Розробка уроку на тему "Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист"

Навчальний посібник з “Охорони праці” Тема ІІІ. “Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист.” Професії: 8331.2 “ Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва ” кваліфікація – категорії “А”. “В”, “С” 7233.2 “ Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування ” кваліфікація – 1,2 розряди 8322.2 “ Водій автотранспортних засобів ”, категорія “С”

Характерні причини виникнення пожеж Необережне поводження з вогнем у побуті Порушення пожежних норм і правил Неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування Порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів Порушення правил користування електрообладнанням Невиконання протипожежних заходів Використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп Паління в заборонених місцях Погане знання персоналом основ пожежної безпеки Порушення вимог протипожежного інструктажу

Причини виникнення пожеж

Показники статистики пожеж

Пожежонебезпечні властивості речовин За здатністю горіти у повітрі всі речовини поділяються на: Негорючі речовини Важкогорючі речовини Горючі речовини: - важкозаймисті - легкозаймисті

Негорючі речовини Це такі речовини, що не здатні до займання й горіння в повітрі звичайного складу. До таких речовин належать: газоподібні (азот, хлор); рідкі (вода, перекис водню, соляна кислота); тверді (перекис натрію, фосфати, борати, сульфати, хлориди металів); матеріали неорганічного походження, природні та штучні; матеріали мінерального походження та матеріали, виготовлені на їх основі (червона та силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент, а також більшість металів ).

Важкогорючі речовини Це такі речовини, що здатні горіти тільки під дією джерела запалювання, і горіння яких припиняється після його усунення. До таких речовин належать вогнезахисні горючі матеріали: фіброліт; деякі види пластмас; слабкі водні розчини спиртів

Горючі речовини Це такі речовини, що загоряються від джерела запалювання та продовжують горіти після його видалення. До таких речовин належать: газоподібні (водень, окис вуглецю, природний газ, метан); рідкі (бензин, гас, толуол, спирти); тверді (деревина, пластмаса, натрій, калій, барій) До важко займистих належать горючі речовини, які під час зберігання на відкритому повітрі або в приміщенні не займаються навіть за довготривалої дії джерела запалювання незначної енергії (полум'я сірника, іскри, розжареного електропроводу). До легкозаймистих належать горючі матеріали, які на відкритому повітрі або в приміщенні здатні без попереднього нагріву займатися від короткочасної дії джерела запалювання незначної енергії (полістірол, пінополіуретан).

Основні причини пожежної небезпеки в кабінетах і лабораторіях досліди, які супроводжуються електростатичним розрядом, нагрівом тіл; досліди з демонстрації вибухів різних газів і пари; необережне поводження з вогнем, вогненебезпечними рідинами; неправильне зберігання вогненебезпечних рідин

Організвційні протипожежні заходи розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки; організація інструктування і навчання працівників; здійснення контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму всіма працівниками; організація добровільних пожежних дружин та пожежотехнічних комісій; щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після закінчення роботи; розробка і затвердження плану евакуації й порядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі; дотримання належного протипожежного нагляду за обєктами; організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

Технічні протипожежні заходи дотримання пожежних норм, вимог та правил при влаштуванні будівель, споруд, складів; підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, електрообладнання; улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання; заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень та інструментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки; правильна організація праці на робочих місцях з використанням пожежо небезпечних інструментів, приладів, технологічних установок.

Пожежна сигналізація Пожежна сигналізація використовується для виявлення і подачі сигналу про пожежу та виклику пожежних команд. Основними елементами пожежної сигналізації вважають: повідомлювачі, які встановлюються всередині споруди або поза нею; приймальні апарати або установки, контрольно-приймальні пульти для приймання і фіксації сигналів повідомлювачів, а також контролю справності повідомлювачів та ліній зв’язку; повітряні або кабельні лінії, які зєднують повідомлювачів з пожежною службою. Пожежна сигналізація буває: променева, за якої кожен повідомлювач приєднується до окремої пари проводів; кільцева, де всі повідомлювачі приєднуються до одного загального проводу (кільця).

Горіння речовин та його види Горіння – це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Розрізняють такі види процесу горіння: вибух – це швидке перетворення речовини в газо- чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла; спалах – це швидке загоряння пальної суміші без утворення стиснених газів; займання – це загоряння речовини з появою полум’я; тління – це горіння речовини без явного утворення полум’я.

