Розробка уроку мужності та патріотизму "З Україною в серці" для учнів 7-9 класів

Про матеріал

Мета даного заходу - прищеплювати любов до своєї Батьківщини, почуття гордості за минуле свого народу, за національну символіку; виховувати шану до працелюбного, нескореного народу України; розвивати почуття відповідальності за спільне майбутнє; формувати у дітей національну ідентичність на прикладі історичних діячів, письменників, мужності нинішніх захисників Батьківщини.

Перегляд файлу

З Україною в серці

урок мужності та патріотизму

Мета: прищеплювати любов до своєї Батьківщини, почуття гордості за минуле  свого народу, за національну символіку; виховувати шану до працелюбного, нескореного народу України; розвивати почуття відповідальності за спільне майбутнє; формувати у дітей національну ідентичність на прикладі історичних діячів, письменників, мужності нинішніх захисників Батьківщини.

Хід виховної години

Епіграф: Любить свій край – це для народу жити,

Боротися за юне, за нове.

Любить свій край – це значить все любити,

У чім його святе ім’я живе.

В. Сосюра

Вступне слово учителя, представлення запрошених гостей заходу.

Ведуча. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Ведуча. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій. 

Ведучий. Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас – вийде велика держава Україна.

Відеоролик «Це моя Україна»

Ведучий. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, на долі якого було досить лиха, майже кожного століття, як свідчать джерела, розпочате голодними війнами, чужоземними навалами. Важко назвати країну, яка пережила б те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє поневолення.

Дівчина-Україна: Я – Україна, я – страдниця – мати,

Яка споконвіку була у ярмі.

Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки - одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони,

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах,

- Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода і непокірна,

А на чолі – блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить мій шлях.

Звучить пісня Наталії Май «Квітуча Україна» 

Ведуча.  Ми повинні завжди пам'ятати, що сила і міць українського народу в наших глибинних іменних коріннях. Не цурайтесь свого роду і свого народу, любіть свій край, бо ви сини і доньки нашої славної України і вона, як мати, кличе нас до себе.

Ведуча. Історія наводить безліч прикладів безмежної відданої любові до Батьківщини. В ній і багато мудрих правителів: Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького. Овіяні незвичним ореолом постаті славних дочок України: Ярославни, Роксолани, Марусі Чурай, Марусі Богуславки.

Перший учень. Про Українське Запорізьке козацтво, його звитяги й подвиги було відомо не лише в Україні, а й далеко за її межами ще у далекому XVII столітті. Запорізька Січ — укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI — кінця XVIII століття, що був розташований за порогами Дніпра. Збереглися відомості про сім Запорозьких Січей, що наслідували одна одній.

Петро Конашевич-Сагайдачний (1582 - 1622) народився у с. Кульчиці Львівської області. Гетьман Війська Запорозького. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних братств.

Богдан Михайлович Хмельницький (1595 - 1657) - Гетьман України (1648–1657). Керівник національно-визвольної війни проти Речі Посполитої. Перший із козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи впродовж свого правління союзи з Кримським ханатом та Московським царством.

Кошовий отаман Іван Сірко (1605 чи 1610 - 1680)  - подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, напівлегендарний славний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу у 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок. Після своєї смерті вважався характерником.

Іван Степанович Мазепа (1639 — 1709) - Гетьман України. Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських з Київщини.   1708 року перейшов на бік шведів. Після поразки під Полтавою помер у місті Бендери. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток та відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини.

Орлик Пилип Степанович (1672 —  1742)  - Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710 -1742), поет, публіцист. Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження). Один із упорядників «Договорів і постанов» — козацького суспільного договору, який фактично є першою у світі конституцією.

Петро Іванович Калнишевський (1691-1803) - останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765–1775 роках. У російсько-турецькій війні 1768-1774 р., очолював діюче Запорозьке військо, виявляючи неабиякий організаторський хист, талант полководця і особисту хоробрість. Після розгрому Січі провів чверть століття в нелюдських умовах: його по суті живцем замурували в кам'яному мішку Соловецького монастиря. Прожив 112 років.

