна і зелена темна. Вони символізують живу природу, красу, юність, молодість).
Виразне читання вірша «Як дитиною бувало…» вчителем.
- Чи нагадує лірична героїня Лесю Українку? Чим саме?
- Які рядки можна вважати життєвим девізом юної Лесі?
Робота над текстом поезії.
Виразне читання вірша учням.
(Повторення засобів виразного читання) (інтонація, темп, логічний наголос, пауза)
Вибіркове читання.
Прочитайте 2 останні строфи і скажіть:
- Про кого в них розповідається? (Розповідається про вже дорослу людину.)
- Як тепер говорить лірична героїня про себе?
(«….забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.)
- Що змінилося? Чому так говорить Леся Українка?
(Життя дорослої людини, її проблеми відрізняються від дитячих. Тому треба вміти стримувати емоції, застерігати себе від необдуманого вчинку, необережного слова. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятись.
Вчитель (доповнює)
Не виставляти напоказ свої почуття – велике мистецтво. Отже, через багато років лірична героїня залишається такою, як у дитинстві: мужньою, сильною духом, стриманою у виявленні почуттів та емоцій.
Спогади про Лесю засвідчують, що в дитинстві вона була мрійливою дівчинкою. Справді, адже в Колодяжному бігала в місячну ніч одна – однісінька в ліс, щоб побачити Мавку. Часто уявляла себе мужньою Жанною Д’Арк, а своїх товаришів – відважними лицарями.
(Наступні дві стрічки ми в'яжемо у вінок шани – синю і голубу – символи неба і води, що дають силу і здоров'я.)
Словникова робота. (в зошитах).
Епіграма – короткий сатиричний вірш, спрямований проти якоїсь особи чи негативного явища в суспільстві.
Кросворд.
Щоб пов'язати наступні дві стрічки, треба розгадати кросворд.
1. Невеликий ліричний твір, що співається. (Пісня)
2. Як називається особа, що написала твір? (Автор)
3. Яка найважливіша складова твору, за допомогою якої розкривається зміст? (Образ)
4. Як називаються літературні твори, написані розмовною мовою? (Проза)
5. Почуття особливого піднесення (Пафос)
6. Основний жанр літератури, призначений для сцени (Драма)
1 |
|
|
С |
|
|
2 |
|
|
Т |
|
|
3 |
|
|
Р |
|
|
4 |
|
|
О |
|
|
5 |
|
|
Ф |
|
|
6 |
|
|
А |
|
|
- Що таке строфа? (Група віршованих рядків, об'єднаних за змістом, розміром, певним римуванням та інтонацією).
- Які існують строфи? (Є строфи – двовірші (дистих), тривірші (терцина), чотиривірші (катрени) та ін..)
Вчитель. Прикрашаємо наш вінок ще двома стрічками: з одного боку оранжевою, що є символом хліба, а з другого – фіолетовою, що є символом розуму.
А зараз розглянемо вірш «Мрії», що входять до поетичної збірки «Думи і мрії»
Діти, слухаючи поезію, заплющіть очі і спробуйте «побачити», уявити картини, змальовані поетесою.
Усе малювання поетичного твору.
Намалюйте словами, що ви уявляєте, слухаючи поезію.
(Можна уявити таку картину: у кімнаті за столом сидить білява дівчинка і гортає книжку, розглядаючи малюнки. На першій сторінці – «принци, таємницею укриті», на другій – «вродливі королівни», на третій – горді переможці», що «сперечника» звалили.)
Читання вірша учнями (мовчки).
Робота в парах.
Картка 1.
- Що вас зворушило або вразило?
Картка 2.
- Які люди приваблювали героїню? Чим саме?
Картка 3.
- Поясніть, як ви розумієте слово «сперечник». До якої лексики воно належить і чому?
Картка 4.
- Доведіть, що вірш написаний у віршовій формі. Чи є тут слова, що римуються?
Вчитель. Діти, ви заробили право пов'язати ще дві стрічки: малинову – символ щирості та рожеву – символ багатства і достатку.
Творча робота. (у групах)
Доберіть якомога більше епітетів до слів:
І група
Переможець (злий, жорстокий, безпощадний, самовпевнений, бездушний, гордий)
ІІ група
Переможений (незламний, безстрашний, мужній, нескорений, вільнолюбивий, гордий)
Вчитель. І з цим завданням ви впоралися і ми вплетемо у вінок шани останню білу стрічку – символ чистоти.
А всі разом стрічки символізують ваші знання, здобуті наполегливою працею. Нехай цей вінок стане оберегом для нас з вами, щоб усі ми жили в мирі, добрі, злагоді та любові.
Підсумок уроку.
Вчитель. Наш урок підходить до завершення. В Україні немає, напевно, людини, яка б не знала і не любила твори великої дочки українського народу. Адже Леся Українка – це гордість і слава нашого народу. ЇЇ твори – неперевершені шедеври, які пробуджують серця, не залишають байдужим нікого.
Рефлексія.
Я хочу, щоб ви зараз подумали і продовжили такі речення: «Після цього уроку я зрозумів…», «Найбільше мене вразило на уроці…», «Я хочу більше дізнатися….».
Домашнє завдання.
Розповісти членам своєї родини про Лесю Українку і розпитати, що вони знають про письменницю. Вивчити напам'ять вірш «Як дитиною бувало...»
З а б а ж а н н я м: написати творчу роботу «Душа бажає надзвичайного, дивного».