Способи припинення горіння охолодження вогнища горіння нижче визначених температур; ізоляція вогнища горіння або зниження вмісту кисню; механічний зрив полум’я; створення умов вогнеперешкоджання; гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї (інгібірування).

Поняття вогнестійкості Вогнестійкість – це здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню. За вогнестійкістю всі будови і споруди поділяються на: будівлі 1-го ступеня вогнестійкості – всі конструктивні елементи неспалимі, з високою межею вогнестійкості (1,5 – 3 год); будівлі 2-го ступеня вогнестійкості – всі конструктивні елементи неспалимі, але з межею вогнестійкості (0,5 – 2,5 год); будівлі 3-го ступеня вогнестійкості – будівлі, які мають основні несучі конструкції неспалимі, а ненесучі – важкоспалимі з межею вогнестійкості (0,25 – 2 год); будівлі 4-го ступеня вогнестійкості – будівлі, які мають всі конструкції важкоспалимі з межею вогнестійкості (0,25 – 0,5 год); будівлі 5-го ступеня вогнестійкості – всі конструкції спалимі.

Вогнегасні речовини Вогнегасні речовини при введенні їх до зони горіння знижують швидкість горіння або повністю його припиняють. Види вогнегасних речовин: газоподібні (вуглекислий газ, водяна пара); рідкі (вода); тверді (сухий пісок, земля); За принципом дії вогнегасні речовини поділяють на: охолоджувальні (вода); ті, що їзолюють зону горіння від доступу кисню (простирадла, піни, порошкоподібні речовини) ті, що розбавляють горючі рідини або зменшують вміст кисню в зоні горіння (пара, вуглекислий газ); ті, що уповільнюють процес горіння (галоїдні вуглеводні)

Первинні засоби пожежогасіння пісок – припиняє доступ кисню до вогнища пожежі; вода – охолоджує зону горіння; азбестові, повстяні, брезентові простирадла – ізолюють зону горіння від доступу кисню; вогнегасники – переносні чи пересувні пристрої для гасіння пожеж вогнегасною речовиною, яку вони випускають після приведення в дію. ручний пожежний інструмент - це інструмент для розкривання і розбирання конструкцій та проведення аварійно-рятувальних робіт під час гасіння пожежі.

Види вогнегасників хімічні; пінні; повітряно-пінні; вуглекислотні; порошкові; хладонові

Хімічний пінний вогнегасник ВХП-10 Це вогнегасник, заряд якого складається з двох частин: кислотної та лужної. Перед використанням вогнегасника за допомогою голки слід проколоти мембрану і прочистити отвір виприскування. При перекиданні вогнегасника догори дном сполуки перемішуються, отримана піна з діоксидом вуглецю викидається назовні через отвір виприскування. Довжина струменя – 6м. Термін дії – 60 с. Не можна застосовувати при гасінні електроустановок, що перебувають під напругою.

Повітряно-пінні вогнегасники Це вогнегасник, у якому використовується 5-6% водяний розчин піноутворювача. ВПП - 6 ВПП – 9 ВПП – 12 Застосовується для гасіння твердих речовин, крім речовин, що горять без доступу повітря.

Вуглекислотний вогнегасник ВВ-2. Це прилад багаторазової дії з зарядом вуглекислоти. При відкриванні вентиля зріджена вуглекислота викидається з балона, випаровується, сильно охолоджується і виходить назовні у вигляді снігу. Балон заповнений зрідженою вуглекислотою під тиском 7 МПа. Довжина струменя – 2-3м. Термін дії – 30-40 с. Щоб запобігти обмороженню, не можна доторкатися до розтруба оголеними частинами тіла. Застосовують в бібліотеках, архівах, лабораторіях, музеях, для електроустановок.

Порошкові вогнегасники Це прилад, заряд якого – порошок, що до осередку пожежі подають стиснутим повітрям. Повітря знаходиться в балончику під тиском 15 МПа. Запобіжний клапан спрацьовує при тиску 0,8 МПа. Термін дії – 30 с. ВП - 5 ВП – 9 ВПУ - 10 Застосовується для гасіння твердих матеріалів, лужних металів, електроустановок, приміщень лабораторій, складів.

