Розробка уроку на тему «Mykola Lysenko»

Mykola Lysenko

Mykola Lysenko is a founder of the national Ukrainian classical music who has generalized the achievements of the long previous period of development of our inherent musical culture and he brought it up to the world level.
The future composer was born on March 22, 1842, in Poltava region in a nobiliary family stemming from ancient stock of Cossack superiors. In 1865 on graduating Kyiv University Lysenko upheld his thesis receiving a degree of a Candidate of Natural Sciences, but having studied music from his early days he decided to devote all his life to it. From these days on he began his work which mainly consisted of collecting and elaborating on Ukrainian national songs as well as of composing the music for the greatest literary work of the Ukraine "Kobzar" by Shevchenko.
Lysenko got his professional music education in Leipzig Conservatory (1867-69) in the class of such well-known teachers as Moscheles, Reinecke, Wenzel and Richter, and after that he increased his professional level in Petersburg Conservatory (1874-76) in the class of the world famous Rimsky-Kor-sakov. Along with this Lysenko wrote music, gave concerts as a pianist and a conductor. During those days he wrote a great number of sizeable works such as suites, quartets, trios, concert waltzes, polonaises, sonatas and his First piano Rhapsody. Upon completing his training he came back to Kyiv to continue his intense creative teaching, performing and social activities.
Together with his cousin Michael Starytsky they headed a circle of Kyiv cultural workers and obtained the necessary sanctions to carry out public performances of the Ukrainian plays. So they became founders of the Ukrainian musical theatre, which staged the created by Lysenko "Chornomortzi", "Christmas Night", "Natalka Poltavka" that later underwent further elaborations and were supplemented with scores of other operas (such as "Drowned Woman", "Eneida", children's operas "Koza-Dereza","Pan Kotzky" and many others). In 1880 Lysenko started writing his most outstanding work a monumental-heroic opera "Taras Bul"ba" (the libretto by Starytsky for the adapted story by Gogol), which was completed only ten years afterwards.
In the same time Lysenko worked in many other genres, in particular, in 1880 there appeared a Heroic Scherzo for the piano. In the 90-ies Mykola Lysenko organized his well-known "choral travels" all across the Ukraine.
In 1903 the 35th anniversary of M. Lysenko's creative work was widely celebrated in Ukraine. M. Lysenko's friends organized a whip-round for Lysenko to be able to edit his works and to buy a house for him and his 5 children (whom at that time Lysenko had to raise by himself, as his wife had died). But Lysenko used these funds to found a Music Drama school, which started its work in the autumn of 1904 and turned into the first Ukrainian educational institution which provided its students with a higher music education along the lines of the program for conservatories.
During 1904-1912 in the last years of his life the composer wrote such works as opera "Sapfo" (drama scenes from the life of ancient Greece), an opera "Nocturne", a cantata "To the 50th Anniversary of T. Shevchenko's Passing", romances and many others. Those days his activity concentrated around the genre of spiritual choral singing. Such works as "Cherubs" Song", "Where I Go Away from Your Face Oh, My God", were to become real masterpieces and a samples for other composers. A "Prayer for the Ukraine" had been gradually accumulated its value as a spiritual hymn of the Ukraine.
On November 6, 1912, Mykola Lysenko expired still full of creative plans and uncompleted works.
 
Микола Лисенко

Микола Лисенко – засновник української національної класичної музики, який узагальнив найкращі досягнення за тривалий період розвитку нашої традиційної музичної культури і вивів їх на світовий рівень.
Майбутній композитор народився 22 березня 1842 р. в Полтавській губернії в дворянській родині, що походить з давнього козацького старшинського роду. У 1865 р. після закінчення Київського університету Лисенко захистив дисертацію кандидата природничих наук, але, вивчаючи музику з раннього дитинства, він вирішив присвятити усе своє життя музиці. З цього моменту він приступив до роботи, яка полягала головним чином у збиранні й обробці українських народних пісень, так само, як і в написанні музики до найвидатнішого літературного твору України – "Кобзаря" Шевченка.
Лисенко одержав професійну музичну освіту в Лейпцігській Консерваторії (1867-69), де викладали такі відомі викладачі, як Мошелес, Рейнеке, Венцель і Ріхтер, а пізніше підвищував свій професійний рівень у Петербурзькій консерваторії (1874-1876) у класі всесвітньо відомого Римського-Корсакова. Паралельно Лисенко писав музику, давав концерти як піаніст і диригент. У цей період він написав велику кількість масштабних творів, таких, як сюїти, квартети, тріо, концертні вальси, полонези, сонати і свою першу рапсодію для фортепіано. Закінчивши навчання, він повернувся до Києва, щоб серйозно зайнятися педагогічною, концертною і суспільною діяльністю.
Разом зі своїм двоюрідним братом, Михайлом Старицьким, вони очолили гурток працівників культури Києва й одержали необхідні дозволи на постановку п'єс українською мовою. Таким чином, їх можна вважати родоначальниками українського музичного театру, що ставив створених Лисенком "Чорноморців", "Різдвяну ніч", "Наталку Полтавку", що пізніше перетерпіли деякі зміни, а до них додалася безліч інших опер (таких, як "Утоплениця", "Енеїда", дитячі опери "Коза-Дереза", "Пан Коцький" і багато інших). У 1880 р. Лисенко почав роботу над своїм найбільш видатним доробком – монументальною героїчною оперою "Тарас Бульба" (лібрето Старицького за повістю Гоголя), що була завершена лише через десять років.
У цей період Лисенко працював у багатьох інших жанрах, зокрема, у 1880 р. з'явилося героїчне скерцо для фортепіано. У 90-х рр. Микола Лисенко організував свої відомі "хорові подорожі" всією Україною.
У 1903 р. тридцятип'ятиліття творчої діяльності Лисенка широко відзначалося на Україні. Друзі Лисенка організували збір засобів, щоб Лисенко зміг опублікувати свої твори і купити будинок для себе і п'ятьох дітей (яких у той час Лисенкові доводилося ростити самому, бо його дружина померла). Але Лисенко використав ц; гроші на організацію Музичної Драматичної школи, що почала працювати восени 1904 р. і стала першим українським навчальним закладом, що надавав вищу музичну освіту За програмою консерваторії.
У період 1904-1912 рр. в останні роки життя композитор написав такі твори, як опера "Сапфо" (драматичні картини з життя древньої Греції), опера "Ноктюрн", кантата "До 50-літньої річниці з дня смерті Т. Шевченка", романси і багато інших творів. У цей час його діяльність була зосереджена на жанрі духовного хорового співу. Такі твори як "Херувимська", "Куди піду від імені Твого, Господи" стали безперечними шедеврами і зразками для інших композиторів. "Молитва за Україну" поступово переросла в духовний гімн України.
6 листопада 1912 р. Микола Лисенко помер, маючи масу творчих планів і незакінчених робіт.