Розробка уроку на тему «England" / Англія»

"England" / Англія

Climate

Weather in England is as variable as the topography. As in other temperate maritime zones, the averages are moderate, ranging in the Thames Valley from about 35°F (2°C) in January to 72°F (22°C) in July; but the extremes in England go below 0°F (-18°C) and above 90°F (32°C).
The Roman historian Tacitus recorded that the climate was "objectionable, with frequent rains and mists, but no extreme cold." Yet there is snow cover in the higher parts of England about 50 days a year. Though known as a wet country, northeastern and central England has less than 40 inches (1,000 millimetres) of rainfall annually and frequently suffers from drought. In parts of the southeast, the annual rainfall averages only 20 inches.
Charles II thought that the English climate was the best in the world – "a man can enjoy outdoor exercise in all but five days of the year". But no one would dispute that it is unpredictable: hence Dr. Samuel Johnsons observation that "when two Englishmen meet their first talk is of the weather". This changeability of the weather, not only season by season but day by day and even hour by hour, has had a profound effect on English art and literature.
 
Клімат

Погода в Англії так само мінлива, як і місцевість. Як і в інших зонах помірного морського клімату, середні значення температур помірні і коливаються в долині Темзи від 35°F (2°С) у січні до 72°F (22°С) у липні; але мінімальне і максимальне значення коливаються від температури нижче 0°F (-18°С) до температури вище 90°F (32°С).
Римський історик Тацит написав, що клімат «неприємний, з частими дощами і туманами, але без сильних холодів». Хоча в найвищих частинах Англії близько 50 днів у році лежить сніг. Незважаючи на те, що Англія відома як країна з вологим кліматом, у північно-східній і центральній Англії випадає менше 40 дюймів (1000 міліметрів) опадів на рік, і ці райони часто страждають від посухи. На південному сході річна кількість опадів у середньому дорівнює усього 20 дюймам.
Карл II вважав англійський клімат кращим у світі – «людина повинна відмовляти собі у задоволенні бути на вулиці тільки п'ять днів на рік». Але ніхто не стане сперечатися, що погода непередбачувана: звідси спостереження доктора Самуеля Джонсона про те, що «коли зустрічаються два англійці, перш вони говорять про погоду». Така мінливість погоди, не тільки кожний сезон, але і щодня, і щогодини, серйозно вплинула на англійське мистецтво й літературу.
 
Industry

Iron ore is mined in Northamptonshire and Humberside. Cornwall is the only county in England that provides the nation with tin ore. Sand, gravel, widely available, provide raw materials for the construction industry. Clay and salt are found in the northwestern England, and china clay is available in Cornwall.
More than two-thirds of those employed in England work in the service industries. London is a major financial, banking, and insurance centre. Cambridge, Ipswich, and Norwich are important service and high-tech centres. Nearly a quarter of England's workers are employed in manufacturing. Major in¬dustries located in the northern counties include food processing, brewing, and the manufacture of chemicals, textiles, computers, automobiles, aircraft, clothing, glass, and paper products. Leading industries in southeastern England are pharmaceuticals, computers, microelectronics, aircraft parts, and automobiles.
England produces 90 per cent of Britain's coal.
 
Промисловість

Залізна руда добувається в Нофемптонширі та Хамберсайді. Корнуол – єдине графство в Англії, яке забезпечує націю олов'яною рудою. Пісок, гравій широко доступні, забезпечують сировиною будівну промисловість. Глину і сіль видобувають у північно-західній Англії, фарфорова глина доступна в Корнуолі.
Понад дві третини від працюючих в Англії задіяні в обслуговуючій індустрії. Лондон основний фінансовий, банківський та страховий центр. Кембрідж, Іпсвіш, Норвіш важливі обслуговуючі та високотехнічні центри. Близько чверті англійських робітників працюють в обробній промисловості. Основні промислові центри знаходяться в північних графствах, включаючи харчову, обробну промисловість, пивоваріння, виробництво хімікатів, текстилю, комп'ютерів, автомобілів, літаків, одягу, скла, паперу й паперової продукції. Провідна промисловість у південно-східній Англії – фармація, комп'ютери, мікроелектроніка, деталі до літаків, автомобілі.
Англія виробляє 90% британського вугілля.
 
