Розробка уроку Є.Маланюк "Уривок з поеми"

Тема уроку.  Євген Маланюк. Коротко про митця. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє  в поезії «Уривок з поеми». Її актуальність, символічність назви.                           

Мета :  - поглибити знання учнів про життя і творчість Є. Маланюка, зробити ідейно-художній аналіз його  творів, з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування; розвивати навички самоосвіти та саморозвитку, зв’язного мовлення, аналізувати текст твору, робити висновки; формувати життєві компетенції- саморозвитку,  самоосвіти, комунікації та творчості; виховувати  інтерес  та повагу до творчої діяльності   Є.Маланюка.

Тип уроку-урок-дослідження з використанням ІКТ.

Міжпредметні зв’язки: історія України, зарубіжна література.

Наочність: опорні конспекти, підручник О.Авраменка «Українська література. 11клас», презентація про Є.Маланюка та «празьку школу»

ХІД   УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

1.Повідомлення учнів про життєвий і творчий  шлях Євгена Маланюка.

2.. Вчительська презентація  творчого шляху Євгена Маланюка (з використанням ІКТ)

3.Самостійне опрацювання життєпису Є Маланюка зі  складанням тез для переказу. стр.153-154.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

1.Коли і де народився Є.Маланюк?(2 лютого 1897 року в селищі Новоархангельську на Херсонщині)

2.За що був звільнений від оплати за навчання?(вчився на «відмінно»)

3. Де навчався і через що не закінчив навчання?(Петербурзький політехнічний інститут не закінчив, бо почалася І світова війна)

4.Через що емігрує до Польщі?(через переслідування в Україні новою владою)

5.Яку освіту здобув у Чехословаччині?(фах інженера)

6. Лідером якої організації стає?( «Празької поетичної школи»)

7. Де друкував свої перші твори?(в еміграційних журналах «ЛНВ», «Ми», «Дажбог», «Дзвони»)

8.Які збірки належать до І періоду його творчості? («Стилеті стилос», «Гербарій», «Земля й залізо», «Земна Мадонна», «Перстень Полікрата»)

9.Чому переїжджає до США?( там працює за фахом і має більше можливостей для друк своїх творів)

10.Які збірки належать до ІІ періоду його творчості? ( «Влада», «Поезії в одному томі», «Остання весна», «Серпень»)

11.З яких мов він перекладає на українську?(французької,  польської, чеської)

12.Чому його книжки після смерті понад 70 років лежали в спецфондах?(були заборонені через його патріотичні переконання)

Після падіння УНР він змушений був емігрувати до Польщі,оскільки брав участь у воєнних подіях та був ад’ютантом Головнокомандувача армії УНР У 1924 році. Втрата державності була для нього тяжким випробуванням,він ніяк не міг змиритися,чому Україна не вистояла в цій боротьбі.Тому у 1924 році пише поезію»Уривок з поеми»,у якій висловлює своє ставлення до  Митець постійно шукав відповіді на питання: чому Україна зазнала поразки? І пов’язував історію України із сконцентрованою символікою в пласті історії . Для поета Україна – Еллада Степова, Київ – Степова Александрія; Є. Маланюку болить втрата державності, утрата тієї еллінської краси й сили, які були притаманні Україні княжої доби. Є. Маланюк був упевнений, що Україна зуміє вибороти собі незалежність, бо має це місце в історії.

Учень читає поезію Є.Маланюка

Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren

Уривок з поеми

Внук кремезного чумака,
Січовика блідий правправнук,
Я закохавсь в гучних віках,
Я волю полюбив державну.

І крізь папери, крізь перо,
Крізь дні буденні — богоданно
Рокоче запорозька кров
Міцних поплічників Богдана —

Тих отаманів курінних,
Що під гармати революцій
Уміли кинуть п'яний сміх
В скривавлене обличчя — муці.

Чия залізна голова
І з-під катівської сокири
Жбурляла в чернь такі слова,
Що їй мороз ішов за шкіру.

Хто в дикий вихор гопака
Втіляв життя назустріч степу,
Й чия упевнена рука
Зміцняла сивого Мазепу.

Коли ж в батуринськім огні
Держава рухнула, тоді-то
Вони взяли свячений ніж,
Залізняка майбутні діти!

Хай згинуло, хай загуло —
Вони лишилися, як криця!
І жадний примус, жадне зло
Їх не примусило скоритьсяі

Херсонські прерії — мов Січ,
А кобзарем — херсонський вітер,
І рідним був одразу клич:
— Вставайте! Кайдани порвіте!

Бо ж там тече козацький Буг
Й — не раз червоная — Синюха,
А я там весен вербний пух
І дух землі — з дитинства нюхав.

Як не калічила Москва,
Не спокушав її розгон той —
Та враз підвівсь, і запалав,
І з серця кров'ю крикнув Гонта.

...Даремно, вороже, радій —
Не паралітик і не лірник
Народ мій — в гураган подій
Жбурне тобою ще, невірний!

Ще засилатимеш, на жаль,
До Києва послів московських —
І по паркету наших заль
Ступати лаптю буде сковзько.
 

2.Аналіз твору спільно з учителем.

Бесіда

( з використанням цитат для підтвердження думки учня)

1.Які елементи автобіографії ми помітили в перших строках вірша?

2.Чи прослідковується життєва позиція автора? Яка саме?

3.Які історичні часи описані в творі?

