Розробка уроку на тему " Кров,її склад та функції. Лабораторна робота: мікроскопічна будова крові людини.

Тема уроку: Кров, її склад та функції.

Лабораторне дослідження: мікроскопічна будова крові людини

Мета:

Визначення предментних компетентностей:

сформувати в учнів знання про внутрішнє рідке  середовище організму, його роль в життєдіяльності організму, розглянути склад крові: плазму та формені елементи; встановити функції крові; дослідити мікроскопічну будову крові людини; узагальнювати відомості про сукупність процесів, що підтримують або відновлюють відносну сталість умов життєдіяльності клітин у внутріщньому середовищі, - гомеостаз.

Визначення ключових компетентностей:

•              вміння вчитися:

•                   навчально-організаційні вміння та навички:
•                   включається в роботу відразу після вказівки вчителя
•                   співпрацює в групі;
•                   загально мовленнєві вміння та навички:
•                   відповідає чітко, виразно;
•                   з повагою звертається до вчителя, учнів;
•                   контрольно-оцінні вміння
•                   тримає в порядку своє навчальне місце та навчальне приладдя;

•              інформаційно-комунікативна:

•                   знаходить у завданні конкретні відомості;
•                   коротко формулює свою думку.

•              загальнокультурна:

•                   дотримується правил поведінки на уроці.

•              громадянська:

•                   прагне бути культурним у спілкуванні, поводженні з однокласниками.

•              здоров´язбережувальна:

•                   розпізнає правильне і неправильне сидіння за партою;
•                   опановує способи фізичного самовдосконалення.

•              соціальна:

•                   підтримує чистоту робочого місця.
•                   визначає власне місце в суспільстві, групі, колективі;

•              ІКТ компетентність

•                   отримує навички використання джерел інформації.

Тип уроку: формування компетентностей

Методи і методичні прийоми: пояснювальна бесіда, розповідь – пояснення, підсумкова бесіда; наочні методи: демонстрація слайдів, малюнків, фотокарток, мікропрепаратів; пошукові: евристична бесіда, створення та розв’язання проблемних питань, робота з словниками, самостійна робота з підручником.

Основні поняття і терміни: внутрішнє середовище організму, гомеостаз,  кров, тканинна рідина, лімфа, плазма крові, формені елементи.

Внутрішньо- і міжпредметні зв’язки: медицина, основи здоров`я

Обладнання: підручник, додаткові джерела інфорації (довідники, енциклопедії), роз даткові картки, таблиця «Внутрішнє середовище організму», фотокартки

Наскрізні змістові лінії:

• Здоров’я і безпека.
• Громадянська відповідальність.
•                 Екологічна безпека і сталий розвиток.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:

•                   розкрити поняття про внутрішнє середовище організму та його гомеостаз;
•                   визначити функції крові та її склад;
•                   використовувати знання про склад і функції крові для формування здорового способу життя

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Дорогі діти! За вікном – чудова пора року ОСІНЬ. Я дарую вам частинку тепла свого серця. Візьміть його, посміхніться і поділіться цим теплом з друзями. Вірю , що наша енергія розтопить лід невідомості, наповнить живильною силою наш розум , розвіє хвилювання в нашому класі, допоможе віднайти ключ до скарбниці таємниць людського організму.

Метод " Смайлик"

У кожного на столі стоять 6 різнокольорових смайликів, оберіть той з яким ви настроєм прийшли на урок . Кожний колір має характеристику, зверніть увагу на екран. а зараз підніміть ваш смайлик. Дякую.

А я обираю зелений, що символізує внутрішню гармонію, спокій та ...

  Радість, піднесення (оранжевий)

•                   Символ працьовитості (червоний)
•                   Надія і спокій ( жовтий)
•                   Відкритість до спілкування (блакитний)
•                   Стурбованість,переживання (Синій)
•                   Внутрішня гармонія (зелений)

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми й мети

Вправа «Консультує лікар» (робота в групах, ділимо учнів по порі року Весна, Літо, Осінь, Зима)

•                 У хворого спостерігається дертя в горлі, сухий кашель, який поєднується з відчуттям болі в зіві та за грудиною. Голос стає хриплим.

            (трахеїт)

•                 У хворого кашель, частіше з виділенням слизового чи слизогнійного харкотиння, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях.

(бронхіт)

•                 У хворого відчуття стискання горла, біль під час ковтання, підвищення температури, загальне нездужання.