Відеофільм «Козацький марш»

Другий учень. Талановиті доньки та сини України боролися за її незалежність і словом, яке також ставало зброєю.

Григорій Савич Сковорода (1722 - 1794) Просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. У філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Сенс людського існування - подвиг самопізнання.

Тарас Григорович Шевченко (1814 —1861) Поет, письменник (драматург, прозаїк); художник (живописець, гравер, збереглося 835 творів). Народжений у кріпацтві, досяг вершин людської творчості. Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860). Це наш Кобзар, український Пророк, завдяки якому збережено мову, відроджено націю.

Леся Українка (1871 1913) - Лариса Петрівна Косач-Квітка. Письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала у фольклористиці (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

Іван Якович Франко (1856 1916) Письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893 р.), дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (1899 р.), почесний доктор Харківського університету (1906 р.). Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий. “Каменяр” української нації.

Василь Семенович Стус (1938 1985) Поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. За власні переконання в необхідності української культурної автономії творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, а сам поет був на 12 років позбавлений волі. Загинув у таборах. Герой України.

Ліна Василівна Костенко. Народилася у1930 році. Письменниця-шістдесятниця, дисидентська, поетеса. Лауреат Шевченківської премії (1987), премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994). Авторка роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого». Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Василь Андрійович Симоненко (1935 – 19630) Народився у с. Біївці, Лубенського району, Полтавської області. Поет, журналіст, шістдесятник. 1962 року разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявили місця поховань розстріляних органами НКВД. 1963 року був жорстоко побитий кагебістами у місті Смілі. Відмовили нирки, невдовзі поет помер у головній обласній лікарні.

Звучить аудіо запис поезії В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці»

Ведуча. Доля України непроста. До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

Ведучий. Ми – українці від Тараса,

Мазепи і Сковороди –

Ні, не плаксиві, хоч і часом

Було сліз більше, ніж води

Нас голодом не раз морили

І в очі поселяли страх

А наші мовчазні могили

Куди не глянь по всіх світах

Ведучий. Про Крути

 

Ведучий. Під час штучного голодомору 1933 року в Україні загинуло більше 10-ти мільйонів людей…

Соловки, Сибіри, Магадани

Вороги народу, де наш лік?

На душі на думці скрізь кайдани

Тридцять сьомий розпроклятий рік…

Ведучий. Під час Другої світової війни в боях з ворогом та від рук загарбників загинули мільйони українців. Окупація України тривала 1225 днів та ночей. Було зруйновано 714 міст та 28 тисяч сіл і селищ.

Ведучий. Ще одна гірка сторінка нашого народу – війна в Афганістані (1979-1989). Загинуло 2378 українців, 60 вважаються зниклими безвісти, або такими, що потрапили в полон. 11 українців удостоєно звання Героя Радянського Союзу.

Ведучий. Не можу ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло

Ці вірші, роздуми і факти

Це все було, було, було

Латка лісу вигоріла бура

Мертве листя, висока трава

А навколо грає зелень буйна

Дивом уціліла і жива

Чути птиць із непроглядних нетрів

Світить сонце з голубих небес

Грізна зона – тридцять кілометрів

З центром на Чорнобильській АЕС

       Ми пам’ятаємо імена героїв, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської трагедії.

Ведучий. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою. Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами , які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

Ведуча. Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України.

Учень 1: Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Учень 2: Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Учень 3: І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях

Учень 4: Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Учень 5: Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Ведучий.  Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна Сотня.