The Economy

Until the 18th century the economy of England was mainly agricultural. With the advent of the Industrial Revolution, however, England gradually evolved into a highly urbanized and industrial region. During the late 18th and the 19th centuries, the growth of heavy industries (iron and steel, textiles and shipbuilding) in the northeastern counties was based on the proximity of coal and iron-ore deposits.
During the 1930s the Depression and foreign competition contributed to a decrease in the production of manufactured goods and an increase in unemployment in the factories of Lancashire, Cheshire and Staffordshire. The unemployed from these northern counties moved to London and the surrounding counties. The southeast became urbanized and industrialized, with automotive, chemical, electrical and machine tool manufactures as the leading industries.
An increase in population and urban growth during the 20th century caused a significant drop in the acreage of farms in England, but the counties of Cornwall, Devon, Kent, Lincolnshire, Somerset and North Yorkshire have remained agricultural.
 
Економіка

До XVIII ст. економіка Англії ґрунтувалася на сільському господарстві. Але з настанням промислової революції Англія поступово перетворилася на урбанізований промисловий регіон. Наприкінці XVIII і початку XIX ст. ріст важкої промисловості (чавун і сталь, текстильна промисловість і кораблебудування) у північно-східних графствах ґрунтувався на близькості покладів кам'яного вугілля і залізної руди.
У 1930-х рр. Депресія й іноземна конкуренція внесли свій внесок у спад виробництва фабричних товарів і ріст безробіття на фабриках Ланкашира, Чешира і Стафордшира. Безробітні з цих північних графств почали перебиратися в Лондон і прилеглі графства. Південний схід став урбанізованим та індустріалізованим, де провідними галузями промисловості стали автомобільна, хімічна, електрична і виробництво механічних верстатів.
Ріст населення і міст у XX ст. став причиною зменшення площі фермерської землі в Англії, але графства Корнуол, Девон, Кент, Лінкольншир, Сомерсет і Північний Йоркшир залишилися сільськогосподарськими.
 
Religion

Increasingly, England is a secular country. Though nearly three-fifths of the population are baptized in an Anglican Church and for form-filling purposes would say they belong to the Church of England, fewer than one in 40 of the baptized are communicant churchgoers. The Church of England still has some 16,500 churches, but it has been in financial difficulties.
The nonconformist Free Churches have nominally fewer members, but there is probably greater dedication among them, as with the Roman Catholic church. Apart perhaps from some isolated centres of Irish settlement in the North West, there is complete religious tolerance in England and no overt prejudice against Catholics.
The decline in churchgoing has been thought to be an indicator of decline in religious belief, but opinion polls substantiate the view that belief in God and the central tenets of Christianity survives the flagging fortunes of the churches. There are also large communities of Muslims, Jews, Sikhs and Hindus.
 
Релігія

Англія стає усе менш релігійною. Незважаючи на те, що близько трьох п'ятих населення хрещені в англіканській церкві і при заповненні анкет говорять про свою приналежність до англіканської церкви, менше ніж один з 40 хрещених регулярно ходять до церкви. У розпорядженні англіканської церкви знаходяться близько 16 500 церков, але церква потерпає від матеріальних труднощів.
В альтернативних недержавних церквах номінально менше членів, але, схоже, вони відрізняються більшою відданістю релігії, як у випадку з римсько-католицькою церквою. За винятком, можливо, декількох окремих поселень ірландців на північному заході, в Англії панує повна релігійна терпимість, і відсутня явна упередженість у ставленні до католиків.
Спад у відвідуваності церкви розцінили як індикатор релігійності людей, але опитування суспільної думки підтверджують припущення про те, що віра в Бога й основні постулати християнства жива, незважаючи на ослаблення впливу церкви. Існують також великі громади мусульман, іудеїв, сикхів та індуїстів.
 