(ангіна)

•                 У хворого t -38-40°С, рясне потовиділення, кашель (спочатку сухий, а потім вологий), виділення харкотиння, кволість, млявість, запаморочення, задишка

(пневмонія)

ЗГАДАЄМО!

Який еволюційний шлях пройшла кровоносна система від безхребетних тварин до хребетних?

•                                                                                           черви (кільчасті) – замкнута кров. система;
•                                                                                           членистоногі – незамкнута, трубчасте серце;
•                                                                                           риби – одне коло кровообігу, 2-камерне серце;
•                                                                                           земноводні – змішана кров, 3-камерне серце:
•                                                                                           плазуни – змішана кров. 3-камерне серце;
•                                                                                           птахи – два кола кровообігу, 4-камерне серце;
•                                                                                           ссавці – два кола кровообігу, 4-камерне серце.

Кровоносні системи яких тварин, подібні з кровообігом людини?

Відповіді учнів ( птахи і ссавці).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Відгадка».

Про нього кажуть , що народилося нове ,

Як на світ білий з'явилося дитя мале.

Воно буває радісне , бурхливе, непросте.

Та берегти ми маємо його про те,

Бо може відійти у небуття...

Воно безцінне для людини,

Бо це її - ...( життя).

Девіз уроку:

Життя триває - коли є спогади про майбутнє;

Життя триває ~ коли важливе сьогодення;

Життя триває ~ коли хвилює майбутнє!

Кожна людина повинна знати свій організм, щоб почуватися в гармонії з навколишнім , а головне, зі своїм внутрішнім світом. Нам не байдуже ,як ви відноситеся до свого здоров'я, чи маєте достатньо знання для його збереження і покращення.

Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо пізнавати дивний світ організму людини…

Уявімо, що ми перетворилися на мікроскопічних чоловічків і опинилися всередині організму людини. І що ми бачимо? Швидку червону повноводну й дуже теплу річку. Що це за річка в організмі людини? (Це кров)

Правильно. Кров – це одна з рідин, які становлять внутрішнє середовище організму.

Інтерактивна вправа «Асоціювання»

                                тромбоцити            серце             лейкоцити

 

 

міокард                  КРОВ            вени

 

 

артерії             еритроцити         плазма

 

Учні пояснюють значення термінів, які написані на дошці.

Внутрішнє середовище організму поєднує всі клітини й тканини та органи в єдине ціле. Завдяки механізмам саморегуляції в нашому е підтримується сталість внутрішнього середовища, яке забезпечує нормальну роботу всього організму. Нормально працюючий організм – це здоровий організм. Ми часто говоримо про здоров’я, але кожний розуміє його по-своєму.

Усі ми хочемо бути здоровими. Сталість внутрішнього середовища організму є однією зі складових здоров’я.

 

IV. Вивчення нового  матеріалу

Гомеостаз – сталість внутрішнього середовища організму.

Уперше думку про те, що сталість внутрішнього середовища зумовлює життя і розмноження організмів, 1857 р. висловив французький фізіолог Клод Бернар: «Сталість внутрішнього середовища є обов’язковою умовою вільного життя». У 1932 р. американський фізіолог Волтер Кеннан увів термін «гомеостаз» (від грец. Homoios – однаковий і statis – стан) для визначення механізму підтримки сталості внутрішнього середовища. Гомеостаз забезпечують органи дихання, кровообігу, травлення, виділення, а регулюється він нервовою та ендокринною системами.

— Яку ж біологічну роль відіграє гомеостаз?

Порушення гомеостазу призводить до значних змін у роботі органів і різних захворювань, ось чому важливо слідкувати за такими показниками, як температура тіла, фізико-хімічний склад крові, артеріальний тиск. Усе це має велике значення для діагностики хвороб.

Внутрішнє середовище організму утворене трьома рідинами – кров, лімфа й тканинна рідина, що здійснюють зв'язок між усіма органами та клітинами організму, між організмом і навколишнім середовищем.

Дійсно, кров – найдивовижніша тканина нашого організму. Рухливість крові – найважливіша умова життя організму. Як не можна уявити собі державу без транспортних ліній зв’язку, так не можна зрозуміти існування людини або тварини без руху крові судинами, коли в усі органи й тканини розносяться кисень, вода, білки та інші речовини.

З розвитком науки людський розум все глибше проникає в таємниці крові. Минав час, багато вчених намагалося проникнути в таємниці цієї дивовижної рідини. Сьогодні науковці детально вивчили склад крові та її функції, ми ж намагатимемося почерпнути цих знань на нашому уроці.