Хладоновий вогнегасник Це прилад для гасіння пожежі, який створює аерозольний струмінь, що складається з дрібнодисперсних крапель. Заряд – галоїдні вуглеводні. Застосовується для гасіння пожеж під напругою до 380 В, твердих речовин, металів, карбідів, тліючих і здатних горіти без доступу повітря речовин.

Ручний пожежний інструмент Це інструмент для розкривання і розбирання конструкцій та проведення аварійно-рятувальних робіт під час гасіння пожежі. До нього належать: ломи; гаки; сокири; відра; ножиці для різання металу, арматури. Інструмент розміщують на видному і доступному місці на стендах і щитах.

Пожежна техніка Пожежні засоби поділяються на такі: пожежні автомобілі, пожежні машини; первинні засоби пожежогасіння; пожежна сигналізація; установки автоматичного пожежогасіння.

Пожежні автомобілі Використовують для ліквідації пожеж на значних відстанях від їх осередків. Широко використовують автомобілі, устатковані пожежними машинами з використанням води. Ними переважно оснащені регіональні пожежні частини та пожежні частини великих підприємств.

Пожежні машини Призначені для виготовлення вогнегасних речовин: газу; повітряно механічної піни; аерозольних сумішей; порошків; снігоподібної маси Види пожежних машин: стаціонарні, пересувні.

Мотопомпа Це пожежна машина, призначена для створення великого струменя води під тиском, із забором її з водоймища. Мотопомпи бувають стаціонарні або пересувні.

Протипожежна автоматика Для гасіння пожеж застосовують стаціонарні установки автоматичного пожежогасіння. Будова установки автоматичного пожежогасіння: мережа трубопроводів; запасні резервуари; насосна станція; водозабірна споруда. Види установок автоматичного пожежогасіння: водяні; порошкові; пінні; газові; хладонові.

Спринклерна установка Це система трубопроводів, що розташовані під стелею приміщення і обладнані зрошувальною системою. Спринклерні зрошувачі вмикаються автоматично, якщо у приміщенні виникає пожежа і температура повітря підвищується до граничної межі. Всі зрошувальні головки мають спеціальний легкоплавний замок, що, нагріваючись до температури (720С, 930С, 1410С), плавиться і відкриває отвір, з якого вода у вигляді зрошувального факела подається до зоно горіння. Спринклерна установка завжди заповнена водою під тиском 0,4 МПа. Спринклерна установка обладнана сигнальним пристроєм для виклику пожежної команди.

Дренчерна установка Це система трубопроводів, що розташовані під стелею приміщення і обладнані зрошувальною системою. Дренчерна установка має головки відкритого типу. Дренчерна установка вмикається вручну або за допомогою автоматичного пристрою.

Гасіння пожежі на об'єктах галузі При виникненні пожежі або загоранні на будь-якій ділянці підприємства негайно оголошується пожежна тривога та сповіщається пожежна охорона. Про пожежу доповідають чітко, називаючи адресу підприємства та прізвище того, хто робить повідомлення. Одночасно з повідомленням про пожежу працівники вживають заходів щодо її ліквідації та евакуації людей з приміщення, а також заходів щодо посилення охорони об'єкта. Для гасіння пожежі використовують первинні засоби пожежогасіння.

Організація пожежної охорони Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов'язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки; розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; створювати у разі потреби підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж; своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо; проводити службові розслідування випадків пожеж.

Громадяни України та особи без громадянства що перебувають на її території зобов'язані: виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем; повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вжити заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

Показники перевищення нормативів ГДВ в атмосферне повітря в регіонах України

Показники перевищення нормативів ГДВ в атмосферне повітря в регіонах України

Показники перевищення нормативів ГДВ в атмосферне повітря в регіонах України

Показники перевищення нормативів ГДВ в атмосферне повітря в регіонах України

Показники перевищення нормативів ГДВ в атмосферне повітря в регіонах України

Статистика НС в Україні за ІІІ квартали 2009 року Протягом ІІІ кварталів 2009 року в Україні зареєстровано 210 надзвичайних ситуацій. Відповідно до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій вони розподілилися на: техногенного характеру - 107; природного характеру - 88; соціально-політичного характеру – 15 (рис. 1). Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинули 268 осіб (з них 32 дітей) та 1376 осіб постраждали (з них 427 дітей) (рис. 2). За масштабами надзвичайні ситуації розподілилися на: державного рівня - 1; регіонального рівня - 24; місцевого рівня - 82; об'єктового рівня - 103.

