Тема: «Роль насильства в історії»
Мета:
- сформувати в учнів цілісне розуміння суті різних форм насильства у історії;
- допомогти їм усвідомити наслідки війн та революцій в історії суспільства;
- розкрити роль насильства в історії та сформувати негативне ставлення до його застосування в наш час;
- визначити трагічні наслідки насильницького втручання в історію нашого народу;
- показати співвідношення революцій і реформ, розкрити соціальні механізми реформування суспільства;
-допомогти учням усвідомити що лише шляхом цілеспрямованого здійснення соціальних реформ, а не через застосування насильницьких методів, Україна зможе досягти успіху у подальшому розвитку;
- розвивати вміння аналізувати та співставляти факти, робити самостійні висновки, відстоювати свою позицію;
- виховувати громадянську активність та соціальну відповідальність, демократизм і гуманіз.
Тип уроку: урок – дискусія.
Вид уроку: урок - обмін інформацією.
ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ:
Чи можна виправдати роль насильства в історії?
Основні поняття: насильство, війна, революція, голодомор, холокост, геноцид, репресії, апартеїд, тероризм, реформа .
Навчальне обладнання :
Хід уроку
І. Організаційний момент .
Оголошення теми, мети та плану уроку.
Вступне слово викладача.
Життя людини постійно зв'язанe з насильством. Спосіб вирішення державних, міжособистісних, національних проблем з позиції сили, можна сказати, став традиційним. Звично звучать слова: «правий той, хто сильніший”, «переможця не судять». Сильна воля, сильна влада, сильна рука – сила завжди має в нашій свідомості позитивне забарвлення: сильний – значить гідний поваги. Отже, сила – це гарна якість, це добро, це благо. Інша справа насильство. Насилувати, примушувати, неволити – «дія образлива, незаконна, свавільна», записано у словнику В.Даля, тобто дія, що примушує робити щось усупереч своїй волі, бажанню, потребі. Провести границю між «ненасильницьким» застосуванням сили і власне насильством не представляється можливим. Які ж є форми насильства у історії, яку роль воно відіграє в історії на думку різних теоретиків та ідеологів насильства? Які наслідки для людства та нашого народу, зокрема, мали війни та революції? Чи можна виправдати роль насильства в історії?
План
а) Теоретики та ідеологи насильства у історії.
б) Трагічні наслідки воєн та революцій.
в) Трагічні наслідки насильницького втручання в історію нашого народу.
г) Чи можна виправдати роль насильства в історії?
ІІ. Вивчення нових знань.
Перед вивчення питань плану викладач поділяє групу на три підгрупи:
1 група – дослідники теорії насильства;
2 група – дослідники статистики;
3 група – дослідники насильства у історії України в ХХ ст .
Викладач наголошує, що у цивілізованих країнах багато протиріч у суспільстві вирішуються найчастіше мирно, через переговори, без прямого насильства. Це стало можливим завдяки появі таких ефективних механізмів узгодження інтересів, як правові норми та парламентська демократія. Однак, щоб піднятися до таких вершин розвитку цивілізації розвиненим державам довелося пройти епоху революційних потрясінь.
Далі викладач показує п’ять відеофрагментів (наприклад – 1916 р.- „Верденська м’ясорудка”, 11 вересня 2001 р. Нью–Йорк, 1965 р. В’єтнамська війна, репресії 30- років ХХ ст. в СРСР, депортації 30- років ХХ ст. в СРСР ), у яких відображаються різні форми історичного насильства.
Після перегляду відео сюжетів викладач просить учнів самостійно визначити форми насильства (війна, революція, державне насильство – репресії 30-х років у СРСР, депортації, тероризм та злочинність).
Всі три групи отримують питання для самостійного пошуку відповідей
Через 3 – 5 хв. учні дають відповіді на поставленні запитання.
Перша група дає відповідь на такі запитання:
При потребі учасники другої та третьої групи можуть зробити доповнення.
Друга група дає відповідь на такі запитання:
Третя бригада дає відповідь на такі запитання:
У кінці вивчення першого питання викладач підсумовує відповіді учнів, наголошуючи, що насильство не є засіб розв’язання конфліктів і протиріч: воно нічого не створює, а тільки руйнує. Той, хто відповідає злом на зло, множить страждання, підсилює нещастя, але не рятує від них ні себе, ні інших. Насильство є безплідним, руйнівним та антигуманним. Звичайно, нам важко беззастережно прийняти цю позицію. Але чи не сутужніше жити у світі, де щогодини збільшується зло?
Перед вивчення другого питання викладач наголошує, що люба історична подія пов’язана з якоюсь особою, лідером, полководцем чи ідейним натхненником. Під час вивчення другого питання вчитель ставить перед учнями проблемні завдання : Чи можна виправдати насильство у історії?
Перша бригада – дослідники теорії насильства - визначає погляди трьох основоположників теорії насильства – К.Маркса, Ніцше та В, Леніна та дає відповіді на такі запитання:
Яку позицію щодо насильства у історії відстоював ідеолог марксизму Карл Маркс?
Яку із форм насильства виправдовує філософія марксизму?
З якою метою Ф.Ніцше проголосив війну християнству?
Чому вчення Ніцше стало ідеологічним підґрунтям у нацистській Німеччині?
Які із форм насильства виправдовує філософія життя Ніцше?
Які погляди щодо революційного насильства відстоював Ленін? Як більшовики на практиці використали теорію диктатури пролетаріату?
Які наслідки мала теорія „диктатури пролетаріату”?
Які з наведених ідей Маркса, Ніцше та Леніна вони підтримують?
Друга бригада – дослідники статистики – аналізують статистику двох світових воєн та роблять коротке повідомлення про трагічні наслідки найбільших воєн у історії людства - Першої та Другої світової війни.
Третя бригада – дослідники насильства в історії України в ХХ ст. – роблять коротке повідомлення про трагічні наслідки насильницького втручання в історію українського народу.
Підсумовуючи наведені факти, викладач просить учнів висловити свою думку щодо питання: „Чи можна виправдати насильство в історії?”
Підсумовуючи відповіді учнів, учитель наголошує, що насильство не є засобом розв’язання конфліктів і протиріч: воно нічого не створює, а тільки руйнує. Той, хто відповідає злом на зло, множить страждання, підсилює нещастя, але не рятує від них ні себе, ні інших. Великий гуманіст Махатма Ганді казав: «Я знайшов, що життя існує серед руйнування і, отже, повинний існувати закон більш високий, чим закон руйнування. Тільки при такому законі суспільство буде побудоване вірно і розумно і життя буде коштувати того, щоб його прожити. Де б не виникала сварка, де б вам не протистояв опонент, скоряйте його любов. Цей закон любові діє так, як ніколи не діяв закон руйнування».
Для вшанування жертв різних форм насильства – викладач пропонує прослухати фрагмент твору В.А. Моцарта „Реквієм”.
Приступаючи до вивчення третього питання викладач наголошує, що у суспільному процесі існують як стрибкоподібні, (революційні), так і поступальні (еволюційні) шляхи і форми розвитку суспільства. У сучасних умовах найбільш цивілізованими шляхами розвитку суспільства вважаються ненасильницькі методи, зокрема соціальні реформи. Щодо співвідношення революцій та реформ у суспільній думці сформувалось два напрямки :
1. Революційний;
2. Реформістський.
Прихильники революційного напрямку вважають, що соціальні революції – це закономірний результат розвитку суспільства, і вони є переходом від однієї суспільно – економічної формації до іншої, що революції відіграють творчу роль у суспільстві.
Прихильники реформістського напрямку вважають, що соціальні реформи є основою поступального розвитку людства.
Учитель наголошує, що реальні умови для реформування адміністративно – економічної системи України, створення ринкової економіки виникли після проголошення державного суверенітету України у серпні 1991 р. Які ж шляхи подальшого розвитку України і які завдання економічної політики України? Сьогодні, коли Україна опинилась, у глибокій економічній кризі ці питання є надзвичайно актуальними, бо саме вашому поколінню припаде доля вирішувати ці питання.
Під час вивчення четвертого питання учні формуються у групи, кожна з яких шукає вдповідь на проблемне питання:
1 група - обговорює питання про шляхи подальшого розвитку України.
2 група – обговорює питання про рівень ефективності здійснюваних у ній реформ.
3 група – обговорює питання про необхідність і умови успішного проведення в ній різних реформ.
Через 5 хв. Учні дають відповіді на поставленні питання.
Підсумовуючи відповіді учнів, викладач наголошує, що для ефективного реформування необхідні рішучість, послідовність, комплексність і прискорення всіх сфер соціально – економічного життя України.
ІІІ. Підведення підсумків уроку.
Отже, чи можна виправдати роль насильства в історії?
Викладач просить учнів висловити свою думку щодо перспектив подальшого розвитку держав світу та України, зокрема, підводячи їх до думки, що, людство спроможне вижити і розвиватися, якщо виключить насильство у вирішенні всіх проблем суспільства.
Відповіді учнів.
ІV. Оголошення домашнього завдання:
1.Особа і суспільство: Підручник для 10 кл. Під ред. Р.А.Арцишевського К.,1996.С.45 – 50.
2. Людина і суспільство: Підруч. Для 11 кл..\ Арцишевський Р.А. . К.2006. с.171-183.
3. Дати письмову відповідь на питання: Обґрунтуйте свою думку знаннями історії про те, що з поступом історії стосунки міх людьми стають демократичнішими.
1