Тема: Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Цілі уроку:
- актуалізувати та поглибити знання учнів про прикметник як про частину мови, отримані в початковій школі;
- формувати вміння чітко визначати прикметники у мовленнєвому потоці, визначати морфологічні ознаки, вміти визначати функцію прикметника як члена речення, та роль у мові;
- розвивати комунікативні вміння, навички влучно використовувати прикметники у мовленні, сприяти розвитку образного мислення учнів;
- сприяти розвитку критичного мислення;
- виховувати любов до рідного слова
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: мультимедійна дошка, ноутбук, презентаційний матеріал, картки із завданнями, різнокольорові олівці, схеми-розмальовки
Епіграф: СОЛОВЕЙ МОВЧИТЬ НА ДУБІ
У годину вечорову –
Зачудовано і любо
Слуха нашу рідну мову.
І коли б він став шукати
Слів до пісні чарівної,
То набрав би їх багато
З мови нашої живої.
Григорій Вієру
І. Етап формування позитивної мотивації учнів
Вчитель: “Ну щоб здавалися слова,
Слова та й годі, більш нічого...”, але насправді слово має велику силу, навіть більшу ніж це собі можна уявити. Саме завдяки вмінню говорити кожен з нас розумнішає, навчається спілкуватись з один одним, вчиться думати, формулювати висловлювання. Тож сьогодні ми продовжимо знайомство з цариною слів, особливо зосередивши увагу на тих, що допомагають нам зрозуміти колір, розмір, почуття.
ІІ. Етап Актуалізація опорних знань
На сьогоднішньому уроці ми будемо повторювати й поглиблювати ваші знання про одну із частин мови, а саме про прикметник.
Бджолиний рай, де сріберна роса
Вмиває зорі ранні й вечорові,
Калиново-жоржинова краса -
Який розмай в природі - і у мові.
То українська лагідна душа
Так словом рідним молиться й співає,
Красу земну - у мові залиша:
Прикметник всі ознаки називає.
У нас не кажуть байдуже:- Земля,
Але "родюча", "щедра" чи "рідненька"...
І мовить мати про своє маля:
- Моє кохане, золоте, любеньке...
Про все у світі суще - всі дива -
Прикметник відкриває таємниці:
- Який? Яка? Які? - живі слова...
І мова рідна грає та іскриться.
З іменником прикметник заодно,
Бо їм у парі йти у мові личить,
Але ось рід, відмінок і число
Проблемне питання: Як ви зрозуміли із вірша, чому прикметник вивчається після вивчення іменника?
(учні відповідають)
Прикметник у іменника позичить.
Якщо ж у кого сумнів, може, є,
Прикметник, друзі, це не забаганка,
Він визначає точно, що - чиє:
Усмішка мамина і татова співанка...
Між мов земних космічно так звучить
Пречисте наше українське слово.
Тож бережімо, друзі, для століть
Душі багатство і багатство мови.
ІІІ. Етап Вивчення нового матеріалу
1. Робота з таблицею «Прикметник» (за підручником О.П. Глазова стор.)
2. Інтерактивна вправа: “Скупляймось у крамниці”. З-поміж наведених слів необхідно придбати лише ті, що є прикметниками і записати у зошит.
Глибокий, блакитний, блакить, зелений, зелень, зеленіти, мужній, мужність, мужніти, сірий, сірість, сіренький, низький, нижче, низенький, низина, щирий, шкіритися, спритний, спритність, щирість, бігти, ласка, ласкавий, красуня, краса.
Україна – це … води і … зорі, … сади, … хати, лани … пшениці, … та … ріки. Україна - … вінок із рути і барвінку. Немає в світі країни, … і … за Україну. Це … земля.
Зубна біль, крута насип, останній путь, широка степ, стародавня рукопис, зла собака, далека Сибір, нова рояль.
Край, сонце, сміх, земля, небо.
ІV Етап Узагальнення і систематизація набутих знань
Прикметник – це самостійна частина мови, яка:
А) означає предмет;
Б) означає назву ознаки предмета або його приналежність;
В) означає кількість предметів;
Г) вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх;
Д) означає назву дії предмета.
V. Домашнє завдання