Зараз ви будете працювати в групах і спробуєте з’ясувати, яка  з трьох рідин, що становлять внутрішнє середовище організму, відіграє вирішальну роль у підтримці сталості внутрішнього середовища організму. Це проблемне питання.

Кров рухається по замкнутих судинах і з клітинами тіла не контактує.           Тканинна рідина утворюється з рідкої частини крові. Лімфа утворюється з тканинної рідини. 

Запитання до учнів: Скільки крові міститься в організмі дорослої людини?

Кров - рідка сполучна тканина. В організмі дорослої людини міститься 5-6 л крові. Її об’єм становить 6-8% маси тіла.

Склад крові:

* Плазма - 60%

* Формені елементи - 40%:

     - еритроцити;

   - лейкоцити;

     - тромбоцити.

Що таке плазма крові?

Виконує роль міжклітинної рідини. Вона містить 91% води і 9% розчине-них в ній речовин: білків, вуглеводів, амінокислот, жирів, глюкози, гормонів, мінеральних солей, мікроелементів, вітамінів…

Мінеральні речовини становлять 0,9%. Вони подані катіонами та аніонами: Na, K, Ca, Cl, HCO3, HPO4…

Тканинна рідина

Тканинна рідина – це сполучна ланка між кров’ю і лімфою. Вона є в міжклітинних просторах всіх тканин і органів. З цієї рідини клітини поглинають необхідні їм речовини і виділяють в неї продукти обміну. За складом вона близька до плазми крові, відрізняється від плазми меншим вмістом білка.

Лімфа

Лімфа – це безбарвна, майже прозора рідина. Вона відрізняється від плазми тим, що вміст білків в плазмі приблизно в два рази вище, ніж в лімфі. У лімфі, як і в плазмі крові, міститься фібриноген, тобто вона здатна до згортання. Лімфа, відтікає від різних органів тканин, має різний склад, так, наприклад, лімфа в лімфатичних судинах залоз внутрішньої секреції містить гормони. 

Функції лімфатичної системи:

— Забезпечує відтік із тканин води з розчиненими в ній речови­нами.

— Виконує функції захисту організму від чужорідних речовин.

Основні функції крові:

1. Дихальна функція полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та СО2 від клітин до легень.

2. Функція живлення – кров розносить по тілу поживні речовини від кишечнику або з місць їх накопичення (глюкозу з печінки).

3. Видільна функція полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин.

4. Теплорегуляційна, тобто збереження сталості температури тіла. Ця функція здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові. Кров рівномірно розподіляючись в організмі створює умови або для тепловіддачі (посилюючи рух крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла (розширюючи судини внутрішніх органів).

5. Регуляторна – кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об’єднують діяльність різних органів та систем, тобто здійснює гуморальну регуляцію функцій організму.

6. Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму) досягається завдяки тому, що кров, знаходячись у безперервному русі, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи.

7. Захисна функція – кров бере участь у захисті організму від отруйних речовин, вірусів, мікроорганізмів. (Лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигенів; здатність крові до зсідання, внаслідок чого припиняється кровотеча (тромбоцит).

 

Плазма крові — жовтувата рідина, компонент крові, що складається із розчинених у воді білків, вуглеводів, солей, біологічно активних речовин (гормонів, ферментів тощо), а також продуктів клітинної дисиміляції, які підлягають виведенню із організму. У людей вона становить близько 60% об’єму крові. Плазма крові, проходячи через кровоносні капіляри, безперервно отримує і віддає різні речовини, але її склад залишається відносно стабільним.

Сироватка крові — плазма крові, з якої видалено згортувальні білки - фібриноген. Сироватки отримують або шляхом природного згортання плазми (нативні сироватки), або осадженням фібриногену іонами кальцію. У сироватках збережена велика частина антитіл, а за рахунок відсутності фібриногену різко збільшується стабільність.

  Сироватку виділяють при аналізі крові на інфекційні захворювання, при оцінці ефективності вакцинації.

Характеристика форменних елементів крові:

Еритроцити – червоні кров’яні тільця. Якщо їх укласти в ланцюг по одному, то його довжина буде 200 000 км. Цим ланцюгом можна 5 разів оперезати Землю по екватору. Еритроцити утворюються у червоному кістковому мозку, ру1нуються – у печінці. Тривалість життя становить 120 днів.

