Розробка уроку на тему "Особливості ЕГП Європи. Державний лад країн"

Тема: Джерела знань про регіони та країни світу. Сучасна політична карта світу та окремих регіонів. Головні об’єкти політичної карти.

Мета: сформувати знання в учнів про сучасну політичну карту світу, форми правління держав, джерела знань про регіони та країни; розвивати вміння працювати з картою, вміння розрізняти між собою поняття «країна», «держава», «країна», «колонія» тощо; виховувати толерантне ставлення до інших народів.

Тип уроку: комбінований.

Основні терміни та поняття: країна, колонія, держава, монархія, республіка, джамахірія, акваторія, анклав.

Обладнання та матеріали: підручник, робочий зошит, глобус, політична карта світу, картки із завданням.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація  опорних знань

Опитування

1. Назвіть і покажіть на карті основні економіко-географічні макрорегіони світу. 2. Як географічне положення макрорегіону впливає на розвиток його господарства? Наведіть приклади. 3. Оцініть пізнавальну й освітньо - виховну роль країнознавства в сучасному світі. 4. Поясніть вплив глобалізації на розвиток сучасного світу. 5. Наведіть приклади практичної та конструктивної ролі географічних наук у сучасному світі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Поділ усієї земної кулі на країни та території відображає політична карта світу. Жодна географічна карта не характеризується такою змінністю, як політична. Процес формування політичної карти відбувався протягом усієї історії розвитку людства.

IV. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

Основними одиницями політичної карти є: держави, країни, території. На початку ХХІ ст. на політичній карті світу налічувалося понад 250 країн і територій. Серед них понад 190 були юридично й фактично незалежними. Нині, якщо до визнаних додати невизнані країни та залежні території, можна нарахувати майже 270 державних утворень. Однак точну кількість країн визначити неможливо через спірний або неоднозначний статус окремих державних утворень.

Робота з політичною картою світу

– Територія — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне положення.

Згідно з нормами міжнародного права на Землі виділяють території трьох видів: території держав, залежні країни і території, води відкритого моря і територію Антарктиди.

Запитання. Пригадайте, яка різниця існує між поняттями «держава» і «країна».

– Країна — це територія із визначеними кордонами і власним населенням, що в політичному відношенні може бути як суверенною (незалежною), так і залежною.

– Держава — суверенне політичне утворення суспільства, що займає певну територію, на якій має всю повноту законодавчої й виконавчої влади, і організує господарську діяльність населення. Держави є головним елементом політичної карти світу.

Міжнародне право передбачає дотримання принципу недоторканності й цілісності суверенної державної території, до складу якої входять суходіл із надрами, акваторія (внутрішні й територіальні води, що прилягають до суходолу в межах 12 морських миль), аероторія (повітряний простір над суходолом і водами).

Бесіда про поділ держав за устроєм та формою правління.

Робота з підручником.

На с. 10 в підручнику відшукати інформацію про колонію, протекторат, підопічну територію та з’ясувати чим вони відрізняються.

Завдання. Знайдіть на політичній карті світу приклади залежних територій.

На сучасній політичній карті світу існує кілька десятків володінь і залежних територій. Власниками володінь і територій у наш час є 11 держав (найбільшими метрополіями за кількістю володінь залишаються Великобританія і Франція. Особливий територіальний статус має Антарктида — нейтральна демілітаризована (без збройних сил і військових об’єктів) територія. Водами відкритого моря мають право користуватися всі народи і держави, зокрема й внутрішньоконтинентальні.

Невизнані та частково визнані країни — територіальні утворення, які не мають загального міжнародного визнання (Абхазія, Південна Осетія, Косово, Тайвань, Палестинська держава тощо).

Політична карта дуже динамічна, адже на ній відображаються кількісні (об’єднання або розпад держав, територіальні надбання та втрати) і якісні зміни (отримання суверенітету, зміна державного устрою), які постійно відбуваються в світі.

На цій карті також позначають державні кордони, столиці держав і найважливіші міста країн. На сучасній політичній карті світу близько 230 країн і територій, з них — 194 держави (остання — Південний Судан, 2011 р.).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Ігрова хвилинка. Чи знаєте ви країни світу?
В а р і а н т  1. Учитель називає країну, учні повинні назвати регіон, у якому вона розташована.
В а р і а н т  2. Учитель називає регіон, а учні  —  найбільші країни, розташовані на його території.
В а р і а н т  3. Учитель називає країни, а учні  —  столиці цих країн.
В а р і а н т  4. Учитель називає країну, назва якої складається з невеликої
кількості  літер,  наприклад  Малі.  Завдання  учнів  —  як найшвидше  дібрати
назву країни, яка містить на одну літеру більше і т. д.
Наприклад:  Малі,  Ліван,  Італія,  Мексика,  Словенія,  Швейцарія,  Нідерланди, Ліхтенштейн.
Проблемні запитання
1.   Не важко помітити, що основні події, пов’язані з формуванням політичної
карти, відбувалися в Європі або походили саме із цього континенту. Як ви
вважаєте, чому?
2.   На  думку  багатьох  американських  дослідників,  на  території  Європи  можуть виникнути нові держави, зокрема Лапландія,  Валлонія. Частинами яких суверенних держав є зараз ці території?
3.   Найдавнішою  державою  світу,  кордони  якої  лишаються  незмінними  ще
з  301  р.,  є  європейська  країна,  очолювана  капітанами-регентами,  вона
не має виходу до моря. Укажіть назву цієї країни.

4.Як ви вважаєте, чи потрібно міняти в Україні президентсько – парламентську форму правління на президентську чи просто парламентську?

V. Домашнє завдання

Пр. 2 с. 9-12. Випереджаючі завдання про субрегіони:

• Західна Європа
• Східна Європа
• Південна Європа
• Північна Європа