Health and Welfare

Improvements in health care are reflected by the increase in longevity for people in England. Life expectancy increased from 68 years in 1961 to 71,8 years in 1985 for males, and from 73.9 years to 77,7 years for females.
Coronary heart disease and cancer are the major causes of death among men aged 50 and over and, in recent years, among women aged 40 and over. Although infectious diseases such as poliomyelitis and tuberculosis have virtually disappeared.
The National Health Service, an organ of the central government, provides comprehensive medical services for every resident of England. Doctors, dentists, opticians, and pharmacists work within the service as independent contractors. Social services are provided through local authority social service departments. The services are directed toward children and young people, low-income families, the unemployed, the disabled, the mentally ill, and the elderly. Several religious organizations provide help and advice as well. The National Insurance Scheme insures individuals against loss of income due to unemployment, maternity, and long-term illnesses. It provides retirement pensions, widows' and Maternity benefits, child and guardian allowances, and benefits for job-related injuries or death
.
Здоров’я і соціальне забезпечення

Про покращення здоров'я говорить підвищення довголіття людей в Англії. Середня тривалість життя зросла з 68 років у 1961 р. до 71,8 років у 1985 р. для чоловіків, і з 73,9 років до 77,7 років для жінок.
Коронарна хвороба серця та рак основні причини смертності серед чоловіків віком 50 років і більше та, в останні роки, у жінок віком 40 років і більше. Хоча такі хвороби як пієлонефріт і туберкульоз фактично зникли.
Державна служба охорони здоров'я, як орган центрального уряду, проводить комплексне медичне обслуговування для кожного жителя Англії. Лікарі, дантисти, окулісти та фармацевти працюють у межах служби за контрактом. Соціальне забезпечення проводиться через місцеві відомчі органи. Обслуговування надається і дітям, і молодим людям, і погано забезпеченим сім'ям, безробітним, інвалідам, психічно хворим, літнім людям. Деякі релігійні організації також надають допомогу. Система державного страхування страхує осіб проти втрати допомоги по безробіттю, вагітності, через тривалу хворобу. Вона надає допомогу пенсіонерам, вдовам, матерям по догляду за дитиною, опікунам, які утримують дітей, та допомогу тим, хто постраждав на виробництві.
 
Education

In England, the Department of Education and Science is responsible for all levels of education. Universities, however, are self-governing and depend on the central government only for financial grants. Education is compulsory between the ages of five and sixteen. About one-third of primary and secondary schools in England are administered by Anglican or Roman Catholic voluntary organisations. More than 90 per cent of the secondary-school population (children aged eleven through eighteen) attend state-funded comprehensive schools, in which admission is not based on aptitude alone, and the remainder attend either grammar or secondary modern schools.
Tertiary colleges offer a full range of vocational and academic courses to students aged sixteen and older. Independent schools provide both primary and secondary education but charge tuition. In large cities, a number of independent schools are run by various ethnic and religious communities. So-called public schools, which actually are private, are often categorized as independent schools. Most public schools are residential, are privately financed, and provide education to children aged eleven through nineteen.
Important public schools for boys include Eton (the oldest; established 1440-41), Harrow, Winchester and Westminster; famous public schools for girls include Cheltenham. There are also private, mostly residential, preparatory schools, which prepare students aged seven through thirteen for the Common Entrance Examination required to enter senior secondary schools. At the completion of secondary education, students receive the General Certificate of Secondary Education.
More than a third of England's young adults receive some form of postsecondary education through colleges, polytechnics and universities. The universities of Oxford and Cambridge date from the 12th and 13th centuries, and both have university presses that are among the oldest printing and publishing houses in the world. There are about 35 universities in England, some of which are referred to as "red brick" universities. These universities were founded in the late 19th or early 20th century in the industrial cities of Manchester, Liverpool, Leeds, Birmingham, Sheffield and Bristol and were constructed of red brick, as contrasted with the stone construction of the buildings of Oxford and Cambridge.
A continuing education program through the Open University (1969), in Milton Keynes, Buckinghamshire, offers education through correspondence courses and the electronic media.
 