Найбільш резонансними надзвичайними ситуаціями 2009 року були НС, пов'язані із: раптовим викидом вугілля на ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", шахта ім. "О.О. Скочинського" у м. Донецьку, внаслідок якого загинули 13 гірників та 38 гірників було травмовано; вибухом метано - повітряної суміші у шахті ім. "С.М.Кірова" ДП "Макіїввугілля" у м. Маківці, внаслідок якого загинули 8 гірників та 20 гірників постраждали; пожежею у рейсовому автобусі "ЛАЗ" на автошляху Добропілля - Красний Лиман між с. Райгородок Слов'янського району і с. Брусіне Краснолиманського району Донецької області, внаслідок якої загинули 7 осіб та 20 осіб постраждали; аварією рейсового автобусу "ПАЗ", якій зіткнувся із приміським електропоїздом поблизу с. Прошова Тернопільського району Тернопільської області, внаслідок якої загинули 6 осіб та 18 осіб постраждали. отруєнням неякісними харчовими продуктами 88 курсантів факультету військової підготовки Національного технічного університету "Харківський політехнічний університет"; лісовою пожежею поблизу села Лопаскіно Слов'яносербського району Луганській області, внаслідок якої пошкоджено близько 1100 га лісонасаджень (з яких 700 га лісу (з них 500 га пошкоджено верховою пожежею) та 400 га чагарників і сухої трави); ускладненням погодних умов (сильний вітер, зливи та град) у червні та липні, внаслідок яких було завдано значних матеріальних збитків агропромисловому комплексу (сума збитків - понад 105,0 млн. гривень); отруєнням неякісними продуктами харчування 249 осіб (з них 202 дітей) у м. Джанкої АР Крим та 166 військовослужбовців строкової служби у в/ч А-0222 м. Києва.

За видами надзвичайні ситуації розподілилися наступним чином: масові отруєння населення - 22; метеорологічні - 24; пожежі в природних екосистемах - 18; інфекційні захворювання людей - 15; геологічні - 6; гідрологічні -3 (рис. 7). Внаслідок НС природного характеру, які сталися протягом ІІІ кварталів 2009 року загинули 38 осіб (у тому числі 8 дітей) та 1064 особи постраждали (у тому числі 407 дітей). Протягом ІІІ кварталів 2009 року виникло 37 НС медико-біологічного характеру, що на 17,8% менше, ніж в аналогічному періоді 2008 року. Внаслідок цих НС загинули 37 осіб (з них 8 дітей) та постраждали 1033 особи (з них 403 дитини). Статистика НС природного характеру Протягом ІІІ кварталів 2009 року виникло 88 НС природного характеру.

Надзвичайні ситуації природного характеру 12 червня, коли через зливні дощі (кількість опадів 10-67 мм), грози, град (діаметр 10-40 мм) та шквальний вітер) на території 11 районів Одеської області сталося пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських культур на площі близько 30,0 тис. га. 19 липня, коли через грози, пориви вітру, град у Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях було знеструмлено близько 250 населених пунктів, пошкоджено дахи приватних житлових будинків, господарчих споруд та об'єктів соціально-побутової сфери; у квітні 2009 року активізація зсувного процесу у м. Севастополі призвела до зрушення ґрунту на зсувно-небезпечній ділянці № 932 по вул. Охотська. Внаслідок цієї НС було зруйновано дорогу до житлових будинків довжиною близько 150 метрів, без водопостачання залишилось 7 двох-поверхових будинків та 43 приватних домоволодінь, частково пошкоджено чотири приватні будинки. Порушено нормальні умови життєдіяльності більш 1000 мешканців міста. Збитки становлять близько 3,2 млн. гривень; у м. Джанкой АР Крим, групові випадки небезпечних інфекційних хвороб, де внаслідок вживання неякісних молочних продуктів на дизентерію захворіло 249 осіб (з них 202 дитини дитячих дошкільних закладів).

Надзвичайні ситуації техногенного характеру пожежа, яка сталася 07.05.2009 у приміщенні залу ігрових автоматів ТОВ "Метро-Джекпот", розташованого на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку у м. Дніпропетровську, загинуло 9 та постраждало - 11 осіб; зіткнення великовантажного автомобіля "Рено" з пасажирським автобусом "Богдан" 25.05.2009 на 4 км західної об'їзної дороги на території Пустомитівського району Львівської області, внаслідок чого загинуло 8 осіб, у тому числі 1 дитина, та 18 осіб - постраждало; викид газопилової суміші та обвал породи 23.08.2009 у виробці на шахті ім. С.М. Кірова ДП "Макіїввугілля", м. Макіївка Донецької області, загинуло 8 гірників. на західній об'їзній дорозі м. Львова внаслідок НС, пов'язаної із зіткненням вантажівки “Рено” та автобусу “Богдан”, загинули 8 та постраждали 18 осіб; на нерегульованому залізничному переїзді поблизу с. Прошова в Тернопільській області внаслідок НС, пов'язаної із зіткненням автобусу “ПАЗ” та приміського дизельпоїзду, загинули 6 та постраждали 18 осіб. у м. Дніпропетровську внаслідок НС, пов'язаної з пожежею у приміщенні грального закладу, розташованому в 5-поверховому житлового будинку, загинули 9 осіб та постраждали 11 осіб;

НС, пов’язані з пожежами та вибухами Протягом ІІІ кварталів 2009 року в Україні зареєстровано 42 НС, пов’язані з пожежами та вибухами. Внаслідок цих НС загинули 109 осіб (з них 17 дітей) та постраждали 145 осіб (з них 8 дітей). За масштабами ці НС розподілилися наступним чином: регіонального рівня - 4; місцевого рівня - 25; об'єктового рівня - 13. Найбільш важкими за наслідками протягом ІІІ квартілів 2009 року були 3 НС регіонального рівня у Дніпропетровській та Донецькій областях, в яких кількість загиблих (24 особи) становить 22% від загальної їх кількості у всіх НС, пов'язаних з пожежами та вибухами: у м. Дніпропетровську внаслідок НС, пов'язаної з пожежею у приміщенні грального закладу, розташованому в 5-поверховому житлового будинку, загинули 9 осіб та постраждали 11 осіб; у м. Макіївка Донецької області, на шахті ім. С.М. Кірова ДП "Макіїввугілля" внаслідок НС, пов'язаної з вибухом газопилової суміші та обвалом породи, загинули 8 осіб та постраждали 20 осіб; на автодорозі Добропілля-Красний Лиман між селами Райгородок Слов'янського району та Брусіне Краснолиманського району Донецької області внаслідок НС, пов'язаної з пожежею на автомобільному транспорті (автобусі ЛАЗ, в якому на момент виникнення аварії знаходилося близько 30 пасажирів), загинули 7 осіб та постраждали 20 осіб.

НС, пов'язані з викиданням (загрозою викидання), утворенням та розповсюдженням НХР Протягом ІІІ кварталів 2009 року зареєстровано 1 НС, пов'язану з викиданням (загрозою викидання), утворення та розповсюдження НХР під час їх виробництва, переробки або зберігання (захоронення) (за аналогічний період 2008 року жодної НС цього виду не сталося). Зазначену НС місцевого рівня зареєстровано у лютому у Харківській області. На складі зберігання агрохімікатів ТОВ "Супіна Інтернешнл" у с. Катеринівка Созівського району в одній із секцій складу, де зберігалося 15 т агрохімікатів, розпочалася хімічна реакція, що супроводжувалася виділенням тепла та їдкого токсичного диму. Причиною НС стало порушення умов зберігання непридатних до використання пестицидів.