У периферичній крові кількість еритроцитів складає:

•                 для чоловіків – 4,0-5,0×1012 /л
•                 для жінок – 3,5-4,5×1012/л

Еритроцит має форму двоввігнутого диска, який при поперечному розтині нагадує гантелі. Саме така форма сприяє оптимальному виконанню основної дихальної функції еритроцитів. Ця форма забезпечує: збільшення дифузійної поверхні еритроцита. Завдяки саме такій формі, площа поверхні еритроцита на 20% більша, ніж та, яку б він мав у формі кулі.

Основною функцією еритроцитів є транспорт кисню (дихальна функція), другорядними функціями виступають: транспорт вуглекислого газу, білків, гормонів, підтримка pH та ін.

Недокрів’я (анемія) – хвороба, яка пов’язана із зниженням вмісту гемоглобіну в крові. Причини цього явища різноманітні: перш за все зниження здатності крові переносити кисень у зв’язку з нестачею гемоглобіну. При анемії може бути зменшена кількість еритроцитів, або вміст в них гемоглобіну. Частіше за все зустрічається залізодефіцитна анемія, яка може бути наслідком нестачі заліза в їжі (особливо у дітей) або порушення його всмоктування. Іншими причинами анемії можуть бути глистяні захворювання, кровотечі як наслідок виразкової хвороби, нестача вітаміну В12. При будь-якій формі анемії виникає кисневе голодування. Дитина стає млявою, швидко втомлюється, у неї виникає задишка, серцебиття та шум у вухах. У них знижується працездатність.

Гемоглобін (Hb) – основна складова еритроцита. На його частку припадає 90% сухого залишку клітини.

Поміщення гемоглобіну в середину спеціалізованих клітин є важливим еволюційним надбанням. Гемоглобін (Нb) – це червоний пігмент, хромопротеїн, який знаходиться в еритроцитах і переносить кисень.

Основні фізіологічні сполуки гемоглобіну:

1.               НbО2 (оксигемоглобін) – сполука Нb з киснем. Має яскраво-червоний колір, що визначає колір артеріальної крові
2.               Нb (відновлений Нb або дезокси Нb) – Нb, який віддав кисень. Має темно-вишневий колір, що й визначає колір венозної крові.
3.               НbСО2 (карбгемоглобін) – сполука Нb з СО2.
4.                

Патологічні сполуки Нb:

1.               НbСО (карбоксигемоглобін) – сполука Нb з чадним газом (СО).
2.               Меt Нb (НbОН – метгемоглобін) – гемоглобін, який містить Fе3+ і має коричневий колір.

Лейкоцити — безбарвні ядерні клітини крові. Загальна кількість цих клітин лежить у межах 4,8×109 –8,8×109 /л крові. Термін життя – від декількох годин до декількох днів (найменше живуть гранулоцити – хвилини, години, максимум – 8-10 діб; найдовше Тлімфоцити – місяці, роки).

Функціональні властивості лейкоцитів:

1.               Здатні до амебоїдних рухів, завдяки чому можуть рухатися не тільки за течією крові, а й проти течії.
2.               Здатні проникати через судинну стінку за межі кровоносного русла в тканини.
3.               Синтезують речовини, які знешкоджують токсини.
4.               Здатні адсорбувати на своїй поверхні речовини і транспортувати їх.
5.               Здатні до фагоцитозу.

Основною функцією лейкоцитів є захисна, тобто бере участь у захисті від чужорідних клітин, агентів, пошкоджених клітин.

Тромбоцити – кров’яні пластинки, які не мать сталої форми. Тромбоцити периферичної крові є фрагментами клітин – мегакаріоцитів, які ще у кістковому мозку розпадаються на 3-4 тис. невеликих частинок кров'яних пластинок.

Тромбоцити живуть 8-12 діб. Вони руйнуються у печінці, селезінці, легенях або прилипають до ендотелію судин і виконують трофічну функцію. Тромбоцит не має ядра і більшості субклітинних структур. Але в той же час він досить складно побудований і добре пристосований до виконання своїх функцій.

Основна функція тромбоцитів: Участь у згортанні крові. У тромбоцитах знаходяться тромбоцитарні (пластинчасті) фактори.

 Участь у припиненні кровотечі. Обумовлена здатністю тромбоцитів до адгезії і агрегації, яка призводить до формування тромбоцитарної пробки.