Освіта

В Англії Міністерство освіти і науки відповідає за всі рівні освіти. Проте, університетам дається право на самоврядування, і вони залежать від центрального уряду тільки фінансово. Освіта є обов'язковою з п'яти до шістнадцяти років. Близько третини початкових і середніх шкіл в Англії управляються добровільними організаціями англіканської або римсько-католицької церков. Більше 90 відсотків учнів середньої школи (діти від одинадцяти до вісімнадцяти років) відвідують фінансовані державою загальноосвітні школи, куди приймають незалежно від здібностей, а інші відвідують або спеціалізовані школи, або середні сучасні школи.
Училища пропонують студентам від шістнадцяти років повний спектр професійно-технічних і академічних курсів. Незалежні школи надають початкову і середню освіту, але за іншою системою. У великих містах деяка кількість незалежних шкіл управляється різними етнічними і релігійними громадами. Так звані публічні школи, які насправді приватні, часто класифікують як незалежні школи. У більшості публічних шкіл передбачене проживання, вони фінансуються приватно і надають освіту дітям від одинадцяти до дев'ятнадцяти років.
Серед найбільш значних шкіл для хлопчиків Ітонський коледж (найстаріший; заснований у 1440-1441 рр.), коледжі в Харроу, Вінчестері і Вестмінстері; серед відомих привілейованих шкіл для дівчаток школа у Челтенхемі. Існують також приватні в основному з проживанням, підготовчі школи, які займаються підготовкою учнів семи – тринадцяти років до здачі загального вступного іспиту, необхідного для того, щоб потрапити у старші класи середньої школи. Після закінчення середньої освіти студенти отримують атестат про загальну середню освіту.
Більше третини молодих людей Англії отримують додаткову освіту у коледжах, інститутах і університетах. Університети в Оксфорді і Кембриджі відомі з XII і XIII ст., в обох закладах випускається університетська преса, вони входять у число найстарших видавничих будинків у світі. В Англії близько 35 університетів, деякі з них називають «червоноцегловими» університетами. Ці університети були засновані наприкінці ХІХ -початку XX ст. в індустріальних містах, таких, як Манчестер, Ліверпуль, Лідс, Бірмінгем, Шеффілд і Брістоль і були побудовані з червоної цегли, на відміну від кам'яних будинків Оксфорда і Кембриджа.
Діюча освітня програма заочного університету (1969), у Мілтон Кейніс, Букінгемшир, пропонує одержати освіту заочно через переписку й електронні засоби інформації.
 
Agriculture

The physical environment and natural resources of England are more favourable to agricultural development than those of other parts of the United Kingdom. A greater proportion of the land consists of lowlands with good soils Where the climate is conducive to grass or crop growing. The majority of English farms are small, most holdings being less than 250 acres (100 hectares); nonetheless, they are highly mechanised.
Wheat, the chief grain crop, is grown in the drier, sunnier counties of eastern and southern England, where new, stronger varieties have become increasingly widespread and average yields have risen significantly since the 1960s. Barley is grown mainly for livestock feed. The acreage under oats is gradually declining. Corn (maize) and rye are also grown. Principal potato-growing areas are the fenlands of Norfolk, Cambridgeshire, and Lincolnshire; the clay soils of Humberside; and the peats of North Yorkshire.
Sugar-beet production depends heavily on government subsidy because of competition from imported cane sugar. In recent years, acreage and yield for rape have increased. Grass and its variants are grown for feeding livestock.
The growing of vegetables, fruit, and flowers, known in England as market gardening, is often done in greenhouses and is found within easy trucking distance of large towns, the proximity of a market being of more consequence than climatic considerations. The fertile (clay and limestone) soil of Kent has always been conducive to fruit growing. Cultivation was first established there on a commercial scale in the 16th century. The county of Kent is a major supplier of fruits and vegetables (apples, pears, black currants, cauliflowers, and cabbages). Hereford and Worcester is noted for its plums, while Somerset and Devon specialise in cider apples.
The agriculture of England, though to a lesser extent than in Wales and Scotland, is primarily concerned with livestock husbandry and, in particular, with milk production. Dairying is important in every county, though the main concentrations are in western England. The quality of dairy cattle was improved considerably after World War II by the artificial insemination service, operated largely by the Milk Marketing Board, which makes available the best dairy strains to all farmers. The higher-yielding dairy breeds, including the Frisian and Ayrshire, have become more numerous than the once-dominant Shorthorn.
 