4. Які гетьмани згадані в « Уривку з поеми»? Чому саме вони?

5. Які поети української вольності згадані Є Маланюком?

6.Як називається стилістичний прийом ,що покладається думкою на якийсь літературний твір? Зачитайте цитати і визначте твори і авторів .

7. Які ватажки національно-визвольних змагань згадані  у вірші?

8.Чи можна останню строку вірша назвати саркастичною?Зачитайте її.Проти кого направлений цей сарказм?

Робота в групах.

І група-знайти визначення алюзії та пояснити, як ви це розумієте?(стр.249)

Алюзія-художньо-стилістичний прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору, історичної події або чого-небуть іншого( з підручника)

ІІ група-знайти в електронному словнику про історіософія в творах. Виписати основні ознаки.

Історіософія — релігійно-філософські чи філософсько-ірраціонально-містичні уявлення про історичний процес та відповідні теоретичні схеми розвитку такого процесу і відповідні способи теоретизування. Будь-яка історіософська концепція виходить з того, що існує історичний процес як такий, але першопричини історичного руху принципово не можуть бути до кінця раціонально осмислені і логічно концептуалізовані.( з Вікіпедії)

Історіософія  -це спроба пояснення сенсу, логіки історичних подій( з підручника стр.250)

Основні ознаки:

•  В основі твору лежить історична подія.
•  Автор аналізує цю подію зі своєї точки зору.
• Має бути зв’язок історичної події із твором,який вивчається.

ІІІ-скласти паспорт твору за планом.

Аналіз поезії «Уривок з поеми»

(паспорт)

Автор: Євген Маланюк.

Дата написання: 5 червня 1924 року.

Жанр: вірш

Рід літератури – лірика

Лірика – громадянська й філософська.

Епіграф: Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren (Переклад: Я син цієї породи … Е. Верхаерен).

Тема: зображення героїчної і трагічної історії українського  народу.

Ідея: возвеличення  державності України, її славного  історичного минулого

Напрям – модернізм

Віршовий розмір – чотиристопний ямб

Римування: перехресне. 

Провідний мотив твору “Уривок з поеми” – пробудження в українського народу психології переможця, згадуючи колишні перемоги прадідів.

У вірші “Уривок з поеми” використано козацьку тематику.

Учні зачитують  художні засоби поетичного твору(усно)

Епітети: кремезного чумака, блідий праправнук, в гучних віках, державну волю, дні буденні, запорозька кров, міцних поплічників, отаманів курінних, п’яний сміх, скривавлене обличчя, залізна голова, катівської сокири, дикий вихор, упевнена рука, в батуринськім огні, свячений ніж, майбутні діти, жадний примус, жадне зло, херсонські прерії, херсонський вітер, козацький Буг, вербний пух, послів московських.

Метафори: я закохавсь в гучних віках; я волю полюбив державну; рокоче запорозька кров; (отамани) уміли кинуть п’яний сміх в скривавлене обличчя – муці; (залізна голова) жбурляла в чернь слова; я там весен вербний пух і дух землі з дитинства нюхав; і з серця кров’ю крикнув Гонта.

Порівняння: (голова) жбурляла в чернь такі слова, що їй мороз ішов за шкіру; вони лишилися, як криця!; херсонські прерії — мов Січ, а кобзарем — херсонський вітер;

Звертання: Даремно, вороже, радій; народ мій — в гураган подій жбурне тобою ще, невірний!

Алюзія: І рідним був одразу клич: — Вставайте! Кайдани порвіте! (Т. Шевченко “Заповіт”).

Метонімія “…як не калічила Москва…”

В “Уривку з поеми” згадано таких історичних осіб: Івана Гонту, Бодана Хмельницького, Максима Залізняка, Івана Мазепу.

ІІІ. Закріплення знань.

 1.Тести онлайн з теми на порталі « На урок». Оцінювання.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Заключне слово вчителя.

 Євген Маланюк-постать в українській літературі дуже цілісна. Він наважується роздумувати про ідею творення державності України, звертається до історичного періоду - доби козаччини, національно-визвольної боротьби під назвою Коліївщина, де народними героями стають Залізняк та Гонта. Авторові не байдужа доля рідного краю, він бачить у своєму народі великий потенціал для створення власної держави. Маланюк  ніби уособлює пророчі слова Шевченка «Вставайте! Кайдани порвіте», згадує Мойсея І.Франка, що став провідником свого  народу до обітованої землі. Не може забути він славних українських гетьманів-Богдана Хмельницького та Івана Мазепу, що були героями «вольності» . Автор вірить у потенціал і силу України, він передбачає боротьбу за її державність. Не кожен поет наважиться піднімати такі важливі державницькі питання у своїй творчості, але ж недарма Євгена Маланюка називають «імператором залізних строф» Твір актуальний сьогодні, як ніколи, тому що зараз, маючи власну державу, ми відчуваємо загрозу зі сторони московських «братів». Тому «Уривок з поеми» дуже злободенний. Нам треба цінувати та берегти свою державу, вірити в її силу і міць та краще майбутнє.

V. Оцінювання.

V. Домашнє завдання(диференційовано-на вибір)

1.Підготувати розповідь про Є. Маланюка як представника «празької школи»

2. Напишіть твір-роздум « Чи можна Є. Маланюка назвати патріотом України» , використовуючи матеріали з його біографії та аналізуючи вірш «Уривок з поеми»?