Додаткова функція: Регуляція тонусу судин – за рахунок серотоніну, якій міститься в гранулах. Транспортна. Тромбоцити здатні абсорбувати на своїй поверхні біологічно активні речовини і транспортувати їх

Завдання: випишіть номери тільки правильних  тверджень.

1.               З крові в тканинну рідину поступає кисень, вода, поживні речовини.
2.               Транспортуючи гормони, кров виконує видільну функцію.
3.               Кров належить до сполучної тканини.
4.               Кров складається з плазми і формених елементів.
5.               9%-ий розчин солей називають фізіологічним.
6.               У плазмі домінує суха речовина.
7.               Кров знищує віруси та мікроорганізми.
8.               Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити входять до складу плазми.
9.               До кровотворчих органів відносяться серце та легені.
10.          Сталість внутрішнього середовища – необхідна умова життя.

Код для перевірки роботи:

1+3+4+5+7+10=30=3+0=3

 

 

 

VI. Узагальнення і систематизація знань

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 

МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА КРОВІ ЛЮДИНИ

«Відмінності  еритроцитів жаби й людини»

 

Ознака для порівняння	Мікропрепарат
	крові людини	крові жаби
Кількість еритроцитів на одиницю площі (більше чи менше)	Більше (в 1мм3 близько 5  млн.)	Менше (в 1мм3 не більше 0,33 — 0,38 млн.)
Розмір еритроцитів (більші чи менші)	Менші (7-8 мкм)	Більші (до 22,8 мкм)
Форма еритроцита	Кругла форма з двоввігнутими обрисами поверхні	Овальна з простими обрисами поверхні
Наявність ядра	Нема, що збільшує місце для гемоглобіну	Наявне велике оформлене ядро
Забарвлення еритроцита	Яскраво-червоне	Рожеве

 

Форменні елементи крові людини

Ознака	еритроцити	лейкоцити	тромбоцити
Місце утворення	Червоний кістковий мозок	Утворюються в червоному кістковому мозку, дозрівають у тимусі (вилочковій залозі), селезінці, апендиксі, лімфатичних вузлах	Червоний кістковий мозок
Тривалість життя	100-120 діб	від 6-10 годин до десятків років	5-10 діб
Місце руйнування	Печінка, селезінка	Печінка, селезінка, місця протікання запальних процесів	Печінка, селезінка, місця пошкодження кровоносних судин
Функція	Транспортна	Захисна	Згортання крові
Особливості будови клітин	Без'ядерні, двовігнута дископодібна форма, з гемоглобіном, червоного кольору	Ядерні, нестала форма з амебоїдним рухом	Без'ядерні, округла двоопукла форма

 

 

ВИСНОВОК

У людини вища ефективність перенесення кисню. Кругла форма еритроцитів з двоввігнутими обрисами поверхні збільшує загальну площу, відсутність ядра збільшує місце для дихального пігменту - гемоглобіну, куляста форма малих розмірів збільшує кількість клітин на одиницю площі; червоний колір свідчить про більшу кількість дихального пігменту. Склад крові та чотирикамерне серце зумовлюють теплокровність людини.

 

Клітини крові

 https://learningapps.org/9073171

Форменні елементи крові

https://learningapps.org/1741407

Вправа для розвитку мислення.

В одній популярній книжці з фізіології було образно сказано: «Кожну секунду в Червоному морі мільйони кораблів терплять крах і опускаються на дно. Але мільйони нових кораблів виходять із кам’яних гаваней знов у плавання»

•                 Про яке «Червоне море» йде мова? (Кров)
•                 Про які кораблі йде мова? (Еритроцити)
•                 З яких «кам’яних гаваней» виходять нові кораблі? (Кровотворні органи - ЧКМ).

Доповни речення

Учні в зошиті пишуть тільки слова продовження речень в стовпчик:

1. Червоні кров'яні клітини — ...(Еритроцити)
2. Еритроцити утворюються з...(Еритробластів)
3. Основний білок еритроцитів — ...(Гемоглобін)
4. Сполука гемоглобіну с киснем — ...(Оксигемоглобін)
5. Сполука гемоглобіну з чадним газом — ...(Карбоксигемоглобін)
6. Кров, насичена киснем,— ...(Артеріальна)
7. Кров, насичена вуглекислим газом,— ...(Венозна)

 

РЕФЛЕКСІЯ

• З якими новими термінами ви познайомилися?
• Що нового ви дізналися на уроці?
• Чи важливий матеріал сьогоднішнього уроку? Чому?

 

Рефлексія «Рюкзак вражень»