НС, пов'язані із наявністю в навколишньому середовищі шкідливих речовин Протягом 9 місяців 2009 року зареєстровано 8 НС, пов'язаних із наявністю в навколишньому Середовищі шкідливих (забруднювальних) речовин понад гранично допустиму концентрацію (ГДК)(за 9 місяців 2008 року - 8 НС). Перевищення ГДК зареєстровано в ґрунті - 1 випадок, атмосферному повітрі - 2, у воді - 4. Зазначені НС зареєстровано в АР Крим, Вінницькій (3 випадки), Київській, Львівській, Тернопільській і Черкаській областях. Найбільш резонансини були НС: у м. Вінниці у під'їзді багатоповерхового житлового будинку по вул. Келецька, 111, виявлено розлив близько 1,3 кг металевої ртуті (НС об'єктового рівня). У під'їзді перевищення ГДК становило понад 213 разів, в окремих квартирах - більше, ніж у 20 разів; поблизу смт Гаспра в АР Крим внаслідок горіння полігону твердих побутових відходів на площі 1,5 га сталося попадання небезпечних хімічних речовин (сірководню, сполук фосфору та сірки) в атмосферне повітря та водні об'єкти м. Ялти та смт Гаспра (2,5 тис. мешканців); у смт Рудно Львівської області, де було виявлено перевищення кількості нітратів на Рудненському водозаборі КП "Теребля". Рішенням районної СЕС було тимчасово заборонено експлуатацію Рудненського водозабору внаслідок чого без центра-лізованого водопостачання залишилося 58% населення - 3640 мешканців (1237 приватних та 46 комунальних будинків), а також припинено функціонування загальноосвітньої школи, об'єктів побутового обслуговування населення; у Золотоніському районі Черкаської області на очисних спорудах Золотоніського ВАТ "Веста" (район Чеховської насосної станції) стався скид недостатньо очищених міських стічних вод обсягом 2,5 тис. куб. м/добу у річки Суха Згар та Золотоноша, що призвело до масової загибелі риби та інших водних живих ресурсів. Причиною НС стала незадовільна робота очисних споруд. Орієнтовна сума матеріальних збитків - понад 10,0 млн. гривень.

Негорючі рідини і матеріали у холодному стані. Д Негорючі речовини, матеріали у гарячому, розжареному та розплавленому стані, під час обробки яких виділяються тепло, іскри та полум’я, горючі гази, рідини та тверді речовини, використовувані як паливо. Г Горючі, важко горючі рідини, тверді горючі та важко горючі речовини та матеріали, здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем, один з одним, якщо приміщення не належить до категорії А чи Б. В Пожежо небезпечні Горючий пил, волокна, легкозаймисті і горючі рідини, здатні утворювати пило-повітряні та пароповітряні суміші. Надмірний тиск вибуху > 5 кПа. Б Вибухопоже жонебезпечні Горючі гази, легкозаймисті рідини, речовини, матеріали, здатні до вибуху і горіння у разі взаємодії з водою, киснем повітря, один з одним. Надмірний тиск вибуху > 5 кПа. А Вибухопоже жонебезпечні Характеристика речовин та матеріалів Категорія Категорії приміщень за вибухонебезпекою

Механізм горіння аерозолів Аерозолем називається дисперсна система, яка складається з газоподібного дисперсійного середовища й твердої або рідкої дисперсної фази, інакше кажучи, це завислі в газі тверді або рідкі частки. Приклади природніх та антропогенних аерозолей: хмари в небі, тумани, пил над шляхом, хмари вулканічних вивержень, смог над містами, дим від пожеж та заводських труб, грибовидна хмара ядерного вибуху і навіть саме чисте повітря, яким ми дихаємо вдома. Аерозолям властиве явище термофорезу – рух частинок в напрямку зниження температури (на більш нагрітий бік частинки молекули газу ударяють з більшою швидкістю, ніж на менш нагрітий бік, тому і частинка рухається в напрямку зниження температури)

Вимоги до персоналу виробництв підвищеної вибухонебезпеки Не дозволяється допускати до роботи осіб, професія і кваліфікація яких не відповідає характеру роботи, що виконується. Організація, порядок, види навчання і інструктаж працюючих з безпеки праці повинні відповідати «Типовому положенню про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці», затвердженому Держнаглядохоронпраці України. Медичний огляд при прийнятті на роботу і періодичні медичні огляди працюючих необхідно проводити відповідно до діючих нормативних документів України. До роботи допускаються особи, які не мають медичних протипоказань, передбачених відповідними переліками. Робітники, що суміщають декілька професій, повинні бути навчені безпечним методам праці і мати посвідчення по їх основній професії і професії за сумісництвом. Інструктаж з правил пожежної безпеки проводять один раз на півроку.