Сільське господарство

Навколишнє середовище та природні багатства Англії більш сприятливі для розвитку сільського господарства, ніж умови в інших регіонах Об'єднаного Королівства. На більшій частині території переважають низовини з гарними ґрунтами, а клімат сприятливий для вирощування рослинності. Англійські ферми в основному невеликі, більшість господарств не перевищують 250 акрів (100 гектарів); але вони високомеханізовані.
Пшениця, основна зернова культура, вирощується у більш сухих, сонячних графствах східної та південної Англії, де все більш широке розповсюдження отримують нові, більш витривалі види цієї культури, а середні показники врожайності значно зрос¬ли з 1960-х рр. Ячмінь вирощується, головним чином, як корм для великої рогатої худоби. Площа землі, яка засівається вівсом, поступово знижується. Також вирощується кукурудза (маїс) та жито. Основні області вирощування картоплі знаходяться на болотистих землях Норфолка, Кембрідшира і Лінкольншира; глеїстних ґрунтах Хамберсайда; торф'яних ґрунтах Північного Йоркшира.
Вирощування цукрового буряка дуже залежить від державних субсидій через конкуренцію з цукром із тростини, який імпортується. В останні роки зросли посіви та врожай рапса. Різноманітні види трав вирощуються для корму великої рогатої худоби.
Вирощування фруктів, овочів та квітів на продаж часто виконується у теплицях, які розташовуються у місцях, звідки можна легко перевезти врожай у великі міста: тут близькість ринку відіграє більш важливу роль, ніж кліматичні умови. На родючих землях Кента завжди вирощували фрукти. У XVI ст. вирощування фруктів набуло комерційної основи. Графство Кент – основний постачальник фруктів та овочів (я6лук, груш, чорної смородини, цвітної та голівкової капусти). Херефорд і Вустер відомі своїми сливами, тоді як Сомерсет і Девон спеціалізуються на вирощуванні яблук.
Землеробство в Англії, хоч і меншою мірою, ніж в Уельсі і Шотландії у першу чергу забезпечує тваринництво, зокрема, молочне. У всіх графствах молочні господарства відіграють важливу роль, хоча основна їх концентрація знаходиться на заході Англії. Якість молочної худоби значно покращилася після Другої світової війни за допомогою штучного запліднення, яким займалось головним чином Управління з реалізації молока, що зробило доступним для всіх фермерів кращі молочні породи. Молочні породи з великим надоєм, включаючи фризьку та єрширську, стали більш численними, ніж колись основна шортгорнська порода.
 
Plant Life

England shares with the rest of Britain a diminished range of vegetation and living creatures, partly because the island was separated from the mainland of Europe soon after much of it had been swept bare by the last Ice Age and partly because the land has been so industriously worked.
Woodland covers merely 7 per cent of England's total land area. A drastic depletion of mature broad-leaved forests, especially oak, was a result of the overuse of timber in the iron and shipbuilding industries. A modified pattern of vegetation has now emerged through overgrazing, forest clearance, reclamation and drainage of marshlands, and the introduction of exotic plant species. Though there are fewer species of plants than in the European mainland, they span a wide range and include some rarities. Tundra survive in parts of the moorland of the northeast. England has a profusion of summer wildflowers in its fields. In some parts these have been severely reduced by the use of herbicides on farms. Cultivated gardens, which contain many species of trees, shrubs, and flowering plants from all over the world, account for much of the varied vegetation of the country.
 
Рослинний світ

Англія, як і вся Британія, має небагато рослинності і живих організмів, загалом через те, що острів був відділений від материкової Європи, після чого швидко більшість земель спустошилася останнім льодовиковим періодом та тому що земля старанно оброблялася.
Лісиста місцевість складає тільки 7% від загальної території. Радикальне винищення стародавніх лісів, особливо дубових, стало результатом нестачі лісоматеріалів у залізній та кораблебудівній промисловості. Видозмінені зразки рослинності з'явилися через пасовища, чищення лісів, меліорацію, висушування боліт та введення екзотичних видів рослин. Тому тут небагато видів рослин у порівнянні з Європейським континентом, вони охоплюють дику сферу та включають деякі рідкісні види. Тундра вижила у частинах, порослих вереском на північному сході. Англія має безліч диких квітів на полях влітку. У деяких регіонах їх кількість стала зменшуватися через використання гербіцидів на фермах. Оброблені садки, які вміщують багато видів дерев, кущів, квіткових рослин з усього світу, свідчать про наявність більшості різноманітних рослин в країні.
 
Animal Life

Several animal species such as the bear, wolf, and beaver were exterminated in historic times. More recently birds of prey have suffered at the hands of farmers protecting their stock and their game birds. Under protective measures, including a law restricting the collecting of birds' eggs, some of the less common birds have been re-establishing themselves. The country lies along the line of bird migrations, some birds have found town gardens, where they are often fed, a favourable environment. In London about 100 different species are recorded annually. London also is a favourable habitat for foxes, which in small numbers have colonized woods and heaths within a few miles of the city centre. There are few kinds of reptiles and amphibians – about half a dozen species of each – but they are nearly all plentiful where conditions suit them.
Freshwater fish are numerous; the char and allied species of the lakes of Cumbria probably represent an old group related to the trout that migrated to the sea before the tectonic changes that formed these lakes cut off their outlet. The marine fishes are abundant in species and in absolute numbers. The great diversity of shores produces habitats for numerous species of invertebrate animals.
 
Тваринний світ

Деякі види тварин, такі, як ведмідь, вовк, бобер, були винищені у давні часи. Багато хижих птахів загинули від рук фермерів, які захищали свою худобу та пернату дичину. Після захисних заходів, які включали закон, що обмежував збирання пташиних яєць, деякі з простих птахів відновилися. Країна простягається уздовж пташиних міграцій. Деякі птахи вважали міські сади сприятливим середовищем, тут вони часто харчувалися, у Лондоні реєструється щороку понад 100 різних видів. Лондон сприятливе природне середовище для лисиць, які маленькими групами заселяли ліси, степи у декількох милях від центру. Існує декілька видів рептилій та амфібій – десь по півдюжини різновидів – але майже всі вони зустрічаються у великій кількості там, де умови мешкання їх задовольняють.
Прісноводні риби зустрічаються у великій кількості; пеструшка та її близькі види, що мешкають в озерах Камберлендда, можливо, є представниками старої групи, близької до форелі, що мігрувала в море, до того, як тектонічні зміни створили ці озера. Морська риба відрізняється багатством видів і кількістю. Різноманітність узбережжя створює сприятливе середовище для різних видів безхребетних.
 
Transportation

England is well served by roads, railways, ports, and airports. Highways radiate from London in all directions, and the increase in traffic is visible in the congested highways. London, other large cities, and towns are linked by an efficient intercity network of trains. Several high-speed freight trains serve the major industrial centres. London's underground train system, the "tube," covers some 250 route miles.
Inland waterways were developed during the 17th and 18th centuries, mainly to carry bulky raw materials such as coal, iron ore, and limestone between the industrial centres of Manchester, Leeds, Sheffield, Kingston upon Hull, Birmingham, and London. By the end of the 18th century, a "cross" system of canals connected the Thames, Humber, Mersey, and Severn estuaries. Most canals are now in disuse. During the 1980s, Britain's trade with Europe has increased sharply, and the ports in southern and southeastern England now handle significantly higher traffic than the major ports of London, Liverpool, and Manchester. Leading ports that handle container traffic are Felixstowe, London, and Southampton.
Major airports around London are Heathrow, Gatwick, and Stansted, which together handle more than 40 mln passengers annually.
 
Транспорт

Англія добре оснащена дорогами, залізницями, портами, аеропортами. Автомагістралі виходять з центру Лондона в інші райони і відбувається зростання вуличного руху на перевантажених автомагістралях. Лондон, інші великі міста та селища сполучаються дієвими міжміськими мережами потягів. Деякі швидкісні вантажні потяги сполучають головні промислові центри. Лондонська підземна система потягів охоплює близько 250 миль маршруту.
Наземні водяні шляхи були розвинуті у ХVІІ-ХVІІІ ст. в основному для перевезення об'ємної сировини: вугілля, залізної руди, вапняку між промисловими центрами Манчестера, Лідза, Шефілда, Кінгстона і Хала, Бермінгема, Лондона. Наприкінці XVIII ст. перехресна система каналів з'єднувала дельти річок Темзи, Хамбер, Мереей, Северн. Більшість каналів зараз не використовуються. Під час 1980-х рр. торгівля Британії та Європи виразно зросла і порти у південній та південно-східній частині Англії зараз регулюють значно більший рух, ніж в основних портах Лондона, Ліверпуля, Манчестера. Провідні порти, які керують вантажним рухом, це Фелікстоун, Лондон, Саутхемптон.
Головні аеропорти навколо Лондона – Хітроу, Гетвік, Стенстед, які разом регулюють рух більше ніж 40 млн пасажирів щорічно.
 
Leisure

Though England has a lively cultural life, its characteristic pursuits are of a more popular kind. The exploitation of leisure is increasingly the concern of commerce: holiday camps, foreign holiday package tours, gambling of many kinds from bingo to horse-race betting, and the transformation of the traditional English pub by trendy interior decoration.
The English weekend is the occasion for countryside trips and for outdoor activities from fishing to mountaineering. England gave to the world the sports of cricket, association football and rugby football, but team and spectator sports tend to be giving way to more individualistic activities.
Despite persistent commercial tempting to do something else, the English remain a stay-at-home people. Domestic comforts, epitomized in the cosy charm of cottages and gardens and the pervasive ritual of afternoon tea, continue to figure prominently in the character of English life.
 
Дозвілля

Незважаючи на те, що в Англії насичене культурне життя, найбільш характерними для англійців можна назвати більш популярні види. Проблема дозвілля поступово стає турботою комерційних організацій: відпочинок у наметах, туристичні поїздки за кордон, різноманітні азартні ігри від бінго до скачок і прикраса інтер'єра традиційних англійських пабів ультрамодним декором.
Англійський уік-енд – можливість виїхати в село або організувати відпочинок на природі: від риболовлі до занять альпінізмом. Англія дала світу крикет, футбол і регбі, але командні види спорту і масові спортивні видовища звільняють дорогу більш індивідуальним видам діяльності.
Усупереч наполегливим пропозиціям комерційних організацій зайнятися чимось іншим, англійці продовжують сидіти вдома. Домашній комфорт, втілений у чарівному затишку заміських будиночків із садками й у розповсюдженому ритуалі чаювання, як і раніше помітно позначаються на характері англійського життя.
 
Cultural Institution

All manner of general and esoteric societies, institutions, museums and foundations can be found in England. One of its more prestigious learned societies is the Royal Society (1660), which awards fellowships, medals and endowed lectureships based on scientific and technological achievements.
The British Museum contains a wealth of archaeological and ethnographic specimens; its extensive library – containing ancient and medieval manuscripts and papyruses – was merged in 1973 with several other holdings to form the British Library, a centralised repository.
The Zoological Society of London maintains the London Zoo and also conducts research, publishes journals, and supports a large zoological library.
The Royal Botanic Gardens are significant both as a research institute and as one of England's many places of great natural beauty.
There are also notable university libraries at the University of Cambridge and at the University of Oxford (the Bodlerian Library).
Art galleries abound in England. The best known are based in London and include the National Gallery, the Victoria and Albert Museum, the National Portrait Gallery, the Tate Gallery (with superb collections of John Constable and the Pre-Raphaelites), and the Wallace Collection.
 
Установи культури

Англія представлена всілякими неспеціалізованими і спеціалізованими об'єднаннями, організаціями, музеями й установами. Одна з найбільш престижних наукових організацій – Королівська спільнота (1660), що присуджує стипендії, медалі і надає право читати лекції, ґрунтуючись на наукових і технічних досягненнях кандидата.
У колекції Британського музею є безліч археологічних і етнографічних експонатів; його велика бібліотека, що містить античні і середньовічні манускрипти і папіруси, у 1973 р., об'єдналася з ще декількома закладами, у результаті чого сформувалася Британська бібліотека – централізоване книгосховище.
Лондонське зоологічне товариство займається лондонським зоопарком, а також проводить дослідження, публікує журнали і надає підтримку великій зоологічній бібліотеці.
Королівські ботанічні сади мають велике значення як дослідницький заклад і як одне з багатьох місць в Англії, де можна помилуватися красою природи.
Відомі також бібліотеки Кембріджського й Оксфордського (Бібліотека імені Бодлера) університетів.
В Англії велика кількість картинних галерей. Найбільш відомі знаходяться в Лондоні: Національна галерея. Музей Вікторії й Альберта, Національна портретна галерея, галерея Тейт (з чудовими колекціями Джона Констебля і прерафаелітів) і колекція Уоллеса.