Ведучий. У ці дні згадуємо Героїв Небесної Сотні... Серед нагороджених Указом Президента званням Героя України – і полеглі Герої Майдану з Черкащини: Максим Горошишин (с.Грушківка, Кам’янський район), Юрій Паращук (Тальне), Юрій Пасхалін (с.Носачів, Смілянський район), Андрій Саєнко (Сміла), Віктор Чернець (с. Подібна, Маньківський район), Віталій Смоленський (с.Фурманівка, Уманський район). Вони нагороджені й відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» – посмертно. Відзнаки отримали їхні родини... Головне ж – пам'ять про Небесну Сотню.

Учень. У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна! 
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".

Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так любив страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.

Ведучий. «Герої не вмирають.» Слава їм, вічна слава!  Вони повинні жити в нашій пам’яті! (запалює свічку)

      Згадаймо тих, хто боровся за волю, хто вистояв Майдан і тих,  що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вшануймо хвилиною мовчання їх пам'ять.

Хвилина  мовчання

Ведуча. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Ведучий  запрошує до слова гостей заходу

Учень. Я дякую, солдате, за життя

Що я живу без куль над головою

За те, що маю я надію в майбуття

І я думками завжди там з тобою

Я дякую, солдате, і за те,

Що маю те, чого немає в тебе

Домівку теплу, сонечко ясне

Блакитне, мирне українське небо

Я дякую, солдате, що стоїш

В передовій за рідну Україну

За те, що чесний бій ведеш

І захищаєш неньку-Батьківщину

Ти там стоїш, щоб сльози матерів не лились

Хоч рідна мати плаче уночі

Вона героя свого дожидає

Вона чекає у надіях живучи

Я помолюсь за тебе, мій солдате,

Хай Бог оберігає вас в біді

Бо на війні таких, як ти багато

І всі вони герої молоді

Тобі, солдате, я завдячую життям

Настане мир, ви цього дочекайтесь

Одного лиш ми просимо усі –

Додому, рідні, ви живими повертайтесь!

Відео на пісню «В той день, коли закінчиться війна…» (Т. Тополя, О. Рожков)

Ведучий. А давайте помріємо… Мрія завжди красива. Мрія – стосила. Бо помножена на тисячі мрій. А отже, невмируща. А отже – всепереможна. Сидіти і мріяти про краще можна, але в такому разі воно не настане. Можна любити Україну і втікати за кордон. Але чого варта така любов? Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми, а ці люди – це ви, які є патріотами нашої держави.

         Ви пишаєтесь тим, що ви – українці?

         Пропоную вам продовжити речення «Я пишаюся тим, що українець, тому що…»

(відповіді присутніх)

Ведучий. Україна – це краплина сонця на карті світу. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, історією. Наша земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та повноводних рік. У кожного з нас є рідна хата. Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто та затишно, щоб жилось заможно.

        Україна – наш спільний дім. Тож маємо дбати усі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне – не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море, і вся розмаїта наша країна.

Учень. Наша Україно! Ми – твоя надія,

Ми – твоє майбутнє й заповітні мрії.

Будемо зростати, будемо мужніти,

На твоїх просторах жити і трудитись.

Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина,

Синьоока ненько – рідна Україно!

Учень. Зупинюся на дорозі, озирнусь навколо,

Побачу рідний дім, у злагоді і мирі,

Розправлю плечі, наберу повітря,

Та вільно крикну: «Слава Україні!»

Всі присутні у відповідь: «Героям слава!»

Звучить пісня Ірини Зінковської «Нехай квітує Україна»

 

 

 

Список використаних Інтернет-джерел:

1. Відеоролик «Це моя Україна» (подорож  містами) - https://www.youtube.com/watch?v=I4cH0hDAv2c

2. Відеоролик «Козацький марш» - https://www.youtube.com/watch?v=EIXctSrNxWA

3. Т. Тополя, О. Рожков. В той день, коли закінчиться війна - https://www.youtube.com/watch?v=_A-f8idpJdU

4. В. Симоненко. Задивляюсь у твої зіниці (читає Тарас Хало) - https://www.youtube.com/watch?v=M-eNhTIOZ6Q

doc
Додано
16 жовтня 2018
Переглядів
633
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку