Розробка уроку на тему «The Olympic Games»

The Olympic Games

The Olympic Games were originally an ancient Greek religious festival in honour of Zeus, held in Olympia near Mount Olympus, the mythical home of the gods. The initial date for the beginning of the Games was 776 B. C. They were held every four years, in the middle of the summer; the main condition of the festival was that there should be peace throughout Greece. The ceremonies included contests in oratory, poetry, music, and art, as well as in athletic skills like wrestling, throwing the javelin, and running.
The Olympic Games were an exclusively male festival, open to young men from all the Greek cities. Women were not allowed to compete in the Olympic Games, or even to attend and watch them, though there are legends of girls having done so in disguise. The victors were traditionally crowned with olive 'eaves rather than with gold medals. Their importance in Greek life was so great that the Olympiad, the four-year interval between Games, was a main unit of the Hellenic calendar. To be a victor in the classical Olympic Games was a great honour not only for the athlete but for his city.
The classical Games continued for over a thousand years. The Games were finally suppressed by the Roman Emperor Theodosius in A. D. 392.
With growth of interest in sport in the nineteenth century, and the organization of annual and traditional sporting contests, especially between schools and universities, the idea arose of reviving the Olympic Games in the modern world. A Frenchman, Baron Pierre de Coubertin, was the enthusiast whose personal drive and initiative brought about the inauguration of the modern Olympic Games in 1896 with the participation of 311 athletes from thirteen countries, competing in nine sports.
At first the modern Games were limited to men. Women first competed in the Games in 1910, playing golf, but real women's participation only began in Paris in 1924 with the inclusion of women's athletics in the programme. In recent Olympiads the women's pro¬gramme has been greatly extended and in 1980 yet another event – hockey, one of the most popular of girls' team games was added to the programme of the Moscow Games.
Winter sports were brought into the Olympic programme through the organization of special Winter Games, first held in France at Chamonix in 1924, with competitions in ice hockey, speed-skating, figure skating, and skiing. These are still the basic events of the winter programme, with the addition of bobsleigh and toboggan races, and now ice hockey.
The most impressive moment in the opening ceremony of the Games is the taking of the Olympic oaths. First a representative athlete from the host country, holding a corner of the Olympic flag, takes the following oath on behalf of all the participants:
"In the name of all competitors, I promise that we will take part in these Olympic Games, respecting and abiding by the rules which govern them, in the true spirit of sportsmanship, for the glory of sport and the honour of our teams."
After the representative athletes, a judge from the host country takes an oath on behalf of all those judging and officiating in the Games.
The Olympic flag has a motif of five interlocking rings on a white background. The five rings represent the five inhabited continents of the world and symbolize universal brotherhood. The six colours, the white of the background and the blue, yellow, black, green, and red of the rings, represent the nations of the world, since every national flag contains at least one of these colours. The ceremonial embroidered flag, by the Olympic rules, must reside in the principal municipal building of the host city until the next Games.
The motto of the Games "Citius, altius, fortius" (Latin – faster, higher, braver) puts the emphasis on personal not team performance and achievement. Officially there are individual and team victors but no victor countries; from the very beginning of the Games, however, the Press has made an unofficial count of the medals won by the sportsmen of each participating country and has kept an unofficial points score. Until Olympics in 1952 the team of the United States dominated the Summer Games because their strength in athletics, swimming, and boxing. Since the Helsinki Games, when the USSR took part in them for the first time, competition in all events of the programme has become keener, and one country has ceased to dominate: the US hold on first place is being successfully challenged by the USSR and the German Democratic Republic.
Each Olympiad the size of the Olympic Games has been growing in the scale of competition, number of competitors, and size of the audience watching them – live or by television. When the first modern Games were held in Athens, the spectators numbered only thousands; the flickering miracle of the moving pictures of the cinema brought scenes from them to small, enthusiastic and curious audiences weeks later. Today huge stadiums accommodate tens of thousands of spectators, while television brings the scene direcdy to the homes of the whole world.
 
Олімпійські ігри

Олімпійські ігри були спочатку релігійним святом стародавніх греків на честь Зевса, які проводилися в Олімпії біля гори Олімп, міфічного житла богів. Початкова дата ігор склала 776 р. до н. е. Вони проводилися кожні чотири роки, посеред літа; головною умовою фестивалю було встановлення миру усюди в Греції. Церемонії включали змагання в ораторстві, поезії, музиці, і мистецтві, також як і в атлетичних дисциплінах як боротьба, метання спису і біг.
Олімпійські ігри були виключно чоловічим святом, відкритим для молодих чоловіків з усіх грецьких міст. Жінкам не дозволялося змагатися в Олімпійських іграх або навіть відвідувати і спостерігати їх, хоча є легенди про дівчаток, які замасковувалися. Переможці були традиційно короновані оливковим листям замість золотих медалей. їх важливість в грецькому житті була такою великою, що Олімпіада, з чотирирічним інтервалом між іграми, була головною одиницею грецького календаря. Бути переможцем в класичних Олімпійських іграх було великою честю не тільки для атлета, але і для його міста.
Класичні ігри продовжувалися понад тисячу років. Ігри остаточно заборонив Римський Імператор Феодосій в 392 р. н. е.
Із зростанням інтересу до спорту в дев'ятнадцятому сторіччі і організацією річних і традиційних спортивних змагань, особливо між школами і університетами, з'явилася ідея відновлення Олімпійських ігор в сучасному світі. Француз Барон П'єр де Кубертен був ентузіастом, чиє особисте керівництво і ініціатива привели до урочистого відкриття сучасних Олімпійських Ігор в 1896 р. з участю 311 атлетів з тринадцяти країн, що змагалися в дев'яти видах спорту.
Спочатку сучасні ігри були лише для чоловіків. Жінки вперше змагалися в іграх у 1910 р., граючи в гольф, але реальна жіноча участь почалася тільки в Парижі в 1924 р. з включенням в програму жіночої атлетики. У недавніх Олімпіадах жіноча програма була дуже розширена і в 1980 ще інша подія – хокей, один з найпопулярніших видів спорту за участю жіночих команд, був доданий до програми московських ігор.
Зимові види спорту були введені в Олімпійську програму через організацію спеціальних зимових ігор, вперше проведених у Франції в Шамот в 1924 р., із змаганнями в хокеї на льоду, швидкісному катанні на ковзанах, фігурному катанні і лижному спорті. Вони – все ще основні події зимової програми, з доповненням бобслея і гонок на санях, зараз, хокеєм на льоду.
Найбільш вражаючий момент в церемонії відкриття Ігор – прийняття Олімпійських присяг. Спершу атлет від країни, яка приймає ігри. тримаючи кут Олімпійського прапора, бере наступну присягу від імені всіх учасників:
"Від імені всіх учасників змагань я обіцяю, що ми візьмемо участь в цих Олімпійських Іграх, поважаючи і дотримуючись правил, які управляють ними, в дійсному дусі спортивної спритності, для слави спорту і честі наших команд."
Після представлення атлетів, суддя від цієї країни присягається від імені всіх тих, хто оцінює і офіційно виконує обов'язки в Іграх.
Олімпійський прапор має лейтмотив з п'яти взаємозв'язаних кілець на білому фоні. П'ять кілець представляють п'ять населених континентів світу і символізують універсальне братерство. Шість кольорів на білому фоні і блакитний, жовтий, чорний, зелений, і червоний колір кілець, що представляють нації світу, оскільки кожен національний прапор містить як мінімум один з цих кольорів. Церемоніальний вишитий прапор за Олімпійськими правилами повинен триматися в муніципальній будівлі керівника міста-господаря до наступних Ігор.
Девіз ігор "Citius, altius, fortius" (з латині – швидше, вище, сильніше) робить акцент на особистій, а не командній роботі і досягненні. Офіційно є індивідуальні і командні переможці – але немає країн-переможців; з самого початку ігор, проте, преса робить неофіційний підрахунок медалей, виграних спортсменами кожної країни, і має неофіційну відмітку оцінок. До олімпійських ігор у 1952 р. команда Сполучених Штатів превалювала на Літніх іграх через свої сили в атлетиці, плаванні і боксі. Починаючи з Ігор в Гельсінкі, коли СРСР вперше взяв в них участь, змагання у всіх подіях програми стали більш захопливими, і одна країна припинила домінувати: володіння США на першому місці успішно було припинене СРСР і Німецькою Демократичною Республікою.
З кожною Олімпіадою розмір Олімпійських ігор зростає за масштабом змагання, числом конкурентів, і розміром аудиторії, що спостерігає їх по телевізору. Коли в Афінах були проведені перші сучасні ігри, кількість спостерігачів рахувалася тисячами, надзвичайне чудо картинок, що рухаються, кіно донесло найяскравіші моменти до маленьких захоплених аудиторій за тижні потому. Сьогодні великі стадіони вміщують десятки тисяч вболівальників, а телебачення показує ігри всьому світові.